Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/4159/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/4159/21 Номер провадження 22-ц/814/1873/23Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е.М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 травня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Одринської Т. В. суддів: Дорош А.І., Триголова В.М., за участю секретаря : Сальної Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про визнання дій незаконними, відновлення газопостачання та стягнення відшкодування споживачу вартості недовідпущеного природного газу, моральної шкоди, внаслідок безпідставного припинення газопостачання, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 12 липня 2022 року, В С Т А Н О В И В : У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про визнання дій незаконними, відновлення газопостачання та стягнення відшкодування споживачу вартості недовідпущеного природного газу, моральної шкоди, внаслідок безпідставного припинення газопостачання. Позов мотивовано тим, що з 06.11.2015 року вона є власницею будинку АДРЕСА_1 , до якого, згідно Акту про припинення газопостачання № 686 від 21.09.2016 року, представниками Миргородського РГП ПАТ «Полтавагаз» здійснено припинення газопостачання будинку шляхом механічного від`єднання на місці врізки. При відключенні будинку від газопостачання, відповідач допустив ряд порушень Кодексу газорозподільних систем, Закону України «Про захист економічної конкуренції». Жодних підстав для припинення газопостачання до будинку у відповідача не було. Листом від 15.03.2021 року №06.2/3178/р-7697 відповідач відмовив у відновленні газопостачання, посилаючись на необхідність сплатити заборгованості, незважаючи на те, що рішенням Миргородського міськрайонного суду від 19.01.2016 року, заборгованість визнана за іншою особою. АТ «Полтавагаз» з 06.11.2015 року не повідомляло про існування боргу та не надсилалопретензійщодонеобхідностійогопогашення позивачу. З урахуванням встановлених відповідачем планових об`ємів споживання газу за період з 21.09.2016 року по 31.03.2021 року недовідпущений об`єм становить 43408 м.куб., що в грошовому виразі становить 315588,43 гривень, які вона просить стягнути з АТ «Полтавагаз». Позивач просила стягнути компенсацію за спричинену моральну шкоду, що виразилась в душевних стражданнях, які вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо неї самої та її матері; протиправною поведінкою відповідача та незаконного непоновлення газопостачання; перебування працівників АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на подвір`ї домобудівлі без присутності господарів; відсутність газопостачання сприяло пошкодженню майна будинку; в зв`язку з виниклими взаємовідносинами довелосяз вертатися в судові органи і витрачати час на доведення правомірності своєї поведінки і неправомірності відповідача, що продовжується дуже тривалий час - протягом шести років; дійшлося докладати додаткових зусиль для організації життя; через перебування в холодному будинку вона та її мати часто хворіли, що викликало її переживання за своє здоров`я та рідної людини; в деякій час довелося орендувати в осінньо-зимовий період інше житло; булла вимушена перелаштовувати свій спосіб життя, знаходити альтернативні засоби опалювання житла, приготування їжі. Розмір моральної шкоди оцінює в 150000 гривень. Уточнивши позов, позивач просила визнати дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» по припиненню газопостачання в будинок ОСОБА_1 - незаконними. Зобов`язати відповідача за власний рахунок відновити газопостачання в будинок позивача. Стягнути з відповідача на користь споживача в рахунок вартості недовідпущеного природного газу суму 315588,43 гривень, на відшкодування компенсації моральної шкоди у розмірі 150000,00 гривень та судові витрати, які складаються з суми судового збору у розмірі 2270,00 гривень та витрат на правничу допомогу у розмірі 68000,00 гривень. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12 липня 2022 року позов задоволено частково. Визнано дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» по припиненню газопостачання споживача ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1 - незаконними. Зобов`язано АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» відновити газопостачання споживача ОСОБА_1 в будинок АДРЕСА_1 . Стягнуто з АТ «Оператор газорозподільноїсистеми «Полтавагаз» на користь ОСОБА_2 суму вартості недовідпущеного природного газу у розмірі 315588, 43 грн. Стягнуто з АТ «Оператор газорозподільноїсистеми «Полтавагаз» на користь ОСОБА_3 суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн. Стягнуто з АТ «Оператор газорозподільноїсистеми «Полтавагаз» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 48 850,00 грн. З вказаним судовим рішення не погодився відповідач, та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що Кодексом ГРМ не передбачено завчасного повідомлення споживача про обмеження та припинення розподілу природног газу у випадку несанкціонованого відновлення газопостачання. Вказував, що Акт №1472 від 25.05.2015 року про припинення газопостачання за адресою АДРЕСА_1 , споживачу ОСОБА_4 та акт №15 від 21.09.2016 року про припинення газопостачання за адресою АДРЕСА_1 , споживачу ОСОБА_1 є чинними. Правомірність припинення газопостачання судом першої інстанції не досліджувались. При винесенні оскаржуваного рішення суд втрутився у господарську діяльність АТ «Полтавагаз» та ТОВ «Полтавагаз збут» нівелювавши важіль впливу на боржників, як припинення газопостачання за заборгованість та самовільне відновлення газопостачання. Зазначав, що судом порушено норми процесуального права, оскільки під час розгляду справи, після закриття підготовчого провадження прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог. Щодо стягнення мральної шкоди зазначав, що позивачем не доведено егативні зміни у житті та необґрунтовано розміру відшкодування шкоди та недоведено її документально. Також відповідач посилався на те, що витрати на правову допомогу є значно завищеними. Крім того вважає, що сплили строки позовної давності. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Відзив обгрунтовувавла тим, що вона не визнає викладені в апеляційній скарзі доводи, оскільки суд першої інстанції у повному обсязі дослідив всі обставини справи. Вказувала, що АТ «Полтавагаз» порушило порядок припинення газопостачання, а тому відсутні підстави для механічного від`єднання відводу газопроводу від діючого газопроводу. Вважає, що апелянт не довів фактів порушення судом його прав та інтересів та норм матеріального права. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скаргазадоволенню не підлягає, з наступних підстав. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на підставі договору дарування від 06.11.2015 року ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 . Згідно акту від 25 травня 2015 року газопостачання до вказаного будинку було припинено, у зв`язку з наявною заборгованістю. На момент припинення газопостачання договір на надання послуг із газопостачання було укладено з ОСОБА_4 . Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 січня 2016 року у справі № 541/2312/15-ц, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» 16 669,10 грн заборгованості за послуги з газопостачання та 243,60 грн судових витрат (т. 1 ст. 56-68). 18 квітня 2016 року ОСОБА_1 уклала договір з Миргородським РГП ПАТ «Полтавагаз», шляхом підписання Заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача). Сторонами не оспорюється, що після укладення договору відповідач не поновив газопостачання до будинку АДРЕСА_1 . Встановлено, що 21 вересня 2016 року працівниками Миргородського РГП ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» було виявлено несанкціоноване відновлення газоспоживання за вказаною адресою, а саме: відсутні пломбуючі засоби на крані газового стояка, кран в положенні «відкрито», про що складений акт про порушення №

15. Цього ж дня газопостачання до будинку припинено. Вказаний акт № 15 від 21 вересня 2016 року, рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 04.09.2019 року у справі 554/9800/17, залишене без змін постановами судів апеляційної та касаційної інстанції, визнано протиправним та скасовано. Судами було встановлено незаконність дій відповідача при складанні акту про порушення №15 від 21.09.2016 року. Відповідно до листа Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз" від 15.03.2021 року. ОСОБА_1 було відмовлено в поновленні газопостачання до будинку, посилаючись на самовільне відновлення газопостачання до будинку, зафіксоване в акті № 15 від 21 вересня 2016 року. Зазначено про необхідність сплати боргу колишнього власника за послуги газопостачання до будинку. Роз`яснено про необхідність оплати Оператору ГРМ «АТ «Полтавагаз» витрат на припинення та відновлення газопостачання. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в поновленні газопостачання до будинку, оскільки акті № 15 від 21 вересня 2016 року, на підставі якого було припинено газопостачання, було скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили. Окрім того, вимога відповідача погасити ОСОБА_1 , як новим власником, заборгованості, яка була стягнута рішенням суду з колишнього власника будинку, є протиправним. Відповідно до вимог п.4 Постанови КМУ №2246 від 09.12.1999 року «Про затвердження Правил надання населенню послуг газопостачання», послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним і газорозподільним підприємствами відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку. Миргородський РГП ПАТ «Полтавагаз» на підставі Договору по газопостачанню, зобов`язаний був постачати газ для споживання, що передбачено п.32 Постанови КМУ №2246 від 09.12.1999 року, п.2.1 р.