Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/17103/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/17103/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач), суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2022р. у справі №160/17103/22 за позовом:ОСОБА_1 до: про:Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 28.10.2022р. ОСОБА_1 звернулася за допомогою системи «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії /а.с. 1-5/. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2022р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/17103/22 та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження /а.с. 19/. Позивач у адміністративному позові, з яким звернувся до суду, просила : - визнати протиправним та скасувати рішення, у формі повідомлення №441, Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про відмову в призначенні з 01.08.2022р., як внутрішньо переміщеній особі, допомоги на проживання відповідно до «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022р.; - зобов`язати Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради з 01.08.2022р. здійснити призначення, нарахування та виплату щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, визначену «Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022р.; - стягнути з Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради удові витрати. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2022р. у справі №160/17103/22 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення, у формі повідомлення №441, Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про відмову в призначенні з 01.08.2022р. ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеній особі, допомоги на проживання відповідно до «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022р.; зобов`язано Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради з 01.08.2022р. здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, визначену «Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022р.; стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40грн. (суддя Жукова Є.О.) /а.с. 23-26/. Відповідач - Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 30.12.2022р. у даній справі, подав 20.03.2023р. за допомогою поштового зв`язку апеляційну скаргу /а.с. 36-38/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального права, просив суд рішення суду першої інстанції від 30.12.2022р. скасувати, постановити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, також разом з апеляційною скаргою подана заява про поновлення строку апеляційного оскарження. Матеріали вищезазначеної апеляційної скарги та адміністративна справа №160/17103/22 надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 20.04.2022р. /а.с. 35/. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023р. у справі №160/17103/22 поновлено Управлінню соціального захисту населення Павлоградської міської ради строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2022р. у справі №160/17103/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2022р. у справі №160/17103/22 /а.с. 65/ і справу призначено до апеляційного розгляду порядку письмового провадження з 23.05.2023р. /а.с. 66/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи /а.с. 72,73/. У зв`язку з тим, що суддя Панченко О.М., яка входить до складу колегії суддів, що розглядає справу №160/17103/22, відрахована зі штату Третього апеляційного адміністративного суду на підставі подання заяви про відставку здійснено заміну складу колегії суддів у судовій справі №160/17103/22 відповідно до положення про автоматизовану систему документообігу суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу у справі №160/17103/22 від 23.05.2023р. визначено склад колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя Коршун А.О., судді Чередниченко В.Є., Іванов С.М. /а.с. 75/ Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Золотівським ВМ Первомайського МВ УМВС України в Луганській області 10.10.1997р. /а.с. 8-9/. У зв`язку з бойовими діями на східній території України позивач тимчасово переселилась до Дніпропетровській області, взята на облік як внутрішньо переміщена особа, відповідно до довідок від 12.07.2021 р. №1216-5000375225; від 03.08.2022 р. №1250-5001956017; від 18.08.2022 р. №1216-5002020634 /а.с. 11,12, 13/ Відповідно до довідки 12.07.2021р. №1216-5000375225 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 ; фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_2 . З 03.08.2022р. позивач змінила місце перебування та відповідно до довідки №1250-5001956017 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 ; фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_3 . Відповідно до довідки від 18.08.2022р. №1216-5002020634 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 ; фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_4 . Позивач у справі, 18.08.2022р. звернулася з заявою до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради, щодо призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Управлінням соціального захисту населення м. Павлограда позивачу надано повідомлення про відмову в призначенні допомоги №441, якому зазначено про те, що: «З 01.08.2022р. Вам відмовлено в призначенні допомоги ВПО, т.я. заявник була облікована як внутрішньо переміщена особа до 24.02.2022р. в районі, який не входить в зону бойових дій або окупації…» /а.с. 14/. Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо відмови в наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, звернувся до суду з даним позовом. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014р. № 1706-VII (далі - Закон № 1706 VII) відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до ст.1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Частинами 1,3 ст.4 Закону №1706-VII передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст.12 цього Закону. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №505 «Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», (втратив чинність 20.03.2022р.) ( далі - Порядок №505). Пунктом 2 Порядку №505 встановлено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців. З 20.03.2022р. механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначається постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022р. року №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (далі Порядок №332) Отже, до 20.03.2022р. механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком №505. Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до вимог Порядку №505 зареєстрований відповідним органом праці і соціального захисту населення як внутрішньо переміщена особа та станом на 24.02.2022р. не отримувала державну допомогу у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послу, про що зазначає і сам позивач. 20 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок №332). Пунктом 2 Порядку №332 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. №

204. Згідно з пунктом 3 Порядку №332 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням. Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року. Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється. Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. (абзац 7 пункту 3) З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що особа має право на допомогу, визначену Порядком №332, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. №

204. Як вбачається з матеріалів справи, що Сєвєродонецький район Луганської області, з якого 12.07.2021 перемістилася ОСОБА_1 , є територією, що належить до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 18.08.2022р. Також, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022р. № 204 (як у первинній редакції, так і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Донецька область, з якої 12.07.2021 перемістився позивач, визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка». Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач перемістився з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332: на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204, а тому позивач належить до кола осіб, що мають право на допомогу відповідно до Порядку №332. Також, колегія суддів вважає зазначити про те, Порядок № 332 (у редакції, чинній на час звернення позивача) не містить положень щодо часу, коли особа має внутрішньо переміститись, або факту повторності такого переміщення, для того, щоб вона мала право на допомогу. При цьому, позивач не підпадає під виключення, чинні на час спірних правовідносин, та не належить до кола внутрішньо переміщених осіб, допомога яким не надається. За змістом абзацу 7 пункту 3 Порядку №332, допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. №

204. Проте, Дніпропетровська область, у якій позивач став на облік як внутрішньо переміщена особа, визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. №

204. Відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні допомоги, у своєму рішенні послався на пункт 3 Порядку №332 та зазначив, що особа перемістилась з території проведення бойових дій раніше, ніж 24.02.2022р. Пункт 3 Порядку №332, як і інші його пункти, не містять такої підстави для не надання особі допомоги, як переміщення з території проведення бойових дій раніше, ніж 24.02.2022 . Порядок № 332 (у редакції, чинній на час звернення позивача за допомогою та на час отримання ним відмови) не містить положень щодо часу, коли особа має внутрішньо переміститись для того, щоб вона мала право на допомогу. Також, суд першої інстанції вірно зазначив, що лише після змін, внесених до абзацу сьомого пункту 3 Порядку № 332 відповідно до Постанови КМ № 923 від 19.08.2022 р., набула чинності редакція Порядку № 332, відповідно до якої допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р., крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року. Проте, позивач звернулася із заявою про отримання допомоги з 01.08.2022р., коли вказана вище зазначена норма Порядку № 332 не діяла, а тому така норма не може регулювати спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок що позивач має право на призначення та нарахування допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі відповідно до Порядку №332 надання допомоги, на підставі поданої позивачкою заяви від 01.08.2022р. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та постановив обґрунтоване рішення про задоволення заявлених позивачем позовних вимог, і оскільки під час апеляційного розгляду даної справи будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, рішення суду першої інстанції від 30.12.2022р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі. На підставі викладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2022р. у справі №160/17103/22- залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України. Повний текст виготовлено 25.05.2023р. Головуючий - суддя А.О. Коршун суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов