Постанова 4809 № 387/410/23

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/232/23 Головуючий у суді І-ї інстанції Орлова С. Ф. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.06.2023 року.Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, ФОП у сфері торгівлі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Ларіна А.С., В С Т А Н О В И Л А: Вказаною постановою, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 12 лютого 2023 року о 21 год.24 хв. по вулиці Вишнева, 54 в м. Помічна, Новоукраїнського району, Кіровоградської області керував транспортним засобом марки Volkswagen -Passat державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова. На місці зупинки транспортного засобу від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічних засобів або в медичному закладі відмовився, чим своїми діями порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить оскаржувану постанову скасувати, та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що вказані у постанові обставини не відповідають дійсності, оскільки у вказаний день та час він не мав ознак алкогольного сп`яніння, був тверезий, був незаконно зупинений працівниками поліції, не відмовлявся від проходження огляду на стані сп`яніння у передбаченому законом порядку. З працівником поліції, який складав відносно нього протокол, він перебуває у неприязних відносинах вже протягом тривалого часу ще до вказаних у протоколі та постанові подій. Відповідно, коли він зупинив автомобіль, він запитав у поліцейського причину зупинки, оскільки правил дорожнього руху він не порушував, перебував у тверезому стані та був за кермом приблизно 30-40 хв. Версія поліцейського про анонімне повідомлення щодо керування ним транспортним засобом у нетверезому стані викликало подив. Вважає, що він, знаючи його та його автомобіль, умисно діяв та зупинив, щоб в послідуючому скласти відносно нього протокол. Про вказане поліцейському він повідомив та намагався у нього з`ясувати, коли саме надійшло анонімне повідомлення, та який порядок перевірки цього анонімного повідомлення. Поліцейський хамовито відповідав, що він діє в рамках закону, а він перебуває в стані алкогольного сп`яніння і він буде складати відповідний протокол. Апелянт зазначає, що він вказував на те, що перебуває в тверезому стані і взагалі не розуміє причини зупинки. Порядок проходження огляду поліцейським роз`яснено не було, він не відмовлявся пройти алкотест та не відмовлявся пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Протокол йому видано не було, від керма відсторонено не було, прав та обов`язків не роз`яснено. Протокол та направлення вже виписувались без його присутності. Все вказане можуть підтвердити свідки, клопотання про допит яких він заявляв у суді першої інстанції, проте йому було відмовлено. В матеріалах даної справи про адміністративне правопорушення, в тому числі відео файлах, відсутня його відмова на місці зупинки транспортного засобу пройти огляд за допомогою спеціальних технічних засобів (Драгер), а так само після цього пропозиція поліцейського пройти огляд в закладі охорони здоров`я та, відповідно, його відмова на проведення огляду в медичному закладі також. Таким чином, відсутня відмова, як обов`язковий елемент складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, так і відсутні будь-які належні, допустимі і достовірні докази того, що працівниками поліції належним чином виконано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 року при проведенні огляду на встановлення факту перебування особи в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, виписаний співробітниками поліції, де зазначено, що він відмовився від огляду, суперечить матеріалам справи, виписувався не в його присутності та його підпису не містить. І взагалі акт огляду має фіксувати результати огляду, а не відмову від огляду.(п.10 Розділ II Інструкції). Відповідно вважає, що вказаний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проведено з порушенням вимог чинного законодавства, на підставі вимог ч.5 ст. 266 КУпАП є недійсним через порушення процедури проведення такого огляду. Отже, оскільки відсутні належні докази відмови водія від проходження медичного огляду на стан сп`яніння та порушений порядок зупинки транспортного засобу, а надані працівниками поліції документи та докази (відеоматеріали) не підтверджують факти, викладені в протоколі, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і суд першої інстанції мав закрити провадження по справі. Тобто, відео матеріали не містять ні його відмови від проходження огляду на місці зупинки, як це зазначено в протоколі, ні пропозиції співробітників проїхати до медичного закладу, ні його відмови пройти огляд в медичному закладі. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Ларіна А.С. у підтримку апеляційних вимог, допитавши свідків за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши постанову суду в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відмова або ухилення водієм від вищевказаного обов`язку ПДР України тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП. Судом установлено та з матеріалів справи вбачається, що 12 лютого 2023 року поліцейським СРПП відділення поліції №2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Лагоняком М.В. складено проткол про адміністративне правопорушення серії ААД №189018. Відповідно до вказаного протоколу 12 лютого 2023 року о 21 годині 24 хвилини по вулиці Вишнева, 54 в м. Помічна Новоукраїнського району Кіровоградської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen -Passat державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова. На місці зупинки транспортного засобу від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічних засобів або в медичному закладі відмовився, чим своїми діями порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. На підтвердження обставин зазначених у протоколі працівниками поліції надані письмові матеріали, зокрема: направлення на огляд водія транспортного засобу; акт про відмову від огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозапис подій. З досліджених під час апеляційного перегляду справи відеозаписів події від 12.02.2023, зафіксовано, що працівники поліції зупинили автомобіль Volkswagen -Passat д.н.з. НОМЕР_2 під керуваннм ОСОБА_1 . В ході розмови з вказаним водієм поліцейським було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова). На неодноразову вимогу поліцейських водій ОСОБА_1 фактично відмовився від проведення огляду за допомогою технічних засобів або в медичному закладі. Таким чином, перевіркою судом апеляційної інстанції постанови районного суду на відповідність вищезазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами. Надавши оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції підстав немає. Так, ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Саме з підстав відмови водія ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, після зупинки якого поліцейським виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова, а тому працівниками поліції обгрунтовано складено протокол про адміністративне правопорушення з посиланням на порушення водієм вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Дані дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису, з достовірністю підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на предмет перебування його в стані алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров`я. Допитаний під час апеляційного розгляду за клопотанням ОСОБА_1 свідок ОСОБА_2 зазначив, що у день події відпочивав з друзями у барі. Коли бар почав закриватися вони зателефонували ОСОБА_1 , щоб він приїхав та забрав їх. Красний приїхав за ними приблизно о 21.10 год. та вони вирушили додому. Під час руху біля залізничного переїзду вони помітили поліцейський патрульний автомобіль. ОСОБА_1 сказав, що зараз вони причепляться до нього. Прибувши до місця призначення вони побачили позаду патрульний автомобіль поліцейських. У його присутності працівники поліції пропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, але він не чув щоб останній відмовлявся від такого огляду. Також зазначив, що жодних ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 він не бачив. Спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими відбувальсь біля години та потів він поїхав, а ОСОБА_1 залишився з поліцейськими на місці зупинки автомобіля. Свідок ОСОБА_3 пояснив, що йому зателефонував товариш та попросив поїхати з ним. Прибувши на місце він побачив ОСОБА_1 та працівників поліції, які казали про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Він особисто спілкувався з ОСОБА_1 , однак жодних ознак сп`яніння у нього небуло. ОСОБА_1 неодноразово запитував у поліцейських причину його зупинки. Такж у його присутності поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, але щоб він відмовлявся він не чув. Через деякий час він поїхав з місця вказаних подій. Оцінюючи позицію апелянта, та покази свіків, що він не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, на думку апеляційного суду є безпідставними, оскільки з відеозапису убачається, що ОСОБА_1 хоч і не висловлювався конкретно, що відмовляється від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров`я, проте, його поведінка протягом майже усього відеозапису беззаперечно свідчить про те, що він ухиляється від проходження такого огляду пояснюючи таку відмову не роз`ясненя поліцейськими причину його зупинки. Зокрема, на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд на місці або у медичному закладі ОСОБА_1 висловлював незгоду працівникам поліції з підставами його зупинки. Тобто, така поведінка ОСОБА_1 свідчить про його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що свідчить про порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, у зв`язку із чим працівниками поліції щодо нього і складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На переконання апеляційного суду, працівниками поліції дотримані вимоги закону щодо засвідчення факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тому твердження апелянта про зворотне не заслуговують на увагу. Між тим матеріали справи свідчать, що 12.02.2023 о 21.21 год. до чергової частини ВП№2 (Добровеличківка) надійшло анонімне повідомлення зі служби 102 про те, що неподалік базару відій автомобіля Фольсфаген пасат Б6 д/н НОМЕР_2 знаходитьсяу п`яному стані. А отже працівниками поліції о 21.24 год. того ж дня і був зупинений транспортний засіб Volkswagen -Passat д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Тобто, зупинка транспортного засобу здійснена працівниками поліції у точні відповідності до вимог п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Тому доводи апелянта про безпідставне та незаконне зупинення його транспортного засобу є надуманим. Також, апеляційні доводи ОСОБА_1 , про те, що він не перебував у стані алкогольного сп`яніння не приймаються судом до уваги, оскільки він притягнутий до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров`я, що охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП. Непереконливими є також доводи ОСОБА_1 щодо упередженого ставлення до нього з боку працівників поліції, оскільки належних доказів на підтвердження цих обставин апеляційному суду надано не було. Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необгрунтовані та спростовуються сукупністю даних, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення. В апеляційній скарзі містяться також інші твердження апелянта, які не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення в цій справі, оскільки не спростовують правильність прийнятого районним судом рішення. Суд звертає увагу, що за практикою Європейського суду з прав людини право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). Відтак, згідно сукупності досліджених доказів, районним судом правильно встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмови від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Врахувавши вказані обставини районний суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Порушень норм матеріального або процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що могло бути підставою скасування судового рішення, апеляційним судом не встановлено. На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без зміни. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Л.Я. Ткаченко