Постанова КГС ВС № 924/1351/20 (924/214/22)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2023 року м. Київ Справа № 924/1351/20 (924/214/22) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г., за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В., за участю представників: ОСОБА_1 : Яроша В. Ю. (в режимі відеоконференції), Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів": Керницької І. Р. (в режимі відеоконференції), Колективного підприємства "Агрофірми "Проскурів": Венгера Д. О. (в режимі відеоконференції), арбітражного керуючого Рудого Андрія Миколайовича (особисто, в режимі відеоконференції) розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 у складі колегії суддів: Саврія В. А. - головуючого, Коломис В. В., Миханюк М. В. та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023 у складі судді Заярнюк І. В. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" до

1. Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів",

2. Окремого структурного відділу "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням у межах справи про банкрутство Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" ІСТОРІЯ СПРАВИ Вступ

1. У 2019 році Акціонерне товариство (орендодавець) уклало із Окремим структурним відділом Агрофірми (орендар) договір оренди об`єкта нерухомості за яким передало в платне користування орендарю належну на праві власності частину нежитлового приміщення.

2. Оскільки окремий структурний відділ Агрофірми не виконав належним чином умови договору оренди зі сплати орендної плати, Акціонерне товариство звернулося до нього з претензіями про сплату заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди, а згодом - у межах справи про банкрутство Агрофірми (структурним відділом якого є орендар) із заявою з грошовими вимогами до боржника, які суд визнав частково.

3. Надалі належне Акціонерному товариству орендоване майно було передано до статутного капіталу Товариства та зареєстроване за ним у 2020 році на праві власності.

4. Товариство як новий власник орендованого нерухомого майна повідомило Окремий структурний відділ Агрофірми про зміну власника майна та звернулося до нього з претензіями про сплату орендної плати та розірвання договору оренди, повернення орендованого майна, чого не виконав орендар, що слугувало підставою звернення Товариства до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні належним йому нерухомим майном.

5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, позов Товариства задовольнив й зобов`язав Агрофірму та Окремий структурний відділ Агрофірми усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном шляхом звільнення частини нежитлового приміщення на користь Товариства.

6. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу, має вирішити питання: - чи наявні підстави для задоволення позову власника майна (орендодавця) про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням переданим в платне користування орендарю за договором оренди, який розірвано за ініціативою орендодавця через несплату орендарем плати за користування орендованим майном?

7. Суд вважає правомірними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, виходячи з такого. Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог та заперечень відповідача

8. Господарським судом Хмельницької області здійснюється провадження у справі № 924/1351/20 за заявою ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , скаржник) до Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" (далі - КП "Агрофірма "Проскурів", відповідач 1, боржник) про визнання банкрутом, відкрите ухвалою від 20.01.2021. 9. 12.04.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" (далі - ТзОВ "Технопарк Проскурів", позивач) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до КП "Агрофірма "Проскурів" та Окремого структурного відділу "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" (далі - ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів", відповідач 2) про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, в якому просило суд: - усунути перешкоди у користуванні ТзОВ "Технопарк Проскурів" приміщенням, що належне йому на праві власності шляхом зобов`язання КП "Агрофірма "Проскурів" та ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" звільнити частину нежитлового приміщення: виробниче приміщення - 100 кв. м; піднавіс - 255 кв. м; піднавіс (склад) - 52,60 кв. м (а саме: піднавіс 23 кв. м, склад - 11,04 та 18,56 кв. м); піднавіс - 53 кв. м, розташованого за адресою: вул. Володимира Глушенкова, 11, м. Хмельницький, 29021.

10. Позов ТзОВ "Технопарк Проскурів" мотивований безпідставним зайняттям ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" (без законних на те підстав) належного на праві власності позивачу нежитлового приміщення, що було передане відповідачеві 2 в користування за договором оренди об`єкта нерухомості, який, незважаючи на розірвання договору за ініціативою орендодавця через несплату орендної плати за користування майном, орендоване приміщення не повернув внаслідок чого вчиняє позивачу перешкоди у користуванні таким майном.

11. Посилаючись на те, що КП "Агрофірма "Проскурів" за приписами статті 64 Господарського кодексу України (далі - ГК України) несе всі зобов`язання за свій відокремлений підрозділ - ОСВ "Лісомисливський відділ", який незаконно перебуває у належних ТзОВ "Технопарк Проскурів" на праві власності нежитлових приміщеннях, позивач просить усунути перешкоди у користуванні належним йому майном та зобов`язати відповідачів 1, 2 звільнити нежитлові приміщення.

12. Нормативно-правовим обґрунтуванням поданого позову ТзОВ "Технопарк Проскурів" визначено, зокрема, приписи статті 41 Конституції України, статей 316, 317, 319, 386, 391, 770 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 64 ГК України.

13. Розпорядник майна, в. о. керівника КП "Агрофірма "Проскурів" - арбітражний керуючий Рудий Андрій Миколайович щодо вимог позову заперечує, вважає його безпідставним та необґрунтованим, зазначаючи, зокрема, що відповідач 1 та інші уповноважені на це його особи жодних перешкод у користуванні спірним нежитловим приміщенням не вчиняли та не вчиняють, оскільки жодні орендні відносини щодо цього приміщення між сторонами не виникали, позаяк договір оренди об`єкта нерухомості є неукладений. Як зазначає відповідач 1, договір оренди об`єкта нерухомості, на який посилається позивач, укладений ним із ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" в особі директора Ретявко О. В., жодних довіреностей на укладення правочинів від імені КП "Агрофірма "Проскурів" із третіми особами відповідачем 1 не надавалися, з урахуванням чого керівник відповідача 2 не був наділений повноваженнями на укладення правочинів від імені КП "Агрофірма "Проскурів". За відсутності довіреності у керівника філії на укладення правочинів від імені юридичної особи не може створювати у такої юридичної особи права та обов`язки, що свідчить про його неукладеність.

14. Також, як зауважує відповідач 1, зазначені в договорі оренди об`єкти нерухомого майна, а саме: виробниче приміщення - 100 кв. м; піднавіс - 255 кв. м; піднавіс (склад) - 52,60 кв. м (а саме: піднавіс 23 кв. м, склад - 11,04 та 18,56 кв. м); піднавіс - 53 кв. м, насправді не існують, оскільки в Реєстрі речових прав за адресою по вул. Глушенкова, 11, такі приміщення як об`єкти речових прав не зареєстровані, що підтверджується інформаційною довідкою із Держреєстру від 03.03.2021 № 246809720. Зазначене, на думку відповідача, додатково підтверджує неукладеність договору оренди, оскільки відсутній об`єкт оренди.

15. Окрім того, за твердженням відповідача 1 визнання судом ухвалою від 14.06.2021 у справі № 924/1351/20 грошових вимог до боржника не може створювати преюдиції, оскільки такі обставини можуть встановлюватись лише за рішенням суду, а не ухвали. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій 16. 19.12.2018 КП "Агрофірма "Проскурів" створено відокремлений підрозділ юридичної особи - ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" (29000, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, буд. 257, код ЄДРПОУ 42709988), що підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.12.2021 № 236867878842.

17. Відповідно до пункту 2.3. Положення ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів", затвердженого рішенням правління КП "Агрофірма "Проскурів" протоколом від 14.12.2018 № 1 (далі - Положення) директор вирішує усі питання діяльності Лісомисливського відділу, зокрема, підпунктом 2.3.1. визначені повноваження: видавати накази, розпорядження і давати вказівки з усіх питань, в межах діяльності, укладати від імені Лісомисливського відділу угоди, в т.ч. господарські договори, крім угод про розпорядження основними засобами: (визначених Положенням (стандарту) бухгалтерського (обліку "Основні засоби"), будівель та споруд, засобів виробництва, що належить Лісомисливському відділу. Угоди про розпорядження основними засобами можуть бути підписані директором тільки після попередньої письмової згоди Голови Правління Агрофірми "Проскурів" (підпункт 2.3.1.); розпоряджатись від імені Лісомисливського відділу майном та коштами, крім основних засобів (визначених Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку "Основні засоби"), будівель та споруд засобів виробництва, що належить Лісомисливському відділу (підпункт 2.3.2.).

18. Згідно з пунктами 4.2., 5.1. Положення відносини Лісомисливського відділу з іншими організаціями, підприємствами і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів. Лісомисливський відділ самостійно здійснює свою діяльність відповідно до напрямків, визначених цим Положенням. 19. 29.12.2019 між Публічним акціонерним товариством "Проскурів" (далі - ПАТ "Проскурів") (орендодавець) та ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" (орендар) був укладений договір оренди нерухомості № 69 (далі - договір оренди), згідно пункту 1.1 якого орендодавець зобов`язується передати за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобов`язується прийняти у користування нежитлове приміщення, визначене в договорі та зобов`язується сплачувати орендну плату.

20. Відповідно до пункту 1.2. договору оренди об`єкт, що орендується являє собою частину нежитлового приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11, зокрема, виробниче приміщення - 100 кв. м; піднавіс - 255 кв. м; піднавіс (склад) - 52,60 кв. м (а саме: піднавіс 23 кв. м, склад 11,04 кв. м та 18,56 кв. м).

21. Передання-приймання об`єкта, що орендується здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. Об`єкт, що орендується повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем протягом двох робочих днів з моменту початку роботи двосторонньої комісії. При переданні об`єкта, що орендується складається акт передання-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії (пункти 3.1., 3.4, 3.5. договору оренди).

22. Пунктами 4.1., 4.2. договору оренди сторонами погоджено, що розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується у цілому складає: січень - грудень 2020 року - 5 000,00 грн за один календарний місяць; з січня по травень 2021 року - 5 000,00 грн за один календарний місяць; з червня 2021 року - 10 000,00 грн за один календарний місяць. Орендна плата сплачується, з моменту підписання договору, не пізніше п`ятого числа кожного місяця за який вноситься плата.

23. Згідно з пунктом 5.3. договору оренди орендодавець має право вимагати розірвання договору, зокрема, у випадку невнесення орендарем орендної плати протягом одного місяця.

24. Відповідно до пункту 9.1. договору оренди цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця у випадку, зокрема, порушення орендарем умов договору, в тому числі порушення умов оплати (прострочення з внесенням) орендної плати й інших платежів за договором, більш ніж за один місяць. У цьому випадку рішення орендодавця про припинення даного договору набирає чинності через 4 календарних днів після письмового повідомлення орендаря.

25. Договір оренди може бути розірваний за вимогою орендодавця, письмово попередивши орендаря за 1 місяць у разі необхідності звільнення площ для виробничих потреб орендодавця (пункт 9.3. договору оренди).

26. За умовами пункту 9.4 договору оренди дія договору припиняється внаслідок, зокрема, дострокового розірвання на вимогу однієї зі сторін у випадках, передбачених чинним законодавством та цим договором.

27. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та діє з 01.01.2020 по 30.11.2022 (пункти 10.1., 10.2. договору оренди).

28. Договір підписаний генеральним директором ПАТ "Проскурів" Будзінським В. В. (орендодавець) та директором ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" (орендар) Ретявко О. В. і скріплений їх печатками. 29. 29.12.2019 між сторонами підписано акт прийому-передачі до договору оренди об`єкта нерухомості № 69 від 29.12.2019, відповідно до якого ПАТ "Проскурів" передало в оренду ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" частину нежитлового приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, буд. 11, загальною площею: виробниче приміщення - 100 кв. м (стан: добрий, встановлена неіржавіюча ємність 3 куб. м - 1 шт); піднавіс - 255 кв. м (стан: 50 % покрівлі потребує заміни шиферу); піднавіс (склад) - 52,60 (а саме: піднавіс 23 кв. м (склад - 11,04 та 18,56) кв. м (стан задовільний); піднавіс - 53 кв. м (стан задовільний, металевий каркас без криші. Потребує монтаж покрівлі). Також ПАТ "Проскурів" передано ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" матеріальні цінності: огорожа (брама мет. - 1 шт.), козловий кран ККТ (відсутня електропроводка та розкомплектована коробка управління, пульт управління, відсутній 2 шт. редуктора ходу та 2 шт. двигуна 3,3-5 Кв. та 2 шт. тормозні колодки, тормозний барабан з перехідним валом-муфтою 2 кмпл., шестерня ходу 2 шт.).

30. У претензії від 04.11.2020 за № 172 ПАТ "Проскурів" просило ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" впродовж 5-ти днів з моменту отримання претензії сплатити заборгованість за договором оренди від 29.12.2019 № 69 у розмірі 58 065,60 грн (сума основного боргу - 50 000,00 грн, пені за прострочення плати за договором оренди - 3 065,60 грн, штраф за кожен несвоєчасно здійснений платіж - 5 000,00 грн).

31. Також ПАТ "Проскурів", посилаючись на пункти 5.3., 9.3. договору оренди повідомило ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" про розірвання з 01.12.2020 року договору оренди від 29.12.2019 № 69. 32. 20.11.2020 право власності на об`єкти нерухомого майна - приміщення піднавісу № 1 загальною площею 583,1 кв. м, приміщення піднавісу № 2 загальною площею 583,1 кв. м та приміщення столярного цеху № 1, які знаходяться за адресою: м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11, було зареєстровано за ТзОВ "Технопарк Проскурів". Підстава для державної реєстрації: протокол, серія та номер: 28, виданий 09.11.2020, видавник ПАТ "Проскурів"; акти прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТзОВ "Технопарк Проскурів" № 5, № 2 та № 13 від 18.11.2020, видавник ПАТ "Проскурів", ТзОВ "Технопарк Проскурів". Зазначене підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.11.2020 № 233850992, № 233853825, № 238667107.

33. Господарським судом Хмельницької області у межах справи № 924/1351/20 про банкрутство КП "Агрофірма "Проскурів" було розглянуто заяву ПАТ "Проскурів" від 18.02.2021 за вих. № 01-а/2021 з грошовими (кредиторськими) вимогами до боржника в розмірі 77 904,61 грн, мотивовану невиконання боржником грошових зобов`язань за договором оренди, укладеним між ПАТ "Проскурів" та ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів".

34. Ухвалою від 14.06.2021 у справі № 924/1351/20, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 та постановою Верховного Суду від 21.11.2021, Господарський суд Хмельницької області визнав грошові вимоги ПАТ "Проскурів" до КП "Агрофірма "Проскурів" у сумах: 4 540,00 грн судовий збір - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 53 166,67 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 11 952,40 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Решту вимог в розмірі 8 245,54 грн суд відхилив з посиланням на те, що з 20.11.2020 власником приміщень, яке передано в оренду є ТзОВ "Технопарк Проскурів", а тому у ПАТ "Проскурів" відсутні підстави для нарахування орендної плати з 20.11.2020.

35. Листом-повідомленням від 22.10.2021 № 22/10 позивач повідомив ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" та КП "Агрофірма "Проскурів", що ТзОВ "Технопарк Проскурів" є новим власником орендованих приміщень та просив впродовж 10-ти днів сплатити заборгованість за договором оренди нерухомості від 29.12.2019 № 69, а також укласти додаткову угоду до договору щодо внесення змін до відомостей про орендодавця. Крім того, позивач попередив, що у випадку невиконання вказаних вимог, ТзОВ "Технопарк Проскурів" буде змушене в односторонньому порядку розірвати договір оренди на підставі пункту 9.1. договору оренди. 36. 11.11.2021 ТзОВ "Технопарк Проскурів" надіслало на адресу ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" та КП "Агрофірма "Проскурів" повідомлення за № 11/11 про розірвання договору оренди від 29.12.2019 № 69 та просило підготувати об`єкт оренди до здачі й передати орендодавцю ТзОВ "Технопарк Проскурів" нежитлові приміщення: виробниче приміщення - 100 кв. м; піднавіс - 255 кв. м; піднавіс (склад) - 52,60 (а саме: піднавіс 23 кв. м, склад - 11,04 та 18,56 кв. м); піднавіс - 53 кв. м, що розташовані за адресою: 29021, м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11 та матеріальні цінності, підписавши відповідний акт передання-приймання.

37. У матеріалах справи наявний технічний паспорт на нежитлові приміщення із контурними зазначеннями меж об`єктів, а саме: на приміщення піднавісу № 1 загальною площею 583,1 кв. м (піднавіс - 287,7 кв. м, піднавіс - 295,4 кв. м), на приміщення піднавісу № 2 загальною площею 305,9 кв. м (піднавіс - 248,4 кв. м, піднавіс - 57,5 кв. м), на приміщення столярного цеху № 1 загальною площею 753,2 кв. м, що включає 13 приміщень площею: 17,0 кв. м, 130,2 кв. м, 35,6 кв. м, 12,3 кв. м, 4,9 кв. м, 6,7 кв. м, 231,8 кв. м, 99,4 кв. м, 1,6 кв. м, 140,2 кв. м, 7,0 кв. м, 19,8 кв. м, 46,7 кв. м.

38. Відповідно до витягів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.11.2020 № 233850992, № 233867107, № 233853825 права власності на приміщення піднавісу № 1 загальною площею 583,1 кв. м, на приміщення піднавісу № 2 загальною площею 305,9 кв. м, на приміщення столярного цеху № 1 загальною площею 753,2 кв. м зареєстровані за ТзОВ "Технопарк "Проскурів". Короткий зміст рішення суду першої інстанції 39. 26.01.2023 Господарський суд Хмельницької області ухвалив рішення у справі № 924/1351/20 (924/214/22), яким позов ТзОВ "Технопарк Проскурів" задовольнив. Зобов`язав КП "Агрофірма "Проскурів" та ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" усунути перешкоди у користуванні приміщенням шляхом звільнення частини нежитлового приміщення: виробниче приміщення - 100 кв. м; піднавіс - 255 кв. м; піднавіс (склад) - 52,60 (а саме: піднавіс 23 кв. м, склад - 11,04 та 18,56 кв. м); піднавіс - 53 кв. м, розташованого за адресою: 29021, м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11, на користь ТзОВ "Технопарк Проскурів". Стягнув з КП "Агрофірма "Проскурів" та ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" на користь ТзОВ "Технопарк Проскурів" витрати по оплаті судового збору в сумі 1 240,50 грн (відповідно з кожного).

40. Рішення суду першої інстанції мотивовано здійсненням відповідачами перешкод у користуванні належним ТзОВ "Технопарк Проскурів" на праві власності нерухомим майном, яке ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" не повернуло позивачу за наслідком розірвання з його ініціативи договору оренди через несплату відповідачем 2 орендної плати за користування майном.

41. Крім того, місцевий господарський суд визнав безпідставними доводи КП "Агрофірма "Проскурів" про неукладення договору оренди взявши до уваги встановлені в ухвалі від 14.06.2021 у справі № 924/1351/20 про банкрутство КП "Агрофірма "Проскурів" під час розгляду грошових вимог ПАТ "Проскурів" до боржника, мотивованих невиконанням структурним відділом боржника умов договору оренди, обставини підписання договору оренди зі сторони ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" директором Ретявко О. В., повноваження якого на підписання договору визначені підпунктом 2.3.1. Положення; виконання договору оренди, що підтверджується актом прийому-передачі до договору оренди, а також обставини сформування орендодавцем за фактом передачі майна податкових накладних від 31.01.2020 № 9023634129 та від 29.02.2020 № 905348524.

42. Також суд першої інстанції не прийняв до уваги аргументи скаржника щодо відсутності майна, яке предметом позову, взявши до уваги встановлені обставини справи щодо реєстрації права власності на таке майно за позивачем. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

43. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 05.04.2023 рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023 у справі № 924/1351/20 (924/214/22) залишив без змін, погодившись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову та зобов`язання відповідачів 1, 2 усунути перешкоди у користуванні належним ТзОВ "Технопарк Проскурів" нерухомим майном шляхом передачі його позивачу. Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог 44. 01.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023 у справі № 924/1351/20 (924/214/22), в якій просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ТзОВ "Технопарк Проскурів". Рух касаційної скарги

45. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 924/1351/20 (924/214/22) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023.

46. Ухвалою від 04.05.2023 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 924/1351/20 (924/214/22) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023; призначив розгляд касаційної скарги на 25.05.2023; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 18.05.2023. 47. 08.05.2023 на електронну адресу Верховного Суду від керуючого санацією КП "Агрофірма "Проскурів" арбітражного керуючого Рудого А. М. надійшла заява про відвід суддів Банаська О. О. та Пєскова В. Г. від розгляду справи № 924/1351/20 (924/214/22), яку суд ухвалою від 09.05.2023 визнав необґрунтованою та передав справу на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви керуючого санацією КП "Агрофірма "Проскурів" арбітражного керуючого Рудого А. М. про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Банаська О. О., Пєскова В. Г. від розгляду цієї справи.

48. Ухвалою від 11.05.2023 Верховний Суд у складі судді Васьковського О. В. відмовив у задоволенні заяви керуючого санацією КП "Агрофірма "Проскурів" арбітражного керуючого Рудого А. М. про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Банаська О. О., Пєскова В. Г. від розгляду справи № 924/1351/20 (924/214/22).

49. У судове засідання 25.05.2023 в режимі відеоконференції з`явилися представники ОСОБА_1, ТзОВ "Технопарк Проскурів", КП "Агрофірми "Проскурів" та арбітражний керуючий Рудий А. М., який надали пояснення щодо поданої касаційної скарги у справі. Розгляд клопотань 50. 19.05.2023 до Верховного Суду від ТзОВ "Технопарк Проскурів" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач, зокрема, просить суд закрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, оскільки правові висновки, зроблені Верховним Судом у справах, на які посилається скаржник, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі.

51. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

52. Тлумачення наведеної норми свідчить, що на підставі цієї норми може бути закрите касаційне провадження у разі наведення скаржником висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у неподібних правовідносинах за умови відкриття такого провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

53. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

54. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин. Отже, у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними (див. висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

55. У справі, що розглядається скаржник в якості підстав касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду посилається на приписи пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, які ухвалою Верховного Суду від 04.05.2023 визнано достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.

56. Проаналізувавши правовідносини у цій справі та у справах, на постанови в яких посилається скаржник, шляхом співставлення юридичного змісту спірних правовідносин (основний критерій подібності), судом встановлено, що висновки у справах наведених скаржником (постанови від 20.03.2018 у справі № 910/8794/16, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 911/604/19, від 04.03.2021 у справі № 905/1132/20, від 21.12.2021 у справі № 910/10699/21 тощо) стосуються з-поміж іншого, зокрема, питання схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, оцінки наявності укладення договору, в якому не погоджені істотні умови договору. Тобто стосуються застосування норм права у правовідносинах, які за змістовим критерієм є подібними з правовідносинами у цій справі.

57. Оскільки правовідносини у справі, що розглядається та у справах наведених скаржником є подібними за змістовим критерієм, клопотання ТзОВ "Технопарк Проскурів" про закриття касаційного провадження у справі із наведених підстав задоволенню судом не підлягає. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу ( ОСОБА_1 )

58. ОСОБА_1 в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, зазначаючи, зокрема, таке: - суди попередніх інстанцій не врахували, що за відсутності довіреності у керівника філії на укладення правочинів від імені саме юридичної особи жодні підписані ним документи не можуть створювати у такої юридичної особи права чи обов`язки; - суди не звернули уваги, що директор ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" Ретявко О. В. не був наділений повноваженнями для правовідносин із третіми особами, тому його дії не можуть створювати права та обов`язки для КП "Агрофірми "Проскурів", а сам договір не може вважатися укладеним; - суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що зазначені в договорі оренди об`єкти нерухомості не існують, оскільки в реєстрі речових прав саме такі приміщення як об`єкти речових прав не зареєстровані, що додатково свідчить про неукладення договору оренди; - суди не звернули увагу, що в договорі оренди не визначена вартість орендованого майна, яка є істотною умовою договору, а тому договір не може вважатися укладеним; - суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили статусу ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" та дійшли висновку з посиланням на положення ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" про наявність у керівника повноважень на укладення правочинів від імені та в інтересах КП "Агрофірми "Проскурів". Проте Положення не містить умов щодо можливості укладення договорів керівником структурного відділу; - наразі відсутній висновок Верховного Суду про наявність у керівника філії юридичної особи повноважень на укладення правочинів від імені та в інтересах юридичної особи за наявності у положень філії згадки про укладення договорів від імені філії та відсутності довіреності; - суди попередніх інстанцій помилково визнали як преюдиційні обставини надану судом правову оцінку в ухвалі від 14.06.2021 у справі № 924/1351/20, якою визнано грошові вимоги ПАТ "Проскурів" до боржника; - суди безпідставно врахували в якості факту виконання договору оренди акт прийому-передачі до цього договору підписаний керівником ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" Ретявко О. В., в якого були відсутні повноваження на укладення договору; - суди попередніх інстанцій не врахували, що договір, який не укладено, не може бути визнаний судом недійсним. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи (ТзОВ "Технопарк Проскурів")

