Постанова 4852 № 160/20810/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/20810/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року в адміністративній справі № 160/20810/22 (суддя І інстанції Горбалінський В.В.) за позовом Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Північно-Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним і скасування висновку, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 24.10.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-09-02-003766-a. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2022 позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням підстав поважності пропуску такого строку та підтвердження таких підстав відповідними доказами. (а.с. 68-69) На виконання вимог ухвали суду від 09.02.2023 до суду надійшла від позивача заява про поновлення пропущеного строку, яке обґрунтовано тим, що Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради раніше вже звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби про скасування висновку від 24.10.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-09-02-003766-a, проте ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі № 160/17883/22 позовну заяву повернуто позивачу. Також послався на дію воєнного стану (а.с. 72-143) Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено, адміністративний позов повернуто позивачу на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України. (а.с. 144-145) Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірний висновок видано 24.10.2022, тобто в період неперебування позивача в простої, у зв`язку з чим суд зробив висновок, що доводи позивача про пропущення строку звернення до адміністративного суду на підставі того, що позивач перебував у простої, є необґрунтованими та безпідставними. У свою чергу, вказані роздруківки з новинами з Інтернет мережі не можуть свідчити про безумовні обставини, які пов`язані з пропуском позивачем встановленого строку звернення до адміністративного суду. Суд зауважив, що жодних актів відсутності електроенергії або водопостачання в Департаменті гуманітарної політики Дніпровської міської ради позивачем до суду не надано. Отже, суд дійшов висновку, що вказані доводи позивача не можуть вважатися такими, які підтверджують поважність пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду. Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 14 лютого 2023 року, поновити строк для подачі позову і відкрити провадження у справі. В обґрунтування скарги зазначив, що судом першої інстанції не було враховано, що наведена позовна заява подавалася повторно, а вперше була подана в межах визначеного законом строку. Вважає, що суд першої інстанції допустив надмірний формалізм та порушив вимоги ч. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», ч. 1, 2 ст. 122, ч. 1, 2 ст. 123, 169 КАС України. Також зазначає, що виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення позову унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Вказує, що не погоджується з оскарженою ухвалою та вважає, що існують вагомі правові підстави для її перегляду в апеляційному порядку. Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань. Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. Отже, строк звернення до суду з позовом про оскарження висновку Держаудитслужби складає 10 днів з дня його оприлюднення. Позивач звернувся до суду з цим позовом 27 грудня 2022 року, тобто з пропуском строку звернення до суду. Щодо доводів позивача про введення воєнного стану, як підстави поважності причин пропуску строку звернення, суд зазначає таке. Дійсно відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який був неодноразово продовжений та діяв як на час подання позову, так і на час постановлення спірної ухвали суду. Розпорядженням Дніпровської міської ради від 24.02.2022 № 2-24/2-рс, зокрема, установлено простій у роботі Дніпровської міської ради та її виконавчих органів, комунальних підприємств, закладів та установ (крім тих, які забезпечують життєдіяльність міста) (а.с 76-77). Пунктом 3 розпорядження Дніпровської міської ради від 24.02.2022 № 2-24/2-рс визначено строком дії простою період з дня видання цього розпорядження до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю і здоров`ю працівників Дніпровської міської ради та її виконавчих органів, комунальних підприємств, закладів та установ (крім тих, які забезпечують життєдіяльність міста) Так, Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради прийнято наказ від 12.09.2022 № 170-к (а.с. 75). Відповідно до п. 1, 2 наказу від 12.09.2022 № 170-к запроваджено дистанційний режим роботи з 12.09.2022 працівникам Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради. Впродовж робочого часу, визначеного п. 1 цього наказу працівникам Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради: - виконувати роботу, передбачену трудовим договором та посадовою інструкцією; - підтримувати зв`язок з керівником структурного підрозділу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради у дистанційному режимі; - оперативно виконувати доручення керівника департаменту, структурного підрозділу департаменту та звітувати про їх виконання у визначений строк тим засобом зв`язку, яким визначене доручення надавалось. Суд зазначає, що позивачем не наведено жодних обставин, які пов`язані з введеним в Україні воєнним станом і які ускладнювали позивачу звернутися до суду з цією позовною заявою в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України. Посилання лише на факт введеного в Україні воєнного стану не може бути поважною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки пропуск строку повинен бути безпосередньо пов`язаний з обставинами, які істотно ускладнювали звернення до суду у встановлений законом строк та, які, в свою чергу, неопосередковано пов`язані з введеним воєнним станом в державі. Слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 про введення воєнного стану в Україні будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема для звернення до суду, до КАС України не вносились. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього позивач як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій, є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, з огляду на наказ Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 12.09.2022 № 170-к, можна дійти висновку, що Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради не перебуває в простої, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції. Апеляційний суд зазначає, що спірний висновок видано 24.10.2022, тобто в період неперебування позивача в простої, що дає змогу зробити висновок про безпідставність доводів позивача щодо пропуску ним строку звернення до адміністративного суду у зв`язку з перебуванням у простої. Щодо доводів позивача, пов`язаних із відсутністю електроенергії і водопостачання, як поважних підстав для пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, апеляційний суд зазначає про таке. Позивачем на підтвердження обставин щодо відсутності електроенергії і водопостачання надано до суду роздруківки з новинами з Інтернет мережі. Разом з тим ці новини надають загальну інформацію про певні випадки на територій області та в самому місті Дніпро і не доводять факту, що електроенергія та водопостачання були відсутні саме в Департаменті гуманітарної політики Дніпровської міської ради весь період пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду. Таким чином, вказані роздруківки з новинами з Інтернет мережі не можуть свідчити про безумовні поважні обставини, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися з цим позовом до суду. Колегія суддів також зауважує, що жодних актів відсутності електроенергії або водопостачання в Департаменті гуманітарної політики Дніпровської міської ради позивачем до суду не надано. Отже, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що вказані доводи позивача не можуть вважатися такими, які підтверджують поважність пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду. Окрім цього, апеляційний суд зауважує, що позивачем жодних інших обставин, які б вказували, що обмеження, впроваджені у зв`язку з воєнним станом, позбавили права позивача на звернення до суду із даною позовною заявою у визначений законом строк, не наведено. Щодо посилань апелянта на те, що наведена позовна заява подавалася повторно, а вперше була подана в межах визначеного законом строку, колегія суддів зазначає про таке. Так, дійсно ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року у справі № 160/17883/22 позовну заяву Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку повернути позивачу, у зв`язку з несплатою судового збору за подання позову. Разом з тим колегія суддів зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Вказаний висновок апеляційним судом здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постановах від 12 квітня 2019 року у справі № 826/10498/16, від 26 лютого 2020 року у справі № 804/15772/15 та від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16. Крім того, відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом. Обов`язок особи сплатити судовий збір за подання позовної заяви на судове рішення визначений ст. 132 КАС України та статтею 3 Закону України «Про судовий збір». Такий обов`язок, на переконання суду, слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України. Враховуючи зазначене, колегія суддів зауважує, що невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо сплати судового збору при поданні позовної заяви, та як наслідок, повернення заявнику такої заяви, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити розгляд позову після закінчення строку на його подання, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Крім того, суд зауважує, що обов`язок стосовно сплати судового збору не можна розцінювати як перепону для судового захисту або як надання переваги одному учаснику судового процесу перед іншим, оскільки обов`язок сплати судового збору встановлений Законом для будь-якої особи, що звертається до суду та не має пільг зі сплати судового збору, або не звільнена від його сплати в силу Закону. Водночас адміністративне процесуальне законодавство не містить поняття «повторна позовна заява», а відповідно і строків для її подання. Пунктом 10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено єдиний строк для подання позовної заяви у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку 10 робочих днів з дня його оприлюднення, а тому будь-яка позовна заява вперше, вдруге чи втретє подана повинна подаватися саме в цей строк. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає неважливим, в який строк після повернення позовної заяви позивач звернувся з новою заявою, оскільки, якщо така заява подана у строк, який перевищує 10 робочих днів, то це означає, що вона подана після спливу строку на судове оскарження. З огляду на викладене, судом першої інстанції правильно відмовлено у клопотанні позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо спливу строку звернення до суду. З огляду на викладене колегія вважає, що наведені позивачем підстави в обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду, є неповажними. Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу залишає без задоволення, а ухвалу суду без змін. На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 242, 243, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року в адміністративній справі № 160/20810/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя - доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко