LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд759/5532/23

від 29.05.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Київський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 травня 2023 року м. Київ єдиний унікальний номер справи 759/5532/23 номер провадження 33/824/2530/2023 Київський апеляційний суд у складі головуючого судді судової палати з розгляду цивільних справ Лапчевської О.Ф., за участю: адвоката Харченка С.В., Фесюка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Харченка Сергія Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 21 квітня 2023 року /суддя Поплавська О.В./ у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 21 квітня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погоджуючись з вказаною постановою, адвокат Харченко С.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій просив постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, вказував на те, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції, а правоохоронці можуть зупиняти авто, лише коли є факт правопорушення. Матеріали справи містять постанову серії ЕАС № 6668098 відповідно до якої ОСОБА_1 порушив правила паркування, тобто самими працівниками поліції доведено факт того, що ОСОБА_1 не керував автомобілем. Відео, що додано до матеріалів справи є неповним та не розкриває суті правопорушення ОСОБА_1 . Вказував і на те, що від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не відмовлявся. Обвинувачення зазначене в протоколі є нечітким та незрозумілим. Зміст протоколу не відповідає вимогам, що передбачені ст. 256 КУпАП, протокол складено нерозбірливо, працівниками поліції не роз`яснювались ОСОБА_1 його права та обов`язки, не було залучено свідків правопорушення. Жодної ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 виявлено не було. На відео, що долучено до матеріалів справи також відсутні ознаки наркотичного сп`яніння. Поліцейський у встановленому законом порядку не направляв ОСОБА_1 у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння. Працівниками поліції здійснювався тиск та погрози конфіскації автомобіля задля схиляння ОСОБА_1 до відмови від проведення огляду у лікаря-нарколога. Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження. Судом встановлено, що 12.03.2023 року приблизно о 13:20 в м. Києві по бульвару Кольцова, 15, ОСОБА_1 керував транспортним засобом КІА К7 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння повік, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР. Порушенням ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис нагрудної камери поліцейського, та приймаючи до уваги, що доказів на підтвердження відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення не надано, обґрунтовано вважав, що наведені докази є такими, що доводять його винуватість у порушенні п.2.5 ПДР України, оскільки він відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння після роз`яснення поліцейським, що в разі позитивного результату тесту його автомобіль буде відправлено на штрафмайданчик, та в його діях наявна подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи, що за відмову від проходження медичного огляду водій несе відповідальність згідно з чинним законодавством так само, як і за керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, а тому вимагає накладення відповідного стягнення, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень, особу порушника, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами. Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні будь - які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР, апеляційним судом відхиляються з огляду на відеозапис події, досліджений апеляційним судом. Так, з відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 порушив правила паркування, при цьому доводів того, що запаковував автомобіль хтось, окрім ОСОБА_1 апеляційна скарга не містить. На відеозаписі ОСОБА_1 в автомобілі, з працівником поліції веде розмову саме як водій, який під`їхав на автомобілі. Крім того, працівником поліції встановлено, що ОСОБА_1 вже був позбавлений права керування автомобілем, після чого права заново не отримував, у зв`язку з чим в працівника поліції виникли обґрунтовані підозри щодо стану ОСОБА_1 та була заявлена вимога щодо проходження медичного огляду, від якого останній відмовився. Більше того, на 13.32 хв відеозапису, ОСОБА_1 розповідає працівнику поліції, що він вживав наркотичні речовини. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Харченка Сергія Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 21 квітня 2023 року залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 21 квітня 2023 року - без змін. Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Лапчевська О.Ф.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»