Постанова 4803 № 212/173/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3674/23 Справа № 212/173/23 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Д.О. Суддя у 2-й інстанції - Хейло Я. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2023 року м.Кривий Ріг Справа № 212/173/23 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Хейло Я.В., суддів Мірути О.А., Тимченко О.О., секретар судового засідання: Тимофєєва В.О., сторони: заявник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заінтересованої особи Міністерства оборони України на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2023 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту члена сім`ї військового, зацікавлена особа: Міністерство оборони України, яке постановлено суддею Козловим Д.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 26 січня 2023 року, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог 09 січня 2023 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту члена сім`ї військового, зацікавлена особа: Міністерство оборони України. Посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був її онуком, оскільки був сином ОСОБА_3 , який був відповідно її сином, який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Також ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати ОСОБА_2 , який постійно мешкав із заявницею в гуртожитку по АДРЕСА_1 , з яким вони разом вели спільне господарство. У 2022 році ОСОБА_2 був призваний до лав ЗСУ. У грудні 2022 року заявниця дізналась, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув під час виконання бойового завдання. На теперішній час ОСОБА_1 необхідно визнання факту того, що її онук ОСОБА_2 був членом її родини для отримання пільг через його загибель на фронті. На підставі викладеного просила суд встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була членом сім`ї військового ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2023 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту члена сім`ї військового, зацікавлена особа: Міністерство оборони України, - задоволено. Встановлено факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрована в гуртожитку по АДРЕСА_1 , була членом сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви повністю. Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу Міністерство оборони України не визнає права заявниці на пільги та компенсації, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Вказує, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, тому суд повинен був залишити заяву без розгляду та заявниця в праві подати позов на загальних підставах. Наполягає, що заявниця на теперішній час не входить до числа осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, вказана допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця. Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи Від заявниці ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції в якому вона просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник -адвокат Кисилевич С.В. проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити, рішення суду залишити без змін. Представник Міністерства оборони України у судове засідання апеляційного суду не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно із свідоцтвом про народження, виданим міським РАГС м. Джамбул, актовий запис № 3250 від 8 жовтня 1971 року, вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , матір`ю якого зазначено ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Жовтневим відділом ДРАЦС реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 1021 від 5 листопада 1998 року, вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьками якого вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Згідно свідоцтва про смерть, виданого Жовтневим районним у місті Кривому Розі відділом ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області, актовий запис № 982 від 14 червня 2016 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер у віці 44 років. Відповідно свідоцтва про смерть, виданого Покровським районним у місті Кривому Розі відділом ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області, актовий запис № 1460 від 19 вересня 2017 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла у віці 42 років. Згідно довідки про склад родини № 526 від 7 жовтня 2020 року ВСП «Гірничий фаховий коледж Криворізького національного університету» вбачається, що у кімнаті АДРЕСА_2 із ОСОБА_1 мешкав ОСОБА_2 , онук заявниці, який входив до складу її сім`ї. Факт того, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком підтверджується пенсійним посвідченням заявниці серія НОМЕР_2 . Згідно свідоцтва про смерть, виданого 28 листопада 2022 року Металургійним відділом ДРАЦС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 2874 від 28 листопада 2022 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 24 років в м. Бахмут. ОСОБА_2 був учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 від 25 листопада 2021 року. Згідно сповіщення від 23.11.2022 року Покровсько-Тернівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки саме ОСОБА_1 було повідомлено про те, що її онук ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Бахмут під час виконання бойового завдання щодо захисту Батьківщини, що є підставою для подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг. Позиція апеляційного суду Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2023 року - скасувати та провадження у справі закрити. Мотиви з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи заявлені вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що предметом розгляду у справі є визнання заявника членом сім`ї онука, військовослужбовця, який загинув. Вважав, що спору з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця на теперішній час не має, оскільки рішення Комісія Міністерства оборони України не прийняла щодо звернення заявниці. Чинне на момент розгляду справи законодавство не передбачає іншого порядку підтвердження факту віднесення ОСОБА_1 до члена сім`ї загиблого військовослужбовця, що не пов`язується з вирішенням спору про право, а є необхідним для подальшого подання заявником з метою призначення й виплати одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця документа, що засвідчував би наявність сімейних відносин між заявником та онуком станом на день загибелі ОСОБА_2 . Таким чином суд дійшов висновку, що в разі відсутності відмови у призначенні та виплаті заявнику одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця та відповідно спору про таке право, то суд повинен розглянути заяву про встановлення юридичного факту віднесення заявника до кола членів сім`ї загиблого військовослужбовця за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні, оскільки за законом встановлення такого факту породжує юридичні наслідки; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати такий документ, що посвідчує даний факт; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Статтею 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Вивчивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме проваджен-ня - це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядають-ся цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому держав-ному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, уси-новлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належ-ності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по бать-кові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або у паспорті; 7) народження особи у певний час у разі не-можливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзви-чайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Отже у порядку окремого провадження розглядаються справи про встанов-лення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юри-дичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення осо-бистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із нас-тупним вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що во-ни не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і за-стосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 ( провадження № 14-567цс18 ) зроблений висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжу-ють юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не перед-бачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одер-жати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство від-носить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Таким чином справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: -факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особис-тих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; -встановлення факту не пов`язується із подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляд справи про встановлення факту заінтересова-ними особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення у судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'-яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; -заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержан-ням документа, який посвідчував би такий факт, але йому у цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови ( відсутність архіву, відсут-ність запису в актах цивільного стану тощо ); -чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20. Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'-язків служби у військовому резерві здійснюється у порядку і на умовах, вста-новлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У статті 1 цього Закону визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність ( функція ) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалі-зацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних по-треб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу у суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Згідно із частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та ре-зервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою випла-та, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Відповідно до пункту першого частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі ( смерті ) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби. Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військо-вослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах першому-третьому пункту другого статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозо-бов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) війсь-ковослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі за-гибелі (смерті ), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні ( або перевірочні ) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №

