Ухвала КАС ВС № 640/19623/19

УХВАЛА 31 липня 2024 року м. Київ справа №640/19623/19 адміністративне провадження № К/990/27838/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів - Кашпур О.В., Прокопенка О.Б., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2024 року про перегляд за нововиявленим обставинами судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи - Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - ГТУЮ у місті Києві), в якому просив: визнати неправомірним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13 вересня 2019 року № 307/05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », поновити його на посаді головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішенням Окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 31 березня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року в справі №640/19623/19. Предметом спору у цій справі є правомірність притягнення державного виконавця до відповідальності у вигляді звільнення. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року, обґрунтовану тим, що 05 травня 2021 року він дізнався, що наказ Головного територіального управління (далі - ГТУ) у місті Києві від 02 червня 2016 року № 342/6 «Про утворення дисциплінарної комісії» не існує, а є два накази ГТУ у місті Києві з однаковими датою та номером - від 02 червня 2016 року № 342/6, але з різними назвами; наказу ГТУ у місті Києві від 02 червня 2016 року № 343/6 «Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії» також не існує, а є наказ ГТУ у місті Києві від 02 червня 2016 року № 343/6 «Про проведення службового розслідування», який станом на 07 травня 2021 року був чинним і немає жодного відношення до затвердження персонального складу дисциплінарної комісії ГТУ у місті Києві. Указані обставини є, на його думку підставою для перегляду та скасування рішення суду першої інстанції відповідно до приписів пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року, у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 640/19623/19 відмовлено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2019 року залишено в силі. Постановою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 28 липня 2022 року скасовано ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, з тих підстав, що суди переглянули за нововиявленими обставинами не те рішення, що просив переглянути позивач. Під час нового розгляду указаної заяви, 10 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з іншою заявою про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2020 року у справі № 640/19623/19 за нововиявленими обставинами з інших підстав. У цій заяві позивач, зокрема, послався на те, що відповідно до відомостей Журналу реєстрації дисциплінарних справ ГТУЮ у м. Києві підставою для прийняття наказу ГТУЮ у м. Києві від 24 липня 2019 року № 906/8 слугувала не доповідна записка начальника відділу з питань запобігання і виявлення корупції ГТУЮ у м.Києві Бабенка О.М. від 23 липня 2019 року №2/39/9411 про відкриття та притягнення до дисциплінарної відповідальності, на яку наявне посилання у констатуючий частині цього наказу, а клопотання від 23 липня 2019 року №2/39/9411 щодо відкриття дисциплінарного провадження та притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, яке в силу правил частини третьої статті 63 Закону України «Про державну службу» мав право внести керівнику державної служби в ГТУЮ у м. Києві виключно безпосередній керівник позивача - начальник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у м.Києві. Про указані обставини ОСОБА_1 дізнався 14 липня 2022 року після отримання листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11 липня 2022 року №ПІ-Ч-10-51/226. Провадження з розгляду цієї заяви відкрито ухвалою суду від 14 листопада 2022 року та об`єднано до розгляду в одному провадженні з попередньо поданою заявою (від 07 червня 2021 року). За наслідками нового розгляду заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року, відмовлено у задоволенні заяв про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 640/19623/19. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року залишено в силі. Постановою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 05 квітня 2024 року скасовано ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, з тих підстав, що суд першої інстанції перейшов до розгляду справи в непередбаченому процесуальним законом порядку, зокрема, в порядку письмового провадження, що не відповідає приписам частини першої статті 368 КАС України, а суд апеляційної інстанції не виправив процесуальну помилку. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року прийнято заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 640/19623/19 та призначено до справу до апеляційного розгляду у судове засідання на 30 квітня 2024 року о 12:00 год. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2024 року скасовано ухвалу суду першої інстанції. Відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 640/19623/19. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року залишено без змін. 17 липня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 року (скасовану судом апеляційної інстанції) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2024 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить переглянути і скасувати оскаржені судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в частині вирішення заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Так, відповідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Предметом оскарження є ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, ухвалені за наслідками перегляду про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Так за приписами частин першої, другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті. Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового рішення, то вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття судового рішення. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд апеляційної інстанції указав, що обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими. Так, обставини, про які зазначив позивач у своїй заяві про перегляд судового рішення від 07 червня 2021 року, не можуть бути нововиявленими, оскільки докази/інформація, взята ОСОБА_1 із системи обліку публічної інформації Центрального МРУ МЮ (м. Київ) є та були відкритими, що не позбавляло позивача права подати її на час подання позовної заяви до суду про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Отже, викладені у цій заяві обставини не є новими аргументами та доказами у справі, які існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду. Що стосується доводів, викладених у заяві від 10 серпня 2022 року, то суд апеляційної інстанції зазначив, що обставини, на які посилається позивач у цій заяві не можуть бути нововиявленими, оскільки докази/інформація, про які він дізнався 14 липня 2022 року після отримання листа Центрального МРУ МЮ (м. Київ) від 11 липня 2022 року за №ПІ-Ч-10-51/226 у відповіді на його запит від 05 липня 2022 року є та була відкритою, а отже ОСОБА_1 мав можливість отримати її раніше та використати в якості доказу під час розгляду цієї справи. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не підлягають задоволенню, оскільки обставини, зазначені заявником як підстави для перегляду судового рішення не підпадають під критерії нововиявлених. Водночас суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновки Верховного Суду у цій справі скасував ухвалу суду першої інстанції з тих підстав, що судом порушено норми процесуального права в частині визначення провадження, в якому слід здійснювати розгляд заяв за нововиявленими обставинами, що є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Аргументи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права Верховний Суд не приймає як такі, що не впливають на правильність прийнятого судового рішення та дотримання процедури розгляду справи. Доводи ОСОБА_1 зводяться до недобросовісності дій судді щодо своєчасності його повідомлення про судове засідання 30.04.2024, за результатами якого розгляд справи був відкладений та відсутності у суду права продовжувати строк розгляду справи №640/19623/19, з посиланням на неправильне тлумачення терміну «розумний строк». Враховуючи, що мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні та обставини, на які посилається заявник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм матеріального та процесуального права і не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі. Суд також зауважує, що ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 року, яку просить скасувати заявник скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2024 року, а отже підстави для відкриття касаційного провадження щодо неї відсутні. Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2024 року необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2024 року про перегляд за нововиявленим обставинами судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи -Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності -засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С.А. Уханенко Судді: О.В. Кашпур О.Б. Прокопенко