59. ТзОВ "Технопарк Проскурів" у поданому до суду відзиві на касаційну скаргу вважає скаргу ОСОБА_1 безпідставною та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін зазначаючи, зокрема, таке: - суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність у керівника філії юридичної особи повноважень на укладення правочинів від імені та в інтересах цієї юридичної особи, який діяв на підставі Положення про філію; - договір від імені орендаря підписаний директором ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" Ретявко О. В., повноваження якого на підписання визначені Положенням "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів", тому відсутні підстави вважати, що договір був підписаний без належних повноважень, що було встановлено судами попередніх інстанцій; - суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що доводи відповідачів щодо відсутності майна, яке є предметом позову, спростовані матеріалами справи. Відповідачами не вчинено жодних дій, спрямованих на повернення об`єктів нерухомості їх власнику. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій

60. Вирішуючи наведені в пункті 6 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого. Щодо наявності підстав для усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням переданим в платне користування орендарю за договором оренди, який розірвано за ініціативою орендодавця через несплату орендарем плати за користування орендованим майном

61. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - Кодекс України з процедур банкрутства, далі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

62. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

63. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

64. Згідно із частиною першою, абзацом 1 частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

65. Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяв, скарг, клопотань, поданих в межах основного провадження у справі про банкрутство, розглядаються судом без застосування усіх стадій судового розгляду, притаманних виключно розгляду справ позовного провадження. Такий підхід повністю відображає конструкції статей 7, 9 КУзПБ щодо порядку розгляду як основної справи про банкрутство, так і спорів, стороною в яких є боржник, які хоча і вирішуються в межах основної справи про банкрутство, проте є справами позовного провадження, відокремленими від основної справи про банкрутство. Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справи про банкрутство (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/97/20).

66. Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

67. Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

68. Частинами першою, другою статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

69. За статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

70. Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге - застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.

71. Залежно від характеру посягання на права власника і змісту захисту, який надається власнику, виділяються речово-правові та зобов`язально-правові засоби захисту права власності.

72. Речові засоби захисту права власності та інших речових прав покликані захищати ці права від безпосереднього неправомірного впливу будь-яких осіб. До речово-правових позовів належать: вимоги неволодіючого власника до незаконного володільця про витребування майна (віндикаційний позов); вимоги власника щодо усунення порушень права власності, які не пов`язані з володінням (негаторний позов); вимоги власника про визнання права власності.

73. Зобов`язально-правові позови базуються, як правило, на договорах, але можуть ґрунтуватися і на недоговірних зобов`язаннях.

74. Позивач у цій справі прагне захистити стверджене ним порушене його право зі сторони відповідачів шляхом усунення перешкод у користуванні належним йому нерухомим майном, що було передано у користування відповідача 2 за договором оренди, який наразі за ініціативою ТзОВ "Технопарк Проскурів" розірвано через несплату орендарем орендної плати.

75. Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

76. Неповернення орендарем (відповідачем) нерухомого майна, що належить орендодавцю (позивачу), після розірвання договору оренди (припинення дії договору оренди) є порушенням взятого на себе зобов`язання з повернення об`єкта оренди орендодавцеві. Такі дії орендаря щодо неповернення майна протягом тривалого часу створюють орендодавцю як власнику майна (позивачу) перешкоди в реалізації ним своїх повноважень на розпорядження та (або) користування нерухомим майном, з урахуванням чого є підставою для захисту прав орендодавця у спосіб передбачений статтею 391 ЦК України шляхом усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном (подібних за змістом висновків дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постановах від 12.12.2019 у справі № 910/10850/18, від 19.12.2019 у справі № 904/7821/17, від 03.06.2020 у справі № 916/1666/18). Щодо суті спору та доводів касаційної скарги

77. У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій установили, що ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" є орендарем нерухомого майна за договором оренди від 29.12.2019, відповідно до якого ПАТ "Проскурів" передало в оренду відповідачу 2 на підставі підписаного сторонами акту-прийому передачі від 29.12.2019 нежитлове приміщення (виробниче приміщення - 100 кв. м; піднавіс - 255 кв. м; піднавіс (склад) - 52,60 кв. м. (а саме: піднавіс 23 кв. м., склад - 11.04 та 18,56 кв. м.); піднавіс - 53 кв. м, розташоване за адресою: 29021, м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11.

78. Із установлених обставин справи вбачається, що 20.11.2020 право власності на наведене нежитлове приміщення було зареєстровано за ТзОВ "Технопарк Проскурів", яке на цей час є власником такого майна. Право власності ТзОВ "Технопарк Проскурів" підтверджено матеріалами справи і ніким наразі не оспорюється. Іншого сторонами не наведено та матеріали справи не містять.

79. Суди попередніх інстанцій установили, що ТзОВ "Технопарк Проскурів" листом-повідомленням від 22.10.2021 № 22/10 повідомило відповідачів, що він є новим власником орендованих приміщень та просив впродовж 10 днів сплатити заборгованість за договором оренди, а також попередив, що у випадку невиконання цих вимог, ТзОВ "Технопарк Проскурів" буде змушене в односторонньому порядку розірвати договір оренди на підставі пункту 9.1. договору оренди.

80. Згодом, 11.11.2021 ТзОВ "Технопарк Проскурів" надіслало на адресу відповідачів повідомлення за № 11/11 про розірвання договору оренди та просило підготувати об`єкт оренди до здачі й передати ТзОВ "Технопарк Проскурів" нежитлові приміщення та матеріальні цінності, підписавши відповідний акт передання-приймання.

81. Отже, як свідчать установлені судами обставинами справи, правова підстава для знаходження спірного майна у володінні та користуванні ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" наразі відсутня.

82. Умовами пункту 9.1. договору оренди сторонами погоджено, що договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця у випадку, зокрема, порушення орендарем умов договору, в тому числі порушення умов оплати (прострочення з внесенням) орендної плати й інших платежів за договором, більш ніж за один місяць.

83. Дія договору припиняється внаслідок, зокрема, дострокового розірвання на вимогу однієї зі сторін у випадках, передбачених чинним законодавством та цим договором (пункт 9.4 договору оренди).

84. Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

85. Проте, за встановлених судами обставин, ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" не звільнив нежитлове приміщення, чим чинить перешкоди у користуванні та розпорядженні належним позивачу майном.

86. Обставина невиконання відповідачем 2 свого обов`язку з повернення позивачу нежитлового приміщення (об`єкта оренди), відповідачами не спростована.

87. З урахуванням наведеного, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для зобов`язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні нежитлового приміщення на користь позивача, оскільки: по-перше, позов заявлений особою (власником майна), яка має право на захист своїх прав щодо належного їй нерухомого майна в контексті спірних правовідносин, що узгоджується з положеннями статті 391 ЦК України; по-друге, правова підстав для користування відповідачем 2, який є структурним відділом відповідача 1, спірним нерухомим майном відсутня; по-третє, неповернення відповідачем 2, який є структурним відділом відповідача 1, нежитлового приміщення протягом тривалого часу створює позивачу перешкоди в реалізації ним своїх повноважень на розпорядження та (або) користування нерухомим майном. Щодо неукладеності договору оренди

88. Доводи скаржника, які в цілому ґрунтуються на аргументах про те, що договір оренди є неукладеним, оскільки: - у директора ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" Ретявка О. В. були відсутні повноваження на підписання договору; - за відсутності довіреності у керівника філії на укладення правочинів від імені саме юридичної особи жодні підписані ним документи не можуть створювати у такої юридичної особи права чи обов`язки; - Положення ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" не містить умов щодо можливості укладення договорів керівником структурного відділу; - у договорі відсутнє визначення вартості майна; - акт прийому-передачі до договору оренди підписаний керівником ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" Ретявко О. В., в якого були відсутні повноваження на укладення договору.

89. Однак наведені доводи не спростовують наведених вище висновків суду щодо наявності підстав для задоволення вимог позову ТзОВ "Технопарк Проскурів", позаяк встановлені обставини справи жодним чином не підтверджують правомірність перебування спірних нежитлових приміщень у користуванні відповідача 2, чого не спростовано відповідачами у цій справі. До того ж, як обґрунтовано зауважено судами попередніх інстанцій, не може визнаватися неукладеним правочин, який часткового виконувався стороною (сторонами), в той час як установлені обставини справи (передача майна відповідачу 2 за актом-приймання передачі, формування за фактом передачі майна податкових накладних) свідчать про наявність обставин виконання сторонами умов договору оренди.

90. Ба більше, навіть якщо припустити і погодитися із доводами скаржника про укладення договору оренди зі сторони відповідача 2 за відсутності у його директора повноважень (перевищення ним повноважень) та наявності обставин, які свідчать про неукладення договору, наведене є додатковим підтвердженням використання нежитлових приміщень відповідачем 2 за відсутності у нього на те будь-яких правомочностей (правових підстав). Щодо відсутності факту існування об`єктів нерухомості зазначених в договорі оренди

91. Безпідставними є доводи скаржника щодо неіснування зазначених в договорі оренди об`єктів нерухомості зроблені із посиланням на відсутність зареєстрованих в реєстрі речових прав саме таких приміщень як об`єктів речових прав, оскільки як установлено судами попередніх інстанцій з наявних в матеріалах справи витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.11.2020 № 233850992, № 233867107, № 233853825, вбачається наявність зареєстрованого за ТзОВ "Технопарк Проскурів" ніким неоспорюваного права власності на: приміщення під навісу № 1 загальною площею 583,1 кв. м; приміщення столярного цеху № 1, загальною площею 753,2 кв. м; приміщення піднавісу № 2 загальною площею 305,9 кв. м. Суди врахували, у зазначених витягах містить інформація про загальну площу приміщень, на які було здійснено реєстрацію права власності за позивачем. При цьому, як установили суди попередніх інстанцій, саме ці об`єкти нерухомості - нежитлові приміщення (виробниче приміщення 100 кв. м; піднавіс 255 кв. м; піднавіс 52,60 кв. м; піднавіс 53 кв. м) є частиною належного позивачу на праві власності майна, яке відповідно до договору оренди було передане в оренду відповідачу 2, і є предметом заявлених позовних вимог у справі.

92. Окрім того, суди попередніх інстанцій установили, що матеріалах справи на наведені нежитлові приміщення наявний технічний паспорт із контурними зазначеннями меж об`єктів нерухомого майна.

93. Суд акцентує увагу на імперативні приписи статті 300 ГПК України згідно з якими суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (див. висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

94. Установлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

95. За наведеного, суд вважає безпідставним доводи скаржника щодо неіснування зазначених в договорі оренди об`єктів нерухомого майна. Щодо перебування нежитлових приміщень у користуванні відповідача 1

96. Не заслуговують на увагу з аналогічних підстав та з урахуванням обставин належності ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" як структурного відділу до КП "Агрофірма "Проскурів", аргументи скаржника щодо відсутності доказів перебування нежитлових приміщень у користуванні відповідача 1 та здійснення ним перешкод позивачу у користуванні зазначеним нерухомим майном. Щодо необхідності формування висновку стосовно застосування норм права

97. Безпідставними є посилання скаржника на необхідність формування у цій справі висновку Верховного Суду про наявність у керівника філії юридичної особи повноважень на укладення правочинів від імені та в інтересах юридичної особи за наявності у положень філії згадки про укладення договорів від імені філії та відсутності довіреності, оскільки з огляду на предмет заявлених вимог, встановлені обставини справи необхідність формування у справі, яка переглядається, висновку відповідного змісту відсутня та його наявність не впливає на вирішення спору по суті, адже визначальним у цій справі з урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету заявлених вимог є з`ясування правомірності використання нерухомого майна відповідачами, наявності у позивача перешкод у використанні та користуванні нерухомим майном. Щодо преюдиційності наданої судом оцінки обставин в ухвалі від 14.06.2021 у справі № 924/1351/20

98. Суд вважає помилковим визнання судами попередніх інстанцій в якості преюдиційних обставин надану судом в ухвалі від 14.06.2021 у справі № 924/1351/20 оцінку обставин під час розгляду грошових вимог ПАТ "Проскурів" до боржника, оскільки преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17). 99 Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (частина сьома статті 75 ГПК України).

100. До того ж у наведених справ є відмінний між собою предмет доказування заявлених вимог. Так, до предмету доказування під час розгляду грошових вимог до боржника підлягало з`ясування обставин наявності у боржника заборгованості за договором оренди перед заявником, тоді як у справі, яка переглядається, до предмету доказування входить встановлення обставин наявності у позивача перешкод у користуванні нерухомим майном, правомірності використання нерухомого майна відповідачем (наявність правових підстав для користування ним спірним нерухомим майном).

101. Частиною другою статті 311 ГПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

102. За частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

103. Оскільки помилкове посилання судів попередніх інстанцій в якості преюдиційних обставин на надану судом оцінку обставин під час розгляду грошових вимог до боржника не призвело до неправильного вирішення справи, наведене не може бути підставою для скасування правильного по суті і законного судового рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права.

104. Решта доводів скаржника, наведених ним в якості обґрунтувань підстав скасування оскаржених судових рішень, не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для зобов`язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням шляхом його звільнення на користь позивача.

105. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

106. Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України"). Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

107. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

108. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

109. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що оскаржені судові рішення прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає. Щодо судових витрат

110. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника. Висновки щодо застосування норм права

111. Неповернення орендарем (відповідачем) нерухомого майна, що належить орендодавцю (позивачу), після розірвання договору оренди (припинення дії договору оренди) є порушенням взятого на себе зобов`язання з повернення об`єкта оренди орендодавцеві. Такі дії орендаря щодо неповернення майна протягом тривалого часу створюють орендодавцю як власнику майна (позивачу) перешкоди в реалізації ним своїх повноважень на розпорядження та (або) користування нерухомим майном, з урахуванням чого є підставою для захисту прав орендодавця у спосіб передбачений статтею 391 ЦК України шляхом усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном. На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023 у справі № 924/1351/20 (924/214/22) залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023 у справі № 924/1351/20 (924/214/22) залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий О. О. Банасько Судді В. В. Білоус В. Г. Пєсков