Постанова Сумський апеляційний суд № 591/5660/22

Справа №591/5660/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В. Номер провадження 33/816/230/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 лютого 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Шевченка Д.С. на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 17 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп. В С Т А Н О В И В: Як вбачається з оскаржуваної постанови судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 29 жовтня 2022 року о 23 год. 25 хв. керував транспортним засобом автомобілем ЗАЗ DAEWOO, н.з. НОМЕР_1 в м. Суми по вул. Харківська, поблизу будинку № 25, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода, від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора алкотест «Drager» та в медичному закладі КНП СОР ОКМЦСНЗ відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Шевченко Д.С. подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а справу закрити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник Шевченко Д.С. вказує наступне. Суд першої інстанції, розглядаючи справу на підставі складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення визнав його винним у порушенні п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак вказаний висновок суду першої інстанції не у повній мірі відповідає фактичним обставинам справи, належним чином не умотивований та не ґрунтується на законі, оскільки, незважаючи на вказані вище вимоги закону, при відмові ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння протокол про адміністративне правопорушення був складений працівником поліції у відсутності двох свідків, тобто фіксування відмови водія від огляду на стан алкогольного сп`яніння проводилось поліцейськими з порушенням вказаних вище норм процесуального законодавства, оскільки були відсутні двоє свідків. Так, відповідно до матеріалів справи та пояснень ОСОБА_1 жодного відсторонення останнього від керування транспортними засобами не було. ОСОБА_1 вказав, що надалі самостійно продовжив рух, керуючи транспортним засобом. Зазначає, що докази відсторонення відсутні, а отже працівники поліції знов порушили вимоги чинного законодавства та порядок проведення огляду, що тягне за собою його недійсність (ст. 266 КУпАП «Відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції»), Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 059860 від 29.10.2022 не можна визнати належним і допустимим доказом, оскільки він не відображає усіх необхідних обов`язкових складових елементів юридичного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та під час його складання не був дотриманий процесуальний порядок фіксації відмови водія т/з від проведення огляду, тобто процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, внаслідок чого були істотно порушені права та законні інтереси громадянина України ОСОБА_1 . З наданого суду відеозапису не вбачається дотримання працівниками поліції процесуального порядку фіксації відмови водія т/з від проведення огляду, оскільки протокол про адміністративне правопорушення був складений поліцейським у відсутності двох свідків, тобто фіксування відмови водія від огляду на стан алкогольного сп`яніння проводилось з суттєвим порушенням норм процесуального законодавства, оскільки були відсутні двоє свідків. Наведене у своїй сукупності дає підстави беззаперечно стверджувати те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена, належні і допустимі докази відсутні, а чисельна кількість сумнівів, які виникають, мають бути витлумачені лише на користь ОСОБА_2 . Таким чином апелянт прийшов до висновку про відсутність юридичного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у діях громадянина України ОСОБА_1 , тобто до обставини, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення. Вислухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Д.С., який вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Пункт 3 Порядку визначає, що огляд проводиться на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Аналогічні положення містить п. 2 розділу І та п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015. Приписами п. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП, що тягне за собою відповідну відповідальність, про що, складається протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначаються ознаки сп`яніння. Установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться, є визначена уст. 266 КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ 10.11.2015 № 1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в МЮ 11.11.2015 за № 1413/27858) і п.п. 3-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМ 17.12.2008 № 1103, з послідуючими змінами), процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння і безпосередньо порядок проведення такого огляду. За змістом ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч.3 ст. 266 КУпАП). Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а згідно ч. 2 ст.251КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Так, перевіркою судом апеляційної інстанції постанови районного суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення від 29 жовтня 2022 року серії ААБ № 059860 складеним відносно ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3); - направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с. 3); - довідкою відділу АП УПП в Сумській області від 02 листопада 2022 року, з якої вбачається, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Зазначене посвідчення водія вилучено у відповідності до ст. 265-1 КУпАП та знаходиться в управлінні патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції (а.с. 5); - відеозаписом, згідно якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом та на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора алкотест «Drager» та в медичному закладі. Дослідивши вказані матеріали, в тому числі дослідивши зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні порушенні вимог п.2.5.ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів. Доводи апеляційної скарги в тому, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 059860 від 29.10.2022 не можна визнати належним і допустимим доказом, оскільки він не відображає усіх необхідних обов`язкових складових елементів юридичного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та під час його складання не був дотриманий процесуальний порядок фіксації відмови водія т/з від проведення огляду, тобто процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, внаслідок чого були істотно порушені права та законні інтереси громадянина України ОСОБА_1 є недопустимими, не заслуговують на увагу та не спростовують правильного висновку суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення викладено повні відомості щодо особи правопорушника, суть правопорушення, обставини, час та місце вчиненого правопорушення, посилання на відповідний пункт ПДР України та на частину статті та статтю, яка передбачає відповідальність за такі дії, посилання на долучені до протоколу докази. Також, з протоколу вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснено положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено його про дату, час і місце судового розгляду складених відносно нього матеріалів(арк.с. 1). Крім того, із дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано подію, що мала місце при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ААБ № 059860 від 29 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_1 , який переглянутий судом апеляційної інстанції при підготовці справи до розгляду, підтверджується факт відмови ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичній установі. На відеозаписі видно, що поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про те, що є підозра, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, пропонує йому пройти медичний огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру або в медичному закладі. На, що ОСОБА_1 відповів відмовою, та не заперечував вживання алкоголю перед керуванням. Також, з протоколу вбачається, що ОСОБА_1 , роз`яснено положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено його про дату, час і місце судового розгляду складених відносно нього матеріалів, а також в протоколі наявний підпис ОСОБА_1 ,, що підтверджує його згоду на зміст протоколу(арк.с. 2). Що стосується доводів апелянта про те, що з наданого суду відеозапису не вбачається дотримання працівниками поліції процесуального порядку фіксації відмови водія т/з від проведення огляду, оскільки протокол про адміністративне правопорушення був складений поліцейським у відсутності двох свідків, тобто фіксування відмови водія від огляду на стан алкогольного сп`яніння проводилось з суттєвим порушенням норм процесуального законодавства, оскільки були відсутні двоє свідків, то апеляційний суд не буре їх до уваги, з огляду на таке. Порядок затверджений 17 грудня 2008 року постановою Кабінету Міністрів України № 1103 на реалізацію положень ст. 266 КУпАП, що вбачається із преамбули постанови. Останні зміни у Порядок вносилися постановою КМУ № 888 від 28.10.2015. Частина 2 ст. 266 КУпАП на той час визначала, що Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. Між тим Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» 16 лютого 2021 року № 1231-IX частину другу статті 266 КУпАП викладено у такій редакції: "Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення". Враховуючи ієрархію нормативних актів, слід керуватися не підзаконними Порядком, в якому не вносилися зміни останні сім років, а саме законом частиною 2 ст. 266 КУпАП в чинній редакції. Відтак, поліцейським дотримано вимоги ст. 266 КУпАП щодо відеофіксації, у тому числі відмови водія від проходження огляду. Тому, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено? а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції однобічно та упереджено вирішив справу, не з`ясував обставин, які мають суттєве значення для встановлення істини, знехтував конституційним принципом презумпції невинуватості, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Враховуючи викладене вважаю, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника не вбачається. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 17 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 рік залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника адвоката Шевченка Д.С. на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.