Постанова 4824 № 753/25839/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/3138/2023 Справа № 753/25839/21 П О С Т А Н О В А Іменем України 24 травня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А., за участю секретаря Мороз Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , поданими представником ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 року та додаткове рішення від 23 листопада 2022 року, ухвалені у складі судді Шаповалової К.В. в м. Київ у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик Марії Олексіївни, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рудика Валерія Вікторовича, третя особа Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», про визнання недійсним електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, в с т а н о в и в : У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, просила визнати недійсними електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» та оформлені протоколом № 558487 проведення електронних торгів від 01 листопада 2021 року, щодо реалізації квартири за адресою АДРЕСА_1 , визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 10 листопада 2021 року у виконавчому провадження № 66111081, складеного на підставі протоколу проведення електронних торгів, свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 755, видане 19 листопада 2021 року приватним нотаріусом Рудиком В.В. та поновити право власності ОСОБА_1 на квартиру, скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та обтяжень з відкриттям розділу, індексний номер 61713686 від 19 листопада 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Рудиком В.В. Позов мотивувала тим, що 13 червня 2008 року уклала з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитний договір № 223326305, відповідно до якого отримала кредитні кошти в розмірі 50000 доларів США з кінцевим строком повернення до 13 червня 2028 року. 13 червня 2008 року в забезпечення виконання умов кредитного договору сторони також уклали іпотечний договір, згідно п. 1.1 якого банку було передано в іпотеку квартиру за адресою АДРЕСА_1 з оціночною вартістю, еквівалентною 107195,46 доларів США. 13 червня 2008 року вона уклала з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу квартиру за вказаною адресою за 98000 доларів США. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 вересня 2012 року з неї на користь банку стягнуто 732 634,29 грн. АТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом надання приватному виконавцю копії іпотечного договору повідомив її про те, що предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_2 . 22 вересня 2021 року приватним виконавцем було здійснено опис та арешт даного майна, про що винесено постанову. 28 вересня 2021 року приватним виконавцем було призначено суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки описаної квартири, а 29 вересня 2021 року направлено на адресу ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна, в якій невірно зазначено адресу квартири та невірну інформацію щодо підстав виникнення у боржника права власності на квартиру. До заявки на реалізацію майна додаткових документів додано не було, опис додатків в заявці відсутній. Приватний виконавець, не витримавши десятиденний строк з моменту опису й арешту квартири, на сьомий день передала квартиру на реалізацію з торгів, а дев`ятого дня вже було опублікованого оголошення на сайті ДП «СЕТАМ». 01 листопада 2021 року в рамках вказаного виконавчого провадження реалізовано арештоване нерухоме майно, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_3 . З боку приватного виконавця в заявці на реалізацію арештованого майна було зазначено невірну адресу нерухомого майна, нотаріусу подано акт з вірною адресою, хоча постанова приватним виконавцем про виправлення помилки в процесуальному документі не виносилась. Приватний виконавець не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на продаж квартири за адресою АДРЕСА_1 , оскільки боржник ОСОБА_1 не є її власником, а є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 . Отже, укладений за наслідком проведення електронних торгів договір купівлі-продажу квартири суперечить ч. 2 ст. 203 ЦК України, в зв`язку з чим підлягає недійсним в судовому порядку. Вважала, що дії приватного виконавця та переможця торгів призвели до того, що в оголошенні на веб-сайті ДП «СЕТАМ» було зазначено невірну адресу квартири, власником якої є боржник, що знизило кількість потенційних покупців. Зазначала, що з боку ДП «СЕТАМ» також допущено порушення, оскільки в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів не відбулося, організатор не направив іпотекодавцю повідомлення про день та час проведення електронних торгів та початкову ціну продажу майна. Інформаційне повідомлення про проведення торгів, доведене неналежним способом або в неналежному друкованому засобі масової інформації зменшує можливість участь і торгах потенційних покупців і впливає на формування ціни реалізації. Вказувала, що приватний нотаріус безпідставно прийняв акт про реалізацію предмета іпотеки за адресою АДРЕСА_1 , оскільки зазначення адреси в такому вигляді не надає нотаріусу однозначного трактування такого скорочення саме як проспекту, а не як провулку. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 року в позові ОСОБА_1 відмовлено. Додатковим рішенням від 23 листопада 2022 року частково задоволено заяву адвоката Бабенко Я.В., стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн. Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що під час огляду веб-сайту ДП «СЕТАМ» суду вдалося знайти оголошення про продаж квартири від 01 жовтня 2021 року, зазначивши в пошуку номер лоту, відомий сторонам, проте номер лоту не міг бути відомий потенційним покупцям квартири. Суду не вдалося знайти оголошення про продаж квартири за критеріями пошуку « Григоренка », «Григоренка 25а», «проспект Григоренка», на підставі чого позивач стверджує, що зазначення невірної адреси у заявці та оголошенні на сайті призвели до зниження кількості потенційних покупців, доказом чого є протокол огляду електронних доказів. Зазначала, що порядком про реалізацію арештованого майна не передбачено здійснення виконавцем виправлень в акті про проведений електронний аукціон, який виготовляється за допомогою Автоматизованої системи виконавчих проваджень, а також не передбачено видання акту щодо нерухомого майна із зазначенням іншої адреси ніж та, яка зазначена у протоколі проведення електронних торгів. Акт не є процесуальним документом/рішенням виконавця. Судом першої інстанції не було враховано положення ст. 655, 650, ч. 4 ст. 656 ЦК України та зроблено помилковий висновок, що акт про реалізацію предмета іпотеки є рішенням виконавця, оскільки акт є правочином, що узгоджується з ч. 4 ст. 656 ЦК України та правовим висновком Верховного Суду. Наголошувала, що протокол огляду електронних доказів підтверджує, що приватним виконавцем Акт про реалізацію предмета іпотеки з вірною адресою, який став підставою для видачі нотаріусом Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не було виготовлено за допомогою АСВП, а внесено до розділу «інші документи» 22 серпня 2022 року, тобто через дев`ять місяців після реєстрації права власності. Постанову про виправлення помилки у процесуальному документі та акт про реалізацію предмета іпотеки (проспект) не було виготовлено за допомогою АСВП, що заборонено п. 4 Розділу ІV Положення про АСВП. Акт з правильною адресою є нікчемним, оскільки його було виготовлено не за допомогою АСВП, він не може породжувати правові наслідки у вигляді видачі свідоцтва, в зв`язку з чим останнє підлягає визнанню недійсним. Таким чином, судом було надано невірну оцінку акту, який став підставою для видачі свідоцтва. Вказувала, що Законом України «Про виконавче провадження» та АСВП не передбачено можливості у закінченому виконавчому провадженні виготовляти процесуальні документи, тому коли покупець ОСОБА_3 звернулась до виконавця з проханням виправити помилку, у приватного виконавця фізично та технічно не було можливості винести процесуальний документ. Виготовлення Акту (проспект) не за допомогою АСВП та не на підставі Протоколу про проведені електронні торги ДП «СЕТАМ» є підставою для визнання недійсним такого акту та Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів. Вважала невірними висновки суду щодо дотримання десятиденного строку для визначення вартості майна, оскільки самостійному визначенню виконавцем вартості арештованого майна, в тому числі за наслідком залучення суб`єкта оціночної діяльності, передує сплив десятиденного строку, який надано стягувачу та боржнику для самостійного визначення вартості майна та відсутність письмового повідомлення сторін про визначення вартості майна. Щодо невиконання ДП «СЕТАМ» обов`язку здійснення публікації оголошення про продаж квартири в місцевих друкованих засобах масової інформації, зазначала, що суд врахував відсутність ст. 43 в Законі України «Про іпотеку», проте діючий п. 2 розділу VІІ «Особливості реалізації окремих видів майна» Порядку реалізації арештованого майна, діючого станом на 01 жовтня 2021 року, враховано не було. Зазначала, що крім трьох інших потенційних учасників, заявки на участь в торгах яких були відхилені в зв`язку з несплатою гарантійного внеску, фактично єдиним учасником на торгах була ОСОБА_3 , яка купила квартиру за початковою ціною. Крім того, не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом ст. 141 ЦПК України, просила скасувати додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 листопада 2022 року в частині задоволення заяви та відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про стягнення витрат на правову допомогу. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що договір, укладений відповідачем з АО «Мітракс», датується 01 листопада 2021 року, тоді як позов подано 16 грудня 2021 року, розподіл справи відбувся 20 грудня 2021 року, отже не можна сказати, що договір було укладено для супроводу даної справи, позов в якій подано пізніше. З боку відповідача не надано додаткової угоди щодо представництва інтересів адвокатським об`єднанням саме в даній справі, що позбавляє можливості ідентифікувати справу, для супроводу якої договір укладено. Договір не містить умови про вартість послуг та порядок обчислення їх вартості, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною. Наводила правові висновки Верховного Суду в постанові № 910/14598/20 від 01 грудня 2021 року, від 06 березня 2019 року в справі № 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року в справі № 910/4201/19, на підставі яких вважала, що зміст договору та інші докази не дають можливості пересвідчитися про наявність домовленості щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару за надання правової допомоги. Зазначала, що в провадженні суду станом на 30 липня 2022 року перебувало дві справи за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , наданий акт від 30 липня 2022 року не містить посилання на конкретну справу, в якій було надано відзив на позов, тому позивач заперечує проти задоволення вимог в розмірі 8000 грн. Рахунок на оплату № 84 від 30 червня 2022 року складений раніше, ніж акт, що підтверджує відсутність зв`язку між актом, рахунком і віднесенням зазначених витрат до витрат в даній справі. Від третьої особи АТ «Райффайзен Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, направлений засобами поштового зв`язку 22 лютого 2023 року з пропуском строку, встановленого судом для подання відзиву, до 16 лютого 2023 року, та заявлено клопотання про прийняття відзиву, обґрунтоване тим, що копія ухвали про відкриття провадження була отримана банком 13 лютого 2023 року, однак, зважаючи на військовий стан, реєстрація та передача кореспонденції відповідальному підрозділу банку відбулась 16 лютого 2023 року, що унеможливило подання відзиву до суду в установлений строк. Відповідно до ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи, що право на захист може вважатися ефективним тільки тоді, якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином судом вивчені усі їх доводи, вважаючи доводи позивача про необхідність додаткового часу для складання відзиву обґрунтованими, апеляційний суд вважає обґрунтованою заяву АТ «Райффайзен Банк» про продовження строку для подання відзиву. У відзиві третя особа просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, наводила власні спростування доводів апеляційної скарги, посилалася на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що зазначені нею порушення вплинули на результат електронних торгів, не доведено обставин, які б свідчили про порушення її прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів, крім того, постанова приватного виконавця від 10 листопада 2021 року була предметом оскарження в суді першої інстанції та за результатами скарги ухвалено рішення про відсутність підстав для її задоволення. Від відповідача ОСОБА_3 в особі представника Бабенко Я.В. надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких відповідач просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що позивачем не доведено ні наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними, ні порушення її суб`єктивних прав та інтересів, а також просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в апеляційній інстанції, які орієнтовно складають 12500 грн. і докази понесення яких будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. Також від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва надійшли письмові пояснення, в яких відповідач спростовувала доводи апеляційної скарги та доводила відсутність передбачених законом підстав для визнання торгів недійсними. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідають. Відмовляючи в позові ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення порядку реалізації майна в межах проведення електронних торгів, а тому вимоги про визнання правочину недійсним не підлягають задоволенню. Крім того, не підлягають до задоволення взаємопов`язані з цією вимогою вимоги про визнання недійсним акту приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону. Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16 грудня 2021 року, 19 листопада 2021 року державним реєстратором приватним нотаріусом Рудиком В.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 775, виданий 19 листопада 2021 року, видавник: Рудик В.В. , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (а. с. 25 т. 1). На а. с. 31 - 35 т. 1 наявна копія іпотечного договору, укладеного 13 червня 2008 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , на підставі якого остання передала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_1 , оціночна вартість якої на момент укладення договору становить 719898 грн., що еквівалентно 107195,46 доларів США. На а. с. 211 - 212 т. 1 знаходиться копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , виготовленого у 1999 році. На а. с. 214 т. 1 знаходиться копія виконавчого листа, виданого 16 квітня 2019 року Дарницьким районним судом м. Києва в справі № 2-7173/12, яким з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто 732634,29 грн., вказано адресу боржника ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 . 15 липня 2021 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до приватного виконавця Фесик М.О. з заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом по справі № 2-3173/12, виданого 16 квітня 2019 року Дарницьким районним судом м. Києва, яким встановлено стягнути на користь банку з ОСОБА_1 заборгованість в загальній сумі 732624,29 грн. (а. с. 29 - 30 т. 1). Постановою приватного виконавця від 15 липня 2021 року відкрито ВП № 66111081, зазначено адресу боржника ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 (а. с. 36 - 37 т. 1). На а. с. 38 - 39 т. 1 знаходиться копія постанови приватного виконавця у ВП 66111081 про опис та арешт майна боржника від 22 вересня 2021 року, згідно якої після надання доступу до житлового приміщення описано та накладено арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Копію постанови підписано боржником ОСОБА_1 . На а. с. 204 т. 1 знаходиться акт приватного виконавця у ВП 66111081, яким встановлено, що до приватного виконавця надійшло повідомлення боржника про незгоду з діями виконавця щодо проведення опису та арешту нерухомого майна 19 серпня 2021 року без її особистої присутності; з метою уникнення порушення прав боржника, за попереднім погодженням із стягувачем, приватним виконавцем повторно направлено вимогу на адресу боржника щодо зобов`язання надати доступ до житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2 , повторно проведено опис та арешт зазначеної квартири із наданням до неї доступу боржником та при особистій присутності боржника ОСОБА_1 . Постановою приватного виконавця від 28 вересня 2021 року на підставі ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Оціночний стандарт», якою доручено надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (а. с. 40 - 41 т. 1). 29 вересня 2021 року приватним виконавцем направлено на адреси боржника та стягувача у виконавчому провадження повідомлення про результат оцінки майна, згідно якої ринкова вартість майна в результаті оцінки становить 835495 грн. (а. с. 42 т. 1), а також подано заявку на реалізацію арештованого майна до ДП «СЕТАМ», в найменуванні майна та його характеристиці зазначено, що квартира знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , належить боржнику на підставі іпотечного договору № 3519 від 13 червня 2008 року (а. с. 42 - 43 т. 1). На а. с. 44 - 49 т. 1 знаходяться роздруковані скріншоти з веб-сайту ДП «СЕТАМ» за посиланням https://setam.net.ua/auction/494947, з оголошенням про продаж квартири за адресою АДРЕСА_1 , зазначенням дати проведення аукціону, стартової ціни, розміру гарантійного внеску, місцезнаходженням майна, номером лоту. Наведено дані протоколу торгів, згідно яких переможцем є учасник 4 ОСОБА_3 , придбавши майно за стартовою ціною 835495 грн., вказана інформація про інших учасників торгів, заявки яких відхилено в зв`язку з несплатою гарантійного внеску, порядок та умови ознайомлення з майном, зазначено, що майно знаходиться у зберігача ОСОБА_1 , наведено номер засобів зв`язку зберігача. На а. с. 71 т. 2 знаходиться копія листа ДП «СЕТАМ» від 08 жовтня 2021 року з повідомленням відомостей приватному виконавцю, стягувачу і боржнику щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів, а саме реєстраційний номер лота, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення торгів, початкову ціну продажу майна. На а. с. 72 - 74 т. 2 знаходяться витяги з друкованих засобів масової інформації «Метро» № 58 від 11-13 жовтня 2021 року та «ВЕСТИ» від 13 жовтня 2021 року з публікацією повідомлення про реалізацію лоту № 496049. На а. с. 50 - 51 т. 1 знаходиться копія протоколу № 558487 проведення електронних торгів, лот 496049, місцезнаходження майна АДРЕСА_1 . На а. с. 52 - 53 т. 1 знаходиться копія акту реалізації предмета іпотеки від 10 листопада 2021 року з матеріалів виконавчого провадження, згідно якого адресою реалізованого майна зазначено АДРЕСА_1 , зазначено, що боржник є власником квартири на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого ОСОБА_8 , приватним нотаріусом КМНО 13 червня 2008 року за реєстровим № 3516, зареєстровано КП Київським міським БТІ та реєстрації права власності на нерухоме майно 24 червня 2008 року за реєстровим номером 7468; акт складено з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та є підставою для подальшого отримання ОСОБА_3 у нотаріуса свідоцтва та державної реєстрації права власності на зазначене в акті майно в порядку, встановленому чинним законодавством України. На а. с. 54 - 55 т. 1 міститься копія акту про реалізацію предмета іпотеки з Автоматизованої системи виконавчого провадження від 10 листопада 2021 року з аналогічним змістом. Згідно відзиву на позовну заяву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рудика В.В., інформація, отримана ним з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно при реєстрації права власності на квартиру за переможцем електронних торгів унеможливлює вибір іншої адреси, крім як АДРЕСА_1 (а. с. 112 - 117 т. 1). На а. с. 191 т. 1 знаходиться копія постанови приватного виконавця від 10 листопада 2022 року ВП № 66111081, якою приватним виконавцем встановлено допущення помилки при реєстрації акту про реалізацію предмета іпотеки, враховуючи викладене, керуючись ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», внесено виправлення до документу «Акт про реалізацію предмета іпотеки» від 10 листопада 2021 року та викладено 3, 4, 5 абзаци акту в іншій редакції, зокрема зазначено адресу квартири « АДРЕСА_1 ». На а. с. 56 - 57 т. 1 знаходиться копія акту про реалізацію предмета іпотеки від 10 листопада 2021 року, за даними якого адресою реалізованого майна зазначено АДРЕСА_1 . Постановою від 10 листопада 2021 року приватним виконавцем закінчено виконавче провадження ВП 66111081 в зв`язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі (а. с. 58 т. 1). На а. с. 63 т. 1 знаходиться копія свідоцтва від 19 листопада 2021 року, згідно якого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудиком В.В. на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки посвідчено за ОСОБА_3 право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 підлягає державній реєстрації. На а. с. 59 - 62 т. 1 знаходиться інформація з Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо провадження ВП 66111081, в якому зазначено про передачу на реалізацію майна боржника 01 жовтня 2021 року, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . На а. с. 69 - 78 т. 1 знаходяться скріншоти з веб-сайту ДП «СЕТАМ» за адресами: проспект Григоренка Петра, вулиця Петра Григоренка , згідно яких за адресою вулиця Петра Григоренка заплановані аукціони, торги та архівні відомості відсутні. На а. с. 79 - 88 т. 1 знаходиться екземпляр ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. СКОРОЧЕННЯ СЛІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ У БІБЛІОГРАФІЧНОМУ ОПИСІ. Загальні вимоги та правила», згідно якого «проспект» при назві скорочується як «просп.», «провулок» скорочується як «пров.». Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами. Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства. Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5). Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статті 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком № 2831/5. Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України). Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець. Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 цього Кодексу. Враховуючи, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України. Підставою для пред`явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 910/8052/17). У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також зроблено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Отже, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 січня 2023 року в справі № 522/10845/19 (провадження № 61-2448св22), від 20 січня 2023 року в справі № 333/731/15-ц (провадження № 61-5048св22), від 11 січня 2023 року в справі № 522/18088/18 (провадження № 61-4067св22), від 21 грудня 2022 року в справі № 707/2879/19 (провадження № 61-3940ск22) та інших, що дає підстави для висновку про сталість правової позиції Верховного Суду в даному питанні. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, суд першої інстанції вірно встановив, що предметом доказування у цій справі є дотримання порядку проведення електронних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, а також чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів, та чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача. Відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 30 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Згідно розділу І Порядку № 2831/5, електронний аукціон - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну. Згідно розділу ІІ Порядку № 2831/5, організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити дані зокрема про вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу ІІІ цього Порядку); місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру Іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена рішенням суду або відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Згідно розділу ІІІ Порядку № 2831/5, організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо). Інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) повинно містити зокрема інформацію про майно (лот): реєстраційний номер лота; вид майна; найменування майна; відомості про майно, що виставляється на електронних торгах (торгах за фіксованою ціною), його склад, характеристики, опис, наявність дефектів; місцезнаходження майна; фотографічне зображення майна (відеоматеріали за наявності); відомості про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб; розмір гарантійного внеску (розмір винагороди за організацію та проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) - у разі реалізації майна відповідно до розділу VІ та пункту 1 розділу VІІ цього Порядку); стартову ціну продажу; крок електронних торгів; порядок ознайомлення з майном (фактична адреса зберігача та адреса зберігання майна, час для ознайомлення, контактні телефони та електронна адреса (за наявності)). Якщо реалізації підлягає житловий будинок, квартира або інше житлове приміщення, в інформації про майно додатково зазначається місце розташування. Згідно розділу VІІ Порядку № 2831/5 реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку». Строк підготовки до електронних торгів під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів. Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна. Згідно розділу Х Порядку № 2831/5 після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів, виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно; номер лота реалізованого майна. Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. Отже, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19). Із доказів, наявних в матеріалах справи, судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження, починаючи з виконавчого листа, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, у заявці на реалізацію арештованого майна, у протоколі про проведення електронних торгів та в акті про реалізацію предмета іпотеки дійсно зазначено адресу місцезнаходження нерухомого майна АДРЕСА_1 , в той час як належною адресою нерухомого майна є АДРЕСА_1 , однак в результаті дослідження функціоналу сайту ДП «СЕТАМ» не можна дійти висновку, що саме по собі зазначення у заявці на реалізацію та лоті адреси нерухомого майна як « АДРЕСА_4 » певним чином вплинуло на можливість знайти об`єкт продажу на цьому сайті, крім того, позивачем не надано доказів наявності в м. Києві двох різних вулиць під назвою «вулиця П.Григоренка» та «проспект П.Григоренка», і формат зазначення адреси приватним виконавцем у заявці на проведення торгів не створює перешкод у ідентифікації цієї вулиці. Судом першої інстанції правомірно звернуто увагу, що в електронних торгах по реалізації лоту 496049, які відбулись 01 листопада 2022 року, взяло участь 4 потенційних покупці, в тому числі відповідач ОСОБА_3 , яка була визнана переможцем електронних торгів, таким чином, суд дійшов висновку, що лот був ідентифікований потенційними покупцями. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції зробив вірний висновок, з яким погоджується апеляційний суд, що наявність помилки в адресі майна позивача не є безумовною підставою для визнання електронних торгів недійсними, і що така помилка не могла б вплинути на ідентифікацію об`єкта нерухомості або створити помилкове уявлення у потенційних покупців про місце розташування квартири та знизити зацікавленість таким лотом. Суд першої інстанції правильно відхилив як припущення нічим не підтверджені доводи позивача, що наявність незначної кількості покупців призвела до продажу квартири за ціною оцінки, а отже позивач втратила можливість реалізації квартири за більшою ціною. Суд першої інстанції вірно встановив, що позивач була повідомлена про результати оцінки її майна, їй було надіслано відповідне повідомлення з копією звіту, а також повідомлена про передачу майна на реалізацію на електронних торгах. Крім того, правомірно відхилені судом першої інстанції доводи позивача, що приватним виконавцем було надіслано заявку на реалізацію нерухомого майна раніше встановленого законом строку. Суд першої інстанції вірно зауважив, що у випадку допущення порушень приватним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення електронних торгів, в тому числі щодо накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Судом першої інстанції перевірено доводи позивача про ненадання приватним виконавцем до заявки на реалізацію арештованого майна копій виконавчого документу, копії постанови про опис та арешт майна боржника, документів про вартість (оцінку) майна і встановлено відсутність будь-яких доказів на підтвердження даних обставин, крім власних пояснень позивача. Судом першої інстанції оцінено доводи ОСОБА_1 щодо невиконання відповідачем ДП «СЕТАМ» вимог Закону України «Про іпотеку» в частині необхідності розміщення об`яви в засобах масової інформації, що, на її думку, також вплинуло на кількість потенційних покупців в бік зменшення, та зауважено, що станом на 01 жовтня 2021 року, коли було внесено інформацію про лот в систему ДП «СЕТАМ», діяла редакція Закону України «Про іпотеку» від 06 вересня 2021 року, в якій була виключена ст. 43 Закону України «Про іпотеку», яка зобов`язувала організатора прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікувати в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а у разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. Крім того, апеляційний суд враховує, що в Порядку реалізації арештованого майна № 2831/5 станом на 01 жовтня 2021 року вказана вимога в п. 2 розділу VІІ залишалася чинною, однак в матеріалах справи на а. с. 72 - 74 т. 2 знаходяться витяги з друкованих засобів масової інформації «Метро» № 58 від 11-13 жовтня 2021 року та «ВЕСТИ» від 13 жовтня 2021 року з публікацією повідомлення про реалізацію лоту № 496049, що свідчить про фактичне дотримання відповідачем ДП «СЕТАМ» умов публікації в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів. Відтак, доводи апеляційної скарги в наведеній частині спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, та відхиляються апеляційним судом. Доводи апеляційної скарги, що фактично в електронних торгах прийняла участь лише відповідач ОСОБА_3 , яка була визнана їх переможцем, а інші три учасники, зареєстровані для участі в торгах, участі в них не брали, оскільки не сплатили гарантійний внесок, висновків суду першої інстанції про відсутність доказів порушення порядку проведення електронних торгів не спростовують та відхиляються апеляційним судом. Оцінюючи правильність висновків суду першої інстанції в сукупності з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд враховує пояснення відповідача ОСОБА_3 на апеляційну скаргу, згідно яких, ОСОБА_3 подала заявку на участь у торгах, про що міститься інформація на сайті https://setam.net.ua в розділі "Архів" (оголошення про продаж лоту 496049); крім ОСОБА_3 , заявку на участь в торгах подали ще три учасники, і той факт, що інші учасники не сплатили гарантійні внески до початку торгів, зважаючи на твердження позивача, не можуть бути підставою визнання порушення порядку проведення торгів; відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 01 листопада 2021 року № 558487 ДП "СЕТАМ", переможцем визнано ОСОБА_3 , яка оплатила вартість квартири - фіксовану ціну 835495 грн., а в подальшому звернулася до приватного нотаріуса з актом про реалізацію предмета іпотеки та отримала свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів № 775 від 19 листопада 2021 року та зареєструвала у ДРРПНМ право власності на квартиру. При цьому ОСОБА_3 була ознайомлена, яке саме майно вона купує, оскільки на сайті "СЕТАМ" було розміщено фото квартири та будинку, на одному з яких чітко було видно табличку з адресою майна, крім того, їй відомо, що у АДРЕСА_1 немає, тому у неї не було сумнівів, що це якесь інше майно. Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що позивачем під час розгляду справи не доведено, що зазначені нею порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення її прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів. Судом встановлено і позивачем не заперечувалось, що позивач після продажу квартири та сплати всіх коштів за виконавчим провадженням ВП № 66111081 отримала решту коштів 64000 грн. Виходячи із наведеного, апеляційний суд критично оцінює доводи апеляційної скарги, що даний позов не спрямований на затягування або перешкоджання виконанню рішення суду про стягнення коштів, і що ОСОБА_1 мала на меті погасити заборгованість перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом продажу квартири в межах виконавчого провадження та отримати різницю від її продажу, і тому повідомила виконавця про бажання прийняти участь в описі квартири для проведення її належної оцінки. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). З урахуванням наведеного суд першої інстанції не надав детального обґрунтування іншим доводам, вказаним у позовній заяві щодо підстав для визнання електронних торгів недійсними, з огляду на те, що вони є такими, що не впливають на порядок проведення електронних торгів та самостійно чи в сукупності з іншими обставинами не можуть бути підставою для визнання їх недійсними. Всебічно та повно з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши доводи та заперечення сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, із яким погоджується апеляційний суд, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення порядку реалізації майна в межах проведення прилюдних торгів, тому вимоги про визнання правочину недійсним не підлягають задоволенню. Відтак, є необґрунтованими, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги, що порушені права позивача полягають у зазначенні в оголошенні про торги недостовірної інформації про лот, що знизило кількість потенційних покупців квартири, і за наслідком задоволення позову ОСОБА_1 має за мету оцінити квартиру згідно вимог законодавства та реалізувати її на торгах з вірною адресою, що захистить її майнові права шляхом отримання належної суми різниці від продажу квартири. Апеляційний суд враховує, що позивач не була позбавлена можливості впродовж розгляду справи судом першої інстанції замовити та надати суду висновок експерта відповідно до вимог ст. 106 ЦПК України на підтвердження обставин продажу квартири на електронних торгах від 01 листопада 2021 року за заниженою вартістю, яка не відповідає ціні фактичного продажу, однак на власний розсуд цією можливістю не скористалась. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доводи апеляційної скарги в сукупності з аналізом протоколу огляду електронних доказів судом першої інстанції, що зазначення невірної адреси квартири в заявці (вулиця замість проспекту) та оголошенні на сайті ДП "СЕТАМ" призвели до зниження кількості потенційних покупців, зводяться до припущень, не підтверджених будь-якими належними та допустимими доказами, переоцінки доказів, яким судом першої інстанції було надано належної оцінки, та відхиляються апеляційним судом. Суд першої інстанції також дійшов вірного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про відмову в задоволенні взаємопов`язаних з вимогою про визнання недійсними електронних торгів, вимог про визнання недійсним акту приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Зокрема, судом першої інстанції надано правильної правової оцінки доводам позивача про складення приватним виконавцем двох актів про реалізацію предмета іпотеки, що, згідно доводів позивача, є порушенням норм законодавства та підставою для скасування такого акту. Суд встановив, що оскільки в акті про реалізацію предмета іпотеки від 10 листопада 2021 року було зазначено адресу місцезнаходження майна АДРЕСА_4 , і приватний нотаріус не видав ОСОБА_3 свідоцтво про придбання нерухомого майна, приватним виконавцем була виправлена помилка у поштовій назві місцезнаходження об`єкта нерухомості, з урахуванням особливостей функціоналу автоматизованої системи виконавчих проваджень після винесення постанови про закриття виконавчого провадження. Апеляційний суд погоджується з наведеними висновками, враховуючи, що відповідно до п. 7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, внесення змін, видалення реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, у тому числі виконавчих документів, не допускаються, крім випадків виправлення технічних помилок, описок чи доповнення реєстраційних даних відомостями, отриманими під час проведення виконавчих дій, про що виноситься відповідна постанова. Відтак, відповідають вимогам Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження № 2432/5 дії приватного виконавця щодо винесення постанови від 10 листопада 2022 року ВП № 66111081, якою приватним виконавцем встановлено допущення помилки при реєстрації акту про реалізацію предмета іпотеки, та, керуючись ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», внесено виправлення до документу «Акт про реалізацію предмета іпотеки» від 10 листопада 2021 року, викладено 3, 4, 5 абзаци акту в іншій редакції, зокрема зазначено адресу квартири « АДРЕСА_1 ». (а. с. 191 т. 1), а доводи апеляційної скарги, що порядком про реалізацію арештованого майна не передбачено здійснення виправлень виконавцем в Акті про проведений електронний аукціон, який виготовляється за допомогою АСВП, а також не передбачено видання акту щодо нерухомого майна із зазначенням іншої адреси, ніж та, яка зазначена у протоколі проведення електронних торгів, обумовлені власною помилковою інтерпретацією позивачем норм матеріального права, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом. Доводи апеляційної скарги, що акт про реалізацію предмета іпотеки є правочином, а не рішенням виконавця, і що акт про реалізацію предмета іпотеки з вірною адресою, який став підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не було виготовлено за допомогою АСВП, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про недоведеність позивачем порушення порядку реалізації майна в межах проведення прилюдних торгів, порушення її прав та законних інтересів при проведенні електронних торгів, та відхиляються апеляційним судом, а отже є неспроможними та відхиляються апеляційним судом пов`язані з цими обставинами доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що виготовлення акту з зазначенням вірної адреси нерухомого майна не за допомогою АСВП та не на підставі протоколу про проведені електронні торги ДП "СЕТАМ" є підставою для визнання недійсним такого акту та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів. Крім того, апеляційний суд враховує правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 03 листопада 2021 року в справі № 539/4400/19 (провадження № 61-15028св20), згідно якого «свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупцю. Видача свідоцтва не тягне переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця. Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Абзац другий пункту 8 розділу X Порядку, відповідно до якого у випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги, не відповідає зазначеній нормі закону, а тому не підлягає застосуванню згідно з частиною сьомою статті 10 ЦПК України. Тому свідоцтво є лише підставою для державної реєстрації права власності за покупцем, але не є правовстановлюючим документом, і вичерпує свою дію із здійсненням такої реєстрації. Таким чином, позовна вимога про визнання недійсними свідоцтв про придбання нерухомого майна з торгів не відповідає належному способу захисту у цій справі. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові». Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги щодо порушення приватним виконавцем 10-денного строку, передбаченого ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", який, на думку позивача, почався після проведення належного опису та винесення постанови про арешт майна від 22 вересня 2021 року, а закінчився 02 жовтня 2021 року, однак вже 28 вересня 2021 року приватним виконавцем було призначено суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки описаної квартири, а 29 вересня 2021 року приватним виконавцем на адресу ДП "СЕТАМ" було направлено заявку на реалізацію арештованого майна. Так, в постанові Верховного Суду від 10 серпня 2022 року в справі № 2-2262/12 (провадження № 61-2758св22) викладено правовий висновок, згідно якого "повноваження виконавця вирішувати, залучати чи не залучати суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, стосуються лише проведення оцінки майна, вартість якого він може визначити самостійно, та не розповсюджуються на проведення оцінки нерухомого майна, стосовно якої частина четверта статті 57 Закону передбачає лише один варіант поведінки, який є обов`язковим для виконавця - залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (частина п`ята статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»). Виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проєкт заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу (абзац перший пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації майна)". У справі, що переглядається, положення статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" не зобов`язують виконавця самостійно з`ясовувати, чи досягли сторони між собою згоди щодо вартості майна боржника, та керуватись для визначення вартості майна боржника лише повідомленням про намір досягнути такої згоди в майбутньому; про результати визначення вартості (оцінки) майна повідомлено боржника ОСОБА_1 29 вересня 2021 року за адресою, яка була зазначена у виконавчому документі, тому позивач вважається повідомленою про результати оцінки арештованого майна; приватний виконавець 29 вересня 2021 року виготовив та направив заявку до ДП «СЕТАМ» про реалізацію арештованого майна, а тому відсутні підстави вважати, що дії державного виконавця в зазначеній частині суперечать вимогам частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» та абзацу першого пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації майна. Відтак, не ґрунтуються на вимогах закону та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги, що визначенню виконавцем вартості арештованого майна, в тому числі за наслідком залучення суб`єкта оціночної діяльності, передує сплив 10-денного строку, який надано стягувачу та боржнику для самостійного визначення вартості майна та відсутність письмового повідомлення сторін для визначення вартості майна, в той час як приватний виконавець, не дотримавшись 10-денного строку з моменту опису та арешту квартири, на сьомий день передала квартиру на реалізацію з торгів, а дев`ятого дня вже було опубліковано оголошення про продаж квартири на веб-сайті ДП "СЕТАМ". Також, оцінюючи суб`єктний склад відповідачів в даній справі за позовом ОСОБА_1 , апеляційний суд враховує правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) згідно яких «з аналізу статей 655, 658 ЦК України, пунктів 4, 5 розділу X Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів». У постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 570/6008/18 (провадження № 61-6642св20) зазначено, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. Вирішення таких спорів відбувається за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у такому спорі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) не змінює цивільно-правового характеру спору. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава, до яких звернуті матеріально-правові вимоги позивача. Отже, можливість інших суб`єктів, зокрема посадових осіб, у тому числі державних реєстраторів, брати участь у цивільному процесі в якості позивачів і відповідачів у цивільному процесі обмежена. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем. Таким чином, у даній справі належним відповідачем є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно». Відтак, у справах про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, як відповідачі мають залучатись сторони цього правочину - державна виконавча служба (приватний виконавець), організатор електронних торгів і переможець таких торгів, в той час як приватний нотаріус не може вважатись належним відповідачем у спорах даної категорії. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача. Таким чином, суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обгрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні. Крім того, за заявою відповідача ОСОБА_3 в особі представника Бабенко Я.В. від 31 жовтня 2022 року судом першої інстанції вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу в порядку ухвалення додаткового рішення від 23 листопада 2022 року. Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України). Відповідно до ст. 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що: «розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19)». Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. До заяви про ухвалення додаткового рішення адвокатом Бабенко Я.В. долучено копію договору про надання юридичних послуг від 01 листопада 2021 року, укладений з ОСОБА_3 , рахунки на оплату від 21 жовтня 2022 року щодо судових засідань 13 липня, 19 липня, 22 серпня та 30 вересня 2022 року на суму 3500 грн. за кожне судове засідання, дублікати квитанцій про оплату вказаних рахунків, акти прийому-передачі наданих послуг від 30 липня та 26 жовтня 2022 року, підписані ОСОБА_3 , а також наданий разом з відзивом рахунок від 30 червня 2022 щодо подання відзиву на позов в справі № 753/25839/21 на суму 8000 грн. Вказані акти містять перелік послуг, що надавались відповідачу ОСОБА_3 , зокрема підготовка та подання відзиву - 8000 грн., підготовка та участь в судових засіданнях 13 липня, 19 липня, 22 серпня та 30 вересня 2022 року на суму 14000 грн. Відтак, судом встановлено, що адвокатом Бабенко Я.В. надано суду докази щодо понесених відповідачем витрат на правничу допомогу в розмірі 22000 грн. Судом першої інстанції було критично оцінено заперечення позивача про ухвалення додаткового рішення, що надана копія договору про надання юридичних послуг містить загальні положення та не містить конкретики, що послуги надаються саме під час розгляду цієї справи, а додаткова угода між сторонами не укладалася. Натомість судом першої інстанції правильно враховано, що до заяви долучені рахунки на оплату з посиланням на договір про надання юридичних послуг від 01 листопада 2021 року, вид послуг, а також номер справи, в якій такі послуги надавались (подання відзиву на позов, участь в судових засіданнях). Разом із тим, суд першої інстанції вірно врахував зауваження позивача стосовно рахунку на оплату № 142 від 21 жовтня 2022 року про участь в судовому засіданні 13 липня 2022 року, з огляду на те, що на 13 липня 2022 року судове засідання в цій справі не проводилось, не проводилось, а відтак судові витрати в розмірі 3500 грн. за судове засідання 13 липня 2022 року не підлягають задоволенню. Зважаючи на підставу та предмет позову, відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляд справи в загальному позовному провадженні, з урахуванням письмових заперечень представника позивача та його заяву про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу в повному обсязі, враховуючи тривалість судових засідань 19 липня 2022 року (13 хвилин), 22 серпня та 30 вересня 2022 року (1,5 та 2 години відповідно) суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що заявлені витрати не в повній мірі відповідають критерію розумності, не співрозмірні із виконаною роботою, і їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер, а тому заява про стягнення правничої допомоги підлягає частковому задоволенню в розмірі 10000 грн. Апеляційна скарга ОСОБА_1 на додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 листопада 2022 року не містить відомостей, передбачених ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в чому, на її думку, полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо). Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що договір про правничу допомогу укладено 01 листопада 2021 року, позов подано 16 грудня 2021 року, а додаткова угода до договору не укладалась, що не надає можливості з`ясувати, чи надавалась правова допомога тільки в цій справі чи в будь-якій іншій; про те, що зміст договору та інші докази не дають можливості пересвідчитися про наявність домовленості щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару за надання правової допомоги; про те, що акт № 1 від 30 липня 2022 року не містить посилання на конкретну справу, в якій було подано відзив на позов, а рахунок на оплату № 84 від 30 червня 2022 року складений раніше, ніж акт № 1 від 30 липня 2022 року, що свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між актом та рахунком і віднесенням зазначених витрат до витрат у справі № 753/25839/21, зводяться до незгоди з правильним додатковим рішенням суду першої інстанції, переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судом першої інстанції, та відхиляються апеляційним судом. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що згідно положень п. 5.2, 5.3, 5.5, 5.7, 5.9, 5.11 договору про надання юридичних послуг від 01 листопада 2021 року, укладеного ОСОБА_3 з АО «Мітракс», оплата послуг, наданих виконавцем, здійснюється замовником відповідно до обсягу наданих послуг в порядку та на умовах, визначених цим договором. Оформлення і передача замовнику наданих послуг провадиться шляхом підписання відповідних актів прийому-передачі. Вартість послуг сплачуються замовником у безготівковій формі у національній грошовій валюті - гривні на розрахунковий рахунок виконавця протягом трьох банківських днів з моменту направлення виконавцем рахунку замовнику. Точна вартість юридичних послуг встановлюється в рахунку на оплату (в подальшому «Рахунок»), який виставляється виконавцем після оцінки обсягу часу, що необхідний для виконання конкретного замовлення на надання юридичних послуг та з урахуванням складності такого замовлення. Оплата за договором здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту направлення виконавцем рахунку замовнику. Сторони домовилися, що виконавець надає замовнику будь-які юридичні послуги за договором лише повної оплати відповідного рахунку, виставленого за такі послуги. Оплата всіх процесуальних та інших письмових документів здійснюється наперед. Відтак, надані відповідачем докази витрат на правничу допомогу узгоджуються з положеннями договору про надання юридичних послуг від 01 листопада 2021 року, а доводи апеляційної скарги щодо їх недоведеності, з посиланням на нерелевантні до спірних правовідносин правові висновки Верховного Суду в постанові від 01 грудня 2021 року в справі № 910/14598/20, відхиляються апеляційним судом як неспроможні. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, зводяться до переоцінки доказів, яким було надано належної оцінки судом, і не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції та додаткове рішення відповідають обставинам справи, ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не можуть бути скасовані з підстав, викладених в апеляційних скаргах. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційні скарги ОСОБА_1 , подані представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 року та додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 25 травня 2023 року. Головуючий: Кашперська Т.Ц. Судді: Фінагеєв В.О. Яворський М.А.