Постанова 4824 № 760/4679/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 червня 2023 року м. Київ Унікальний номер справи № 760/4679/20 Суддя в суді першої інстанції: Усатова І.А. Провадження № 33/824/2790/2023 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання Гаврюшенко К.О., розглянувши апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 09 вересня 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 06 квітня 2018 року, орган видачі 8024) за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, - в с т а н о в и в : Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 09 вересня 2022 року провадження в справі відносно громадянина України ОСОБА_1 закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с. 115-119). Не погодившись з вказаною постановою, 16 вересня 2022 року представник Київської митниці Держмитслужби Глущенко Н.В. подала до суду апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 % вартості товарів - безпосередніх предметів правопорушення, що становить 117 618,98 грн. з конфіскацією товарів, а в разі неможливості конфіскації безпосередніх предметів правопорушення - стягнути їх вартість. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначала, що постанова суду є необґрунтованою, оскільки судом не з`ясовано усіх обставин справи та не надано належної оцінки доказам, зібраним у ході провадження в справі про порушення митних правил. Вказувала, що транспортний засіб марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , вартістю 4 000 євро або 117 618, 98 грн. по курсу НБУ на день переміщення через митний кордон України, переміщений громадянином ОСОБА_1 через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості. Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України (а.с. 120-123). Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. У судовому засіданні 12 червня 2023 року представник апелянта Київської митниці Держмитслужби - Юрків В.В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисник ОСОБА_1 - адвокат Кіров О.Ф. заперечував проти скарги і просив її відхилити. ОСОБА_1 до суду не прибув, причини неявки не повідомив, факт належного повідомлення ОСОБА_1 підтвердив в судовому засіданні його захисник - адвокат Кіров О.Ф. про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (а.с. 141-142). Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Закриваючи провадження в справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом не було надано достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, та подання ним органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. З такими висновками суду щодо закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення апеляційний суд погодився з огляду на наступне. З протоколу про порушення митних правил № 0121/10000/20 від 30 січня 2020 року вбачається, що 10 травня 2019 року в зоні діяльності Волинської митниці ДФС (відділи митного оформлення 1-4 митного поста «Ягодин», пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск») через митний кордон України громадянином ОСОБА_1 за попередньою митною декларацією від 10 травня 2019 року № UA100210/2019/542821 переміщено легковий автомобіль марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , одержувачем якого виступала громадянка України ОСОБА_2 11 травня 2019 року зазначений вище транспортний засіб доставлений до митниці призначення та того ж дня декларантом ФОП ОСОБА_3 (графа 54 МД) заявлений до митного контролю та оформлення в Київській міській митниці ДФС (відділ митного оформлення № 2 митного поста «Спеціалізований») за електронною митною декларацією типу «ІМ/40/ДЕ» № UA100210/2019/097180, а саме: товар № 1 - «автомобіль легковий після ДТП: - марка згідно з довідником - TOYOTA; - модель згідно з довідником - CAMRY; - бувший у використанні; - ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 ; - загальна кількість місць, включаючи місце водія за документами виробника - 5; - тип двигуна гібридний- бензин/електро; - номер н/в; - робочий об`єм циліндрів двигуна - 2400 см3; - колір -білий; - тип кузова седан; - категорія М1; - колісна формула 4 х 2; - календарний рік виготовлення - 2010; - модельний рік виготовлення - 2011; - призначення використання - пасажирський; - пошкодження та комплектація згідно акту митного огляду №UA205010/2019/317933. Торговельна марка - TOYOTA; Виробник - TOYOTA; Країна виробництва - US.». Разом з вказаними митними деклараціями до митниці булі надані наступні документи: - інвойс від 03 травня 2019 року б/н, виставлений компанією «MOVIL MOTORS S.A.» (Global Bank Tower, floor № 18, office № 1801, 50th Avtnue, Panama City, Registered № 669502) для « ОСОБА_2 » ( АДРЕСА_1, Pass НОМЕР_5 ) / ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_3 ), відповідно до якого вартість вказаного автомобіля становить 2 800 євро; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08 травня 2019 року № НОМЕР_4 ; - довіреність громадянки ОСОБА_2 від 18 грудня 2018 року № HHM 170997, якою остання уповноважує громадянина ОСОБА_1 купити за кордоном будь-яким встановленим законом способом, на її ім`я транспортний засіб будь-якої марки та моделі, за ціною та на умовах на свій розсуд, транспортувати (перегнати) цей транспортний засіб на територію України, а також бути її представником на митниці з питань митного оформлення придбаного транспортного засобу; - інші, зазначені у гр. 44 митної декларації. Митний орган зазначає, що 02 січня 2020 року листом Департаменту запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Державної митної служби України від 26 грудня 2019 року № 20/20-02/7/1440 на адресу Київської митниці Держмитслужби надійшло звернення митних органів Литовської Республіки про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки по факту незакінченої процедури експорту транспортних засобів, в тому числі «TOYOTA CAMRY» (VIN: НОМЕР_2 ). До свого звернення митні органи Литовської Республіки додали копії документів, які стосуються митного оформлення та продажу вищезазначеного транспортного засобу, а саме: - митна декларація типу EX D від 09 травня 2019 року № 19LTKC0100EK0CE730 на товар «автомобіль марки «TOYOTA» модель «CAMRY HYBRID», колір: білий; рік виготовлення: 2011, номер кузова: НОМЕР_2 , об`єм двигуна: 2362, потужність двигуна: 140, тип палива: гібридна електрика», статистична вартість якого на момент вивезення з митної території Литовської Республіки складала 4 000 євро; експортером виступала компанія «L.OLISAUSKIENES KOMERCINE FIRMA» (Литовська Республіка), одержувачем - «ОСОБА_2» (АДРЕСА_1); - рахунок-фактура (інвойс) від 08 травня 2019 року б/н, виданий компанією «L.OLISAUSKIENES KOMERCINE FIRMA» (Литовська Республіка) до одержувача - «ОСОБА_1» (АДРЕСА_1, PASAS: НОМЕР_6), предметом якого виступав транспортний засіб марки, моделі «TOYOTA, CAMRY HYBRID», номер кузова: НОМЕР_2 , вартістю 4 000 євро; - чек про оплату на суму 4000 євро. За результатами опрацювання документів, доданих митними органами Литовської Республіки до свого звернення, встановлено, що дійсна вартість транспортного засобу марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 11 травня 2019 року № UA100210/2019/097180, становить 4 000 євро, що не відповідає відомостям товаросупровідних документів, на підставі яких останній переміщено через митний кордон України. Таким чином, проведеною перевіркою встановлено, що транспортний засіб марки «TOYOTA» модель «CAMRY», номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , вартістю 4 000 євро або 117 618, 98 грн. по курсу НБУ на день переміщення товарів через митний кордон України - 1 євро - 29,404746 грн., переміщений громадянином ОСОБА_1 через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості. Таким чином, на переконання митного органу, в діях громадянина ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України. Безпосередні предмети правопорушення, не вилучались, оскільки до складання протоколу про порушення митних правил, були випущені у вільний обіг (а.с. 1-5). За змістом ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. За змістом ст. 483 МК України об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, що направлені на переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Таким чином, основним безпосереднім об`єктом порушення митних правил є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України. Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані. Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України. При цьому відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності. Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно. Згідно положень статті 489 ЦПК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи органом (посадовою особою) повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів та з`ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з наявних у матеріалах справи попередньої митної декларації від 10 травня 2019 року № UA100210/2019/542821 та електронної митної декларації типу «ІМ/40/ДЕ» № UA100210/2019/097180, декларантом є ФОП ОСОБА_3 , а одержувачем є ОСОБА_2 . Окрім того, з попередньої митної декларації від 10 травня 2019 року № UA100210/2019/542821 вбачається, що ОСОБА_1 на підставі довіреності виступав перевізником переміщуваного транспортного засобу (а.с. 6-9, 33). Згідно ст. 236 МК України, товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних відправленнях, підлягають письмовому декларуванню. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Частиною 8 ст. 257 МК України передбачено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, у тому числі: відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; відомості про найменування країн відправлення та призначення; відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу. Згідно з вимогами ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. За правилами ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Згідно з ч. 4 ст. 266 МК України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант (ч. 5 ст. 266 МК України). Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані. У даному випадку районним судом на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів правильно встановлено, що обов`язки декларанта при здійсненні митного оформлення товару його власником було покладено на ФОП ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 дії щодо декларування товару не здійснював, а відтак у нього відсутній умисел на подання митному органу документів, які містять неправдиві дані. Висновок районного суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку. У матеріалах справи відсутні та не надавались у судовому засіданні будь-які дані чи належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив протиправні дії та має нести відповідальність за дані, що містяться у товаросупровідних документах на переміщення товарів на територію України, тобто за дії, що були спрямовані на приховування від митного контролю та утворювали об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Отже, наявність складу адміністративного правопорушення за участю ОСОБА_1 , митним органом не доведена, а їх висновки базуються без врахування дійсних обставин справи. Таким чином, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що до суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Інші доводи апелянта цих висновків не спростовують, тому судом відхилені. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 09 вересня 2022 року про закриття провадження відносно ОСОБА_1 в справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя _________________ Б.Б. Левенець