LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824754/14046/21

від 08.06.2023 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/5583/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 червня 2023 року місто Київ справа №754/14046/21 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М. за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року про залишення позову без розгляду, постановлену під головуванням судді Саламон О.Б. у справі за позовом Приватного страхового товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2021 року позивач ПрАТ «СГ «ТАС» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь виплачене страхове відшкодування у розмірі 412 169,66 грн. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року позов ПрАТ «СГ «ТАС» залишено без розгляду. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач ПрАТ «СГ «ТАС» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В мотивування вимог посилався на те, що судом першої інстанції в підготовчому засіданні по справі №754/14046/21 було залишено позовну заяву без розгляду. Вказував, що твердження суду першої інстанції про те, що позивач не був позбавлений можливості звертатись до суду з запитами, ознайомитися з матеріалами справи, перевіряти стан справи на офіційному веб-порталі, не відповідають дійсності, оскільки представником позивача 06 грудня 2021 року було подано клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання про долучення доказів, 08 лютого 2022 року було подано заяву про вступ у справу як представника разом з клопотанням про ознайомленням із матеріалами справи, в останніх клопотання представник позивача просив надати доступ до електронної справи №754/14046/21 в системі «Електронний суд» та надати можливість ознайомитись з матеріалами справи. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. Відповідач повідомлявся про розгляд справи, в тому числі і через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися в судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не з'явився у судові засідання призначені на 06 грудня 2021 року, 25 січня 2022 року, 15 березня 2022 року, 18 травня 2022 року, 10 серпня 2022 року, 21 вересня 2022 року та 10 листопада 2022 року, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність не подавав. Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2021 року позивач ПрАТ «СГ «ТАС» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву ПрАТ «СГ «ТАС» до розгляду та призначено підготовче судове засідання у справі на 06 грудня 2021 року о 12.00 год. (а.с.73). 06 грудня 2021 року від позивача ПрАТ «СГ «ТАС» до суду першої інстанції надійшла заява про відкладення розгляду справи та про доручення доказів. Згідно довідки, складеної секретарем судового засідання від 06 грудня 2021 року, сторони в судове засідання не з`явилися, а тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося. Справу призначено на 25 січня 2022 року о 12.15 год. (а.с.79). Відповідно до довідки, складеної секретарем судового засідання від 25 січня 2022 року, сторони в судове засідання не з`явилися, а тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося. Справу призначено на 15 березня 2022 року о 14.30 год. (а.с.87). Судове засідання призначене на 15 березня 2022 року о 14.30 год. було знято з розгляду у зв`язку з введенням на території України воєнного стану (а.с.95). Розгляд справи призначено на 18 травня 2022 року о 14.30 год. Як вбачається з протоколу судового засідання від 18 травня 2022 року, сторони в судове засідання не з`явилися, суд ухвалив відкласти судове засідання на іншу дату - 10 серпня 2022 року о 15.30 год. (а.с.99). Згідно довідки, складеної секретарем судового засідання від 10 серпня 2022 року, сторони в судове засідання не з`явилися, а тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося. Справу призначено на 21 вересня 2022 року о 11.00 год. (а.с.101). Відповідно до довідки, складеної секретарем судового засідання від 21 вересня 2022 року, сторони в судове засідання не з`явилися, а тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося. Справу призначено на 10 листопада 2022 року о 14.15 год. (а.с.106). Даних про направлення та отримання позивачем судової повістки на 10 листопада 2022 року о 14.15 год. матеріали справи не містять. З довідки, складеної секретарем судового засідання від 10 листопада 2022 року вбачається, що в судове засідання сторони не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося. За результатами розгляду справи постановлено ухвалу (а.с.108а). Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року позов ПрАТ «СГ «ТАС» залишено без розгляду. Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якoму рoзглядається предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України). Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні. За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання. Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом. Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу). Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв'язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання. У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №759/15271/17 зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №761/8849/19, від 18 січня 2021 року у справі №760/22245/18, від 20 січня 2021 року у справі №569/5089/17, від 10 лютого 2021 року у справі №598/2250/19, від 09 травня 2021 року у справі №752/21845/19, від 22 грудня 2021 року у справі №308/729/19, від 20 травня 2022 року у справі №753/8582/19-ц. Як вбачається з матеріалів справи, вона не містить ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, а відтак суд першої інстанції не мав підстав для залишення позовної заяви ПрАТ «СГ «ТАС» без розгляду відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом. За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ПрАТ «СГ «ТАС» без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» - задовольнити. Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»