Постанова 4852 № 160/17083/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 березня 2023 року м. Дніпросправа № 160/17083/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщені суду у м. Дніпро апеляційну скаргу Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року (суддя Серьогіна О.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 24.12.2022 року) в справі №160/17083/22 за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні допомоги, зобов`язання призначити, нарахувати виплатити допомогу на проживання, - в с т а н о в и в: 28.10.2022 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (далі по тексту відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність та скасувати рішення від 03.05.2022 року №5150 про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022 року; зобов`язати відповідача здійснити призначення, нарахування та виплату допомоги на проживання відповідно до п.3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022 року, на підставі заяви від 05.04.2022 року з березня 2022 року у розмірі 2000 гривень за кожен місяць. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022 року; визнано протиправним та скасовано рішення Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 03.05.2022 року №5150 про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022 року; зобов`язано Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради здійснити ОСОБА_1 призначення, нарахування та виплату допомоги на проживання відповідно до п.3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022 року, на підставі заяви від 05.04.2022 року з березня 2022 року у розмірі 2000 гривень за кожен місяць. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, апеляційну скаргу подало Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що до 20.03.2022 року механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо перемішеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Станом на 24.02.2022 року позивач не отримував державної допомоги у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за новим місцем проживання, яка виплачувалася відповідно до положень постанови КМУ № 505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». 20 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, з прийняттям якої Постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» втратила чинність. Апелянт вказував, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що зазначена в переліку адміністративно- територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску па загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням КМУ від 06.03.2022 року №

204. Допомога внутрішньо перемішеним особам, які звернулися за її паданням до 30 квітня 2022 року включно, надається починаючи з березня 2022 року. Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі па оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється. Апелянт вказував, що допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Позивач взятий на облік як внутрішньо перемішена особа 19.12.2019 року, що підтверджується довідкою № 1243-5000248208, особа, яка перемістилась з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській області, населених пунктів, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення. Для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у відповідності до Порядку № 332 позивач повинен був дотриматися однієї із двох умов: отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг станом на 24.02.2022 року; або бути облікованим на території, включеній у розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року № 204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», на яке міститься посилання в п. 2 Порядку № 332 або переміщеним з такої території. Позивач не підпадає під вказані умови, оскільки не отримував допомогу та не був переміщений з території у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року № 204-р в первісній редакції до змін розпорядженням від 11.03.2022 року № 213-р, та не був облікована на такій території до 24.02.2022 року. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що станом на 24.02.2022 року позивач не отримував державну допомогу у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, про що зазначає і сам позивач. Передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №

204. Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється. Суд першої інстанції вказував, що допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Особа має право на допомогу, визначену Порядком №332, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №

204. Горлівська міська територіальна громада Донецької області, з якої у 2019 році перемістився ОСОБА_1 , є територією, що належить до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 28.04.2022 року №

80. Донецька область, з якої перемістився ОСОБА_1 , визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка». Суд першої інстанції вказував, що позивач перемістився з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332: на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року № 204, а тому позивач належить до кола осіб, що мають право на допомогу відповідно до Порядку №332. Суд першої інстанції вказував, що Порядок № 332 (у редакції, чинній на час звернення позивача за допомогою та на час отримання ним відмови) не містить положень щодо часу, коли особа має внутрішньо переміститись, або факту повторності такого переміщення, для того, щоб вона мала право на допомогу. Позивач не підпадає під виключення, чинні на час спірних правовідносин, та не належить до кола внутрішньо переміщених осіб, допомога яким не надається. Позивач не є особою, яка була облікована як внутрішньо переміщена особа до 24 лютого 2022 року, у регіонах, що не включені до переліку, а отже позивач не підпадає під виключення, передбачене абзацом 7 пункту 3 Порядку №332, та не належить до кола внутрішньо переміщених осіб, допомога яким не надається. Лише після змін, внесених до абзацу сьомого пункту 3 Порядку № 332 відповідно до постанови КМ № 923 від 19.08.2022 року, набула чинності редакція Порядку № 332, відповідно до якої допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року, крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року. Позивач звернувся із заявою про отримання допомоги у квітні 2022 року, коли вказана редакція Порядку № 332 не діяла, а тому відповідна редакція не регулює спірні правовідносини. Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушуються права позивача, оскільки відповідачем (дією) відмовлено, шляхом формування повідомлення від 03.05.2022 року № 5150, в призначенні державної допомоги. Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з 19 грудня 2019 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 19.12.2019 року № 1243-5000248208, як особа яка перемістилась з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській області, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення. За призначенням адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 ОСОБА_1 не звертався та не отримував. 02.05.2022 року позивач звернувся Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам згідно постанови КМУ № 332 від 20.03.2022 року. Рішенням Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 03.05.2022 року № 5150, позивачу було відмовлено у призначенні допомоги на проживання внутрішньо-переміщеним особам з 01.03.2022 року, згідно п.2 та п.3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332, у зв`язку з тим, що позивач не переміщався у зв`язку з проведенням бойових дій та не отримували станом на 1 березня 2022 року щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Про відмову у призначенні та виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради повідомило ОСОБА_1 листом від 13.05.2022 року № С-16/0-1/09-22 та повідомленням від 03.05.2022 року № 5150. Відповідно до частин 1 - 3 ст. 7, ч. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» - для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами. Згідно п.п. 2, 4, 5 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365, документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб». Соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо перемішеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Згідно пунктів 2, 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців. Грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї. Отже, порядок призначення, виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання до 20.03.2022 року регулювався постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, яка визнана нечинною постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам». На час звернення позивача з завоюю про призначення та виплату допомоги, призначення та виплата допомоги внутрішньо-переміщеним особам регулюється Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №

332. Згідно пунктів 2, 3, 4 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. №

204. Допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану. Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року. Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється. Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Розмір отриманої допомоги не враховується під час обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства. Отже, у разі отримання ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи до 01.03.2022 року, допомога на проживання призначалась автоматично та без подання додаткового звернення. ОСОБА_1 перемістився у 2019 році з м. Горлівки Донецької області до м. Дніпра Дніпропетровської область. В редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», на яке міститься посилання в п. 2 Порядку № 332, станом на 24.02.2022 року, Дніпропетровська область не входила до відповідного переліку. Дніпропетровська область до вказаного переліку була включена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 року № 213-р «Про внесення зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204». ОСОБА_1 перемістився з території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії до 24.02.2022 року та станом на 24.02.2022 року обліковувався на території (м. Дніпро), що не була включена до відповідного переліку територій, на яких ведуться бойові дії. У сукупності вищеприведених обставин, суд апеляційної інстанції зважає, що для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у відповідності до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 особа повинна дотриматись двох, або мати дві умови: отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг станом на 01.03.2022 року, або бути переміщеною особою з території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії після 24.02.2022 року. Норма п. 3 вищевказаного Порядку, прямо встановлює заборону виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, які є внутрішньо переміщеними особами до 24.02.2022 року. Передбачено, що допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Позивач не підпадає під умови, необхідні для призначення та виплати допомоги, оскільки не отримував адресну допомогу до 01.03.2022 року та не був переміщений з території у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року № 204-р після 24.02.2022 року. Суд апеляційної інстанції вважає правомірним рішення від 03.05.2022 року №5150 про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022 року. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, також й у разі задоволення вимог апеляційної скарги. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись статтями 242, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради - задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року в справі №160/17083/22 скасувати. Ухвалити нове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні допомоги, зобов`язання призначити, нарахувати виплатити допомогу на проживання відмовити. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова