Постанова 4855 № 580/5251/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/5251/22 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ТИМОШЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії про визнання протиправною та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії про визнання протиправною та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що позивач та її син є громадянами України, що підтверджується паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон. ОСОБА_1 з 7 листопада 2014 року перебувала на обліку як ВПО в Управлінні соціального захисту населення Черкаської РДА та отримувала допомогу на проживання до 31.08.2020 року. У вересні 2020 року повернулася у м. Донецьк за сімейними обставинами. Проте 31.05.2022 року у зв`язку із загостренням ситуації внаслідок повномаштабного вторгнення Російської Федерації позивач вимушена була покинути м. Донецьк та переїхати до м. Черкаси. 09.06.2022 року позивач отримала в Ротмистрівській сільській раді оновлену довідку окремо на себе і на свого сина ОСОБА_2 2015 р.н. (№ 7118-7001273034 та №7118-7001273126 відповідно). В подальшому позивач звернулася до Управління соціального захисту Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області із заявою щодо надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Управління соціального захисту Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області листом від 21.06.2022 року №366/04 повідомило позивача про те, що її заява не може бути опрацьована у зв`язку з тим, що вона суперечить абзацу «а» пункту 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 року №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам». 27.07.2022 року позивач отримала в Департаменті соціальної політики Черкаської міської ради довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи окремо на себе і на свого сина ОСОБА_2 2015 р.н. (№ 7102-5001921841 та №7102-5001921879 відповідно). 27.07.2022 року та 28.09.2022 року позивач звернулася до Департаменту соціальної політикиф Черкаської міської ради із заявами щодо надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Департамент соціальної політики Черкаської міської ради листами від 09.09.2022 року №8368/28-5/01-10 та від 05.10.2022 року №18056/28-5/01-9 повідомив позивача про те, що їй відмовлено у призначенні допомоги з липня 2022 року відповідно до абзацу 7 пункту 3 Порядку, оскільки вона була облікована як внутрішньо переміщена особа в Управлінні соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації до 24.02.2022 року та не отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання. Позивач, вважаючи відмову відповідача у призначенні допомоги протиправною, звернулась з данним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні. До 20.03.2022 року механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Порядок №505). Позивач відповідно до вимог Порядку №505 зареєстрована відповідним органом праці і соціального захисту населення як внутрішньо переміщена особа. Пунктом 2 Порядку №505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців. Згідно із пунктом 5 Порядку №505 для призначення грошової допомоги уповноважений представник сім`ї за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, подає складену в довільній формі письмову заяву про надання грошової допомоги та документи, визначені цим пунктом. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку. Пунктом 7 Порядку №505 передбачено, що якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється. Як зазначають сторони, станом на 24.02.2022 року позивач та її син не отримували державної допомоги у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за новим місцем проживання, яка виплачувалася відповідно до положень Постанови КМУ №505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». 20.03.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, з прийняттям якої Постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» втратила чинність. Відповідно до п.1 Порядку №332 - він визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога). Пунктом 2 Порядку №332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року №204. Згідно з п. 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням. Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 року включно, надається починаючи з березня 2022 року. Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (Офіційний вісник України, 2014 року, №80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється. Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Відповідно до частини 2 статті 9 Закону внутрішньо переміщена особа зобов`язана, зокрема, повідомляти про зміну місця проживання структури підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у р; утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття , нового місця проживання. У разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов`язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем отримання довідки не пізніш як за три дні до дня від`їзду, Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 з 7 листопада 2014 року перебувала на обліку як ВПО в Управлінні соціального захисту населення Черкаської РДА та отримувала допомогу на проживання до 31.08.2020 року. 09.06.2022 року позивач отримала в Ротмистрівській сільській раді оновлену довідку окремо на себе і на свого сина ОСОБА_2 2015 р.н. (№ 7118-7001273034 та №7118-7001273126 відповідно). В подальшому позивач звернулася до Управління соціального захисту Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області із заявою щодо надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Управління соціального захисту Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області листом від 21.06.2022 року №366/04 повідомило позивача про те, що її заява не може бути опрацьована у зв`язку з тим, що вона суперечить абзацу «а» пункту 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 року №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам». 27.07.2022 року позивач отримала в Департаменті соціальної політики Черкаської міської ради довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи окремо на себе і на свого сина ОСОБА_2 2015 р.н. (№ 7102-5001921841 та №7102-5001921879 відповідно). Таким чином, в порушення норм Закону, позивач не повідомила Управління про повернення до покинутого місця проживання, і весь цей час продовжувала перебувати в Управлінні на обліку. Отже, для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у відповідності до Порядку №332 позивач повинна була дотриматися однієї із двох умов: - отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг станом на 24.02.2022 року; - або бути облікованим на території, включеній у Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», на яке міститься посилання в п.2 Порядку №332 або переміщеним з такої території. Позивач не підпадає під вказані умови, оскільки не отримувала допомогу та не була переміщена з території у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №204-р в первісній редакції до змін розпорядженням від 11.03.2022року №213-р, та не була облікована на такій території до 24.02.2022 року. Отже, відмова відповідача у призначенні позивачу та її дитині допомоги як внутрішньо переміщеній особі була правомірною. За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В.