Постанова 4821 № 712/11005/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/985/23Головуючий по 1 інстанції Номер провадження 22-ц/821/895/23 Справа №712/11005/22 Категорія: 311010100 Троян Т.Є. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 червня 2023 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати: суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіНовіков О.М., Сіренко Ю.В. секретар Новицька Н.О. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач (скаржник) - ТОВ «Черкасиенергозбут», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19.04.2023 (повний текст складено 20.04.2023) та додаткове рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 07.05.2023 (повний текст складено 07.05.2023) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Черкасиенергозбут» про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, в с т а н о в и в : у грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, яким просила визнати незаконним та скасувати наказ № 392/п/кз від 29.11.2022 про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани, мотивуючи про таке. 28.12.2018 позивача прийнято на посаду начальника відділу персоналу ТОВ «Черкасиенергозбут». Наказом директора ТОВ «Черкасиенергозбут» № 392/п/кз від 29.11.2022 її притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану, за невиконання наказів та розпоряджень по товариству (пп. 7.1.1 п.7.1 розділу 7 типових посадових інструкцій здійснення працівником ТОВ «Черкасиенергозбут» діяльності на посаді начальника відділу персоналу), зокрема, невиконання в період з 02.06.2022 по 31.10.2022 п.8 Наказу директора ТОВ «Черкасиенергозбут» від 03.07.2019 №47 «Про затвердження порядку використання в ТОВ «Черкасиенергозбут» системи відеоспостереження та накопиченої в ній інформації», а саме: - не інформування нових працівників при прийнятті на роботу про особливості умов праці у частині постійної роботи в приміщеннях, де використовуються засоби відеоспостереження, що мало здійснюватися шляхом оформлення письмового повідомлення про особливості умов праці, згідно з додатком 1 до Наказу №47; - несвоєчасне та неналежне виконання вимог посадової інструкції (пп. 7.1.3 п.7.1 розділу 7 типових посадових інструкцій здійснення працівником ТОВ «Черкасиенергозбут» діяльності на посаді начальника відділу персоналу), що полягає у порушенні посадових обов`язків, визначених типовою посадовою інструкцією, пп.2.1.1. п.2.1. Розділу 2 ТПІ та пп.2.5.2. п.2.5 Розділу 2 ТПІ та Актом службової перевірки від 31.10.2022, проведеної відповідно до наказу Товариства від 21.10.2022 №172 «Про перевірку стану організації та виконання вимог наказу ТОВ «Черкасиенергозбут» 03.07.2019 №47 зі змінами, доповідною запискою начальника відділу економічної безпеки від 31.10.2022 №2-14.01/14-2022, пояснювальною запискою в.о. начальника відділу персоналу Чверкалюк О.М. від 25.10.2022, пояснювальними записками начальника відділу персоналу, доповідною запискою начальника відділу економічної безпеки №4-14.01/14-2022 від 14.11.2022, письмовою вказівкою директора від 14.11.2022 та пояснювальними записками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 14.11.2022. Позивач не погоджується з оскаржуваним наказом з огляду на таке. Наказом ТОВ «Черкасиенергозбут» від 03.07.2019 № 47 «Про затвердження порядку використання в ТОВ «Черкасиенергозбут» системи відео спостереження та накопиченої в ній інформації» (далі - Наказ № 47) в адміністративній будівлі ТОВ «Черкасиенергозбут» по вул. Благовісній, 166 в м. Черкаси та прилеглій території запроваджувалося використання засобів відеоспостереження з функцією аудіо запису. Пунктом 3 Наказу № 47 передбачено, що обов`язок та права адміністрування системи відео спостереження покладено на відділ економічної безпеки. Доступ до візуального перегляду зібраної, обробленої та архівованої інформації зі службовою метою надано директору, в.о. директора та працівникам відділу економічної безпеки. Перегляд інформації здійснювати з використанням відповідного програмного забезпечення на мобільних телефонах директора Товариства, начальника відділу економічної безпеки, провідного професіонала з охоронної діяльності та безпеки відділу економічної безпеки Товариства на робочих станціях відповідальних працівників відділу економічної безпеки, поста охорони (п. 5 Наказу № 47). Відповідно до п. 6 Наказу № 47 право виготовлення копій (у межах поданого запиту або звернення) надати начальнику відділу економічної безпеки та провідному професіоналу з охоронної діяльності та безпеки відділу економічної безпеки Товариства. Тобто контроль за застосування системи відео спостереження, обробки та використання накопиченої в ній інформації, виготовлення копій останньої належить працівникам відділу економічної безпеки. Вказувала, що після її ознайомлення з Наказом № 47, який готувався працівниками відділу економічної безпеки, вона повідомила тодішнього директора Товариства Лут. Є.