Постанова 4851 № 440/14371/21

Головуючий І інстанції: Т.С. Канигіна ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2023 р. Справа № 440/14371/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2022, по справі № 440/14371/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.08.2021 №00059100705, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16 800,00 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 задоволено позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.08.2021 №00059100705. Головне управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач), не погодившись із прийнятим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про не врахування судом першої інстанції, що правовою підставою для проведення перевірки є підпункт 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України; підставою для проведення фактичної перевірки є здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, як самостійну обставину, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі положень ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець перебуває на обліку в Кременчуцькій ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області. Позивач здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.11) у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Наказом Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.08.2021 №1782-П визначено провести з 05.08.2021 фактичну перевірку тривалістю 10 діб платника податків ФОП ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності за період з 01.09.2018 по дату закінчення перевірки у встановленому ПК України порядку. На підставі наказу від 04.08.2021 №1782-П посадовим особам податкового органу видані направлення на перевірку від 04.08.2021 №№ 2519, 2518. 05.08.2021 посадовими особами Головного управління ДПС у Полтавській області у присутності продавця магазину "Оптовичок" ОСОБА_2 розпочато фактичну перевірку, за результатами якої складено акт від 05.08.2021 бланк №000691 (зареєстрований у податковому органі 06.08.2021 за №5987/16/31/РРО/ НОМЕР_1 . В акті перевірки зазначено про порушення позивачем: - статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме: реалізація алкогольних напоїв у заборонений час доби 20.08.2020 факт реалізації алкогольного напою (слабоалкогольного напою) BAR Pina Coloda, 7% місткістю 0,33 л по ціні 12,90 грн за пляшку на суму 12,90 грн о 07 год. 36 хв. (фіскальний чек № 45731 від 20.08.2020); - частини 12 статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" - роздрібна торгівля вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої : 16.04.2021 реалізовано вино ігристе "Азнаурі" біле напівсолодке 0,75л по ціні 92,90 грн (фіскальний чек № 48591 від 16.04.2021 о 19 год. 18 хв.); 30.04.2021 реалізовано вино ігристе "Ореанда" біле солодке 0,75л по ціні 89,00 грн (фіскальний чек № 48769 від 30.04.2021 о 18 год. 29 хв.); 07.07.2021 реалізовано шампанське "Болград" біле напівсолодке 0,75л по ціні 89,00 грн (фіскальний чек № 49858 від 07.07.2021 о 18 год. 53 хв.); 25.07.2021 реалізовано шампанське "Французький бульвар" біле напівсолодке 0,75л по ціні 97,20 грн. (фіскальний чек № 50131 від 25.07.2021 о 15 год. 25 хв. (діюча мінімальна роздрібна ціна - 109,00 грн). Всього реалізовано алкогольних напоїв, за цінами нижчими ніж встановлені роздрібні ціни на такі напої, на загальну суму 6872,90 грн. 19.08.2021 відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення № 00059100705, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16 800,00 грн. Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки позивача призводять до відсутності правових наслідків такої, тому оспорюване податкове повідомлення-рішення від 19.08.2021 №00059100705 є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п.п. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Згідно з п. 80.1 ст. 81 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. При цьому, п. 80.7 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. (п. 80.5 ст. 80 ПК України). У відповідності до п. 86.5 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень визначених Податковим Кодексом. Судовим розглядом встановлено, що наказ Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.08.2021 № 1782-П про проведення фактичної перевірки позивача видано на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України, з метою здійснення контролю за обігом спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій, за місцем фактичного провадження діяльності: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.09.2018 по дату закінчення перевірки, тривалістю 10 діб. Так, в обґрунтування відповідач зазначає, що підставою для призначення фактичної перевірки було отриманням ГУ ДПС у Полтавській області доповідної записки управління податкового аудиту, відділу фактичних перевірок від 28.07.2021 № 5939/16-31-07-05-09 із пропозицією щодо проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 на підставі пп. 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України. Отже, правовою підставою для проведення перевірки є підпункт 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Проте, колегія суддів зазначає, що посилання на вказану вище інформацію відсутнє у наказі від 04.08.2021 № 1782-П. Верховний Суд у постанові від 05 березня 2019 року по справі № 820/4893/18 зазначив, що інформація, яка надходить до податкових органів, може бути підставою для проведення фактичної перевірки згідно статті 80 ПК України, лише у тому випадку, якщо в такій йдеться посилання на конкретні порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи. У постанові від 18.12.2018 у справі № 820/4895/18 Верховний Суд в подібних правовідносинах вказав, що у наказі про призначення фактичної перевірки, має бути крім посилання на норми, що їх регулюють, посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, інформація, яка слугувала підставою. Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року по справі №820/4891/18, від 18 квітня 2022 у справі №440/6887/20, від 28 жовтня 2021 року у справі № 520/10214/2020. Колегія суддів зазначає, що у наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом. Наказ взагалі не містить обґрунтування жодної з можливих підстав перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. При цьому, колегія суддів зазначає, що оцінка правомірності проведеної перевірки повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки. При цьому суд зазначає, що "підстава" це не нумероване позначення пункту 80.2 статті 80 ПК України, а обставини, які в цьому підпункті розкриваються та мають об`єктивно існувати. Іншими словами під "підставою" у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України необхідно розуміти не порядковий номер підпункту пункту статті, а безпосередньо інформацію, відомості та інші обставини. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01 липня 2019 року по справі № 140/2181/18, від 10 липня 2019 року по справі № 160/7669/18. Суд звертає увагу, що зазначення в наказі лише підпунктів Податкового кодексу України та доповідної записки, без посилання на конкретні обставини, не є підставою для проведення фактичної перевірки. Щодо посилань апелянтана те, що підставою проведення спірної фактичної перевірки, на підставі матеріалів по якій контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, відповідно до якого підставою для проведення фактичної перевірки є здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, як самостійну обставину, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, колегія суддів зазначає наступне. За приписами підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України в спірному випадку підставою для проведення фактичної перевірки мала бути саме наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Як вже було зазначено вище, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України виключає можливість проведення фактичної перевірки платника податків щодо здійснення ним функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального за відсутності інформації про порушення ним вимог законодавства. Таким чином, досліджені в сукупності докази та встановлені обставини, свідчать про те, що у відповідача були відсутні підстави, визначені п.80.2. ст.80 ПК України для призначення фактичної перевірки позивача. Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскільки судовим розглядом встановлено допущення контролюючим органом порушення вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки позивача, то такі порушення тягнуть протиправність рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки. Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.08.2021 №00059100705 є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та не спростовують правильність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 по справі № 440/14371/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий В.В. Катунов