LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Житомирський апеляційний суд288/769/23

від 18.05.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу адвоката Коверга Ганни Володимирівни, діючої в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адмі…

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №288/769/23 Головуючий у 1-й інст. Зайченко Є. О. Категорія : ст.183-1 ч.1 КУпАП Доповідач Радченко С. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2023 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Радченко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Коверги Ганни Володимирівни, діючої в інтересах ОСОБА_1 на постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2023 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді ста двадцяти годин суспільно корисних робіт. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 536,80 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Коверга Г.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю і його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована, зокрема, тим, що на підставі рішення Попільнянського районного суду Житомирської області у справі №288/928/16-ц від 08 серпня 2016 року відкрито виконавче провадження №52770145. Вказане рішення оскаржено, ухвалою Житомирського апеляційного суду від 22.03.2023 року у справі №288/928/16-ц відкрито апеляційне провадження, дія рішення зупинена. Тобто, на момент складання протоколу рішення суду не набрало законної сили, а отже відсутні наслідки, які застосовуються за ЗУ «Про виконавче провадження», до моменту вступу рішення про стягнення аліментів у законну силу, у тому числі притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП. Звертає увагу на те, що непереборною обставиною із якої рішення суду не виконувалося є необізнаність щодо існування вказаного рішення та виконавчого провадження. Окрім того, постанова про відкриття виконавчого провадження №52770145 ОСОБА_1 не надсилалася та не отримувалася. Зазначає, що Закон №2234-VІІІ в частині запровадження статті 183-1 КУпАП набрав чинності лише 06.02.2018 року. Водночас, із протоколу про адміністративне правопорушення №1 від 22.03.2023 року вбачається, що заборгованість у розмірі 287 449, 72 грн. утворилася у період з 28.10.2016 по 22.03.2023. Тобто, об`єктивна сторона правопорушення полягає у несплаті аліментів протягом певного періоду часу, що вказує на незаконність складеного протоколу. У судове засідання до суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, надіславши заяву із проханням проводити розгляд без їх участі. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам. Вказаних вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення не дотримався. Відповідно до положення ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно п.2 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження. Згідно ч.1 ст.183-1 КУпАП відповідальність наступає за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Обов`язковою умовою настання відповідальності за вказаною статтею КУпАП є обізнаність особи про пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання та наявність обов`язку сплачувати аліменти. Доказами відповідно до ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно вимог ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що його вина є доведеною. Однак, з таким висновком суду не можна погодитись з огляду на наступне. Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі. Тобто, адміністративна відповідальність настає за наявності в особи, що притягається до відповідальності умисних, винних протиправних дій, що пов`язані із несплатою аліментів, в результаті чого сукупний розмір заборгованості з аліментів має перевищити суму відповідних платежів за шість місяців, яка обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Аналізуючи під час апеляційного розгляду наявні в матеріалах справи докази, приходжу до переконання, що висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП не підтверджуються зібраними у справі доказами. ОСОБА_1 та його захисник вказували, що ОСОБА_1 не уникав та не уникає свого обов`язку зі сплати аліментів на утримання дітей, та заперечував наявність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП. Зазначали, ОСОБА_2 знаходиться на утриманні батька, що підтверджується довідкою Доброславської селищної ради №93 від 28.02.2023 року та зарахований до Одеського ліцею №12 ОМР, що підтверджується довідкою №01-22/70 від 28.02.2023. Окрім того, ОСОБА_3 , також знаходиться на утриманні батька, на даний час перебуває на навчанні у м.Київ, оплату за проживання та навчання проводить батько на картку ОСОБА_4 , що підтверджується чеками. Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був обізнаний про наявність рішення суду та виконавчого провадження щодо стягнення аліментів апеляційний суд зазначає наступне. Як вбачається із змісту виконавчого листа Попільнянського районного суду Житомирської області у справі № 288/928/16-ц, який виданий 26.08.2016 року, стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання дітей, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти по 1/2 частини його заробітку (доходів), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення ними повноліття, починаючи з 27.07.2016 року. Постановою старшого державного виконавця Попільнянського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області Мазура О.М. відкрито виконавче провадження від 28.10.2016 ВП№52770145 з виконання виконавчого листа 288/928/16-ц виданий 26.08.2016 року. Крім того, Попільнянським РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області від 28.10.2016 №3182/1 ОСОБА_1 направлялося постанова про відкриття виконавчого провадження. Однак, жодних доказів того, що він отримав вказану постанову про відкриття виконавчого провадження, матеріали справи не містять. Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 22.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Коверги Ганни Володимирівни нарішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 08 серпня 2016 року та призначено справу до розгляду на 09.05.2023, що підтверджується відомостями ЄДРСР. Окрім того, апеляційним судом зупинена дія оскаржуваного рішення на підставі ч.4 ст.359 ЦПК України. Апеляційний суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що порушник оскаржив 06.03.2023 року судове рішення про стягнення з нього аліментів, та відповідно до ст.273 ЦПК України це рішення є таким, що не набрало законної сили. Зазначена обставина виключає відповідальність за статтею 183-1 КУпАП. В цьому випадку заборгованість по аліментах не може вважатися більшою ніж за 1 місяць (п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України). Окрім того, судом не враховано набрання чинності статтею 183-1 КУпАП з 06 лютого 2018 року. Оскільки стаття 183-1 КУпАП встановлює відповідальність особи, то дана норма не має зворотної дії в часі. Тому апеляційний суд погоджується з доводами захисту, що період часу несплати аліментів особою до вступу в дію ст.183-1 КУпАП не має братися до уваги при обрахунку сукупного розміру аліментної заборгованості, як умови притягнення до адміністративної відповідальності за вказаною нормою закону. З огляду на викладене, а також на те, що виконавче провадження відкрито 28 жовтня 2016 року, місцевому суду необхідно було перевірити відповідність протоколу про адміністративне правопорушення вищевказаним вимогам та наявність заборгованості, зокрема з 06 лютого 2018 року, коли КУпАП доповнено статтею 183-1, оскільки інших даних матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, суд першої інстанції в своїй постанові жодним чином не мотивував своє рішення з посиланням на докази у справі, які судом було безпосередньо досліджено та перевірено. Натомість формально зазначив, що вина останнього підтверджується наявними письмовими матеріалами справи, без надання оцінки кожному доказу у справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення. Отже, місцевим судом було застосовано спрощений підхід до судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, проігноровано права особи, яка притягається до відповідальності, що є неприпустимим. Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, спростовують висновки суду та дають підстави вважати, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Згідно з ст.58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто, на достатніх і незаперечних доказах. Застосовуючи закріплений в ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП не доведена. Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, суд першої інстанції необґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю через відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.183-1 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Коверга Ганни Володимирівни, діючої в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП скасувати. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.В. Радченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»