Постанова 4807 № 334/8911/21

Дата документу 10.05.2023 Справа № 334/8911/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 334/8911/21 Головуючий у 1 інстанції: Баруліна Т.Є. Провадження № 22-ц/807/977/23 Суддя-доповідач: Маловічко С.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Маловічко С.В. суддів: Гончар М.С. Подліянової Г.С. за участі секретаря: Камалової В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про припинення договору іпотеки, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про припинення договору іпотеки. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що 15.04.2008р. між ОСОБА_4 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК», був укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 002-993-08-НКЛ. Відповідно до умов, визначених договором № 002-993-08-НКЛ від 15.04.2008р., Акціонерно-комерцій-ний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» надав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 199 000,00 грн. із кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту - 14.04.2023р. Також між ОСОБА_4 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» був укладений Іпотечний договір № 002-993-08-І від 15.04.2008р., предметом якого є нерухоме майно: трикімнатна квартира, загальною пло-щею 67,91 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належало ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 24.07.2006р., виданого Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Та за інформацією АТ «УКРСОЦ-БАНК», станом на дату смерті ОСОБА_4 його заборгованість за договором кредиту становила 205 725,39 грн. З метою реалізації права на спадщину після смерті ОСОБА_4 в частині нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л.С. звернулися його спадкоємці: дружина ОСОБА_1 на 1/5 частку у спадщині; син - ОСОБА_3 , який у зв`язку з відмовою від спадщини спадкоємця першої черги в особі матері померлого - ОСОБА_5 має право на 2/5 частки у спадщині; син - ОСОБА_2 , який у зв`язку з відмовою від спадщини спадкоємця першої черги в особі батька померлого - ОСОБА_6 має право на 2/5 частки у спадщині. АТ «УКРСОЦБАНК» 19.10.2009р. звернулось до Другої Запорізької державної нотаріальної контори з листом (вих. № 15.1-003/84-277 від 19.10.2009 р.) про врахування наявності боргу ОСОБА_4 перед банком при зверненні спадкоємців для прийняття спадщини та вимоги щодо погашення боргу шляхом внесення одноразового платежу. Але позивач вважає, що таке звернення не можна визнати претензією кредитора до спадкоємців, до яких банк з відповідною вимогою кредитора не звертався в порядку та строки, встановлені ст. 1281 ЦК України. За таких обставин АТ «УКРСОЦБАНК» як кредитор спадкодавця ОСОБА_4 позбавляється права вимоги до спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які прийняли спадщину. Позивач вказує, що спір між сторонами виник саме у зв`язку з дією зобов`язань за кредитним договором № 002-993-08-НКЛ від 15.04.2008р. та Іпотечним договором № 002-993-08-І від 15.04.2008р. Та відомості про обтяження згідно з іпотечним договором наявні у Державному реєстрі обтяжень та Державному реєстрі речових прав. Тому, оскільки основне зобов`язання померлого боржника припиняється внаслідок непред`явлення кредитором вимог до спадкоємців протягом строків, встановлених чч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України, а іпотека має похідний характер від основного зобов`язання, то позивач просить припинити іпотеку квартири на підставі вказаного вище іпотечного договору. Також позивач просить зняти заборону відчуження нерухомого майна, а саме, трикімнатної квартири, загальною площею 67,91 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження 34437182 (спеціальний розділ), а також виключити наступні записи про іпотеку: номер запису про іпотеку 49993868 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; реєстраційний номер обтяження 34437182 (спеціальний розділ) в Державному реєстрі іпотек. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особу АТ «Укрсоцбанк» припинено, дата запису 03.12.2019р. Правонаступником останнього є АТ «Альфа-Банк», якого позивач визначила належним відповідачем у справі. В ході розгляду справи в суді першої інстанції 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК». З урахуванням вказаних змін у найменуванні відповідача, судом розглянуто справи по суті до АТ «СЕНС БАНК». Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляцій-ну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм проце-суального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а також висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Так, банк був обізнаний про факт смерті іпотекодавця ОСОБА_4 . Підтвердженням даного факту є участь банку у справі № 2-5256/2010, а також у справі 334/1725/16-ц. Але вимог кредитора до спадкоємців померлого ОСОБА_4 не пред`явив, направивши лише лист вих. №15.1-003/84-277 від 19.10.2009р. до Другої Запорізької державної нотаріальної контори, тобто не за місцем відкриття спадщини, який нотаріальною конторою був надісланий до приватного нотаріуса Масловець Л.С. В свою чергу, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л.С. листом від 19.08.2010р. за № 333/02-14 повідомила банку відомості про спадкоємців, якими подано заяви про прийняття спадщини у спадковій справі № 7 за 2009р. після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_4 , а отже банку було достеменно відомо про спадкоємців. Однак відповідач не направив їм вимоги кредитора протягом встановлено у статті 1281 ЦК України строку, який є преклюзивним, а тому він позбавлений права вимоги до спадкоємців, що тягне за собою припинення їх зобов`язань погасити борг спадкодавця в межах вартості успадкованого майна. Апелянт критично оцінює доводи відповідача та висновки суду, який погодився із позицією відповідача, щодо своєчасного звернення із вимогами до спадкоємців через звернення до нотаріальної контори, оскільки за формою та змістом направлений банком лист не є вимогою кредитора, а також лист направлено не за місцем відкриття спадщини. Так, апелянт зауважує, що лист банківської установи (вих. 15.1-003/84-277 від 19.10.2009р.) був направлений на адресу Другої Запорізької державної нотаріальної контори, яка не відкривала спадкової справи відносно спадкоємців. Тобто банк направив вказаний лист до нотаріальної контори не за місцем відкриття спадщини. Також вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що ним був направлений лист (вих. № 15.1-003/84-277 від 19.10.2009р.) за місцем відкриття спадщини - до приватного нотаріуса Масловець Л.С. За підсумками доводів скарги зазначено, що до матеріалів справи відповідачем не долучено жодного належного доказу щодо своєчасного звернення у будь-який спосіб та у передбачений законом строк з будь-якими вимогами до спадкоємців померлого. Тому позивач просила скасувати оскаржуване рішення та задовольнити її позовні вимоги. У відзиві на апеляційну скаргу банком зазначено, що доводи скарги є безпідставними, оскільки спадкоємці не повідомили кредитора про смерть спадкодавця (позичальника та іпотекодавця в одній особі) та до якого приватного нотаріуса ними подані заяви про прийняття спадщини. Вважає, що ані Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ані іншими правовими актами не визначено обов`язку кредитора направити претензію саме тому нотаріусу, до якого звернулись спадкоємців з приводу прийняття спадщини. На кредитора покладається обов`язок направити претензію нотаріусу, а на останнього повідомити про неї спадкоємців. Вважає, що з дотриманням строків та у належний спосіб направив вимогу кредитора, як правильно встановив суд першої інстанції, а тому підстав для визнання банку позбавленим права вимоги до спадкоємців та для визнання припиненими зобов`язань спадкоємців погасити борг спадкодавця в межах вартості успадкованого майна не мається, а тому не мається підстав і для зняття заборони відчуження з майна. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення сторони позивача, якою підтримано апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, врахував- ши письмовий відзив відповідача на скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 15.04.2008р. між ОСОБА_4 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК», був укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 002-993-08-НКЛ, відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 199 000,00 грн. із кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту - 14.04.2023р. З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов`язань за договором № 002-993-08-НКЛ від 15.04.2008р. між ним та АТ «УКРСОЦБАНК» був укладений Іпотечний договір № 002-993-08-І від 15.04.2008р., за яким ОСОБА_4 було передано АТ «УКРСОЦБАНК» в іпотеку наступне нерухоме майно: трикімнатна квартира, загальною площею 67,91 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 24.07.2006р., виданого Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть 24.06.2009р., виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 5617. За інформацією банка, станом на дату смерті позичальника його заборгованість за договором кредиту становила 205 725,39 грн. З метою реалізації права на спадщину в частині нерухомого майна - трикімнатної квартири, загальною площею 67,91 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л.С. звернулися особи, які є спадкоємцями померлого, а саме: ОСОБА_1 як дружина позичальника із правом на 1/5 частку у спадщині; ОСОБА_3 - син позичальника, який у зв`язку з відмовою спадкоємця першої черги - матері померлого гр. ОСОБА_5 має право на 2/5 частки у спадщині; ОСОБА_2 - син позичальника, який у зв`язку з відмовою спадкоємця першої черги в особі батька померлого - гр. ОСОБА_6 має право на 2/5 частки у спадщині. АТ «УКРСОЦБАНК» 19.10.2009р. на адресу Другої Запорізької державної нота-ріальної контори був направлений лист за вих. № 15.1-003/84-277 від 19.10.2009р. про врахування наявності боргу ОСОБА_4 перед банком при зверненні спадкоємців для прийняття спадщини та вимоги щодо погашення боргу шляхом внесення одноразового платежу. Друга Запорізька державна нотаріальна контора у відповідь на вказаний лист банку надала відповідь від 24.10.2009р. № 5918/02-04, у якій зазначила про направлення вимоги, вказаної у листі (вих. № 15.1-003/84-277 від 19.10.2009р.), до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л.С. за місцем відкриття спадщини. 25.08.2010р. приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л.С. листом № 333/02-14 від 19.08.2010р. повідомила АТ «УКРСОЦБАНК», що нею оформлена спадкова справа після померлого ОСОБА_4 , а спадкоємцями померлого є його дружина ОСОБА_1 та його сини: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , та повідомила про можливість пред`явлення вимоги щодо вище вказаних спадкоємців. Позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.08.2010р., виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л.С. (зареєстровано в реєстрі за № 3537), отримала право на спадщину на 1/5 частку спадкового майна, що належало її померлому чоловіку ОСОБА_4 . Також свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.08.2010р. отримали: ОСОБА_2 на 2/5 частки у спадковому майні та ОСОБА_3 на 2/5 частки у спадковому майні. В подальшому, АТ «УКРСОЦБАНК» на адресу Ленінського районного суду міста Запоріжжя був направлений позов до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 26.11.2010р. у справі № 2-5256/2010 позовну заяву АТ «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду за заявою позивача. Судове рішення набрало законної сили 02.12.2010 р. Також, у березні 2016 року банк повторно звернувся до Ленінського районного суду міста Запоріжжя із позовною заявою (вих. № 08.706-297/85-1097 від 14.03.2016р.) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором, у якій банк просив звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 67,91 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для погашення боргу спадкодавця шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом. Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 23.01.2017р. у справі № 334/1725/16-ц (провадження № 2/334/270/17) у задоволенні позову АТ «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки було відмовлено. Судове рішення набрало законної сили 03.02.2017р. Згідно з інформаційною довідкою № 280610182 від 22.10.2021р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, трикімнатна квартира, загальною площею 67,91 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , обтяжена договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Шаповаловою О.Г. 15.04.2008р. Іпотекодержателем є Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК», іпотекодавцем - ОСОБА_4 , спадкоємцями якого є позивач та треті особи. Дані обтяження, як зазначає позивач, обмежують співвласників у праві розпорядження своєю приватною власністю. Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції керувався наступними нормами матеріального права: ст.ст. 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 7, 17, 23 Закону України «Про іпотеку». Відмовляючи в задоволенні позову на їх підставі, суд першої інстанції виходив із того, що банком своєчасно було пред`явлено вимоги до спадкоємців ОСОБА_4 шляхом направлення повідомлення про наявність кредитор- ської заборгованості на адресу Другої Запорізької державної нотаріальної контори листом, у якому містилось прохання про врахування наявності боргу ОСОБА_4 перед банком при зверненні спадкоємців для прийняття спадщини та вимоги щодо погашення боргу шляхом внесення одноразового платежу. Друга Запорізька державна нотаріальна контора переслала відповідний лист приватному нотаріусу Масловець Л.С., у якої безпосередньо була відкрита спадкова справа, а остання повідомила банк про спадкоємців, які звернулись із заявами про прийняття спадщини. Отже, суд визнав, що банк в належний спосіб та у встановлені ст. 1281 ЦК України строки подав претензію кредитора, в тому підстав вважати, що ним втрачено право вимоги до спадкоємців, а зобов`язання з погашення боргів спадкодавця припинені, й відтак припинена іпотека, не мається. Колегія повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони базуються на досліджених матеріалах справи та відповідають приписам правильно застосованих судом норм матеріального права. У разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. У частині третій статті 23 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки. Праву застави банку кореспондує успадкований відповідачами обов`язок задовольнити за рахунок іпотечного майна вимоги банку за невиконання зобов`язання за кредитним договором. Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281, 1282 ЦК України. Тобто стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою. Такі висновки застосування норм матеріального права викладено в постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15, з якими погодилась і Велика Палата Верховного Суду (постанова від 17 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18). У статті 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі. Положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців. Так, статтею1281 ЦК України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) визначено порядок та строки пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, за якою спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги (частина перша). Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги (частина друга). Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги (частина третя). Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (частина четверта). Між тим, стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса. Обрання певного способу є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд. Строки, встановлені статтею 1281 ЦК України - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє право. Отже, кредитор повинен здійснити будь-які власні активні дії, направлені на доведення до відома спадкоємців своїх вимог, що в цьому випадку зробив банк, звернувшись із вимогами до спадкоємців у шестимісячний строк від дня, коли дізнався про відкриття спадщини. Апеляційний суд погоджується з аргументами відповідача, що чинними на той час нормативними актами не визначалось обов`язку кредитора направити претензію саме тому ж нотаріусу, до якого звернулись спадкоємці, а лише існував обов`язок подати таку претензію за місце відкриття спадщини. Так, позичальник ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а банк направив лист, у якому містилось прохання повідомити спадкоємців про борги спадкодавця із зазначенням їх розміру до Другої Запорізької державної нотаріальної контори вже 19.10.2009р., тобто в межах шестимісячного строку, визначеного статтею 1281 ЦК України. Друга Запорізька державна нотаріальна контора переслала цей лист-претензію до приватного нотаріуса Масловець Л.С. за місцем відкриття спадщини. Апелянт вказує, що Друга Запорізька державна нотаріальна контора не є місцем відкриття спадщини, але колегія наголошує, що спадкова квартира і місце мешкання спадкодавця знаходиться в Дніпровському районі м. Запоріжжя та вказана нотаріальна контора також знаходиться у цьому ж районі. Та спадкоємці не повідомляли кредитора про місцезнаходження нотаріуса, якому ними подано заяви про прийняття спадщини, а тому банк як кредитор правильно обрав нотаріальну контору саме за місцем знаходження нерухомого майна - іпотечної квартири, що і є місцем відкриття спадщини. Відповідно до пункту 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкоємців. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину. Отже, обравши спосіб спрямування претензії кредитора саме через нотаріуса (нотаріальну контору) за місцем відкриття спадщини, банк в цій справі дотримався вимог чинного законодавства щодо повідомлення в такий спосіб спадкоємців, а також дотримався шестимісячного строку пред`явлення претензії спадкоємцям. А тому доводи апеляційної скарги в цій частині колегія визнає неспроможними. Зважаючи на все вище наведене, колегія визнає правильними та вмотивованими висновки суду про те, позовні вимоги ОСОБА_1 в цілому є необґрунтованими, та підстав для скасування оскаржуваного рішення суду за доводами апеляційної скарги колегія не вбачає. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2023 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 17 травня 2023 року. Головуючий: С.В. Маловічко Судді: М.С. Гончар Г.С. Подліянова