А. та начальника відділу економічної безпеки ОСОБА_5 про недоліки такого наказу та неможливість його реалізації без внесення змін до Правил внутрішнього трудового розпорядку. Окрім того, позивач вказує, що нею було повідомлено, що такі згоди працівників не можуть зберігатися в особових справах, так як це порушує п. 12 гл.2 розд. IV Правил організації діловодства та архівного зберіганні документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (зі змінами), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Керівник Товариства ОСОБА_6 повідомив позивачу, що Наказ № 47 є проміжним між введенням тестової системи відеоспостереження та затвердженням посадових інструкцій працівників відділу економічної безпеки, в яких будуть передбачені обов`язки, які покладалися Наказом № 47 на позивача ОСОБА_1 19.07.2019 були затверджені нові посадові інструкції працівників відділу економічної безпеки. Зокрема, п. 2.1.4., 2.1.13 Посадової інструкції здійснення працівником ТОВ «Черкасиенергозбут» діяльності на посаді провідного аналітика з питань фінансово- економічної безпеки відділу економічної безпеки ТПІ-13 Версія 01 на провідного аналітика фінансово-економічної безпеки відділу економічної безпеки було покладено обов`язки щодо розробки положень, наказів та інструкцій, що регламентують функціонування системи безпеки (відеобезпеки), а також забезпечення відібрання заяв-згод працівників Товариства на збір та зберігання персональних даних у вигляді відеозаписів з камер відео спостереження на території та у приміщеннях Товариства. 22.07.2019 з вказаною посадовою інструкцією ознайомився працівник ОСОБА_7 , який з цього часу і почав відбирати відповідні письмові Згоди від працівників. В період з 04.07.2019 по 21.07.2019 позивачем були ознайомлені з наказом № 47 та відібрані відповідні Згоди у всіх працівників Товариства, що працювали в адміністративному приміщенні Товариства в будинку АДРЕСА_1 , які не перебували на той час у відпустках чи на лікарняному. Зазначила, що ні відібрання таких згод, ні їх збереження вона здійснювати не повинна була. Враховуючи, що збереження таких згод в особових справах не передбачено, останні зберігалися у відділі економічної безпеки Товариства. Проте, з невідомих причин, провідним аналітиком з питань фінансово-економічної безпеки відділу економічної безпеки ОСОБА_8 не було ініційовано внесення змін до Наказу № 47, враховуючи, що саме на нього п. 2.1.4 Посадової інструкції покладено обов`язок розробки положень, наказів та інструкцій, що регламентують функціонування системи безпеки (відео безпеки). Після звільнення провідного аналітика з питань фінансово-економічної безпеки відділу економічної безпеки ОСОБА_9 , жоден з начальників відділу економічної безпеки, в тому числі і теперішній, в порушення п. 2.3., 2.20 Типової посадової інструкції здійснення працівником ТОВ «Черкасиенергозбут» діяльності на посаді начальника відділу економічної безпеки ТПІ-54 Версія 01, 02 не внесли пропозиції директорові Товариства щодо внесення змін до Наказу № 47 в частині виключення п. 8 з Наказу. Про вказані обставини позивачем проінформовано теперішнього директора Товариства в пояснювальній записці від 07.11.2022 № 37-03.01/03-2022, проте, як вбачається зі змісту Наказ № 392/п/кз та додатків до нього, дана інформація залишилася поза увагою керівництва, що призвело до притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Підтвердженням обґрунтованості зазначених доводів є видання ТОВ «Черкасиенергозбут» наказу від 21.11.2022 № 199 «Про врегулювання виконання вимог наказу ТОВ «Черкасиенергозбут» від 03.07.2019 № 47 «Про затвердження порядку використання в ТОВ «Черкасиенергозбут» системи відео спостереження та накопиченої в ній інформації» та внесення змін до нього», яким у п. 3.3. передбачено передачу листка-ознайомлення та письмових повідомлень (згод) працівників начальникові відділу економічної безпеки Курілко Н., а п.5.2. визначено начальнику відділу персоналу підготувати проект змін до Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ТОВ «Черкасиенергозбут» щодо включення до його складу інформації про функціонування в приміщеннях та прилеглій території Товариства системи відео спостереження. Відтак, ні посадові інструкції працівників, ні Правила внутрішнього трудового розпорядку не містять положень щодо здійснення на Товаристві відео спостереження в приміщеннях та прилеглих територіях, з наданням працівниками згоди на обробку, використання та тимчасове зберігання зі службовою метою та відповідно до мети запровадження заходів накопиченої відео- та аудіо інформації, що містить їх зображення та відтворює звукові дані. А Наказ № 47 містить положення лише про функціонування системи відео спостереження лише в тестовому режимі. Крім того, 21.10.2022 наказом TOB «Черкасиенергозбут» № 172 «Про перевірку стану організації та виконання вимог наказу ТОВ «Черкасиенергозбут» від 03.07.2019 № 47», призначено перевірку стану організації та проведення заходів по виконанню вимог п. 8 Наказу №

47. Передбачено провести перевірку з 25.10.2022 по 27.10.2022 (п.4 Наказу № 172) та за результатами перевірки комісії скласти акт, який надати на затвердження 31.10.2022. Як вбачається зі змісту Наказу №392/п/кз про оголошення догани та додатків до нього фактично єдиним доказом порушення трудової дисципліни позивачем є Акт службової перевірки від 31.10.2022. На думку позивача, вказана службова перевірка проведена не об`єктивно, неповно та упереджено, що в свою чергу вплинуло на видання спірного Наказу про оголошення догани №392/п/кз. Окрім того, п. 1 наказу № 47 в адміністративній будівлі ТОВ «Черкасиенергозбут» по вул. Благовісній, 166 в м. Черкаси та прилеглій території запроваджувалося використання засобів відео спостереження з функцією аудіо запису. Так отримання згоди про особливі умови праці необхідно було відбирати виключно у працівників, що виконують свої трудові обов`язки за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, як вбачається з Акту, перевірялися всі 295 справ працівників Товариства, які працюють у різних структурних підрозділах Товариства по всій області. Останнє свідчить про упередженість та необ`єктивність дій комісії, завданням якої було визнати мене винною, а не встановити всі обставини та умови виконання наказу №

47. У наказі № 392/п/кз має місце посилання на працівників Товариства, щодо яких позивач в період з 02.06.2022 по 25.10.2022 не відібрала згод-повідомлень про особливі умови праці. Проте ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 є працівниками Товариства, які виконують свої трудові функції в Маньківському, Золотоніському та Жашківському Центрах обслуговування споживачів. Відповідно на них дія наказу № 47 не поширювалася і отримувати від останніх Згоди-повідомлення потреби не було. Таким чином, проведення перевірки виконання позивачем вимог наказу № 47 без її участі за наявності достатнього часу для вирішення питання про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності (Акт датований 31.10.2022 - наказ № 392/п/кз - 29.11.2022), щоб надати їй можливість спростувати виявлені комісією недоліки, свідчить про заангажованість та упередженість дій комісії і спрямованість на визнання позивача винною в порушенні трудової дисципліни за будь-яких умов. Також підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало відсутність в особових справах нових працівників, прийнятих на роботу в період з 02.06.2022 по 25.10.2022, Згод-повідомлень про особливі умови праці. Проте, відповідно до ч. 2 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, відтак притягнення її до відповідальності можливе лише за виконання чи невиконання посадових обов`язків, що мало місце після 29.06.2022. Отже посилання в наказі № 392/п/кз на невиконання позивачем п. 8 Наказу № 47 в частині не відібрання Згод-повідомлень про особливі умови праці у ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 є безпідставним, так як останні були прийняті на роботу до 29.06.2022. Відповідно до наданої позивачем пояснювальної записки від 07.11.2022 №37-03.01/03-2022 щодо фактів порушення трудової дисципліни, виявлених в ході службової перевірки, позивачем наводилося покладання обов`язків щодо розробки положень, наказів та інструкцій, що регламентують функціонування системи безпеки (відеобезпеки), а також забезпечення відібрання заяв-згод працівників Товариства на збір та зберігання персональних даних у вигляді відеозаписів з камер відео спостереження на території та у приміщеннях Товариства на провідного аналітика фінансово-економічної безпеки відділу економічної безпеки. Проте вказана обставина не знайшла свого відображення в матеріалах службової перевірки, їй не була надана належна правова оцінка. Вказувала на безпідставне та необґрунтоване притягнення її до дисциплінарної відповідальності, головною метою якого є не припинення порушення трудової дисципліни, а вчинення впливу та тиску за небажання виконувати протиправні вимоги та вказівки керівництва Товариства. Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 19.04.2023 позов у справі задоволено з посиланням на обґрунтованість доводів позивача та наявність порушення з боку роботодавця трудового законодавства при притягненні працівника до дисциплінарної відповідальності. Також додатковим рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 07.05.2023 стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 864 грн. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав 09.05.2023 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та залишити без задоволення позовні вимоги у справі. Вказує, що суд не врахував, що єдиною особою, відповідальною за відібрання у працівників інформованих згоди на проведення відеоспостереження, є позивач - при прийнятті нових працівників. Суд помилково вказав, що зазначену згоду мав відбирати інший працівник на підставі його посадової інструкції, адже таку інструкцію наказом затверджено не було, що відповідає правовим висновкам ВС від 12.04.2023 у справі №499/760/20. Суд невірно відобразив показання свідка ОСОБА_16 , яка зазначила, що інформовані згоди від працівників відділ персоналу не відбирав. Позивача притягнуто до відповідальності за невиконання п.8 наказу №47 та судом необґрунтовано, яким саме чином відсутність строку виконання приписів п.9 наказу №47 впливає на дотримання обов`язків за п.8 вказаного наказу, строк виконання якого визначається певною подією, моментом прийняття працівника на роботу. Суд надав невірної оцінки наказу №199 від 21.11.2022, який було прийнято для забезпечення виконання наказу №47 (оскільки виявлено порушення при його виконанні) та внесення змін (актуалізації) додатку №1 до наказу №47. У п.5.1 вказаного наказу №199 від 21.11.2022 зазначено про покладення на позивача обов`язку неухильного виконання вимог п.8 наказу №47 з постійним строком виконання. При прийнятті оспорюваного наказу щодо позивача роботодавцем було враховано усі надані позивачем пояснення. Порушення позивачем своїх трудових обов`язків призвело до виникнення в діяльності підприємства-відповідача порушень законодавства щодо забезпечення захисту персональних даних працівників, тобто виникли відповідні шкідливі наслідки. Суд не врахував правові висновки ВС у постанові від 22.07.2020 у справі №554/9493/17 та від 12.04.2023 у справі №499/760/20. Крім того, 25.05.2023 відповідач подав апеляційну скаргу на додаткове рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 07.05.2023 в якій, вказуючи на помилковість висновків суду, просить його скасувати та зменшити розмір витрат на правову допомогу, які мають відшкодовуватися позивачу за рахунок відповідача, до 0 грн. Відповідач указує, що суд, ухваливши додаткове рішення в неділю, порушив право відповідача на доступ до правосуддя, адже не повідомив належним чином про розгляд справи та не надав можливість взяти участь у судовому засіданні. Крім того, суд не врахував не співмірність заявлених до стягнення витрат фактичному обсягу наданих послуг та складності справи. Позивач безпідставно включила до судових витрат нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_17 , заяву про доручення письмових доказів про понесені судові витрати, заяву про приєднання письмових доказів, витрати щодо направлення позову та клопотань та роздруківку тексту. Позивач не надала доказів включення її адвокатом доходу в розмірі 23 864 грн. до податкової звітності. Позивач просила відшкодувати лише витрати на правову допомогу, однак суд до суми відшкодування включив і інші витрати в розмірі 9980,00 грн. У позовній заяві позивач просила про стягнення 15000,00 грн. витрат на правову допомогу. У відзиві на апеляційну скаргу на рішення суду від 19.04.2023 представник позивача адвокат Гарбазей Д.О. проти її доводів заперечив, вказавши на правильність висновків суду першої інстанції, та просив відхилити вимоги скаржника та стягнути з відповідача на користь позивача 12078,00 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу при апеляційному перегляді справи. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. При розгляді справи встановлено, що 28.12.2018 позивача ОСОБА_1 прийнято на посаду начальнику відділу персоналу ТОВ «Черкасиенергозбут». Трудові обов`язки начальника відділу персоналу ТОВ «Черкасиенергозбут» передбачені Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ТОВ «Черкасиенергозбут» від 25.04.2019, посадовою інструкцією начальника відділу персоналу ТОВ «Черкасиенергозбут». Пунктами 3.1.1, 3.1.7 Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Черкасиенергозбут» передбачено, що працівники зобов`язані виконувати своєчасно та у повному обсязі завдання (функціональні обов`язки), визначені посадовими (робочими) інструкціями, забезпечувати належну якість виконуваних робіт; неухильно дотримуватись правил трудової дисципліни, вчасно і точно виконувати розпорядження керівника, які не суперечать чинному законодавству, використовувати весь робочий час для продуктивної праці, утримуватись від дій, що перешкоджають іншим працівникам виконувати їхні трудові обов`язки (п.3.1.1.). Перелік обов`язків (робіт), що виконує кожен працівник за своєю спеціальністю (кваліфікацією, посадою) визначаються типовими посадовими (робочими) інструкціями та доповненнями до них, а також положеннями та іншими нормативно-правовими актами, які затверджуються директором Товариства у встановленому порядку (п.3.1.7). Наказом ТОВ «Черкасиенергозбут» від 03.07.2019 №47 «Про затвердження порядку використання в ТОВ «Черкасиенергозбут» системи відео спостереження та накопиченої в ній інформації» (далі - Наказ № 47) в адміністративній будівлі ТОВ «Черкасиенергозбут» по вул. Благовісній, 166 в м. Черкаси та прилеглій території запроваджувалося використання засобів відео спостереження з функцією аудіо запису. Датою початку функціонування системи відеоспостереження (у тестовому режимі) встановлено 02.07.2019. Відповідно до пункту 3 Наказу № 47 передбачено, що обов`язок та права адміністрування системи відео спостереження покладено на відділ економічної безпеки. Доступ до візуального перегляду зібраної, обробленої та архівованої інформації зі службовою метою надано директору, в.о. директора та працівникам відділу економічної безпеки. Перегляд інформації здійснювати з використанням відповідного програмного забезпечення на мобільних телефонах директора Товариства, начальника відділу економічної безпеки, провідного професіонала з охоронної діяльності та безпеки відділу економічної безпеки Товариства на робочих станціях відповідальних працівників відділу економічної безпеки, поста охорони (п. 5 Наказу № 47). Відповідно до п. 6 Наказу № 47 право виготовлення копій (у межах поданого запиту або звернення) надати начальнику відділу економічної безпеки та провідному професіоналу з охоронної діяльності та безпеки відділу економічної безпеки Товариства. Згідно пункту 8 Наказу № 47 начальнику відділу персоналу товариства, з урахуванням приписів статті 29 КЗпП України та статті 307 ЦК України, поінформувати працівників товариства про особливості умов праці в частині постійної роботи в приміщеннях, де використовуються засоби відеоспостереження. Указані інформування (письмові повідомлення про особливості умов праці Додаток 1) після отримання особистого підпису працівника долучити до особових справ, які зберігаються у відділі персоналу. При прийнятті нових працівників на відповідні посади забезпечити їх письмове інформування про існуючи особливості праці. Відповідно до п.9 Наказу № 47 Начальникам відділів товариства внести зміни до посадових інструкцій працівників товариства про надання згоди на обробку, використання та тимчасове зберігання зі службовою метою та відповідно до мети запровадження заходів накопиченої відео- та аудіо інформації, що містить їх зображення та відтворює звукові дані, та відповідальність за збереження окремих елементів вказаної системи, які встановлені в службових приміщеннях. Як вбачається зі змісту Наказу № 47 від 03.07.2019, строк функціонування системи відеоспостереження в тестовому режимі не встановлювався. Крім того, не визначений строк, протягом якого необхідно виконати п.8 та п.9 даного Наказу №47. Наказом директора ТОВ «Черкасиенергозбут» № 392/п/кз від 29.11.2022 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану, за невиконання наказів та розпоряджень по товариству (пп. 7.1.1 п.7.1 розділу 7 типових посадових інструкцій здійснення працівником ТОВ «Черкасиенергозбут» діяльності на посаді начальника відділу персоналу, зокрема невиконання в період з 02.06.2022 по 31.10.2022 п.8 Наказу директора ТОВ «Черкасиенергозбут» від 03.07.2019 №47 «Про затвердження порядку використання в ТОВ «Черкасиенергозбут» системи відеоспостереження та накопиченої в ній інформації», а саме: - не інформування нових працівників при прийнятті на роботу про особливості умов праці у частині постійної роботи в приміщеннях, де використовуються засоби відеоспостереження, що мало здійснюватися шляхом оформлення письмового повідомлення про особливості умов праці, згідно з додатком 1 до Наказу №47; - несвоєчасне та неналежне виконання вимог посадової інструкції (пп. 7.1.3 п.7.1 розділу 7 типових посадових інструкцій здійснення працівником ТОВ «Черкасиенергозбут» діяльності на посаді начальника відділу персоналу, що полягає у порушенні посадових обов`язків, визначених ТПІ, пп.2.1.1. п.2.1. Розділу 2 ТПІ та пп.2.5.2. п.2.5 Розділу 2 ТПІ та Актом службової перевірки від 31.10.2022, проведеної відповідно до наказу Товариства від 21.10.2022 №172 «Про перевірку стану організації та виконання вимог наказу ТОВ «Черкасиенергозбут» 03.07.2019 №47 зі змінами, доповідною запискою начальника відділу економічної безпеки від 31.10.2022 №2-14.01/14-2022, пояснювальною запискою в.о. начальника відділу персоналу ОСОБА_16 від 25.10.2022, пояснювальними записками начальника відділу персоналу, доповідною запискою начальника відділу економічної безпеки №4-14.01/14-2022 від 14.11.2022, письмовою вказівкою директора від 14.11.2022 та пояснювальними записками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 14.11.2022. Відповідно до пп.7.1.1 п.7.1 розділу 7 типових посадових інструкцій здійснення працівником ТОВ «Черкасиенергозбут» діяльності на посаді начальника відділу персоналу, ТПІ -53 версія 02, затвердженої наказом директора ТОВ «Черкасиенергозбут» №87 від 31.08.2021, ТПІ-108 версія 03, затвердженої наказом в.о. директора ТОВ «Черкасиенергозбут» №170 від 18.10.2022, ТПІ -111 версія 04, затвердженої наказом в.о. директора ТОВ «Черкасиенергозбут» №173 від 21.10.2022 Начальник відділу персоналу несе відповідальність за невиконання наказів та розпоряджень по товариству. Пункти 2.1.1. п.2.1. Розділу 2 та пп.2.5.2. п.2.5 Розділу 2 типових посадових інструкцій передбачено обов`язок начальника відділу персоналу організувати: своєчасне оформлення документації щодо прийому, переведення й звільнення працівників згідно з трудовим законодавством, положеннями, інструкціями і наказами директора товариства (п.2.1.1. ТПІ). Також начальник відділу персоналу зобов`язаний забезпечувати: оформлення всіх кадрових процедур відповідно до законодавство про працю, законодавства про захист персональних даних, положень інструкцій / а також наказів по товариству (п.2.5.2 ТПІ). Підставою для винесення позивачу догани стали Акт службової перевірки від 31.10.2022, проведеної відповідно до наказу Товариства від 21.10.2022 №172 «Про перевірку стану організації та виконання вимог наказу ТОВ «Черкасиенергозбут» 03.07.2019 №47 зі змінами, доповідною запискою начальника відділу економічної безпеки від 31.10.2022 №2-14.01/14-2022, пояснювальна записка в.о. начальника відділу персоналу Чверкалюк О.М. від 25.10.2022, пояснювальна записка начальника відділу персоналу, доповідна записка начальника відділу економічної безпеки №4-14.01/14-2022 від 14.11.2022, письмова вказівка директора від 14.11.2022 та пояснювальна записка ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 14.11.2022. Вказаним Актом службової перевірки від 31.10.2022 встановлені порушення начальником відділом персоналу ОСОБА_1 , вимог наказу №47, з яким вона ознайомилася, проте нею не було організовано заходів та роботу по виконанню визначених вимог в наказі №47, що призвело до порушень чинного законодавства. За результатами перевірки внутрішніх описів під час огляду особових справ встановлено відсутність записів, які б засвідчували долучення письмових повідомлень згідно додатку №1 наказу №47 до особових справ працівників. Позивач вказує, що під час проведення вказаної перевірки перебувала на лікарняному в період з 22.10.2022 по 31.10.2022, тому результати вказаної перевірки, які стали підставою для винесення спірного заказу, прийняті без відбирання пояснень у працівника відносно якого проводилась службова перевірка. Водночас, відповідно до заключної частини Акту службової перевірки від 31.10.2022, вона надала письмові пояснення вже за наслідками службової перевірки вх. №37-03.01/03-2022 від 07.11.2022, з яких вбачається, що позивач з 22.07.2019 припинила виконувати вимоги п. 8 Наказу № 47 (абз. 8 письмових пояснень № 37- 03.01/03-2022), оскільки їй було повідомлено, що Наказ №47 введений на проміжний період між введенням тестової системи відео спостереження та затвердження посадових інструкцій працівників відділу економічної безпеки. Згодом, 19.07.2019 були затверджені посадові інструкції працівників відділу економічної безпеки та відібрання вказаних згод покладено на провідного аналітика з питань фінансово-економічної безпеки відділу економічної безпеки (п.2.1.4 посадової інструкції №13). Згодом такий фахівець був звільнений, а додаткових вказівок щодо виконання даного наказу до неї не надходило. Також у вказаних поясненнях зазначила на недоліки Наказу №47 та те, що вона не допускала недобросовісного виконання посадових обов`язків. Так 19.07.2019 директором ТОВ «Черкасиенергозбут» ОСОБА_6 затверджено Посадову інструкцію здійснення працівником ТОВ «Черкасиенергозбут» діяльності на посаді провідного аналітика з питань фінансово-економічної безпеки відділу економічної безпеки ТПІ-13 Версія

01. Указана посадова інструкція містить обов`язки працівника на посаді провідного аналітика з питань фінансово-економічної безпеки відділу економічної безпеки (п.п.2.1.4., 2.1.13): розробка положень, наказів та інструкцій, що регламентують функціонування системи безпеки (відеобезпеки), а також забезпечення відібрання заяв-згод працівників Товариства на збір та зберігання персональних даних у вигляді відеозаписів з камер відео спостереження на території та у приміщеннях Товариства. У подальшому, 05.05.2020 провідний аналітик з питань фінансово-економічної безпеки відділу економічної безпеки ОСОБА_18 був звільнений з ТОВ «Черкасиенергозбут». Згідно п.п. 1.1 п. 1 Наказу № 142-п/тз «Про затвердження організаційної структури та внесення змін до штатного розпису ТОВ «Черкасиенергозбут», з 18.05.2020 внесено зміни до штатного розпису працівників товариства та виведено шляхом скорочення посаду провідного аналітика з питань фінансово-економічної безпеки відділу економічної безпеки. З урахуванням усього вищевикладеного, позивач вважає, що притягнення її до дисциплінарної відповідальності відбулося з порушенням норм трудового законодавства, що обумовило звернення з цим позовом до суду. Правовідносини, які виникли між сторонами справи на підставі вищенаведених фактичних обставин, мають таке правове регулювання. Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків. Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана. Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. Такі правові висновки відображено в постанові ВС від 25.10.2022 у справі №487/1491/21. Також у постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі №6-2801цс15 зроблено правовий висновок про те, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Однак правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами. Аналізуючи в системному зв`язку викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до таких висновків. За змістом п.8 Наказу № 47 «Про затвердження порядку використання в ТОВ «Черкасиенергозбут» системи відео спостереження та накопиченої в ній інформації» на начальника відділу персоналу покладено обов`язки: 1) поінформувати працівників про особливості умов праці з впровадженням відеоспостереження; 2) указані інформування долучити до особових справ працівників; 3) при прийнятті нових працівників забезпечити інформування про існуючі умови праці. Також п.9 цього ж Наказу № 47 покладено обов`язки на начальників відділів товариства внести зміни до посадових інструкцій працівників щодо надання ними згоди на обробку, використання та тимчасове зберігання зі службовою метою та відповідно до мети запровадження заходів накопиченої відео- та аудіо інформації, що містить їх зображення та відтворює звукові дані, та відповідальність за збереження окремих елементів вказаної системи, які встановлені в службових приміщеннях. Таким чином зазначеним наказом передбачено одночасне інформування позивачем працівників про впровадження відеоспостереження, а також внесення начальниками відділів до посадових інструкцій працівників змін щодо надання згоди на відеоспостереження. При цьому, як при належному виконання позивачем вказаного обов`язку (інформування про відеоспостереження), так і в разі виконання керівниками відділів їх обов`язків (внесення змін до посадових інструкцій працівників про відеоспостереження) матиме місце належним чином оформлене інформування працівників про впроваджене на підприємстві відеоспостереження, що й було метою, сформульованою в п.п.8, 9 Наказу №

47. Таким чином апеляційні посилання скаржника на те, що єдиною особою, відповідальною за відібрання у працівників інформованих згоди на проведення відеоспостереження, є позивач при прийнятті нових працівників, спростовуються матеріалами справи. Як встановлено при судовому розгляді позивач належним чином не поінформувала працівників про впровадження відеоспостереження. Це обумовлено тим, що вже 19.07.2019 директором ТОВ «Черкасиенергозбут» Лутом Є.А. затверджено Посадову інструкцію здійснення працівником ТОВ «Черкасиенергозбут» діяльності на посаді провідного аналітика з питань фінансово-економічної безпеки відділу економічної безпеки ТПІ-13 Версія 01 (т.1 а.с.58-66). З цих підстав не можна погодитися з доводами скаржника про те, що таку інструкцію наказом затверджено не було. Указана посадова інструкція містить обов`язки працівника на посаді провідного аналітика з питань фінансово-економічної безпеки відділу економічної безпеки (п.п.2.1.4., 2.1.13): розробка положень, наказів та інструкцій, що регламентують функціонування системи безпеки (відеобезпеки), а також забезпечення відібрання заяв-згод працівників Товариства на збір та зберігання персональних даних у вигляді відеозаписів з камер відео спостереження на території та у приміщеннях Товариства. Відтак, на той момент (з липня 2019 року по травень 2020 року) відповідні обов`язки щодо відібрання згоди працівників на відеоспостереження були покладені на іншого працівника - провідного аналітика з питань фінансово-економічної безпеки відділу економічної безпеки ОСОБА_18 , а не на позивача. Подальше звільнення зазначеного працівника та скорочення його посади за відсутності розпорядження (наказу) роботодавця про покладення зазначених у його посадовій інструкції (п.п.2.1.4., 2.1.13) обов`язків на позивача у справі, як у даному випадку, не може свідчити про те, що відповідні обов`язки, по замовчуванню, мала виконувати саме позивач у справі, адже правові підстави для таких висновків відсутні. Крім того, суд зауважує те, що не виконали свої обов`язки також і начальники відділів, які не забезпечили внесення до посадових інструкцій працівників змін щодо надання згоди на відеоспостереження. При цьому начальники відділів підприємства до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов`язків за п.9 Наказу № 47, як повідомив представник відповідача, і не притягувалися. Указаних висновків сторони при розгляді справи під сумнів не ставлять. Враховуючи, що як п.8 так і п.9 Наказу № 47 мали одну і ту є мету - інформування працівників про впровадження відеоспостереження, слід відхилити посилання скаржника на те, що зазначені положення не пов`язані між собою. Колегія суддів також виходить з того, що саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Неможливо притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. Відтак, апеляційний суд вважає, що, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності згідно оспорюваного у цій справі наказу та не з`ясувавши причин та умов в яких діяла ОСОБА_1 , невиконання вказаного Наказу № 47 іншими працівниками, від чого напряму залежали обов`язки позивачки, наявність на підприємстві іншого працівника на якого в подальшому і були покладені трудові саме ті обов`язки, за невиконання яких притягнуто позивачку до дисциплінарної відповідальності, при цьому відсутність у наказі конкретного терміну, в який саме ОСОБА_1 зобов`язана була виконувати п.8 Наказу № 47, роботодавець діяв непослідовно та не об`єктивно, не з`ясувавши, що саме перешкодило їй отримати належну згоду працівників на відеоспостереження - бездіяльність позивача (невиконання п.8 Наказу № 47) чи начальників відділів (невиконання п.9 Наказу № 47), не надавши суду доказів винної поведінки позивача. При цьому роботодавцем не надано суду доказів того чи враховувались при обранні виду стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяна ним шкода і яка саме, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. З цих підстав апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в цій справі про наявність порушень трудового законодавства при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності згідно оспорюваного наказу. Посилання скаржника на наказ №199 від 21.11.2022, який було прийнято для забезпечення виконання наказу №47 (оскільки виявлено порушення при його виконанні) та внесення змін (актуалізації) додатку №1 до наказу №47, не усувають пов`язаності мети п.8 та п.9 Наказу № 47, яка досягається виконанням обов`язків ряду осіб, у тому числі, позивача. Відтак, стверджувати про те, що порушення, яке спричинило негативні наслідки для роботодавця, обумовлене лише невиконанням обов`язків позивачем, підстав не має. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 07.05.2023, апеляційний суд приймає до уваги, що з матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача у суді першої інстанції здійснював адвокат Гарбазей Д.О., що підтверджується ордером на надання правничої (правової) допомоги, договором про надання правової допомоги №29/З-2022 від 29.11.2022; актом прийому-передачі послуг із детальним погодинним описом робіт та наданих послуг; додатковою угодою із погодженням вартості наданих послуг; квитанціями від 29.11.2022 №29 про сплату 15 000 грн. та від 24.04.2023 №8 про сплату сумі 8860 грн. Отже загальний розмір витрат на оплату послуг склав 23 864 гривень, які позивач просила стягнути з відповідача. Апеляційний суд приймає до уваги, що в постанові ВП ВС від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18). Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268). При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. Враховуючи обставини даної справи, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 137 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом позивача Гарбазеєм Д.О. робіт, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції до розміру 10000,00 грн. Також апеляційний суд вважає вірними вказівки скаржника на те, що суд помилково відніс витрати на виготовлення копій документів та роздруківку тексту до таких, що пов`язані з наданням правової допомоги, адже вони не стосуються застосування адвокатом своїх знань у галузі права з метою захисту прав, свобод чи інтересів учасника судового розгляду. Одночасно, апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на те, що позивач безпідставно включила до судових витрат нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_17 , заяву про доручення письмових доказів про понесені судові витрати, заяву про приєднання письмових доказів, адже зазначені процесуальні документи, незалежно від обґрунтованості доказової бази, яка в них міститься у аспекті встановлення предмету доказування у справі, обґрунтовано пов`язані з наданням позивачу правової допомоги та потребують застосування адвокатом своїх фахових знань у сфері права. Також не можна погодитися з доводами скаржника про те, що позивач не надала доказів включення її адвокатом доходу в розмірі 23 864 грн. до податкової звітності, оскільки обставини щодо здійснення адвокатом оподаткування своєї діяльності не стосуються факту надання ним правової допомоги стороні. Слід оцінити критично посилання скаржника на те, що у позовній заяві позивач просила про стягнення 15000,00 грн. витрат на правову допомогу, адже відповідні уточнення розміру зазначених витрат були здійснені у порядку ч.8 ст.141 ЦПК України протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення по суті спору шляхом подання відповідних доказів засобами поштового зв`язку. Апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на те, що ухваливши додаткове рішення в неділю, суд першої інстанції порушив право відповідача на доступ до правосуддя, адже не повідомив належним чином про розгляд справи та не надав можливість взяти участь у судовому засіданні, оскільки в даному конкретному випадку зазначене порушення (розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення в неділю) не призвело до порушення прав учасників судового розгляду на доступ до правосуддя, адже відповідач надав суду свої письмові заперечення проти вимог позивача щодо відшкодування судових витрат, які були оцінені судом. Крім того, згідно ухвали від 07.05.2023 суд призначив розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без виклику сторін за правилами спрощеного позовного провадження, що є правом суду за положеннями ч.ч.3, 4 ст.270 ЦПК України. З цих підстав розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення відбувався без проведення судового засідання за участю сторін. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Отже рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19.04.2023 у даній справі слід змінити в частині вирішення питання про розподіл судових витрат сторін у справі, враховуючи, що за правовим висновком ВС у справі №1540/4122/18 у постанові від 12.01.2021 додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення, таким чином зміна розміру судових витрат у справі є підставою для зміни рішення вцілому. Також має бути змінене додаткове рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 07.05.2023 у даній справі шляхом визначення розміру витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, які мають бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача, у сумі 10000,00 грн. Таким чином подані відповідачем апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення. Крім того, на підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за скаржником. Враховуючи доводи представника позивача адвоката Гарбазей Д.О. про стягнення з відповідача на користь позивача 12078,00 грн. витрат на правову допомогу при апеляційному перегляді справи, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 6000,00 грн. витрат на правову допомогу при апеляційному перегляді справи, оскільки аргументи адвоката позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, цілком ґрунтуються на доводах позовної заяви, отже саме зазначений розмір компенсації витрат позивача відповідатиме обсягу виконаної адвокатом роботи. Апеляційний суд приймає до уваги, що на стадії апеляційного перегляду справи правова позиція сторони є вже сформованою, всі докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, досліджені в суді першої інстанції, відзив ґрунтується на доводах позовної заяви та зроблених судом першої інстанції висновках, відтак, стверджувати про істотну складність в його оформленні адвокатом не можна. При цьому слід врахувати, що згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18. Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : апеляційні скарги - задовольнити частково. Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19.04.2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Черкасиенергозбут» про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - змінити в частині вирішення питання про розподіл судових витрат сторін у справі. Додаткове рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 07.05.2023 у даній справі - змінити вказавши, що з відповідача на користь позивача у відшкодування витрат на правову допомогу при розгляді справи судом першої інстанції має бути стягнуто --10000,00 грн. У решті рішення у даній справі - залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за скаржником. Стягнути з ТОВ «Черкасиенергозбут» на користь ОСОБА_1 6000,00 грн. витрат на правову допомогу при апеляційному перегляді справи. Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством. Повну постанову складено 08.06.2023. Суддя-доповідач Судді