Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/10647/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 травня 2023 р. Категорія 112010200м. ОдесаСправа № 420/10647/21 Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В., час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Семенюка Г.В., суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, мотивуючи його тим, що він перебуває на пенсійному обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 2007 року та отримував пенсію за вислугу років із розрахунку 86% від заробітної плати, відповідно до положень Закону України "Про прокуратуру". Розпорядженням Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 08.08.2012 року позивачу перераховано пенсію, виходячи із 80% від заробітної плати, яке він вважає незаконним. 23.03.2020 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії на підставі нової довідки, однак відповідач провів перерахунок пенсії в розмірі 60% від заробітної плати та обмежив пенсійні виплати десятьма прожитковими мінімумами встановленими для осіб, які втратили працездатність. Вважаючи таке рішення ГУ ПФУ в Одеській області протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року позов задоволено частково. Скасовано рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19.04.2021 №951060825882 в частині нарахування пенсії з розрахунку 60% від заробітної плати та обмеження її граничного розміру. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок з 03.12.2019 призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України №2663-111 від 12.07.2001 в розмірі 80% від середнього заробітку на підставі довідки виданої прокуратурою Одеської області № 9355 від 16.03.2020. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити різницю в пенсії за останні 12 місяців. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції змінити рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року в частині визначення розміру відсотків перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 в порядку ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року в редакції ЗУ № 2663-111 від 01.01.2007 року, а саме - збільшити відсоток пенсії, що підлягає перерахунку до 90 відсотків розміру заробітної плати без обмеження її граничного розміру. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не врахував, що позивачу повинна бути перерахована пенсія в редакції ЗУ «Про прокуратуру» від 01.01.2007 року, яка діяла до 09.10.2011 року, а суд безпідставно визначив, що пенсія підлягає перерахунку в редакції ЗУ «Про прокуратуру» від 12.07.2011 року. При цьому, обсяг пенсійного забезпечення позивача не може звужуватися подальшими змінами до діючого законодавства. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не врахував, що на виконання рішення суду від 17.03.2021 року по справі №420/3912/20 ОСОБА_1 19.04.2021 року здійснено перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону № 1697 із заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Одеської області від 16.03.2020 №

355. Таким чином, розмір пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 встановлено згідно вказаного рішення суду та підстави для його перегляду у розмірі 80% від заробітної плати та без урахування обмеження максимальним розміром відсутні. На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне: Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 16.03.2007 року перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, як отримувач пенсії, призначеної на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із 86% від заробітної плати. Розпорядженням Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 08.08.2012 року позивачу перераховано пенсію, виходячи із 80% від заробітної плати. 23.03.2020 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії. Однак, йому відмовлено у такому перерахунку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року по справі №420/3912/20 позов задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14 жовтня 2014 року, на підставі довідки Прокуратури Одеської області №355 від 16.03.2020 року, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. В частині позовних вимог щодо перерахунку пенсії у розмірі 90% від середнього заробітку та без будь-яких обмежень максимального розміру відмовлено. 19.04.2021 року на виконання вказаного рішення, пенсійним органом перераховано пенсію у розмірі 60% від середнього заробітку та з обмеженням максимального розміру. 28.05.2021 року листом №8554-8704/Б-02/8-1500/21 відповідач повідомив про перерахунок пенсії за довідкою №355 від 16.03.2020 р., виходячи із 60% місячного заробітку та застосуванням обмеження. Вважаючи таке рішення ГУ ПФУ в Одеській області протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватися норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а наступні зміни законодавства стосувалися зміни розміру відсотків при призначенні пенсії прокурорам. Системний аналіз приписів національного законодавства свідчить про наявність у позивача права на перерахунок пенсії позивача у розміру 80% від суми місячної заробітної плати. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду не погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Нормативно-правовим актом, який визначає права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури був і є Закон України «Про прокуратуру»: до 15 липня 2015 року - Закон № 1789-ХІІ, з цієї дати - Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ). Щодо розміру відсотків, який підлягає застосуванню при перерахунку призначеної працівнику прокуратури пенсії, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" у статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій і п`ятій цифри "80" замінено цифрами "70". Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій та п`ятій цифри "70" замінено цифрами "60". За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, 15.07.2015 набрав чинності Закон № 1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015. Так з набранням чинності Законом № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Згідно з частиною 20 вказаної статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Таким чином, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами. Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів. Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII. У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 N 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі. До того ж, слід зазначити, що у постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20 Верховний Суд відступив від правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувати правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. З матеріалів справи вбачається, що на момент перерахунку пенсії позивачу стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність, а тому на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Щодо питання застосування при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, з обмеженням десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, колегії суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції. При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом. Отже, положення пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням Закону № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень. Закон № 1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом № 1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, з моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром. Отже, відповідно до якого пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII. Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021р. у справі №580/5962/20, які, в подальшому, неодноразово були підтримані Верховним Судом у його постановах від 15.06.2022р. у справі №560/2106/20, від 20.09.2022р. у справі №140/3802/21, від 21.09.2022р. у справі №580/5755/20, від 21.09.2022р. у справі №580/5764/20, від 19.10.2022р. у справі №560/18805/21, від 20.10.2022р. у справі №140/3502/21, від 27.10.2022р. у справі №460/1127/20, від 01.11.2022р. у справі №500/3174/21, від 10.11.2022р. у справі №400/1055/21, від 10.11.2022р. у справі №480/8997/20, від 14.11.2022р. у справі №140/17568/20, від 15.11.2022р. у справі №380/12815/21, від 17.11.2022р. у справі №140/1022/21, від 29.11.2022р. у справі №640/30983/20, від 30.11.2022р. у справі №580/870/21, від 13.12.2022р. у справі №560/5547/21, від 19.12.2022р. у справі №580/6034/20 та від 26.01.2023р. у справі №580/5427/21. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Разом з тим, аналізуючи питання правомірності встановлення таких обмежень, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат. Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. Окрім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить, що, неодноразово висловлюючи правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат, Суд, не заперечуючи право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції стосовно достатнього розміру таких соціальних виплат, підкреслюючи водночас необхідність забезпечення прозорості, недискримінаційного характеру відповідних змін, не покладення надмірного тягаря на заявників внаслідок такого втручання держави. Така практика свідчить про достатньо широке «поле» для розсуду, яке Європейський суд з прав людини залишає державам у питаннях соціального забезпечення. Наведене свідчить про те, що Європейський суд з прав людини визнає можливість того, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або ж припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи та з`ясовує: чи було законним таке втручання, чи переслідувало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується. За аналогічних обставин Європейський суд з прав людини не констатує порушення вимог ст.1 Першого протоколу до Конвенції (справа «Valkov and Others v. Bulgaria» (заява №2033/04); справа «Khoniakina v. Georgia» (заява №17767/08). Хоча виплати соціального страхування є «майном» у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак обмеження максимальним розміром пенсій працівникам прокуратури не може вважатися порушенням їх права володіння цим майном, оскільки такі здійснені державою шляхом введення нових законодавчих положень з метою регулювання політики соціального забезпечення. Встановлені обмеження не є непропорційними та не призводять до порушення сутності пенсійних прав. Враховуючи вище викладене, позицію Верховного Суду викладену у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 та в подальшому в інших постановах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії позивача у розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішенням було неправильно застосовано норми матеріального права, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, - задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року по справі № 420/10647/21, - скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Г.В. Семенюк Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький