Постанова 4855 № 640/19623/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19623/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 року (м. Київ, дата складання повного тексту - 05.12.2022) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: - визнання неправомірним та скасування наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13 вересня 2019 року №307/05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »; - поновлення позивача на посаді головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві; - стягнення з Головного територіального управління юстиції у місті Києві на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено. 07 червня 2021 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020, в якій просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 по справі № 640/19623/19. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року, у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 в адміністративній справі № 640/19623/19 відмовлено. Залишено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року в силі. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року скасовано. Справу №640/19623/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в частині вирішення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Також 10.08.2022 до суду надійшла нова заява позивача про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами з інших підстав, провадження з розгляду якої відкрито ухвалою суду від 14.11.2022 та об`єднано до розгляду в одному провадженні з попередньо поданою заявою. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 року відмовлено позивачу у задоволенні заяв про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 в адміністративній справі № 640/19623/19, поданих 07.06.2021 та 10.08.2022. Залишено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 в силі. Суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та задовольнити заяви. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що ним подано додаткові докази, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, які мають бути обов`язково враховані. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяв про перегляду рішення за нововиявленими обставинами з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), постанова або ухвалу суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами. Згідно з ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Згідно з ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо. Отже, нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 2а-23903/09/1270, від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а, від 26 червня 2019 року у справі №493/410/15-а. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. При цьому «істотність» обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Тобто нововиявленою обставиною є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином доведені та засвідчені. Згідно з висновками Верховного Суду України у постанові від 10.07.2017 у справі №760/12617/15-ц та Верховного Суду у постанові від 23.04.2018 у справі №910/15628/16, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Так, зокрема, як зазначено Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі №2а-23903/09/1270, від 03.04.2018 у справі №477/1012/14-а, від 14.05.2019 у справі №826/14797/15, не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. При цьому, згідно з практикою Верховного Суду, процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Як вбачається з матеріалів справи, 07 червня 2021 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020, в якій просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 по справі № 640/19623/19. Дана заява обґрунтована тим, що при прийнятті рішення від 15.09.2020, суд, в частині доводів позивача щодо невідповідності складу дисциплінарної комісії ГТУЮ у м. Києві положенням ч. 3, 4 та ч. 7 ст. 69 Закону України «Про державну службу», виходив з того, що «наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 № 342/6 «Про утворення дисциплінарної комісії», утворено дисциплінарну комісію, персональний склад якої затверджено наказом наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 № 343/6 «Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії». В подальшому, відповідачем затверджено новий склад дисциплінарної комісії наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 14.03.2017 № 188/6 «Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії». Таким чином, строк повноважень зазначеної дисциплінарної комісії спливає 14.03.2020 року.». У той же час, як зазначає позивач, готуючи матеріали до Європейського Суду з прав людини та до Вищої Ради Правосуддя, ним 5 травня 2021 року виявлено, що у Системі обліку публічної інформації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Система): 1) не зареєстрований наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 № 342/6 «Про утворення дисциплінарної комісії». Замість цього наказу у Системі зареєстровані два накази Головного територіального управління юстиції у м. Києві за однією датою та одним тим же номером - від 02.06.2016 за № 342/6, але при цьому: а) один наказ має назву «Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії 2016»; статус документа: втратив чинність (облікова картка документа: реєстраційний номер 9.0.0/7836/2017; дата заповнення - 21.03.2017); б) другий - має назву «Про проведення службового розслідування»; статус документа: чинний (облікова картка документа: реєстраційний номер 13.0.0/7593/2016; дата заповнення - 06.06.2016); 2) не зареєстрований наказ Головного територіального управління у місті Києві від 02.06.2016 № 343/6 «Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії». Замість цього наказу у Системі зареєстрований наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 № 343/6 з іншою назвою, а саме «Про проведення службового розслідування»; статус документа: чинний (облікова картка документа: реєстраційний номер 13.0.0/7594/2016; дата заповнення - 06.06.2016). Вказані обставини, на думку позивача, є нововиявленими, та є підставою для перегляду рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 по справі № 640/19623/19 та його скасування. