Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/7222/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2023 р. Справа № 520/7222/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ральченка І.М. суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. за участю секретаря судового засідання Євсєєвої М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 (суддя Бадюков Ю.В., повний текст складено 31.10.22, по справі № 520/7222/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці у Харківській області щодо не розгляду заяви від 02.12.2021 (вх. № 27/13430) «Про внесення запису у трудовій книжці ОСОБА_1 , щодо недійсності запису про звільнення»; - зобов`язати Головне управління Держпраці у Харківській області здійснити запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про недійсність запису про звільнення, внесений відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 14.12.2020 № 08-03/394, від 01.03.2021 № 08-03/144; - поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного Управління Держпраці у Харківській області; - стягнути з Головного Управління Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.03.2021 по день фактичного поновлення на посаді; - допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці у Харківській області щодо не розгляду заяви від 02.12.2021 (вх. № 27/13430) «Про внесення запису у трудовій книжці ОСОБА_1 , щодо недійсності запису про звільнення». Зобов`язано Головне управління Держпраці у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.12.2021 (вх. № 27/13430) «Про внесення запису у трудовій книжці ОСОБА_1 , щодо недійсності запису про звільнення», з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Позивач, не погодившись із судовим рішенням в частині відмовлених позовних вимог подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що існування чинного наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 01.03.2021 № 08-03/144 не впливає на законність вимог щодо поновлення позивача на посаді, оскільки звільнення його відбулось на підставі наказу від 14.12.2020 № 08-03/394, який на теперішній час є скасованим. Натомість наказ від 01.03.2021 № 08-03/144 містив лише приписи щодо визначення дати, з якої позивача слід вважати звільненим з посади. Крім того останній був виданий на підставі наказу від 14.12.2020 № 08-03/394, який є скасованим. Отже, враховуючи вказане позивач вважав обґрунтованими вимоги щодо його поновлення на посаді, а також відповідно стягнення з відповідача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та внесення відповідного запису до трудової книжки. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 працював у Головному управлінні Держпраці у Харківській області на посаді головного державного інспектора відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного Управління Держпраці у Харківській області. Наказом Головного Управління Держпраці у Харківській області 14.12.2020 № 08-03/394 позивача звільнено з посади головного державного інспектора відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного Управління Держпраці у Харківській області, у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу». В подальшому на виконання наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 14.12.2020 № 08-03/394 «Про звільнення ОСОБА_1 », та виходом позивача на роботу 01.03.2021, який є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, наказом відповідача від 01.03.2021 № 08-03/144 визначено вважати позивача звільненим з 01.03.2021. Не погодившись із висновками оцінювання та наказом про звільнення ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності його як державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», затверджений наказом відповідача Головного управління Держпраці у Харківській області від 10.10.2020 № 1958, наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 10.12.2020 № 1958 в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання його службової діяльності, наказу Головного управління Держпраці у Харківській області № 08-03/394 від 14.12.2020 про звільнення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі № 520/935/21 позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення. За результатами оскарження вказаного судового рішення в апеляційному порядку постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 скасовано, прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», затверджений наказом Головного управління Держпраці у Харківській області від 10.12.2020 № 1958, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 10.12.2020 № 1958 в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності головного державного інспектора відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 14.12.2020 про звільнення ОСОБА_1 . На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі № 520/935/21 Головним управлінням Держпраці у Харківській області наказом від 30.11.2021 № 1566 скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», затверджений наказом Головного управління Держпраці у Харківській області від 10.12.2020 № 1958 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» в Головному управлінні Держпраці у Харківській області у 2020 році», наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 10.12.2020 № 1958 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» в Головному управлінні Держпраці у Харківській області у 2020 році» в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності головного державного інспектора відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки ОСОБА_1 », наказом від 30.11.2021 № 08-03/670 також скасовано наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 14.12.2020 № 08-03/394 «Про звільнення ОСОБА_1 ». 02.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Харківській області із заявою про вжиття Головним управлінням Держпраці у Харківській області негайних заходів щодо скасування наказів про його звільнення, внесення запису в трудову книжку, надання робочого місця для виконання посадових обов`язків та виплату середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу. В подальшому позивач 14.01.2022 звернувся до Державної служби України з питань праці зі скаргою щодо неотримання відповіді від Головного управління Держпраці у Харківській області на заяву від 01.12.2021. Державна служба України з питань праці листом від 04.02.2022 № 742/1/11.2-ЗВ-22 повідомила, що відповідно до інформації Головного управлінням Держпраці у Харківській області на його заяву від 02.12.2021 (вх. № 27/13430) надано відповідь за вих. Головного управління Держпраці у Харківській області від 03.12.2021 № 27 13430/09- 07/ НОМЕР_1 . Листом від 03.12.2021 № 27 13430/09- 07/12919 у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 02.12.2021 Головне управління Держпраці у Харківській області повідомило позивача, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі № 520/935/21 наказом від 30.11.2021 № 1566 скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 від 10.12.2020 № 1958, наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 10.12.2020 № 1958 про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності позивача, наказом від 30.11.2021 № 08-03/670 скасовано наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 14.12.2020 № 08-03/394 «Про звільнення ОСОБА_1 ». Стосовно вимог щодо поновлення на посаді відповідач зазначив, що такі вимоги не були предметом судового розгляду у справі № 520/935/21. Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді заяви позивача від 02.12.2021 (вх. № 27/13430) «Про внесення запису у трудовій книжці ОСОБА_1 , щодо недійсності запису про звільнення» відповідачем допущено протиправну бездіяльність, та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній ситуації є зобов`язання відповідача здійснити повторний розгляд заяви від 02.12.2021. Відмовляючи в іншій частині позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що скасування наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 14.12.2020 № 08-03/394 «Про звільнення ОСОБА_1 ». не є підставою поновлення позивача на посаді, враховуючи чинність наказу наказом від 01.03.2021 № 08-03/144. З урахуванням ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно відмовлених позовних вимог. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову з наступних підстав. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закон України «Про державну службу» № 889-VIII. Статтею 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Отже, за загальним правилом, відносини щодо, зокрема, припинення державної служби регулюються Законом № 889-VIII. Застосування до відносин щодо припинення державної служби законодавства про працю можливе лише в частині відносин, що не врегульовані Законом № 889-VIII, який по відношенню до Кодексу законів про працю України є спеціальним законом, що регулює правовідносини, в тому числі щодо припинення державної служби. Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 83 Закону № 889-VIII (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, зокрема, є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. У ході судового розгляду встановлено, що наказом Головного Управління Держпраці у Харківській області 14.12.2020 № 08-03/394 позивача звільнено з посади на підставі п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII із подальшою зміною дати, з якої ОСОБА_1 слід вважати звільненим на 01.03.2021, наказом від 01.03.2021 № 08-03/144. За наслідками оскарження позивачем у судовому порядку звільнення з посади постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі № 520/935/21, окрім іншого, зобов`язано Головне управління Держпраці у Харківській області наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 14.12.2020 № 08-03/394 «Про звільнення ОСОБА_1 ». На виконання вказаного судового рішення Головним управлінням Держпраці у Харківській області наказом від 30.11.2021 № 08-03/670 скасовано наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 14.12.2020 № 08-03/394 «Про звільнення ОСОБА_1 ». Отже, спірні правовідносини щодо правомірності звільнення позивача із вказаної посади були вирішені в рамках адміністративної справи № 520/935/21. Предметом спору між сторонами у даній справі є нездійснення Головним управлінням Держпраці у Харківській області дій, передбачених положеннями ст. 235 КЗпП України, у випадку визнання звільнення особи протиправним. Так, наслідком визнання наказу про звільнення незаконним є поновлення працівника на роботі та обов`язок роботодавця виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу. Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Слід вказати, що виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків. Втім, судовим розглядом встановлено, що наказ відповідача від 30.11.2021 № 08-03/670, яким скасовано наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 14.12.2020 № 08-03/394 «Про звільнення ОСОБА_1 », приписів щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді не містить. У ході судового розгляду також не встановлено обставин поновлення позивача на посаді, відповідних доказів відповідачем не надано. Натомість, у листі від 03.12.2021 № 27 13430/09- 07/ НОМЕР_1 у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 02.12.2021 Головним управлінням Держпраці у Харківській області зазначено, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі № 520/935/21, якою скасовано наказ про звільнення позивача, не містить вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді. Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, враховуючи, що протиправність наказу про звільнення позивача з посади у Головному управлінні Держпраці у Харківській області від 14.12.2020 № 08-03/394 була встановлена судовим рішенням у справі № 520/935/21, яке набрало законної сили, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 235 КЗпП України, порушені трудові права позивача підлягають відновленню шляхом поновлення його на відповідній посаді. Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_2 щодо поновлення його на посаді головного державного інспектора відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного Управління Держпраці у Харківській області. Щодо доводів відповідача про те, що наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 01.03.2021 № 08-03/144, яким ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного Управління Держпраці у Харківській області з 01.03.2021 є чинним, у судовому порядку не скасувався, колегія суддів зазначає, що вказаний наказі був прийнятий на виконання наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 14.12.2020 № 08-03/394, який на теперішній час є скасованим. Крім того, колегія суддів зазначає, що наказом Головного управління Держпраці у Харківській області від 01.03.2021 № 08-03/144 вирішено питання не щодо звільнення позивача з посади, а лише щодо зміни дати, з якої слід вважати його звільненим. Таким чином, нескасування похідного наказу від 01.03.2021 № 08-03/144, яким змінено дату звільнення, не є підставою для відмови позивачу у поновленні на посаді, оскільки наказ про його звільнення від 14.12.2020 № 08-03/394 є скасованим. Стосовно дати поновлення позивача на посаді колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 2.27 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 визначено, що днем звільнення вважається останній день роботи, який одночасно є і днем звільнення. Із матеріалів справи встановлено, що позивача звільнено з посади головного державного інспектора відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного Управління Держпраці у Харківській області. В подальшому, з урахуванням дня виходу позивача на роботу 01.03.2021 за закінченням тимчасової непрацездатності на виконання наказу Головного Управління Держпраці у Харківській області 14.12.2020 № 08-03/394 наказом відповідача від 01.03.2021 № 08-03/144 визначено вважати позивача звільненим з 01.03.2021. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що датою поновлення ОСОБА_1 на відповідній посаді є 02.03.2021. Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Держпраці у Харківській області здійснити запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про недійсність запису про звільнення, внесений відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 14.12.2020 № 08-03/394, від 01.03.2021 № 08-03/144, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Пунктом 2.2 Інструкції заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться. Положеннями п. 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Пунктом 2.26 Інструкції № 58 передбачено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Відповідно до п. 2.10 Інструкції № 58 у розділі "Відомості про роботу", відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний". Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за № таким-то є недійсним" звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним. Аналіз наведених норм свідчить про наявність обов`язку у органу, в якому особа проходить службу, у даному випадку у Головного управління Держпраці у Харківській області, вести трудову книжку та вносити всі передбачені записи, що відтворюють проходження служби позивачем, у тому числі прийняття на службу, переведення на іншу посаду, звільнення, а отже і відомості щодо недійсності запису про звільнення, який був внесений відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 14.12.2020 № 08-03/394, що є скасованим. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача привести трудову книжку у відповідність до Інструкції № 58, шляхом внесення запису про недійсність запису про звільнення. Щодо позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України, при винесені рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати працівника, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №

100. Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 100, середньомісячна зарплата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, із якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи. Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 згаданого Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Відповідно до довідки Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК/2/1078-22 від 17.05.2023 середньоденна заробітна плата позивача складає 539,43 грн. Таким чином, середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 02.03.2021 по 16.05.2023 по 19.10.2020 складає 304240,8 грн. (565 робочих днів х 539,43 грн.) та підлягає стягненню з Головного управління Держпраці у Харківській області на користь позивача. З огляду на викладене, колегія суддів за наслідком розгляду апеляційної скарги позивача, дійшла висновку про те, що позовні вимоги щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного Управління Держпраці у Харківській області, зобов`язання відповідача внести запис до трудової книжки позивача щодо недійсності запису про звільнення, стягнення з Головного Управління Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Вищенаведене суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 з прийняттям нової постанови про задоволення вказаної частини позовних вимог. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 по справі № 520/7222/22 скасувати в частині відмови у задоволенні позову. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити. Зобов`язати Головне управління Держпраці у Харківській області внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про недійсність запису від 01.03.2021 № 08-03/144 про звільнення, внесеного відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 14.12.2020 № 08-03/394. Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного Управління Держпромі у Харківській області з 02.03.2021. Стягнути з Головного Управління Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.03.2021 по 17.05.2023 у розмірі 304777 (триста чотири тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 95 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 26.05.23.