ІІ Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2498 Про затвердження Типового договору розподілу природного газу, п.4 гл.1 р.І Кодексу газорозподільних систем, та п.2 гл.3 р.І Кодексу газорозподільних систем. Відповідно до абз. 3 п.2 Розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. N62496, взаємовідносини між постачальником та споживачем регулюються договором постачання природного газу з побутовим споживачем. Даний договір укладається з урахуванням статей Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. П.п.4 п.2 гл.3 р.VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р., визначено Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на фіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Згідно з п.2. р. VI Кодексу - Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об?єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу. За цим Договором Оператор ГРМ зобов?язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу. Відповідно до п.4 гл.1 р. І Кодексу - договір розподілу природного газу- правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об?єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу. Відповідно до вимог п.2 гл.3 р. І Кодексу ГРС, де визначено, що Оператор ГРМ не має права відмовити замовнику в доступі (приєднанні) до об?єктів газорозподільної системи, що на законних підставах перебувають в його власності чи користуванні. Встановлено, що з дати підписання заяви-приєднання від 18.04.2016 року та по даний час ОСОБА_1 не отримувала природний газ. В порушення п. 6 гл. 7 розділу ХІ Кодексу газорозподільчих систем, відповідач протягом двох робочих днів, з дати отримання Заяви приєднання від ОСОБА_1 , не відновив газопостачання до будинку. Покладення на ОСОБА_1 обов`язку по сплаті заборгованості за послуги газопостачання, яка виникла у попереднього власника, з якого рішенням суду вказана заборгованість стягнута, є протиправним. Окрім того, припинення 21.09.2016 року газопостачання до будинку позивача було проведено з порушенням вимог п. п. 12 п. 1 гл. 7 розділу VI Кодексу ГРМ, акт № 15 від 21 вересня 2016 року, на підставі якого припинено газопостачання було скасовано рішенням суду. Відповідач повинен був поновити газопостачання з дня набрання вказаним рішенням законної сили. Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що незаконні дії позивача завдали позивачу збитків, у вигляді недовідпущеного природного газу, які відповідно до вимог Глави 6 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, повинні бути відшкодовані в повному обсязі Оператором ГРМ. Наданий позивачем детальний розрахунок завданої шкоди, відповідачем не спростовано, свій контрозрахунок відповідач суду не надав, тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вартість недовідпущеного природного газу за період часу з 21.09.2016 року по 31.05.2022 року у розмірі 315588,43 гривень. Крім того, встановлено,щовідповідач порушив вимоги Кодексу газорозподільних систем, його незаконні дії привели до непоновлення газопостачання до будинку позивача, тому відповідно, він є особою, що повинна відшкодувати моральну шкоду, як це закріплено підпунктом 1 п.2 гл.6 р. ХІ Кодексу газорозподільних систем та ст.23 ЦК України. Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 50000,00 гривень, суд першої інстанції, врахував тривалість та глибину душевних страждань, пов`язаних, в тому числі, і з фізичним дискомфортом, ступень вини відповідача, який усвідомлюючи протиправність своїх дій, протиправно не поновив газопостачання, а також врахував неправомірність дій відповідача щодо вимоги до позивача погасити заборгованість попереднього власника. Суд також врахував, те, що внаслідок протиправих дій відповідача, позивач зазнала тяжкість вимушених змін у житті, докладала зусилля для організації життя, а також значний час витритила для відновлення свого порушеного права, починаючи з 2016 року. Колегія суддів вважає, що визначена судом сума моральної шкоди є справедливою та й достатньою для відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу протиправними діями відповідача. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційноїскарги не спростовуютьвисновки суду першоїінстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, правильно застосував норми процесуального права та постановив рішення, яке відповідає закону, - підстави для задоволення даної апеляційної скарги відсутні. Враховуючи вищевказане, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат. Керуючись ст. ст. 371, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» залишити без задоволення. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 липня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 15 травня 2023 року. Головуючийсуддя : Т.В. Одринська Судді: А.І. Дорош В.М. Триголов