Ухвала КАС ВС № 990/95/23

УХВАЛА 22 травня 2023 року м. Київ справа №990/95/23 адміністративне провадження № П/990/95/23 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Рахункової палати про визнання протиправними та скасування постанови та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Верховної Ради України, Рахункової палати, у якій просив: - визнати протиправною та скасувати постанову Верховної Ради України від 10.04.2023 № 3014-IX «Про висловлення недовіри ОСОБА_1 »; - визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого повноваження Голови Рахункової палати від 11.04.2023 № 103-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; - зобов`язати Рахункову палату поновити ОСОБА_1 на посаді Голови Рахункової палати; - стягнути з Рахункової палати на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за періоди з 11.04.2023 (наступний день після звільнення) по день прийняття судом рішення про поновлення на посаді (із зазначенням конкретної суми та її розрахунку). - звернути до негайного виконання рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Рахункової палати та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. Вирішуючи питання щодо можливості прийняття вказаної позовної заяви до провадження Верховного Суду, Суд виходить з такого. Юрисдикція та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначається Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Главою 2 КАС України регламентовано правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також наведено критерії розмежування предметної, інстанційної юрисдикції та територіальної підсудності адміністративних судів. Частиною четвертою статті 22 КАС України визначено виключну підсудністість Верховного Суду як суду першої інстанції. Відповідно до цієї статті Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою. Зазначений перелік справ, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Частиною першою статті 20 КАС України визначено перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, в той час як решта публічно-правових спорів підсудні окружним адміністративним судам (частина друга статті 20 КАС України). З поданого до суду адміністративного позову вбачається, що позивачем в одній позовній заяві об`єднано вимоги, адресовані Верховній Раді України та Рахунковій палаті. Відтак, з переліку заявлених Верховному Суду як суду першої інстанції вимог (з урахуванням вимог дотримання інстанційної та виключної підсудності, визначених статтями 22 та 266 КАС України) йому підсудні лише позовні вимоги, що звернені до Верховної Ради України. Позовні вимоги, адресовані Рахунковій палаті, Верховному Суду як суду першої інстанції не підсудні та вирішуються окружним адміністративним судом (частина друга статті 20 КАС України). Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності Рахункової палати як суб`єкта владних повноважень вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом (стаття 25 КАС України). Відповідно до частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. У свою чергу, частиною п`ятою статті 172 КАС України визначено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Згідно із частиною шостою статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. З урахуванням приписів вказаної норми КАС України, роз`єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом Верховним Судом як адміністративним судом першої інстанції за таких обставин є неможливим, оскільки вимоги позивача, заявлені до Окружного адміністративного суду міста Києва, не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 16 травня 2019 року у справі №9901/8/19, від 27 червня 2019 року у справі №9901/189/19, від 08 серпня 2019 року у справі №9901/17/19, від 19 вересня 2019 року у справі №9901/62/19, від 02 жовтня 2019 року у справі №9901/382/19 та від 03 вересня 2020 року у справі №9901/271/20. Згідно із пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). Як було зазначено вище, застосування статті 172 КАС України щодо роз`єднання позовних вимог, є неможливим. Отже, враховуючи, що позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, вказаний позов в цілому не може бути прийнятий до розгляду Верховним Судом і підлягає поверненню особі, яка його подала. Суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не позбавляє ОСОБА_1 права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому, не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист (частина восьма статті 169 КАС України). Керуючись статтями 22, 169, 172, 241, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, Суд, - УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Рахункової палати про визнання протиправними та скасування постанови та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути позивачеві з доданими до неї документами. Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана безпосередньо до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. Суддя В. М. Шарапа