LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Харківський апеляційний суд638/16450/21

від 21.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 21 березня 2023 року м. Харків справа № 638/16450/21 провадження № 22-ц/818/653/23 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., за участю секретаря Сізонової О.О. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики за апеляційною скаргою представників ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 січня 2023 року, у складі судді Цвіри Д.М., - в с т а н о в и в: У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 січня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики залишено без розгляду. В апеляційній скарзі представники ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять скасувати ухвалу суду першої інстанції від 17 січня 2023 року, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду. Посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; представники ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначають, що відсутні підстави для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, оскільки ані позивач, ані його представники не були належним чином повідомлені про розгляд справи. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга представників ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у судові засідання призначені на 23 листопада 2022 року та 17 січня 2023 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду у підготовчому засіданні, а аналіз змісту п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче. Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Таким чином, підготовче судове провадження це стадiя судового прoцесу, в якій з`ясовується предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України). Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні. За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання. Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів зазнчає, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом. Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу). Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок повторної неявки позивача у підготовче засідання. У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19) зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18 (провадження № 61-15715св19), від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17 (провадження № 61-19799св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19 (провадження № 61-19688св20). Таким чином, з урахуванням зазначених норм права та з дотриманням релевантної судової практики Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки у справі, яка переглядається, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, у вступній частині ухвали від 17 січня 2023 року наявне посилання на її винесення у підготовчому судовому засіданні, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, тому відсутні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду й, відповідно, застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки Дзержинським районним судом міста Харкова ухвалу від 17 січня 2023 року постановлено з порушенням норм процесуального права, ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст. 379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представників ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 січня 2023 року скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова Повне судове рішення складено 22 березня 2023 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»