Постанова 4821 № 707/726/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/290/23 Справа № 707/726/23 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Суходольський О.М. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2023 року м.Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Давигори С.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Давигори С.А. на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 05 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,- в с т а н о в и в: Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 05 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536,80 грн. Як встановлено судом першої інстанції, 05.03.2023 о 22 год. 40 хв. у с.Свидівок Черкаського району Черкаської області, вул.Дахнівська, 21, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Аudi Q5», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись із оскаржуваною постановою, захисник ОСОБА_1 - Давигора С.А. подала апеляційну скаргу з заявою про поновлення строку та просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 05 квітня 2023 року, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційні вимоги мотивував тим, що сам по собі факт відмови водія пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу на стан сп`яніння ще не є безумовною підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначає, що матеріали справи не містять направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу, яке також не було вручено і ОСОБА_1 , що свідчить про не направлення у встановлений законом спосіб водія у заклад охорони здоров`я для визначення стану алкогольного сп`яніння. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не містить будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем та його передачі для керування іншій особі, однак в рапорті поліцейський вказує на те, що після вилучення документів на автомобіль, право керування було передано іншій особі. Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку захисника ОСОБА_1 - Давигори С.А. про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП. Із матеріалів справи вбачається, 05.04.2023 ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні місцевого суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, з матеріалами справи його представник ознайомилася в суді першої інстанції 20.04.2023, тоді як апеляційна скарга, яка направлена на електронну адресу суду, зареєстрована 21.04.2023, з чого слідує, що апелянтом не пропущений строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався. Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП. Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають. Незважаючи на позицію захисника ОСОБА_1 - Давигори С.А. про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 229444 від 05.03.2023, згідно якого, 05.03.2023 о 22 год. 40 хв. у с.Свидівок Черкаського району Черкаської області по вул.Дахнівська, 21, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Аudi Q5», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП; - рапорту поліцейського взводу №1 роти №2 БУПП в Черкаській області ДПП Артюшенка В.В., згідно якого, по вул.Дахнівська, 21 у с.Свидівок Черкаського району Черкаської області, згідно ст.35 ЗУ ПНП, було зупинено транспортний засіб «Аudi Q5», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , при спілкуванні з яким у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та якому в законному порядку було запропоновано пройти освідування, на що водій відмовився та якого відсторонено від керування транспортним засобом. - відеозапису, переглянутого в суді апеляційної інстанції. Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - Давигора С.А. посилається на те, що сам по собі факт відмови водія пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу на стан сп`яніння ще не є безумовною підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. В свою чергу, статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України. Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). З врахуванням викладеного та наявних у матеріалах справи доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, вважаю зазначені доводи сторони захисту неспроможними. Безпідставними є доводи захисника про те, що матеріали справи не містять направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу, яке також не було вручено і ОСОБА_1 , що свідчить про не направлення у встановлений законом спосіб водія у заклад охорони здоров`я для визначення стану алкогольного сп`яніння, оскільки направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного сп`яніння необхідне безпосередньо для огляду водія, тоді як ОСОБА_1 відмовився від проходження зазначеного огляду. Неприйнятними є доводи адвоката Давигори С.А., що протокол про адміністративне правопорушення не містить будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем та його передачі для керування іншій особі, однак в рапорті поліцейський вказує на те, що після вилучення документів на автомобіль, право керування було передано іншій особі, позаяк вони спростовуються дослідженим, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, відеозаписом із нагрудного портативного відеореєстратора поліцейського, з якого вбачається факт відсторонення працівниками поліції ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Зазначений відеозапис також підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне порушення. Крім того, відповідно до вимог ст.256 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право подавати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Із матеріалів справи та наявного у них відеозапису вбачається, що будь-які зауваження у ОСОБА_1 були відсутні. Дослідивши наявні у матеріалах справи докази і оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності в їх сукупності, вважаю винуватість ОСОБА_1 доведена. Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33,34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів. З огляду на викладене, вважаю, що постанова Черкаського районного суду Черкаської області від 05 квітня 2023 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, як того просить сторона захисту - відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и в: Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 05 квітня 2023 року щодо, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Давигори С.А., - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба