Постанова 4806 № 308/4871/18

Справа № 308/4871/18 П О С Т А Н О В А Іменем України 12 жовтня 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: Головуючого судді Фазикош Г. В. суддів Кожух О. А., Бисаги Т. Ю. з участю секретаря Микуляк Є. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АТ «Альфа_Банк» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 02 червня 2021 року, постановлену суддею Бенца К. К., повний текст ухвали складено 07 червня 2021 року, по справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа служба у справах дітей Ужгородської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення, - В С Т А Н О В И В : В травні 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», пред`явив позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення. Свої вимоги мотивували тим, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, допустив заборгованість по кредиту в розмірі 44 722, 81 доларів США, а тому банк прийняв рішення про звернення стягнення на заставне майно. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 02 червня 2021 року позовну заяву АТ «Альфа-Банк» залишено без розгляду. Підставою залишення без розгляду стало те, що позивач повторно не з`явився у судове засідання. В апеляційній скарзі АТ «Альфа-Банк» просить цю ухвалу скасувати, оскільки вона постановлена з порушенням вимог закону. Апелянт зазначає, що підстав для залишення позовної заяви без розгляду в суду першої інстанції не було. Факт повторної неявки позивача у судове засідання відсутній. Неявка може мати місце саме у судове засідання, а не в підготовче. Крім того, до позовної заяви додано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. У судове засідання в апеляційній інстанції сторони не з`явилися, хоча були повідомлені про час та місце його розгляду належним чином. Від відповідачки ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Представник АТ «Альфа-Банк» Дорош І. І. надіслала клопотання про відкладення розгляду справи по причині позитивного тесту на коронавірус у дітей, не надавши цьому жодного підтвердження. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова Верховного Суду у справі № 361/8331/18). Крім того, представник АТ «Альфа-Банк» Дорош І. І. не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, проте не скористався своїм правом, у клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначив причин, які безпосередньо перешкоджають йому взяти участь у судовому засіданні (постанова Верховного Суду у справі № 922/2575/19). Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу без участі сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновків, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з таких підстав. Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач не з`явився у судові засідання двічі поспіль без поважних на те причин. Такі висновки місцевого суду є помилковими, не відповідають фактичним обставинам справи. Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Таким чином, підготовче судове провадження - це стадія судового процесу, в якому рoзглядається предмет спору, позовні вимоги, заперечення на позовні вимоги, склад учасників судового процесу, вирішення відводів, характер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкодного розгляду справи пo суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України). Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні. За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання. Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом. Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III "Позовне провадження") та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу). Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання. У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі N 759/15271/17 (провадження N 61-14373св19) зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі N 761/8849/19 (провадження N 61-21428св19), від 18 січня 2021 року у справі N 760/22245/18 (провадження N 61-15715св19), від 20 січня 2021 року у справі N 569/5089/17 (провадження N 61-19799св19), від 10 лютого 2021 року у справі N 598/2250/19 (провадження N 61-19688св20), від 19 травня 2021 року у справі N 752/21845/19 (провадження N 61-2696св21). У вказаних справах Верховний Суд зробив висновок про застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, виходячи із комплексного аналізу норм процесуального права та з урахуванням положень статті 200 ЦПК України. З урахуванням зазначених норм права та з дотриманням релевантної судової практики Верховного Суду, суд апеляційної інстанції, встановивши, що у цій справі закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у спірних правовідносинах. Крім того, до позовної заяви було додано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів (а.с.33). За цих обставин ухвала про залишення позову без розгляду постановлена з порушенням вимог закону, підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу АТ «Альфа_Банк» задовольнити. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 02 червня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 13 жовтня 2021 року. Головуючий Судді