Ухвала КЦС ВС № 757/1870/19-ц

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 травня 2023 року м. Київ справа № 757/1870/19-ц провадження № 61-6861ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, ВСТАНОВИВ : У 2019 році ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся в суд із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. 30 листопада 2022 року АТ «Державний ощадний банк України» подало на вказане судове рішення апеляційну скаргу та просило поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копію оскарженого судового рішення банк не отримував, а його повний текст оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 02 листопада 2022 року. Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено. Апеляційний суд виходив із того, що відповідно до вимог частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Апеляційна скарга подана 30 листопада 2022 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення суду (10 листопада 2021 року). Суд встановив, що представник банку ОСОБА_3 був присутнім 25 жовтня 2021 року в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення. Докази на підтвердження наявності обставин непереборної сили, що призвели до пропуску строку на апеляційне оскарження, банк не надав. Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази того, що банк вчиняв будь-які дії, спрямовані на отримання повного тексту судового рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року та його оскарження. 05 травня 2023 року АТ «Державний ощадний банк України» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказану ухвалу апеляційного суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду. Касаційна скарга мотивована тим, що повний текст оскарженого судового рішення надіслано в Єдиний державний реєстр судових рішень лише 02 листопада 2022 року; банк, ознайомившись із ним 16 листопада 2022 року, 30 листопада 2022 року подав на нього апеляційну скаргу. Зазначає, що в банку є сумніви щодо виготовлення суддею повного тексту судового рішення 10 листопада 2021 року, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень воно з'явилося лише 02 листопада 2022 року. Таким чином, тривале складання суддею Печерського районного суду м. Києва повного тексту судового рішення призвело до безпідставної відмови апеляційним судом банку у відкритті апеляційного провадження. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав. Як свідчить тлумачення частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18). Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року). Апеляційний суд установивши, що представник банку був присутнім 25 жовтня 2021 року під час проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, подав апеляційну скаргу 30 листопада 2022 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а підстави поновлення строку, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, не підтверджено, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. Підстави вважати, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, відсутні. Посилання на те, що в банку є сумніви щодо виготовлення суддею повного тексту судового рішення 10 листопада 2021 року, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень воно з`явилося лише 02 листопада 2022 року, не беруться до уваги, оскільки банк не підтвердив у суді апеляційної інстанції такі «сумніви» відповідними доказами. Крім цього, як зазначив апеляційний суд і з чим погоджується колегія суддів касаційного суду, що, будучи позивачем банк, не вчиняв будь-які дії, спрямовані на отримання повного тексту судового рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року та його оскарження. З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Н. О. Антоненко І. О. Дундар М. М. Русинчук