975. Відповідно до цього Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі: 1)загибелі ( смерті ) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2)смерті військовослужбовця, що настала у період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце у період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби; 3)загибелі ( смерті ) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні ( або перевірочні ) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві. За вимогами пункту десятого Порядку члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого ( померлого ), яким призначається та виплачується одноразова гро-шова допомога, подають за місцем проходження служби ( зборів ) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів ( далі - уповноважений орган ), такі документи: -заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; -витяг з наказу про виключення загиблого ( померлого ) військовослуж-бовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини ( підрозділу, органу ); -витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні ( або перевірочні ) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. До заяви додаються копії: -документа, що свідчить про причини та обставини загибелі ( смерті ) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; -свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; -свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиб-лого (померлого); -свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині ( чоловікові ); - документів ( відповідних сторінок за наявності ), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове прожи-вання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я, по батькові ( за наявності ) особи, до яких внесені відомості про реєстрацію місця проживан-ня, та довідку про реєстрацію місця проживання ( у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені ); -свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; -документа, що посвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів ( для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку у паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою; -рішення районної, районної у м.м. Києві та Севастополі держадміністра-ції, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною - сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування ( у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; -рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджува-тиме факт перебування заявника на утриманні загиблого ( померлого ) ( надають особи, які не були членами сім`ї загиблого ( померлого ), але перебували на його утриманні; -постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті ( контузії, травми або каліцтва ), захворювання. У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого ( померлого ), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду. Частиною шостою статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, у яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних ( або перевірочних ) та спеціальних зборів - військовозобов`язани-ми, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Відповідно до пунктів дванадцятого, тринадцятого Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні ( або перевірочні ) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійсню-ється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійс-нюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та право-охоронними органами, у яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями навчальних ( або перевірочних ) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами ( далі - розпорядник бюджетних коштів ). Керівник уповноваженого органу у 15-денний строк з дня реєстрації усіх документів подає розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені у пунктах десятому та одинадцятому цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження усіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання ( у разі, коли документи подано не у повному обсязі, потребу-ють уточнення чи подано не за належністю ) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання. Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачене право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до частини першої статті 19КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів індивідуальної дії ), дій чи бездіяльності ( пункт перший частини першої цієї статті ). Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійс-ненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень ( пункт сьомий частини першої статті 4 КАС України ). Міністерство оборони України ( його місцеві органи ) є спеціально уповно-важеним суб`єктом на вирішення питань із матеріальних виплат та гарантій, пе-редбачених Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 975, які має на меті отримати заявниця ОСОБА_1 у разі встановлення факту, що вона є членом сім`ї військового ОСОБА_2 , з огляду на його загибель ( смерть ) під час участі у бойових діях, боях за Батьківщину через збройну агресію російської федерації. У справі № 287/167/18-ц ( провадження № 14-505цс19 ), залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, Велика Палата Верховного Суду у пунктах тридцять третьому - тридцять п`я-тому зазначеної постанови від 30 січня 2020 року вказала: «Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що маєюридичне значення, суд-дя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто, суддя повинен перевірити, чи може узагалі ця заява розглядатися у судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу уже відкрито, - закриває провадження у ній». Визначаючи чи пов`язується із встановленням зазначених у цій справі фактів виникнення у заявниці певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відно-сини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленню, майновій са-мостійності їх учасників ( цивільні відносини ). Тобто цивільними відносинами є відносини, які відповідають наведеним критеріям. Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори ( розгляду заяви ), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин. Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участі осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме у порядку цивільного судочинства. Вимоги ОСОБА_1 пов`язані з доведенням наявності підстав для ви-нання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов`язаного із будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. За своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства. Тож у спірних правовідносинах метою звернення заявниці до суду є підтвердження її певного соціального статусу, який має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження і можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення. Убачається недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства. З урахуванням наведеного, вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту, що вона є членом сім`ї військового ОСОБА_2 , який загинув під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримування збройної агресії Російської Федерації, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства. За таких обставин необхідно закрити провадження у справі, оскільки цей спір підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства. Аналогічні висновки викладені у постанові Об`єднаної Палати Верхов-ного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19. Суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права ( частина четверта статті 367 ЦПК України ), а також у разі необхідності урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду. Пунктом четвертим частини першої статті 373 ЦПК України установлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Частинами першою, другою статті 377 цього Кодексу визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закін-чений розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цьо-го Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених стат-тями 19 - 22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Таким чином, перевіривши застосування судом першої інстанції норм ма-теріального та процесуального права на підставі установлених ним фактичних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про наявність безумовних підстав для скасування рішення суду першої інстанції та закриття цивільного провадження у цій справі, оскільки спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. На підставі викладеного, колегія суддів роз`яснює ОСОБА_1 її право, протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови, звернутися до Дніпровського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу заінтересованої особи Міністерства оборони України на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2023 року - задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2023 року - скасувати. Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту члена сім`ї військового, зацікавлена особа: Міністерство оборони України - закрити. Повідомити ОСОБА_1 що розгляд справ такої категорії віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Роз`яснити ОСОБА_1 її право, протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови, звернутися до Дніпровського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 24 травня 2023 року. Головуючий: Судді: