Постанова 4851 № 520/421/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2023 р.Справа № 520/421/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Реброва А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 12.11.21 по справі № 520/421/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд: - зобов`язати начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Рубеля А.М. прийняти позивача на особистому прийомі та розглянути звернення від 29.11.2019 належним чином; - зобов`язати начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Рубеля А.М. розглянути належним чином питання притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, начальника СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області шляхом звільнення з займаних посад. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 року по справі № 520/421/20 залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.02.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Харківського окружного адміністративного суду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 прийнято адміністративну справу до розгляду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 позовну заяву, з урахуванням поданих уточнень та доповнень до позовної заяви від 14.04.2021 - залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 по справі № 520/421/20 скасовано. Справу № 520/421/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 прийнято адміністративну справу до розгляду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 повернуто позивачу відповідь на відзив з уточненням позовних вимог. Головним управлінням Національної поліції в Харківській області подано до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Приймаючи рішення про закриття провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі не є публічно-правовим, а предмет перевірки у цій справі виходить за межі повноважень суду адміністративної юрисдикції, та вимоги позивача мають бути розглянуті в межах кримінального, а не адміністративного судочинства. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Згідно з п. 1 ч. 1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Тобто, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень ще не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 560/1679/19. Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України, судоустрій, судочинство, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства визначаються виключно законами. Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України. Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення. Згідно з п. 10 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено параграфом 1 глави 26 КПК України. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303, 314-316 КПК. Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Згідно ч. 1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. У Рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 №6рп/2001 роз`яснено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду та вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості під час розслідування кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства та прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися в порядку, встановленому згаданим вище Кодексом, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери. Із цього слідує, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійснення ними досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Такі дії не є способом реалізації посадовими особами органів прокуратури та досудового розслідування своїх владних управлінських функцій, а є наслідком виконання ними функцій, обумовлених завданнями кримінального судочинства. Наведений вище висновок також викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №826/13340/15. Отже, слідчий, дізнавач, прокурор під час вчинення дій, пов`язаних із досудовим розслідуванням злочинів (кримінальних проступків), не здійснюють публічно-владних управлінських функцій, а тому оскарження таких дій має відбуватися виключно за правилами, встановленими КПК України. Велика Палата Верховного Суду в своїх рішеннях, під час визначення предметної юрисдикції справ, неодноразово вказувала, що суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин (зокрема, постанова від 03.07.2018 в справі №826/27224/15). Як свідчать матеріали справи, 29.11.2019 позивач, керуючись Законом України «Про Національну поліцію», звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області - Сокуренко В.В., в якій просив: - притягнути до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення із займаних посад: слідчого Холодногірського ВП ГУ НП у Харківській області Решетняк А.В.; начальника Холодногірського ВП ГУ НП у Харківській області Плотнікова Д.В., керівників СВ Холодногірського ВП ГУ НП у Харківській області Лінник С.О.; - зобов`язати Холодногірський ВП ГУ НП в Харківській області розслідувати кримінальне провадження № 12016220510004405; - виконати усі ухвали слідчих суддів Ленінського районного суду м. Харкова та вказівки Харківської місцевої прокуратури № 1 кримінальному провадженню № 12016220510004405. - зобов`язати слідчого Горбатенко А.А. виконати ухвалу слідчого суд: Грінчук О.П. від 05.11.2019. Зі змісту заяви від 29.11.2019 встановлено, що позивач також просив прийняти його на особистому прийомі громадян. Про день та час особистого прийому просив повідомити його по телефону : НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). Колегія суддів досліджуючи зміст вищевказаних звернень позивача зазначає, що фактично останній оскаржує бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не розгляду його звернення щодо стану кримінального провадження №12016220510004405 за фактом його побиття. Тобто, фактично в межах спірних правовідносин у даній справі позивач і відповідач діють як учасники кримінального провадження, права і обов`язки яких визначені кримінальним процесуальним законом, а тому спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді. Відповідно, розгляд питання щодо правомірності дій або бездіяльності відповідача повинно вирішуватися в рамках кримінального процесуального законодавства. Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховний Суд, викладеною у постанові від 10.12.2020 по справі № 820/2892/18. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення клопотання Головного управління Національної поліції в Харківській області про закриття провадження у справі та закриття провадження у справі №520/421/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 по справі №520/421/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 22.05.2023 року