Постанова 4816 № 591/2672/22
від 08.06.2023 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2023 року м.Суми Справа №591/2672/22 Номер провадження 22-ц/816/827/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Кирилкіним Радіоном Олеговичем, на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 березня 2023 року у складі судді Северинової А.С., ухваленого в м. Суми, повний текст якого складено 06 квітня 2023 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, в с т а н о в и в : У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивував тим, що з 10 серпня 2015 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 09 липня 2021 року шлюб між ними було розірвано та стягнуто із відповідача на її користь аліменти у розмірі частки від усіх видів його доходу (заробітку) на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення набрало законної сили 10 серпня 2021 року. З моменту розірвання шлюбу дитина проживає разом з нею і вона самостійно несе додаткові витрати на дитину. Так, 14 січня 2022 року було набуто ноутбук ASUS Х513ЕР-В0442, а також відповідне програмне забезпечення для його повноцінного функціонування на зальну суму 22 898 грн; 21 квітня 2021 року було набуто смартфон OPPO А73 на загальну суму 6948 грн 90 коп.; 10 жовтня 2021 року було набуто дитячий велосипед вартістю 5200 грн; 31 травня 2022 року було набуто велосипед Shark 29" вартістю 6500 грн; 19 лютого 2022 року дитині було надано послуги стоматолога на суму 1320 грн та 1930 грн. В подальшому, 06 червня 2022 року та 13 червня 2022 року дитині було надано послуги стоматолога на суму 1500 грн, 750 грн та 3000 грн. Крім того, 10 січня 2022 року дитина відвідувала басейн у Сумському державному університеті на суму 1200 грн та було набуто окуляри та шапочка для плавання на загальну суму 280 грн. 27 січня 2022 року, 02 березня 2022 року, 03 березня 2022 року ОСОБА_4 хворів та йому необхідно було купувати ліки, у зв`язку з чим 03 березня 2022 року ліки були придбані на суму 1536 грн 28 коп., 27 січня 2022 року - 129 грн 90 коп. та 127 грн 90 коп., а також 04 лютого 2022 року - 85 грн. Отже, нею було понесені додаткові витрати на дитину на загальну суму 53405 грн 98 коп., а тому, відповідно, стягненню з відповідача підлягає сума у розмірі 26702 грн 99 коп. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь понесені додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 26702 грн 99 коп. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 березня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини в сумі 3990 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 148 грн 86 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3400 грн. Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 квітня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кирилкіна Р.О. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1392 грн. Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні позову, ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Кирилкіна Р.О., подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, обставинам справи, просить рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідача половини вартості придбаного у жовтні 2021 року велосипеду, ноутбуку і мобільного телефону, а також понесені нею витрати на лікування у стоматолога та на придбання ліків для лікування сезонного захворювання, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції не було взято до уваги те, що велосипед в жовтні 2021 року придбано за рекомендацією лікаря, так як сколіотична постава є триваючим захворюванням та існувало на момент придбання цього велосипеду, а необхідність придбання нового велосипеду через сім місяців була обумовлена фізичним зростанням дитини. Зазначає, що відмовляючи у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача витрат на лікування сина, суд першої інстанції не врахував позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 27 червня 2018 року у справі №686/3381/17, від 15 січня 2020 року у справі №334/7702/16. Посилаючись на положення ст. 185 СК України, вважає незрозумілими висновки суду про те, що сезонне захворювання не є хворобою, а відповідно не є особливою обставиною та не підлягає відшкодування. Мотивів відмови у стягненні з відповідача половини понесених позивачем витрат на лікування сина, судом наведено не було. Звертає увагу суду на те, що придбання мобільного телефону та ноутбуку сину було обумовлено запровадженням дистанційного навчання в школі, їх син був позбавлений можливості здобувати освіту в інший спосіб ніж у дистанційній формі. Смартфон ОРРО придбано 21 квітня 2021 року, а не 24 січня 2021 року, як помилково вказував суд, тобто після розірвання шлюбу. Представником відповідача - адвокатом Смирновою О.Л. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині, просить його залишити без змін, а доводи апеляційної скарги - без задоволення. Також, просить стягнути витрати за надання правової допомоги, понесених ним під час апеляційного перегляду рішення суду в сумі 2500 грн. У додаткових письмових поясненнях на апеляційну скаргу представник апелянта ОСОБА_5 підтримав доводи апеляційної скарги , послався на висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах , а також зазначив, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження свого поганого майнового стану та наявності у нього захворювань що перешкоджають йому у наданні додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини. Рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 сторонами не оскаржується, а тому у відповідності до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України, апеляційним судом не переглядається. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 10 серпня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6). Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 09 липня 2021 року розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 серпня 2013 року Зарічним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції, за актовим записом №
323. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини його щомісячного доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення ним повноліття, починаючи стягнення з 19 березня 2021 року (а.с. 57-58). Згідно фіскального чека від 21 квітня 2021 року, придбано смартфон OPPO А73, вартістю 6948 грн 90 коп. (а.с. 16). Відповідно до довідки амбулаторії № 3 Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Сумської міської ради від 10 січня 2022 року ОСОБА_3 рекомендовано консультація ортопеда, масаж, ЛФК, заняття в басейні, їзда на велосипеді, лікування в стоматолога (а.с. 15). 14 січня 2022 року придбано окуляри та шапочку для плавання на суму 280 грн, а також 10 січня 2022 року придбано абонемент в басейн на суму 1200 грн (а.с. 9). 10 жовтня 2021 року придбано велосипед вартістю 5200 грн, а 31 травня 2022 року придбано велосипед Shark 29" вартістю 6500 грн (а.с. 11). Згідно товарних та фіскальних чеків, а також довідки лікаря-стоматолога ОСОБА_7 . ОСОБА_3 було надано послуги стоматолога, а саме 19 лютого 2022 року на суму 1930 грн, 19 лютого 2022 року - 1320 грн, 13 червня 2022 року - 1500 грн, 06 червня 2022 року - 750 грн та 27 червня 2022 року - 3000 грн (а.с. 9, 10, 12, 13). Згідно з довідкою КУ Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 м. Суми, Сумської області від 05 липня 2022 року за № 144 ОСОБА_3 навчається в 2-Г класі КУ Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 м. Суми, Сумської області (а.с. 14). Відповідно до товарного чека від 14 січня 2022 року № ХМФТ-53515724 придбано ноутбук ASUS Х513ЕР-В0442, а також відповідне програмне забезпечення для його функціонування на зальну суму 22898 грн (а.с. 8). Як вбачається з довідок амбулаторії № 3 Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Сумської міської ради від 27 січня 2022 року ОСОБА_3 у січні 2022 року хворів на бронхіт та ГРВІ, а згідно довідок від 02 березня 2022 року та від 03 березня 2022 року він хворів на ГРВІ та синусит (а.с. 17). За даними фіскальних чеків 27 січня 2022 року було придбано ліки на суму 129 грн 90 коп. та 127 грн 90 коп., 03 березня 2022 року - ліки на суму 1536 грн 28 коп., а також 04 лютого 2022 року - на суму 85 грн (а.с. 7, 10). Відповідно до довідки про доходи ТОВ «Фуртекс Груп» від 23 вересня 2022 року № М0923-03 відповідач ОСОБА_2 працює у ТОВ «Фуртекс Груп» на посаді оператора швацького устаткування і загальна сума його доходу за період з 21 вересня 2021 року по 31 серпня 2022 року склала 51823 грн 88 коп., у тому числі сплачені аліменти у сумі 12974 грн 34 коп. (а.с. 59). Згідно довідки ТОВ «Фуртекс Груп» від 23 вересня 2022 року № 0923-02 ОСОБА_2 працює в цьому товаристві. З 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року підприємство не працювало у зв`язку з введенням воєнного стану. У зв`язку з цим, відсутні підстави для нарахування та виплати заробітної плати за даний період. Протягом згаданого часу трудові відносини з працівником ОСОБА_2 розірвано не було (а.с. 60). Як вбачається з довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 62). За даними довідок ТОВ «Фуртекс Груп» від 07 грудня 2022 року № 1207-01 та від 03 січня 2023 року № 0103-01 ОСОБА_2 працює в ТОВ «Фуртекс Груп» з 21 вересня 2021 року на посаді оператора швацького устаткування. З 16 листопада 2022 року він працює на неповному робочому часі 20 годин на тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованого часу. Заробітна плата за ІV квартал становить 19108 грн 94 коп., у тому числі утримані аліменти у сумі 4641 грн 90 коп. (а.с. 124, 125). ОСОБА_2 перебуває на обліку в лікаря-невропатолога (а.с. 132). Відповідно до довідки Сумського державного університету від 18 січня 2023 року № 0027 позивачка ОСОБА_1 працює в Сумському державному університеті на посаді викладача-стажиста та розмір її заробітної плати за період з 01 липня 2021 року по 31 грудня 2022 року склав 123 479 грн 86 коп. (а.с. 159). Ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з того, що витрати на придбання у жовтні 2021 року велосипеду, вартістю 5200 грн, не зумовлені особливими обставинами щодо стану здоров`я дитини, оскільки його було придбано до призначення лікарем рекомендацій від 10 січня 2022 року щодо їзди на велосипеді. Крім того, позивачка не довела належними і допустимими доказами факту необхідності придбання двох велосипедів у період семи місяців між придбанням першого і другого велосипеда. Необхідність лікування зубів, як і сезонних захворювань носять тимчасовий характер, а не характер тяжкої хвороби, доказів особливої обставини, наявності у сина тяжкої хвороби позивач не надала, тому суд першої інстанції дійшов до висновку, що ці витрати не носять характер додаткових в розумінні ст. 185 СК України. Відмовляючи у стягненні половини вартості ноутбука та відповідного програмного забезпечення для його повноцінного функціонування, а також смартфону, суд виходив з того, що позивачка не довела наявності особливих обставин, які б свідчили про необхідність понесення вказаних додаткових витрат, оскільки навчання дитини у школі не може вважатися розвитком особливих здібностей дитини та відповідно бути особливими обставинами в розумінні статті 185 СК України. Понесення таких витрат є добровільним волевиявленням одного з батьків, позивачем не доведено погодження з відповідачем необхідності придбання та вартості придбаних гаджетів. Крім того, смартфон ОРРО А73 вартістю 6948 грн 90 коп. було придбано позивачкою 24 січня 2021 року, коли сторони ще перебували у шлюбі. Проте, повністю з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитися не може з огляду на таке. Відповідно до ст. Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно із вимогами ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Пленум Верховного Суду України у постанові від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у пункті 18 звернув увагу судів на те, що до передбаченої статті 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Тлумачення відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні. Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов. При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відсутність підстав для стягнення з відповідача понесених нею витрат на придбання велосипеду та мобільного телефону, а також на лікування сезонних хвороб, а доводи апеляційної скарги в цій частині вважає непереконливими. Зокрема, придбання позивачем велосипеду на осінньо-зимовий період, без врахування при цьому фізіологічних особливостей дитини, не свідчить про доцільність цих витрат, а тому обов`язок у їх відшкодуванні не можуть бути покладено на відповідача. У супереч доводам апеляційної скарги, витрати лікування сезонних хвороб сина не є додатковими витратами у розумінні статті 185 СК України та повинні покриватися за рахунок аліментів, які стягуються з відповідача. Щодо твердження позивача в доводах апеляційної скарги, що мобільний телефон сину був необхідний для дистанційного навчання в школі, то їх колегія суддів вважає непереконливими, оскільки, як вбачається з наданої КУ Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 м. Суми інформації, в класі, якому навчається син сторін, було організовано освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання згідно наказу 30 листопада 2021 року, тоді як мобільний телефон було придбано 21 квітня 2021 року. Разом з тим, колегія суддів вважає, що є підстави для стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на придбання ноутбуку ASUS Х513ЕР-В0442 та програмного забезпечення на загальну суму 22898 грн 00 коп., та витрат за стоматологічні послуги, які були надані сину сторін на загальну суму 8500 грн 00 коп. Зокрема, запровадження в Україні дистанційної форми навчання є загальновідомим фактом і не потребує додаткового доказування. Витрати позивача на придбання ноутбуку та програмного забезпечення до нього в сумі 22898 грн 00 коп. підтверджені відповідними доказами та були зумовлені забезпеченням отримання сином сторін освіти, що є особливими обставинами згідно положень ст. 185 СК України, а тому з відповідача підлягає стягненню частина цих витрат, що становить 11449 грн 00 коп. Судом першої інстанції не надана належна оцінка платіжним документам, які підтверджують оплату послуг стоматолога, з яких вбачається, що лікування сина сторін ОСОБА_4 носить досить тривалий характер, крім того є дороговартісним та не покриваються за рахунок стягуваних з відповідача аліментів. Тому, відповідач має компенсувати частини цих витрат, що становить 4250 грн 00 коп. Твердження відповідача, що витрати на стоматолога є завищеними, колегія суддів вважає непереконливими, так як ОСОБА_2 , як батько, самостійно міг забезпечити лікування сина, зокрема, у державній стоматологічній клініці. За таких обставин, рішення суду першої інстанції на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України належить змінити в частині розміру стягнутих з ОСОБА_2 додаткових витрат на дитину, стягнувши з нього на користь ОСОБА_1 19689 грн 00 коп. ( 11449+4250+3990) цих витрат. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Рішення та додаткове рішення суду підлягає зміні і в частині вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат. Так, пропорційно до частки задоволених позовних вимог та вимог апеляційної скарги, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 731 грн 73 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції і 1028 грн 91 коп. за апеляційний перегляд рішення суду, а також на користь позивача належить стягнути з відповідача, понесені в суді першої інстанції витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6842 грн 45 коп. Пропорційно до частки позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено, з неї на користь відповідача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 893 грн 07 коп. що понесені ним під час розгляду справи в суді першої інстанції. Також, на підставі ст. 137 ЦПК України, з позивача на користь відповідача пропорційно до розміру вимог апеляційної скарги, у задоволенні яких було відмовлено, підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 772 грн 03 коп. Факт понесення та розмір яких підтверджується наданими представником відповідача - адвокатом Смирновою О.Л. належними і допустимими доказами, зокрема, ордером на надання правничої (правової) допомоги, договором про надання правничої допомоги від 19 травня 2023 року, додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги від 19 травня 2023 року, відповідно до якого розмір гонорару становить 2500 грн 00 коп., клопотань про зменшення цих витрат, що підлягає розподілу між сторонами від позивача не надходило. Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1, п. 4; 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Кирилкіним Радіоном Олеговичем, задовольнити частково. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 березня 2023 року змінити в частині присуджених до стягнення додаткових витрат на дитину та в частині розподілу між сторонами судових витрат. Стягнути з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини в сумі 19689 гривень 00 копійок. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 731 гривню 73 копійки за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 893 гривні 07 копійок, які ним понесені від час розгляду справи в суді першої інстанції. В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 березня 2023 року залишити без змін. Додаткове рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 квітня 2023 року змінити, стягнувши з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6842 гривні 45 копійок, а не в розмірі визначеному судом першої інстанції. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1028 гривень 91 копійку за апеляційний перегляд рішення суду. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 772 гривні 03 копійки, які ним понесені від час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - О. І. Собина Судді: О. Ю. Кононенко В. І. Криворотенко