Постанова Сумський апеляційний суд № 588/1105/22

Справа №588/1105/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Щербаченко М. В. Номер провадження 33/816/271/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участю секретаря судового засідання Дейниченко О.М., захисника особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Пирогової О.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Пирогової О.Т. на постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 22 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ст. 173 КУпАП закрито, на підставі пункту 1 ст. 247 КУпАП, зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень. В С Т А Н О В И В: Як вбачається з оскаржуваної постанови судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 27 жовтня 2022 року о 01 год. 48 хв. по вул. Гришина, 26-А у м.Тростянець Сумської області ОСОБА_1 під час комендантської години керував транспортним засобом ВАЗ 2101 з номерним знаком НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах з порожнини рота, почервоніння очей, млява та нечітка мова). Від проходження огляду на місці, а саме, продуття пристрою Драгер 6820 та проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Крім того, з вказаної постанови судді слідує, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ст. 173 КУпАП закрито, на підставі пункту 1 ст. 247 КУпАП, зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині притягнення особи за ч.1 ст. 130 КУпАП, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Пирогова О.Т. подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати дану постанову та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження захисник Пирогова О.Т. зазначила, що копію оскаржуваної постанови (повний текст) отримала - 27.12.2022 року, про що свідчить наявна відмітка в матеріалах даної справи. Водночас, як зазначає захисник, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в своїй постанові від 29 вересня 2022 р. у справі № 500/1912/22 дійшов висновку, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами - може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції. У зв`язку з тривалими повітряними тривогами, відсутністю електрозабезпечення в Сумській області, зокрема в м. Тростянець (графік - 4 години відключення, +2 години наявне світло), отриманням повного тексту постанови 27.12.2022 (проголошена 26.12.2022), представником особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, подано було апеляційну скаргу 04.01.2023 року до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області. Постановою Сумського апеляційного суду від 26.01.2023 року апеляційну скаргу було повернуто, у зв`язку з пропуском строку на подання апеляційної скарги та не було заявлено клопотання про його поновлення із зазначенням причин пропуску цього строку. З урахуванням викладеного, діючого воєнного стану в Україні, апелянт просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови Тростянецького районного суду Сумської області від 22 грудня 2022 року, відносно ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник вказує на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що таке твердження не підтверджується жодним доказом, а саме відеофіксацією чи показами свідків. У своїх доводах, апелянт посилається на рішення Верховного Суду № 404/4467/16-а від 20.02.2019 року, та вказує, що знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані) особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна. Крім того, апелянт вказує на те, що в основу оскаржуваної постанови суду покладені покази поліцейського ОСОБА_2 , який складав вказаний протокол та є зацікавленою особою, покази якого, не узгоджуються з іншими доказами. Зокрема, захисник вказує на те, що суд взяв за основу пояснення ОСОБА_2 , що він бачив через лобове скло в автомобілі, який рухався їм на зустріч і який вони нібито в подальшому переслідували, за кермом саме ОСОБА_1 , але відповідно до долученого відеозапису ці факти не зафіксовано, видно лише фари зустрічного авто та темний салон. Апелянт, зазначала про те, що у відповідності до розділу II Інструкції № 1452/735 не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Захисник вказує і на те, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі не зафіксовано ні відеозаписом, ні поясненнями свідків. Крім цього, як зазначає апелянт, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо. І лише вразі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні. Апелянт вважає, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, оскільки, при його складання порушникові роз`яснюються його права і обов`язки (ст. 268 КУпАП), про що робиться відмітка у протоколі, який є головним документом на всіх стадіях провадження, який не тільки закріплює факт правопорушення та є підставою для його розгляду, але й містить всю негативну інформацію про проступок. При цьому у справі протокол є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще й як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою поліції справи про адміністративне правопорушення, тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів). Захисник у апеляційній скарзі посилаючись на правову позицію ЄСПЛ, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації`та «Малофєєва проти Російської Федерації» вказувала на те, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки, це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. Крім того, від адвоката Пирогової О.Т. надійшло клопотання, в якому захисник просила зупинити судове провадження у справі відносно ОСОБА_1 , на період проходження ним військової служби. Вказане клопотання захисник обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 мобілізований до лав ЗСУ та проходить військову службу, що унеможливлює його прибуття для участі в судове засідання та підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 ( по стройовій частині). Вислухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пирогову О.Т, яка вимоги апеляційної скарги та поданого клопотання про зупинення провадження у справі підтримала, також вподальшому просила задовольнити скаргу, поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова суду у справах про адміністративне правопорушення підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її винесення. Відповідно до вимог ст.294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Таким чином, закон пов`язує строк подання апеляційної скарги на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення саме з датою ухвалення судового рішення. Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що копію оскаржуваної постанови адвокат Пирогова О.Т. отримала 27 грудня 2022 року, про що міститься відмітка у матеріалах справи. Зі змісту апеляційної скарги, в частині поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянтом зазначено, що у зв`язку з тривалими повітряними тривогами, відсутністю електрозабезпечення в Сумській області, зокрема в м. Тростянець (графік - 4 години відключення, +2 години наявне світло), отриманням повного тексту постанови 27.12.2022 (проголошена 26.12.2022), представником особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, подано було апеляційну скаргу 04.01.2023 року до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області. Постановою Сумського апеляційного суду від 26.01.2023 року апеляційну скаргу повернуто, у зв`язку з пропуском строку на подання апеляційної скарги та не було заявлено клопотання про його поновлення із зазначенням причин пропуску цього строку. Враховуючи наведене, діючий у Україні воєнний стан, наявність повітряних тривог та відключення електроенергії, в тому числі, і у м. Тростянець Сумської області, апеляційний суд вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді поважними, що є підставою для його поновлення. Що стосується доводів заявленого клопотання адвоката Пирогової О.Т. про зупинення провадження у справі на період проходження ОСОБА_1 військової служби, апеляційний суд вважає його необґрунтованим, виходячи з наступного. Так, особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За таких обставин, керуючись ст. 268 КУпАП, суд вважає, що справу можна розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Неявка правопорушника в судове засідання не перешкоджає апеляційному розгляду. Також, апеляційний суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не позбавлена можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи. Крім того, ОСОБА_1 має захисника адвоката Пирогову О.Т., яка представляє його інтереси під час розгляду справи, тому він не позбавлений можливості забезпечити належним чином свій судовий захист. Апеляційний суд також враховує, що апеляційна скарга подана захисником ОСОБА_1 адвокатом Пироговою О.Т., а тому, процесуальних порушень, зокрема порушення права на захист та права на доступ до правосуддя, апеляційний суд не вбачає, оскільки суд вправі розглянути справу за відсутністю особи, що скоїла правопорушення, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП. Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що в задоволенні клопотання адвоката Пирогової О.Т. про зупинення провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст.130 КУпАП необхідно відмовити. Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції, то апеляційний суд зазначає таке Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Пункт 3 Порядку визначає, що огляд проводиться на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Аналогічні положення містить п. 2 розділу І та п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015. Приписами п. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП, що тягне за собою відповідну відповідальність, про що, складається протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначаються ознаки сп`яніння. Установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться, є визначена у ст. 266 КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ 10.11.2015 № 1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в МЮ 11.11.2015 за № 1413/27858) і п.п. 3-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМ 17.12.2008 № 1103, з послідуючими змінами), процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння і безпосередньо порядок проведення такого огляду. За змістом ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч.3 ст. 266 КУпАП). Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а згідно ч. 2 ст.251КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Так, перевіркою судом апеляційної інстанції постанови районного суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії №315782 від 27 жовтня 2022 року, в якому викладено повні відомості щодо особи правопорушника, суть правопорушення, обставини, час та місце вчиненого правопорушення, посилання на відповідний пункт ПДР України та на частину статті та статтю, яка передбачає відповідальність за такі дії, міститься посилання на долучені до протоколу докази, довідкою, дисками з відеозаписом з нагрудної камер поліцейського. Щодо доводів апелянта про не керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки, керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими. Із доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с.14) вбачається, що автомобіль ВАЗ 2101 з номерним знаком НОМЕР_1 стоїть узбіччі від дороги в той час, коли діє комендантська година, а саме 01 год. 48 хв., працівники поліції спілкуються із ОСОБА_1 , будь-які інші особи в автомобілі відсутні, що у свою чергу спростовує наведені доводи скарги, що ОСОБА_1 не керував автомобілем. Спростовуючи вказані доводи апелянта, апеляційний суд враховує, що з відеозапису, переглянутого під час підготовки до апеляційного розгляду (а.с.14) вбачається, що працівники поліції спілкувалися із ОСОБА_1 , саме як із водієм автомобіля і саме йому, а не будь-якій іншій особі, неодноразово пропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою «Драгера» або проїхати до медичного закладу, на що ОСОБА_1 постійно виражався нецензурною лексикою у сторону працівників поліції, тобто, фактично своєю поведінкою останній відмовився проходити вищевказаний огляд, при цьому, йому роз`яснено наслідки такої відмови проходження огляду та складення відносно нього адмінпротоколів, за вчинені ним адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 122-2, ст. 173, ч. 1 ст. 130КУпАП. Доводи апеляційної скарги стосовно порушення працівниками поліції процедури огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, відсутності в матеріалах справи направлення на такий огляд, не залучення свідків, апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються виходячи з наступного. З наявного в матеріалах справи відеозапису (а.с. 14), вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою «Драгера» або у медичному закладі, на що ОСОБА_1 постійно, категорично виражався нецензурною лайкою у бік працівників поліції, навіть з «погрозою», відносно працівника поліції ОСОБА_2 , і така зухвала поведінка останнього фактично розцінюється, як відмова у проходженні зазначеного огляду з метою виявлення стану на алкогольне сп`яніння, крім того, останньому роз`яснено положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено про складання відносно нього адміністративних протоколів, за ч. 1 122-2, ст. 173, ч.1 ст. 130КУпАП. Крім того, згідно законодавства України про адміністративні правопорушення відповідне направлення про проходження вказаного огляду у медичному закладі видається працівником поліції уповноваженій особі закладу охорони здоров`я (яке залишається у цій установі), а не особі, яка керувала т/з із ознаками алкогольного, наркотичного сп`яніння, і лише за обставин, коли така особа має бажання проходити відповідний огляд. Коли особа, яка керує т/з не бажає проходити огляд у закладі охорони здоров`я, то направлення й не видається. Із долученого до матеріалів справи та переглянутого судом відеозапису (а.с.14) слідує, шо ОСОБА_1 не виявив бажання проходити огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння, лише постійно виражався нецензурною лайкою у бік поліцейських. Що стосується доводів апелянта про те, що працівниками поліції не було залучено свідків, то суд їх вважати обґрунтованими не може, оскільки ч. 2 ст. 266 КУпАП після прийняття Закону України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року зазнала змін і відповідно до неї огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, то апеляційний суд зазначає наступне. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, оскільки всі дії з приводу відмови ОСОБА_1 були зафіксовані на відеозапис, який був долучений до справи та містить фіксацію усієї процедури, а тому наявність 2 свідків у цьому разі є не обов`язковою, у зв`язку з чим це не впливає на допустимість самого протоколу про адміністративне правопорушення. Доводи апелянта про те, що в основу оскаржуваної постанови суду покладені покази поліцейського Катриченка М., який складав вказаний протокол, покази якого, не узгоджуються з іншими доказами, і у відповідності до розділу II Інструкції № 1452/735 не може бути залучений як свідок, апеляційний суд вважає необгрунтованими, виходячи з наступного. Як вбачається з об`єднаних матеріалів даної справи, відносно ОСОБА_1 було складено три протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ст. 173, ч.1 ст. 130 КУпАП, при цьому, у протоколі щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейський ОСОБА_2 не вказаний у графі «свідки чи потерпілі», а вчинення ОСОБА_1 цього адміністративного правопорушення підтверджується наданими та дослідженими в матеріалах даної справи доказами, серед яких, долучений та переглянутий апеляційним судом відеозапис (а.с.14). Перевіривши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів. Суд апеляційної інстанції зазначає, що переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, як про те ставить питання захисник, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, і є достатнім для запобігання вчиненню ним нових правопорушень. Враховуючи викладене вважаю, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника не вбачається. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному перегляді справи, не встановлено. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокату Пироговій О.Т., строк на апеляційне оскарження постанови судді Тростянецького районного суду Сумської області від 22 грудня 2022 року. Відмовити у задоволенні клопотання захисника особи, яка притягується адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Пирогової О.Т. про зупинення провадження у справі № 588/1105/22 за апеляційною скаргою адвоката Пирогової О.Т. на постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 22 грудня 2022 року, відносно ОСОБА_1 , на період проходження ним військової служби. Постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 22 грудня 2022 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ст.173 КУпАП закрито, на підставі пункту 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень, та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника Пирогової О.Т. на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.