Постанова 4803 № 185/6811/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1771/20 Справа № 185/6811/18 Суддя у 1-й інстанції - Гаврилов В. А. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Куценко Т.Р., суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Директора Спортивно-оздоровчого комплексу Центр Зубенка Анатолія Петровича, на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Спортивно-оздоровчого комплексу Центр, третя особа: директор Спортивно-оздоровчого комплексу Центр Зубенко Анатолій Петрович, про визнання протиправними та скасування наказів № 33 від 21.05.2018 року та № 47 від 20.06.2018 року, - ВСТАНОВИЛА: У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Спортивно-оздоровчого комплексу Центр, третя особа: директор Спортивно-оздоровчого комплексу Центр Зубенко Анатолій Петрович, про визнання протиправними та скасування наказів № 33 від 21.05.2018 року та № 47 від 20.06.2018 року (а.с. 3-5) та просила суд визнати протиправним та скасувати наказ директора Спортивно-оздоровчого комплексу Центр Зубенко А.П. № 33 від 21 травня 2018 року про скасування наказу № 1 від 02 січня 2018 року про доплату за складність та напруженість старшому економісту ОСОБА_1 . 50% від посадового окладу, визнати протиправним та скасувати наказ директора Спортивно-оздоровчого комплексу Центр Зубенко А.П. № 47 від 20 червня 2018 року про позбавлення старшого економіста ОСОБА_1 щомісячної премії за червень 2018 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона працює у вказаному закладі. Отримувала надбавку до посадового окладу. Наказом директора вказану надбавку було скасовано у зв`язку з виробничою необхідністю. Також її було позбавлено премії з червень 2018 року. Вона не допускала будь-яких порушень. Оскільки вона не вчиняла порушень то вважає накази безпідставними. Також зазначає, що за порушення трудової дисципліни передбачена відповідальність тільки у вигляді догани та звільнення. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2019 року заявлені позовні вимоги задоволено частково. Скасовано наказ директора спортивно оздоровчого комплексу «Центр» Зубенко Анатолія Петровича № 33 від 21.05.2018 року про визнання таким, що втратив чинність наказ № 1 від 02.01.2018 року про доплату за складність та напруженість старшому економісту ОСОБА_1 50% від посадового окладу. Скасовано наказ директора спортивно оздоровчого комплексу «Центр» Зубенко Анатолія Петровича № 47 від 20.05.2018 року про позбавлення старшого економіста ОСОБА_2 Михайлівну премії за червень 2018 року. У задоволенні інших вимог відмовлено (а.с. 191-193). Додатковим рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2019 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а.с. 202-203). Директор Спортивно-оздоровчого комплексу Центр Зубенко А.П. з рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині скасування його наказів № 33 від 21.05.2018 року та № 47 від 20.06.2018 року скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних заявлених позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права /а.с. 205-209/. ОСОБА_1 не скористалась своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України на подання відзиву на апеляційну скаргу. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу директора Спортивно-оздоровчого комплексу Центр Зубенка Анатолія Петровича на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2019 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України. Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки заявником оскаржується рішення суду лише в частині скасування його наказів № 33 від 21.05.2018 року та № 47 від 20.06.2018 року, колегія суддів в іншій частині рішення суду не перевіряє. Задовольняючи частково заявлені позовні вимоги суд першої інстанції обґрунтував своє рішення тим, що позивач до відповідальності за порушення трудової дисципліни не притягалась. Викладене приводить суд до висновку про те, що позивачка за порушення трудової дисципліни була притягнена до стягнення, яке не передбачене Кодексом законів про працю. Відповідачем порушено встановлений порядок зняття надбавки та позбавлення премії яке можливо тільки після притягнення позивача до дисциплінарного стягнення. Колегія суддів не повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне. Щодо позовних вимог про скасування наказу директора Спортивно-оздоровчого комплексу Центр Зубенко А.П. № 33 від 21 травня 2018 року про скасування наказу № 1 від 02 січня 2018 року про доплату за складність та напруженість старшому економісту ОСОБА_1 . 50% від посадового окладу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та приходить до висновку про необхідність залишення рішення суду в цій частині без змін враховуючи наступне. Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює у Спортивно-оздоровчому комплексі Центр. Наказом від 03.12.2007 року № 295 переведена на посаду старшого економіста (а.с. 9). Наказом директора спортивно оздоровчого комплексу «Центр» № 1 від 02.01.2018 року встановлено надбавку за складність та напруженість в роботі в розмірі 50% посадового окладу з 02.01.2018 року по 31.12.2018 року, зокрема і старшому економісту Малік Н.М. (а.с. 122). Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Відповідач у зв`язку з тим, що 21.05.2018 року позивач була відсутні на робочому місті в період з 10.00 год. по 13.30 год. та з метою впливу на неї вирішив позбавити її доплати за складність на напруженість. На підтвердження вказаного факту надав суду доповідні працівників підприємства від 21.05.2018 року (а.с. 65-66), а також складений працівниками підприємства акт щодо відмови ОСОБА_1 надати пояснення щодо її відсутності на робочу місці 21.05.2018 року в період з 10.00 год. по 13.30 год. (а.с. 67, 211). Також, заявником до апеляційної скарги надано акт від 21.05.2018 року щодо відсутності працівника на робочому місці (а.с. 210). Згідно із ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих працівнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Тому правова оцінка дисциплінарного проступку здійснюється на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Як вбачається з матеріалів справи, позивач була ознайомлення з оскаржуваним наказом 22.05.2018 року та від підпису про ознайомлення відмовилась. Крім того, позивач не скористалась своїм правом щодо надання своїх письмових пояснень та заперечень стосовно вказаних фактів. Позивачем не надано будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на спростування вищевказаних фактів. Твердження ОСОБА_1 у відповіді на відзив про те, що доповідні працівників підприємства від 21.05.2018 року (а.с. 65-66), а також складений працівниками підприємства акт щодо відмови ОСОБА_1 надати пояснення щодо її відсутності на робочу місці 21.05.2018 року в період з 10.00 год. по 13.30 год. (а.с. 67, 211) 21 травня 2018 року взагалі не складались, а були складені вже після отримання її позову, є безпідставними, оскільки будь-якими належними, допустимим та достатніми доказами не підтверджуються, а є лише припущеннями позивача. Твердження ОСОБА_1 у відповіді на відзив стосовно того, що вказаними обставинами службове розслідування не проводилось, колегія суддів до уваги не бере, оскільки чинним законодавством не передбачено в обов`язковому порядку проведення службового розслідування. Твердження ОСОБА_1 у відповіді на відзив про те, що факт відсутності її 21.05.2018 року на робочому місці з 10 год. до 13.30 год. спростовується табелем робочого часу за травень 2018 року (а.с. 83-85), колегія суддів не бере до уваги, оскільки дані твердження спростовуються матеріалами справи, а саме: доповідною від 03.01.2019 року (а.с. 129), службовою запискою від 08.01.2019 року (а.с. 130). також, в матеріалах справи наявний наказ № 8 від 11.01.2019 року про притягнення секретаря ОСОБА_3 П ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку з неналежним веденням останньої табелів робочого часу в 2018 році (а.с. 131). Таким чином, можна дійти висновку, що відповідачем підтверджено факт порушення позивачем трудової дисципліни. Наказом директора спортивно оздоровчого комплексу «Центр» №33 від 21.05.2018 року у зв`язку з виробничою необхідністю було визнано таким, що втратив чинність наказ № 1 від 02.01.2018 року про доплату за складність та напруженість старшому економісту ОСОБА_1 50% від посадового окладу (а.с. 7, 68, 106). Відповідно до положень ст. 21 КЗпП України на працівника покладено обов`язок виконувати роботу, визначену угодою між ним та власником та дотримання внутрішнього трудового розпорядку. Згідно з ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника, або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Правила внутрішнього трудового розпорядку зобов`язують працівників підприємства утримувати своє робоче місце, обладнання та устаткування у порядку та чистоті. Згідно ч. 2 ст. 97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Пунктом 2 наказу Міністерства України у справах молоді та спорту №2097 від 23.09.2007 року передбачено, що керівникам бюджетних установ, закладів та організацій фізичної культури і спорту в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, надано право установлювати надбавки працівникам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки за складність, напруженість у роботі. Абзацом 3 підпункту 3)а пункту 2 наказу міністерства України у справах молоді та спорту № 2097 від 23.09.2007 року передбачено, що у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються. Враховуючи вищевказані норми можна дійти висновку, що вказаними нормами встановлений вичерпний перелік підстав для скасування надбавки за складність та напруженість. Підстава для скасування надбавки за складність та напруженість «у зв`язку з виробничою необхідністю» вищевказаними нормами не передбачена, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість висновку суду першої інстанції щодо скасування наказу директора спортивно оздоровчого комплексу «Центр» №33 від 21.05.2018 року про визнання таким, що втратив чинність наказ № 1 від 02.01.2018 року про доплату за складність та напруженість старшому економісту ОСОБА_1 50% від посадового окладу. Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в цій частині правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об`єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вказаних позовних вимог. Рішення суду першої інстанції в цій частині винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування в цій частині. Доводи скарги позивача фактично зводяться до незгоди заявника із мотивами судового рішення, які наведені в його обґрунтування а також переоцінки доказів, проте відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Висновки суду, що позбавлення надбавки було здійснено без притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є безпідставними виходячи з наступного. Частиною 2 ст. 147 КзпП законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Таким чином, у даному випадку скасування надбавки за складність та напруженість є одним із видів дисциплінарної відповідальності. Щодо позовних вимог про скасування наказу директора Спортивно-оздоровчого комплексу Центр Зубенко А.П. № 47 від 20 червня 2018 року про позбавлення старшого економіста ОСОБА_1 щомісячної премії за червень 2018 року, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду в цій частині з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог враховуючи наступне. Суд першої інстанції задовольняючи вищевказані позовні вимоги, своє рішення обгрунтував тим, що позивач до відповідальності за порушення трудової дисципліни не притягалась. Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідач у зв`язку з тим, що 13.06.2018 року позивач була відсутня на робочому місті в період з 09.00 год. до 12.00 год. та з метою впливу на неї вирішив позбавити її щомісячної премії за червень 2018 року. На підтвердження вказаного факту надав суду доповідні працівників підприємства від 13.06.2018 року (а.с. 69-70), службовою інформацією бухгалтера від 13.06.2018 року (а.с. 71), а також складений працівниками підприємства акт щодо відмови ОСОБА_1 надати пояснення щодо її відсутності на робочу місці 13.06.2018 року в період з 09.00 год. до 12.00 год. (а.с. 72, 213). Також, заявником до апеляційної скарги надано акт від 13.06.2018 року щодо відсутності працівника на робочому місці (а.с. 212). Наказом директора спортивно оздоровчого комплексу «Центр» № 47 від 20.06.2018 року, у зв`язку з порушенням трудової дисципліни позивача було позбавлено щомісячної премії за червень 2018 року (а.с. 8, 73, 107). Як вбачається з матеріалів справи, позивач була ознайомлення з оскаржуваним наказом 20.06.2018 року та зазначила, що не згодна з ним. Однак, позивач не скористалась своїм правом щодо надання своїх письмових пояснень та заперечень стосовно вказаних фактів. Позивачем не надано будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на спростування вищевказаних фактів. Твердження ОСОБА_1 у відповіді на відзив про те, що доповідні працівників підприємства від 13.06.2018 року (а.с. 69-70), службова інформація бухгалтера від 13.06.2018 року (а.с. 71), а також складений працівниками підприємства акт щодо відмови ОСОБА_1 надати пояснення щодо її відсутності на робочу місці 13.06.2018 року в період з 09.00 год. до 12.00 год. (а.с. 72, 213) 13 червня 2018 року взагалі не складались, а були складені вже після отримання її позову, є безпідставними, оскільки будь-якими належними, допустимим та достатніми доказами не підтверджуються, а є лише припущеннями позивача. Твердження ОСОБА_1 у відповіді на відзив стосовно того, що вказаними обставинами службове розслідування не проводилось, колегія суддів до уваги не бере, оскільки чинним законодавством не передбачено в обов`язковому порядку проведення службового розслідування. Твердження ОСОБА_1 у відповіді на відзив про те, що факт відсутності її 13.06.2018 року на робочому місці з 09 год. до 12 год. спростовується табелем робочого часу за червень 2018 року (а.с. 91-93), колегія суддів не бере до уваги, оскільки дані твердження спростовуються матеріалами справи, а саме: доповідною від 03.01.2019 року (а.с. 129), службовою запискою від 08.01.2019 року (а.с. 130). також, в матеріалах справи наявний наказ № 8 від 11.01.2019 року про притягнення секретаря Мартинову П ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку з неналежним веденням останньої табелів робочого часу в 2018 році (а.с. 131). Таким чином, можна дійти висновку, що відповідачем підтверджено факт порушення позивачем трудової дисципліни. Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Пунктом 4.3 Положення про преміювання працівників спортивно-оздоровчого комплексу «Центр» та надання матеріальної допомоги передбачено, що працівники, яких звільнено з ініціативі адміністрації або які порушили трудову дисципліну, повністю позбавляються премії за місяць. Таким чином, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджено факт порушення позивачем трудової дисципліни, а наказ № 47 від 20.06.2018 року є обгрунтованим та таким, що винесений з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні будь-які законні підстави для його скасування, тому у задоволенні позовних вимог позивача щодо скасування вказаного наказу слід відмовити. Колегія суддів враховуючи вищевикладене вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що позивач до дисциплінарної відповідальності не притягалась, оскільки позбавлення позивача щомісячної премії є одним з видів притягнення до дисциплінарної відповідальності. Висновок суду стосовно того, що позивачка за порушення трудової дисципліни була притягнута до стягнення, яке не передбачене Кодексом законів про працю також є безпідставним, оскільки суперечать ч. 2 ст. 147 КзпП. Висновок суду, що відповідачем порушено встановлений порядок зняття надбавки та позбавлення премії, яке можливо тільки після притягнення позивача до дисциплінарного стягнення, також, на думку колегії суддів, є помилковими та безпідставними. Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та враховуючи, що рішення суду змінено, судовий збір за подання позову стягнутий рішенням суду на користь позивача у розмірі 704,80 грн. зміні не підлягає. Також, у відповідності до ст. 141 ЦПК України враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено частково, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача по справі на користь апелянта судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 1 057,20 грн. керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу директора Спортивно-оздоровчого комплексу ЦентрЗубенка Анатолія Петровича задовольнити частково. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2019 року в частині скасування наказу директора спортивно оздоровчого комплексу «Центр» Зубенко Анатолія Петровича № 47 від 20.05.2018 року про позбавлення старшого економіста ОСОБА_2 Михайлівну премії за червень 2018 року скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_1 . В іншій частині рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2019 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь директора Спортивно-оздоровчого комплексу Центр Зубенка Анатолія Петровича судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 057,20 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Е.Л. Демченко М.О. Макаров