Постанова 4820 № 688/155/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2023 року м. Хмельницький Справа № 688/155/23 Провадження № 22-ц/4820/1112/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., секретар судового засідання Чебан О.М., з участю прокурора Ткачук Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та її державної реєстрації за апеляційною скаргою заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 квітня 2023 року про закриття провадження у справі, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У грудні 2022 року керівник Шепетівської окружної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (далі - Рада) до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області (далі - Держгеокадастр), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та її реєстрації в Державному земельному кадастрі. Прокурор зазначив, що наказом Держгеокадастру від 12 вересня 2016 року №22-23632-СГ затверджено проект землеустрою зі зміною виду цільового призначення земель і передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825584600:07:051:0217), розташовану за межами населених пунктів Ради та призначену для ведення особистого селянського господарства (далі - земельна ділянка). Згідно цього наказу 26 вересня 2016 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На підставі договору купівлі-продажу від 20 жовтня 2016 року ОСОБА_1 продав земельну ділянку ОСОБА_2 , а той, у свою чергу, включив її до складу новоствореної (об`єднаної) земельної ділянки площею 6 га (кадастровий номер 6825584600:07:051:0253), зареєстрованої 11 квітня 2018 року у Державному земельному кадастрі як об`єкт цивільних прав. Земельна ділянка віднесена до деградованих та малопродуктивних земель, які розпорядженням Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області від 29 жовтня 2010 року №404/2010-р вилучені з активного господарського обігу з метою здійснення їх консервації шляхом заліснення, а тому вона не могла бути передана у власність ОСОБА_1 та відчужена ОСОБА_2 . Оскільки земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, то її слід витребувати у ОСОБА_2 . При цьому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно має бути скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, а в Державному земельному кадастрі - державну реєстрацію цієї ділянки як об`єкта цивільних прав. За таких обставин Прокурор просив суд: визнати незаконним (недійсним) наказ Держгеокадастру від 12 вересня 2016 року №22-23632-СГ про затвердження проекту землеустрою, зміну виду цільового призначення земель і передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ; витребувати у ОСОБА_2 в комунальну власність територіальної громади Ради земельну ділянку в координатах, межах та конфігурації, що була передана у власність ОСОБА_1 ; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 6 га з кадастровим номером 6825584600:07:051:0253 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1534546468255); скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825584600:07:051:0253. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 квітня 2023 року провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Суд керувався тим, що ОСОБА_2 помер до відкриття провадження у справі та набуття статусу сторони у судовому процесі, внаслідок чого підстави для процесуального правонаступництва відсутні, а справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги В апеляційній скарзі заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що на час пред`явлення Прокурором позову ОСОБА_2 був живим. Оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, то суд мав залучити до участі у справі спадкоємців останнього. Позов пред`явлено до ОСОБА_2 як до останнього добросовісного набувача земельної ділянки, а при залученні його правонаступників предмет і підстави позову не зміняться. Суд першої інстанції неправомірно закрив провадження у справі в цілому, в тому числі за вимогами до Держгеокадастру та ОСОБА_1 . Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Рада, Держгеокадастр та ОСОБА_3 не подали відзив на апеляційну скаргу. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Суд першої інстанції не дотримався приписів статей 13, 48, 50 ЦПК України. У зв`язку з порушенням норм процесуального права оскаржувану ухвалу в частині закриття провадження у справі за вимогою Прокурора до Держгеокадастру, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу слід скасувати з направленням справи в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини Прокурор пред`явив позов до суду 30 грудня 2022 року (згідно відтиску поштового штемпеля на конверті). Ухвалою від 2 лютого 2023 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі та визначив порядок її розгляду за правилами загального позовного провадження. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Статтею 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. В силу статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Згідно зі статтею 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Із положень частини першої статті 50 ЦПК України слідує, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Як передбачено частиною першою статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що загальна цивільна правоздатність фізичної особи, тобто здатність людини набувати цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, виникає з моменту її народження та припиняється внаслідок її смерті. У свою чергу, цивільно-процесуальна правоздатність виникає в особи, зокрема, сторони у спорі (позивача та відповідача), з моменту виникнення цивільних процесуальних правовідносин і припиняється у момент її смерті. Однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність, яка закріплює можливість сторін вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Зокрема позивач самостійно визначає предмет і підстави пред`явленого позову, а також межі позовних вимог і осіб, до яких ці вимоги заявлені. Відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок із спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси, і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Позивач може пред`явити вимоги до декількох відповідачів як співучасників спірних матеріально-правових правовідносин, які мають спільно відповідати за цими вимогами (процесуальна співучасть). При цьому кожний із таких відповідачів щодо позивача діє самостійно. Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи (попередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Процесуальний закон визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих випадках, де сторона або третя особа - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. При цьому відсутні норми, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. З наведеного слідує, що стаття 55 ЦПК України підлягала застосуванню виключно в разі, коли сторона або третя особа (фізичні особи) на момент відкриття провадження мають цивільну процесуальну дієздатність, однак, у ході здійснення провадження у справі померли. Отже, на момент звернення з позовом до суду відповідач повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Норма статті 255 ЦПК України є імперативною, тобто за наявності підстав, визначених у частині першій, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судом та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року (справа №185/998/16-ц), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права. Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 квітня 2020 року у справі №473/1433/18 і постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2021 року у справі №274/1484/17. Зібрані докази вказують на те, що на час відкриття провадження у справі ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що підстави для правонаступництва процесуальних прав та обов`язків ОСОБА_2 відсутні, у зв`язку з чим провадження у справі в частині заявлених до нього позовних вимог підлягає закриттю. Доводи заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури щодо незаконності закриття провадження у справі в частині заявлених до ОСОБА_2 позовних вимог не ґрунтуються на чинному процесуальному законі та фактичних обставинах справи. Водночас суд першої інстанції не звернув уваги на те, що Прокурором були заявлені до ОСОБА_2 лише вимоги про витребування земельної ділянки у комунальну власність, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на об`єднану земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:051:0253 та скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825584600:07:051:0253. При цьому Держгеокадастр як реєстратор не є належним відповідачем за позовною вимогою про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6825584600:07:051:0253. Позовна вимога про визнання недійсним наказу Держгеокадастру від 12 вересня 2016 року №22-23632-СГ заявлена Прокурором лише до Держгеокадастру та ОСОБА_1 ОСОБА_2 не є відповідачем за цією вимогою, внаслідок чого в указаній частині провадження у справі не може бути закрите. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Ухвала суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі за позовом Прокурора до Держгеокадастру та ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу не відповідає вимогам процесуального закону і перешкоджає подальшому провадженню у справі. В цій частині ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (на підставі статті 379 ЦПК України). В решті ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування не вбачається. Щодо судових витрат Відповідно до ст. 141 ЦПК України питання щодо понесених Хмельницькою обласною прокуратурою судових витрат за подання апеляційної скарги має бути вирішено судом першої інстанції при ухваленні судового рішення по суті спору (пункт 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»). Керуючись ст.ст. 374, 375, 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити частково. Ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 квітня 2023 року в частині закриття провадження у справі за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу скасувати, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В решті ухвалу суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 9 червня 2023 року. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції - Цідик А.Ю. Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 47