Постанова 4851 № 520/421/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2021 р. Справа № 520/421/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 12.05.21 по справі № 520/421/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Харківського окружного з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі відповідач, ГУ НП в Харківській області), в якому просив: - визнати бездіяльність начальника ГУ НП в Харківській області Сокуренко В.В. протиправною, що полягає у відмові прийняти ОСОБА_1 на особистому прийомі та у не розгляді звернення позивача від 29.11.2019; - зобов`язати начальника ГУ НП в Харківській області Сокуренко В. В. прийняти ОСОБА_1 на особистому прийомі та розглянути його звернення від 29.11.2019. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 року по справі № 520/421/20 залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції Харківського окружного адміністративного суду. У зазначеній постанові Верховний Суд констатував, що відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій, не встановивши належним чином обставин отримання позивачем відповіді у межах строку, та не витребувавши доказів, які б підтверджували або спростостовували твердження відповідача, дійшли передчасних висновків про відсутність протиправної бездіяльності начальника ГУ НП в Харківській області Сокуренко В.В. щодо відмови прийняти ОСОБА_1 на особистому прийомі та у не розгляді звернення позивача від 29.11.2019, Так, Верховний Суд зазначив, що копія витягу із журналу реєстрації звернень громадян, які надійшли поштою, яка міститься в матеріалах справи підтверджує лише факт реєстрації заяви ОСОБА_1 , однак не підтверджує факту отримання відповіді заявником, а відтак не може слугувати підставою для відсутності визнання бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви. Верховний Суд звернув увагу на те, що реєстрація відповіді на звернення чи скаргу як вихідного документа у журналі реєстрації вихідної документації розпорядника інформації і присвоєння за фактом реєстрації вихідного номера не є моментом завершення перебігу строку на надання відповіді, визначеного законом. Належними і допустимими доказами відправлення відповіді є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв`язку про його прийняття (пункт 66 Правил № 270), опис вкладення у цінний лист, зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, докази направлення електронною поштою або розписка про отримання у разі вручення заявнику особисто. Вказана правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 802/211/16-а, від 06.09.2019 у справі № 128/4752/15-а, від 25.06.2020 у справі № 802/1442/15-а. За таких обставин колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх повноважень, визначених процесуальним законодавством щодо витребування усіх вищезазначених доказів, необхідних для встановлення фактичних обставин у справі стосовно встановлення дійсної дати отримання відповіді на заяву. За висновками Верховного Суду під час нового розгляду справи необхідно з`ясувати достовірну дату отримання відповіді відповідача на заяву позивача, що дасть змогу встановити наявність чи відсутність факту бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_1 , а відтак, і підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.5 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи. Отже, в даному апеляційному провадженні справа розглядається з урахуванням наведених висновків суду касаційної інстанції. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 по справі № 520/421/20 прийнято адміністративну справу до розгляду. 14.04.2021 року до Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 були подані уточнення та доповнення до позовної заяви, відповідно до яких позивач просить суд: - зобов`язати начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Рубеля А.М. прийняти його на особистому прийомі та розглянути його звернення від 29.11.2019 р. належним чином; - зобов`язати начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Рубеля А.М. розглянути належним чином питання притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, начальника СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області шляхом звільнення з займаних посад. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 по справі № 520/421/20 позовну заяву, з урахуванням поданих уточнень та доповнень до позовної заяви від 14.04.2021 залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 по справі № 520/421/20 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду. Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 по справі № 520/421/20, справу направити для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 більше не працює на посаді начальника, а замість нього начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області є Рубель А. М., позивачем було уточнено належного відповідача по справі - ОСОБА_3 . Вважає, що залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції протиправно не застосував приписи статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за змістом якої якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Наполягав, що оскільки замість ОСОБА_2 , працює ОСОБА_3 , то відповідати за позовом повинен саме ОСОБА_3 , а не ОСОБА_2 . У надісланому відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказав, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та безпідставною. Вважає, що суд першої інстанції ретельно дослідив матеріали справи, зробив правильні висновки, які підтверджені відповідними доказами, та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення відповідно до норм чинного законодавства. Так, позивач, подаючи уточнення до позовної заяви, в яких просив зобов`язати начальника ГУ НП в Харківській області Рубеля А.М. вчинити певні дії, повинен був вказати коли та яким чином було порушено його права чи законні інтереси саме ОСОБА_3 та надати відповідні докази такого порушення, однак ОСОБА_1 вказаних дій у встановлений судом строк не вчинив, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення позовної заяви без розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Приймаючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що оскільки провадження у справі було вікрито за позовною заявою, яка не відповідала вимогам ст.ст.160, 161 та 172 КАС України, а позивач на виконання ухвали про залишення адміністративного позову без руху від 15.04.2021 у визначений строк не усунув недоліків заяви у строк, встановлений судом, наявні підстави для застосування п.7 ч.1 ст. 240 КАС України. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною 13 статті 171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом. Колегією суддів встановлено, що застосовуючи п.7 ч.1 ст.240 КАС України до уточненої позовної заяви ОСОБА_1 , поданої 14 квітня 2021 року, суд першої інстанції послався на невиконання позивачем ухвали суду від 15.04.2021 про залишення без руху позовної заяви та ненадання заяви про продовження строку усунення недоліків у строк, встановлений судом. Серед недоліків позовної заяви, які слугували підставою для залишення вказаної позовної заяви без руху, судом зазначено: відсутність вимог щодо протиправності рішення, або дії чи бездіяльності начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Рубеля А.М., якими були порушені права позивача, а також доказів, що підтверджують вказані обставини. Таким чином, судом першої інстанції було досліджено на відповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України саме уточнення та доповнення до позовної заяви ОСОБА_1 , які подані 14 квітня 2021 року. Разом з цим, поданий позивачем уточнений позов за своєю суттю є окремою заявою, поданою в порядку ч.1 ст.47 КАС України, до якої не може бути застосовано положення ст.ст.160, 161, ч.13 ст.171 КАС України, які стосуються саме позовної заяви, а не поданих до неї уточнень. Колегія суддів зазначає, що розгляд уточнень позовних вимог та розгляд відповідних заяв, вирішення питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, роз`яснення учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані, з`ясування, чи надав позивач докази, на які він посилається у позові відбувається у підготовчому засіданні, що передбачено ч.2 ст.180 КАС України. Слід також вказати, що в силу ч.ч.2 та 3 ст.47 КАС України у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Таким чином, суд першої інстанції має достатньо процесуальних засобів, передбачених КАС України, для повного та всебічного з`ясування обставин справи, визначення складу осіб, які братимуть участь у справі, встановлення предмету спору, вирішення питання щодо заміни неналежного відповідача, з`ясування чи надали сторони докази, на які вони посилаються тощо. Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції не позбавлен процесуальної можливості не прийняти уточнення позовних вимог, виклавши при цьому відповідне мотивування, та розглянути справу за первинною позовною заявою. Отже, постановляючи ухвалу від 15 квітня 2021 року про залишення позовної заяви без руху та в подальшому залишивши позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду ухвалою від 12 травня 2021 року суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Колегія суддів зауважує, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність залишення судом першої інстанції без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 з підстав, визначених у п.7 ч.1 ст.240 КАС України. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Підсумовуючи вищевикладене з урахуванням встановлених обставин у справі, колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 по справі № 520/421/20 прийнята з порушенням вимог процесуального права, а тому відповідно до вимог ч.3 ст.312 КАС України підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, п.7 ч.1 ст.240, ст.ст.242, 243, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 по справі № 520/421/20 - скасувати. Справу № 520/421/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій О.В. Присяжнюк