Ухвала КЦС ВС № 522/18491/19

УХВАЛА 31 січня 2022 року м. Київ справа № 522/18491/19 провадження № 61-518ск22 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову Одеського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача шляхом стягнення грошових коштів, ВСТАНОВИВ : У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом про захист прав споживача та просив стягнути на свою користь 1500 грн банківської комісії, утриманої за його рахунок при видачі готівки. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2020 року в складі судді Чернявської Л. М. у задоволенні позову відмовлено. Постановою Одеського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року в складі колегії суддів Дришлюка А. І., Драгомарецького М. М., Громіка Р. Д. рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 1500 грн. 05 січня 2022 року АТ «Державний ощадний банк України» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ціна позову в цій справі складає 1500 грн, яка не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Посилання у касаційній скарзі на те, що банк позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, не беруться до уваги, оскільки банк не зазначає, в якій справі та які саме обставини, що встановлені оскарженим судовим рішенням, він позбавлений можливості спростувати. У касаційній скарзі банк посилається на те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове для банку значення, оскільки оскаржена постанова створює негативну судову практику в цій категорії справ. Проте не обґрунтовує чому справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями, й, відповідно, не свідчить, що скарга має виняткове для банку значення. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у справі про захист прав споживачів з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову Одеського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Н. О. Антоненко І. О. Дундар М. М. Русинчук