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2019 в адміністративній справі № 640/19623/19; залишено рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2019 в силі. Вказана ухвала залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021. Скасовуючи ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року та скеровуючи на новий розгляд до суду першої інстанції справу в частині вирішення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 липня 2022 року зазначив про те, що Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 12.07.2021 відмовив позивачу у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2019 в адміністративній справі № 640/19623/19. Крім того, в описовій та мотивувальній частині суд першої інстанції також посилався на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2019 № 640/19623/19. Проте, у вступній частині оскаржуваної ухвали зазначено про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 в адміністративній справі № 640/19623/19. Тобто, суд першої інстанції переглянув за нововиявленими обставинами рішення, про яке позивач не просив переглянути. З огляду на викладене, фактично підставою для скерування справи на новий розгляд стала наявна у судових рішеннях розбіжність у даті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/19623/19 - від 15.09.2019 або від 15.09.2020, тоді як висновки судів щодо того, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами, не спростовані постановою Верховного Суду від 28.07.2022, і вказані висновки судів не є предметом перегляду справи під час здійснення нового розгляду. Щодо розбіжності у даті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/19623/19, то ця обставина однозначно може бути встановлена як за даними ЄДРСР, так і згідно з оригіналом вказаного рішення, що міститься у матеріалах справи, і цією датою є 15.09.2020. Відповідно, зазначення в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 дати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/19623/19 - від 15.09.2019 замість від 15.09.2020, є опискою, яка виправляється в порядку ст. 253 КАС України. Суд першої інстанції вірно вказав, що підстави вважати, що мала місце не описка у даті рішення, а розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами іншого рішення, ніж просив заявник, відсутні. Також у постанові Верховного Суду від 28 липня 2022 року зазначено про те, що матеріалами справи встановлено, що позивач звертався до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про виправлення описки у судовому рішенні, зазначивши про те, що суд апеляційної інстанції проігнорував доводи апеляційної скарги позивача. Проте ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у задоволенні заяви позивача про виправлення описки в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заяви про виправлення описки, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені в обґрунтуваннях заяви доводи не містять даних про наявність в судовому рішенні описок або наявних арифметичних помилок, в розумінні положень статті 253 КАС України. Крім того, дослідивши текст ухвали суду апеляційної інстанції, суд вважав, що при її ухваленні не було допущено ані описок, ані очевидних арифметичних помилок. Як встановлено судом під час нового розгляду справи, згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі № 640/19623/19, зміст заяви позивача про виправлення описки полягав у тому, що судом апеляційної інстанції проігноровано доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача, розглянувши її в письмовому провадженні, а тому просить замінити з неправильного «Шостий апеляційний адміністративний суд… розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 …», замінити на «Шостий апеляційний адміністративний суд… проігнорувавши у порядку письмового провадження доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 …». Таким чином, саме вказану заяву суд апеляційної інстанції залишив без задоволення, тоді як заяви про виправлення описки щодо дати рішення суду позивач не подавав. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для незгоди з висновком, викладеним в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021, згідно з яким обставини, на які посилається позивач у своїй заяві про перегляд рішення суду від 15.09.2020, не можуть бути нововиявленими, оскільки докази/інформація, про які він дізнався з Системи обліку публічної інформації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є та були відкритими, та не позбавляло його права на подання її на час подання позовної заяви до суду про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. За таких обставин, оскільки наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами, заявлені вимоги в заяві є такими, що не підлягають задоволенню. Також, як вбачається з матеріалів справи, 10 серпня 2022 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020. В даній заяві позивач посилається в якості нововиявленої обставини на те, що відповідно до відомостей Журналу реєстрації дисциплінарних справ ГТУЮ у м. Києві підставою для прийняття наказу ГТУЮ у м. Києві від 24.07.2019 № 906/8 слугувала не доповідна записка начальника відділу з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабенка О.М. від 23.07.2019 №2/39/9411 про відкриття та притягнення до дисциплінарної відповідальності, на яку наявне посилання у констатуючий частині цього наказу, а клопотання від 23.07.2019 №2/39/9411 щодо відкриття дисциплінарного провадження та притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, яке в силу правил частини 3 статті 63 Закону України «Про державну службу» мав право внести керівнику державної служби в ГТУЮ у м. Києві виключно безпосередній керівник позивача - начальник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Про вказані обставини заявник дізнався 14.07.2022 після отримання листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.07.2022 за №ПІ-Ч-10-51/226 у відповідь на запит від 05.07.2022. Заявник зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про державну службу» безпосередній керівник державного службовця має право вносити клопотання керівнику державної служби про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку. Крім того, відповідач заперечує факт реєстрації в ГТУЮ у м. Києві службового документа 23.07.2019 за вхідним номером 2/39/9411, що відображено у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2022 у справі №640/31738/20. Тобто, заяву заявник обґрунтовує наявністю обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, а саме: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Разом із тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом, в тому числі, 2) надання інформації за запитами на інформацію. Суд зазначає, що відповідно до ст. 18 Закону № 2939-VI, постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1277 «Питання системи обліку публічної інформації» та з метою забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні Міністерства юстиції України та його територіальних органів, Міністерство юстиції України 28.05.2014 року видано наказ № 846/5 «Про систему обліку публічної інформації в Міністерстві юстиції України та його територіальних органах». Тобто, заявник мав можливість скористатися своїм правом на отримання відповідної інформації шляхом скерування запиту в порядку Закону № 2939-VI в будь-який час після її створення, зокрема, після отримання інформації про відкриття щодо нього дисциплінарного провадження на підставі наказу ГТУЮ у м. Києві від 24.07.2019 №906/8. Крім того, позивач міг скористатися своїм правом заявити клопотання про витребування цих документів у відповідача під час розгляду по суті справи №640/19623/19. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, на які посилається позивач у своїй заяві про перегляд рішення суду від 15.09.2020, не можуть бути нововиявленими, оскільки докази/інформація, про яку він дізнався 14.07.2022 після отримання листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.07.2022 за №ПІ-Ч-10-51/226 у відповіді на запит від 05.07.2022 є та була відкритою, могла бути отримана раніше та використана в якості доказу під час розгляду справи про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Викладені у заяві обставини не є новими аргументами та доказами у справі, які існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду. Вказані позивачем обставини, є такими, що не були ним своєчасно подані під час розгляду справи 640/19623/19, за результатами якої винесено судом рішення від 15.09.2020. Європейський суд з прав людини у справі «Brumarescu v. Romania» від 28.11.1999 наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (справа «Ryabykh v. Russia» від 24.07.2003). При цьому, слід зазначити, що інститут нововиявлених обставин - це самостійний вид перевірки законності та обґрунтованості постанов або ухвал, що не відповідають об`єктивній істині, правам і обов`язкам сторін, тобто цей вид перегляду має низку схожих ознак і відмінностей порівняно з апеляційним та касаційним переглядами рішень. Ця відмінність полягає в підставах перегляду, об`єктах і суб`єктах перегляду, компетенції суду, порядку й наслідках перегляду, процесуальному становищі осіб, які беруть участь у справі. У постанові від 17.11.2020 у справі № 826/14818/15 Верховний Суд підкреслив, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - це факультативна стадія адміністративного процесу, під час якої суд, який ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили, переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі у зв`язку із виявленням істотних обставин, що існували, але не були і не могли бути їм відомі на час вирішення справи. Таким чином, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється для надання можливості виправити судові рішення, неправосудність яких, зазвичай, обумовлена обставинами, незалежними від суду. Істотність обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особи» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня. Таким чином, як підкреслено в указаній постанові Верховного Суду, при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд повинен встановити: наявність відповідних виняткових обставин для перегляду судового рішення, які за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку повинні спростовувати факти, які було покладено в основу судового рішення; чи не ґрунтується заявлена нововиявлена обставина на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи; чи заявлена обставина не являє собою новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення, а отже, не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який надаючи оцінку обставинам у справі не знайшов підстав вважати, що обставини, наведені позивачем в заявах, є нововиявленими в розумінні статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив правильне судове рішення, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 12.06.2023. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна