Постанова 4857 № 300/1014/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/1014/22 пров. № А/857/18369/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, суддя (судді) в суді першої інстанції - Скільський І.І., час ухвалення рішення - не зазначено, місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення - не зазначено, В С Т А Н О В И В: 16 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1), в якому просив: визнати протиправними дії щодо відмови надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідки про розмір його грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії станом на 01.01.2020, 01.01.2021 01.01.2022 з урахуванням у них щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, в яких посадовий оклад та оклад за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції від 30.08.2017; зобов`язати підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідки про розмір його грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 з урахуванням у них щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, в яких посадовий оклад та оклад за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до вимог статтей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції від 30.08.2017 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри: посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) в розмірах, установлених за відповідними посадами (категоріями) на момент виникнення права на перерахунок пенсії; інші щомісячні надбавки, доплати, підвищення, які враховуються при призначенні і перерахунку пенсії, та щомісячні премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 2009 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказує, що звернувся до Івано-Франківського обласного ТЦК та СП із заявою, в якій просив надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) оновлені довідки встановленої форми про розмір грошового забезпечення для перерахунку і виплати призначеної пенсії згідно військового звання та посадового окладу відповідної посади діючого військовослужбовця з врахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення та премії за 2020, 2021, 2022 роки. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовив у задоволенні його заяви, з огляду на те, що після 05 березня 2019 року рішення про збільшення розмірів грошового забезпечення відповідним категоріям діючих військовослужбовців Урядом не приймалось. Вказує, що пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», зі змінами (далі - Постанова № 704) були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: «установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». У подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови № 103, згідно якого внесено зміни до вказаного пункту 4 постанови №

704. Отже, з 29.01.2020 діє первинна редакція постанови КМУ №704, пунктом 4 якої встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Вважає, що за таких обставин, відповідач повинен був скласти та подати до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області нові довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, з урахуванням у них щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, та в яких посадовий оклад, оклад за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначених станом на 01 січня поточного року, тобто 2018 року, оскільки нормативно-правовий акт щодо визначення тарифної сітки для військовослужбовців урядом був прийнятий у 2018 році, і з цього часу рішення про їх збільшення не приймались. За відсутності факту зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, правові підстави як для звернення із відповідною заявою про надання довідки для перерахунку раніше призначеної пенсії та її перерахунок, так і для централізованого перерахунку такої, відсутні. Позивачем не надано доказів того, що станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та на 01.01.2022 відбулись зміни розміру грошового забезпечення, як обов`язкової передумови для виникнення у відповідача обов`язку зі складення довідок про розмір грошового забезпечення військовослужбовця для перерахунку пенсії, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову. Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Вважає, що у нього виникло право на отримання довідок про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Законам України «Про Державний бюджет України на 2020, 2021, 2022 роки із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року. Вказує, що суд першої інстанції не застосував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02 серпня 2022 року по справі № 440/6017/21, яка є релевантною до спірних правовідносин. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Вказує, що чинним законодавством передбачено виготовлення та видачу довідок про грошове забезпечення уповноваженим органом після надходження відповіднгого списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, однак, на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 такі списки не надходили. Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 2009 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 300/1058/20, позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Івано-Франківського обласного військового комісаріату скласти та подати до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05 березня 2019 року. Зобов`язано Івано-Франківський обласний військовий комісаріат підготовити та подати до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 за № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії. Зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відповідно до складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 нової довідки про розмір грошового забезпечення із включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум. Зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71 % сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. Зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 05.03.2019 виплату ОСОБА_1 перерахованого відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» підвищення пенсії у розмірі 100% суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, з урахуванням виплачених сум. На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 у справі № 300/1058/20, Івано-Франківським обласним ТЦК та СП видано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за № 9/1/131 від 09.12.2020 про розмір грошового забезпечення визначеного станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії позивача за відповідною посадою, із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. На звернення позивача про надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлених довідок встановленої форми про розмір грошового забезпечення для перерахунку і виплати призначеної пенсії згідно військового звання та посадового окладу відповідної посади діючого військовослужбовця з врахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення та премії за 2020, 2021, 2022 роки, від 17.01.2022, ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 24.01.2022 за № 9/1/109 повідомив ОСОБА_1 , що після 05.03.2019 рішення про збільшення розмірів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців Урядом не приймалось. Відповідно, підстави для виготовлення довідок для проведення перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям, та направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відсутні (а.с.23). Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог. Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі Закон України - № 2262-ХІІ). Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону України № 2262-XII. Згідно з частиною третьою статті 43 Закону України № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами вказаного Закону України. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за вказаним Законом України пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом України, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону України №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з вказаним Законом України, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Проаналізувавши вищенаведені норми права, колегія суддів зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону України № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці. Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 2 постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: « 4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Отже, станом на 01 березня 2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Водночас, колегія суддів зазначає, що Закон України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон України № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III). Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3). Суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. Відтак, на думку колегії суддів, зазначення у пункті 4 постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ. Разом з цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. При цьому колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року. У свою чергу, Закон України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX), Закон України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі Закон № 1082-IX) та Закон України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі Закон № 1928-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021 та 2022 роки, відповідно, не містять. Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом України № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили. Так, частина третя статті 1-1 Закону України № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права. У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу. Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19). Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин слід застосовувати пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що заява позивача про видання йому довідок довідок про розмір його грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії станом на 01.01.2020, 01.01.2021 01.01.2022 відповідно до постанови № 704 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови № 704, була обумовлена підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом № 1082-IX, для проведення перерахунку основного розміру пенсії. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1). Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії. Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ. Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а. Як зазначалось вище, 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом № 1082-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача. Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Суд апеляційної інстанцї враховує правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21-а та від 31 січня 2023 року у справі № 160/14866/21: (1) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; (2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). (3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідок про розмір його грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії станом на 01.01.2020, 01.01.2021 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2020 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин, відмова відповідача у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021 01.01.2022 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2021 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини), є протиправною, тому позовні вимоги слід задовольнити повністю. Як наслідок, для належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії. Стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. У позовній заяві позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. На підтвердження понесених витрат до матеріалів справи долучено ордер на надання правничої (правової допомоги) серії АТ № 1020584 від 15 лютого 022 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 001002, Договір-доручення про надання правничої допомоги № 7/02/22 від 07 лютого 2022 року, Акт № 1 про прийняття-передачі наданих послуг з правничої допомоги від 14 лютого 2022 року, квитанцію № 7/02/22 від 14 лютого 2022 року на суму 3000,00 грн (а.с.24-29). Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України). Відповідно до положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Колегія суддів звертає увагу на те, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат. Із матеріалів справи слідує, що 07 лютого 2022 року між адвокатом Пахарем О.А. (Виконавцем) та ОСОБА_1. (Замовником) укладено Договір-доручення про надання правничої допомоги № 7/02/22 від 07 лютого 2022 року. Згідно з п.1.1. Договору Виконавець приймає на себе зобов`язання щодо виконання функцій по наданню правової допомоги Замовнику шляхом представництва та захисту законних прав, свобод та інтересів останнього згідно передбачених умов даним договором, зокрема, зобов`язується надати Замовнику правову допомогу по оскарженню дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області нових довідок встановленої форми про розмір грошового забезпечення для перерахунку і виплати призначеної пенсії за 2020, 2021, 2022 роки, а Замовник зобов`язується виплатити Виконавцю обумовлену цим договором винагороду та відшкодувати понесені Виконавцем витрати. Відповідно до п. 5.2., 5.3. Договору вартість послуг правової допомоги визначається на підставі актів наданих послуг з правової допомоги, які після підписання стають невід`ємною частиною даного договору. Оплата наданих послуг оплачується Замовником в готівковому або безготівковому порядку протягом 3-х днів з моменту підписання акту наданих послуг. 14 лютого 2022 року між адвокатом Пахарем О.А. та ОСОБА_1. складено та підписано Акт № 1 про прийняття-передачі наданих послуг з правничої допомоги, з якого слідує, що в рамках виконання договору про надання правничої допомоги в даній справі Виконавець надав, а Замовник прийняв такі послуги: 1) усна консультація та підготовка правової позиції по справі - 500,00 грн; 2) підготовка позовної заяви - 2500,00 грн. Загальна вартість послуг за виконані роботи по цьому Акту, становить 3000,00 грн. Із квитанції № 7/02/22 від 14 лютого 2022 року слідує, що адвокатом Пахарем О.А. прийнято від ОСОБА_1. як винагороду за надані послуги з правової допомоги згідно договору про надання правничої допомоги № 7/02/22 від 07 лютого 2022 року, на підставі акту прийняття-передачі послуг з правничої допомоги № 1 від 14 лютого 2022 року, гонорар у розмірі 3000,00 грн. Таким чином, в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Згідно з ч. 6, 7 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Колегія суддів зазначає, що сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у відзиві на позовну заяву подано заперечення щодо стягнення заявлених витрат на правничу допомогу, у якому вказано, що позивачем не надано належних документів, що підтверджують понесені ним витрати на правничу допомогу (банківські чеки, квитанції), а також вказано, що розмір правничої допомоги, зазначений позивачем, є неспівмірним зі складністю справи та виконаною роботою адвоката. Матеріалами справи підтверджується, що адвокатом Пахарем О.А. підготовлено для ОСОБА_1. позовну заяву, яку складено на 12 арк., додатки до позовної заяви на 17 арк. Проаналізувавши матеріали клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу за підготовку позовної заяви у сумі 2500 грн є співмірними із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. Натомість, суд апеляційної інстанції зазначає, що усна консультація та підготовка правової позиції по справі не є окремим видом правової допомоги та не підлягає стягненню з відповідача, оскільки такі види робіт повністю охоплюються процесом підготовки позовної заяви. Колегія суддів відхиляє доводи ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неспівмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи та виконаною роботою адвоката, оскільки долученими до матеріалів справи документами підтверджується факт їх понесення, обгрунтованість та співмірність таких витрат. Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не надано належних документів, що підтверджують понесені ним витрати на правничу допомогу (банківські чеки, квитанції), колегія суддів зазначає наступне. Суд апеляційної інстанції зауважує, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. Також колегія суддів зазначає, що статтею 134 КАС України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката. Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 20 вересня 2022 року у справі № 120/4666/21-а, від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19. Таким чином, квитанція на підтвердження отримання від клієнта готівкових коштів за надання правової допомоги № 7/02/22 від 14 лютого 2022 року є належним доказом понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем у суді першої інстанції у розмірі 2500,00 грн. Стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь витрати на правничу допомогу, понесені в апеляційній інстанції в розмірі 3000,00 грн. На підтвердження понесених витрат до матеріалів справи долучено ордер на надання правничої (правової допомоги) серії АТ № 1026591, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 001002, Договір-доручення про надання правничої допомоги № 8/12/22 від 12 грудня 2022 року, Акт № 1 про прийняття-передачі наданих послуг з правничої допомоги від 15 грудня 2022 року, квитанцію № 8/12/22 від 15 грудня 2022 року на суму 3000,00 грн. Із матеріалів справи слідує, що 12 грудня 2022 року між адвокатом Пахарем О.А. (Виконавцем) та ОСОБА_1. (Замовником) укладено Договір-доручення про надання правничої допомоги № 8/12/22 від 12 грудняь2022 року. Згідно з п.1.1. Договору Виконавець приймає на себе зобов`язання щодо виконання функцій по наданню правової допомоги Замовнику шляхом представництва та захисту законних прав, свобод та інтересів останнього згідно передбачених умов даним договором, зокрема, зобов`язується надати Замовнику правову допомогу по написанні апеляційної скарги по справі № 300/1014/22 до Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі про оскарження дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області нових довідок встановленої форми про розмір грошового забезпечення для перерахунку і виплати призначеної пенсії за 2020, 2021, 2022 роки, а Замовник зобов`язується виплатити Виконавцю обумовлену цим договором винагороду та відшкодувати понесені Виконавцем витрати. Відповідно до п. 5.2., 5.3. Договору вартість послуг правової допомоги визначається на підставі актів наданих послуг з правової допомоги, які після підписання стають невід`ємною частиною даного договору. Оплата наданих послуг оплачується Замовником в готівковому або безготівковому порядку протягом 3-х днів з моменту підписання акту наданих послуг. 15 грудня 2022 року між адвокатом Пахарем О.А. та ОСОБА_1. складено та підписано Акт № 1 про прийняття-передачі наданих послуг з правничої допомоги, з якого слідує, що в рамках виконання договору про надання правничої допомоги в даній справі Виконавець надав, а Замовник прийняв такі послуги: підготовка апеляційної скарги - 3000,00 грн. Загальна вартість послуг за виконані роботи по цьому Акту, становить 3000,00 грн. Із квитанції № 8/12/22 від 15 грудня 2022 року слідує, що адвокатом Пахарем О.А. прийнято від ОСОБА_1. як винагороду за надані послуги з правової допомоги згідно договору про надання правничої допомоги № 8/12/22 від 12 грудня 2022 року, на підставі акту прийняття-передачі послуг з правничої допомоги від 15 грудня 2022 року, гонорар у розмірі 3000,00 грн. Таким чином, в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Згідно з ч. 6, 7 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Колегія суддів зазначає, що сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Із матеріалів справи слідує, що Івано-Франківським ТЦК та СП апеляційну скаргу разом з клопотанням про стягнення витрат на правничу допомогу отримано 17 квітня 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 7900733088938. 25 квітня 2023 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ІНФОРМАЦІЯ_1, проте, у ньому відсутні заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції. Колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. У цій справі у суді апеляційної інстанції заперечень від відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, не надходило. Тобто, відповідач жодним чином не заперечив щодо співмірності заявлених витрат. Враховуючи вищекладене та факт того, що суб`єкт владних повноважень не вважав за необхідне заперечувати стосовно розміру витрат на правову допомогу, колегія суддів приходить до висновку про те, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції. Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої та ухвалення нового судового рішення. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі № 300/1014/22 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується при перерахунку пенсії станом на 01.01.2020, 01.01.2021 01.01.2022 з урахуванням у них щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, в яких посадовий оклад та оклад за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції від 30.08.2017. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 з урахуванням у них щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, в яких посадовий оклад та оклад за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до вимог статтей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції від 30.08.2017 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 07742609) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій в сумі 5500,00 грн (п`ять тисяч п`ятсот гривень). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 07 червня 2023 року.