Постанова Запорізький апеляційний суд № 331/3355/22

Дата документу 15.05.2023 Справа № 331/3355/22 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 331/3355/22 Головуючий у 1-й інстанції: Світлицька В.М. Провадження № 22-ц/807/916/23 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Трофимової Д.А. суддів: Бєлки В.Ю., Полякова О.З. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Гіщинського Ігоря Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, В С Т А Н О В И В: У вересні 2022 року адвокат Гіщинський І.Ю. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, просив суд стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь позивача в рахунок відшкодування шкоди, пов`язаної із понесеними витратами на виготовлення та спорудження надгробного пам`ятника 28 890 грн. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, задоволено. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 28 890 грн. У лютому 2023 року адвокат Гіщинський І.Ю. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по вищевказаній справі, просив ухвалити додаткове судове рішення про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2023 року у задоволені заяви адвоката Гіщинський І.Ю. в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено здійснення витрат, оскільки відсутні документи, що підтверджують оплату правової допомоги, а саме квитанції, платіжні доручення з відміткою банку або інші банківські документи, які підтверджували факт понесення ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн. Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням суду, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2023 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу. Так, позивачем було надано договір про надання професійної правничої допомоги від 27.12.2021 року, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Автопоміч Україна» з додатком № 1 від 23.02.2022 року та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних для надання професійної правничої допомоги, від 23.12.2022 року, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Автопоміч Україна». Копія апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, копії ухвали про відкриття апеляційного провадження направлені учасникам справи, отримані останніми, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Від представника ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» Мамедової І.Р. на адресу апеляційного суду надійшов відзив, у якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення суду - без змін. У відзиві на апеляційну скаргу представник ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» вказала, що компенсації можуть підлягати послуги та роботи, які вже надані (виконані), що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (наданих послуг), за підписами обох сторін, доказами оплати послуг. Належними доказами, які підтверджують та обґрунтовують реальний розмір витрат на правничу допомогу, крім тих, які подані позивачем, є докази, які доводять як оплату послуг адвокатів, так і отримання такої оплати. Разом з тим, позивачем не надано жодного документального підтвердження того, що вона здійснювала оплату послуг Адвокатському об`єднанню «Автомоміч Україна», або передала кошти представнику з метою оплати ним правової допомоги Адвокатського об`єднання «Автомоміч Україна», або взагалі обізнана із вартістю витрат на правову допомогу чи фактом надання правової допомоги представником у справі, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів цього, як-то квитанції до прибуткового касового ордера чи чеків про оплату правової допомоги, доказів передачі коштів представнику ОСОБА_3 позивачем суду надано не було, як і не надано інформацію про оплату таких послуг Адвокатському об`єднанню «Автомоміч Україна», а тому витрати на правничу допомогу не доведені належним чином, що вірно враховано судом при ухваленні додаткового рішення. Також вказує, що представник позивача просить стягнути зі страховика вартість послуг щодо надання правової допомоги у розмірі 15 000 грн., при ціні позову 28 890 грн., тобто, вартість правової допомоги становить більше половини від ціни позову. Крім того, на думку представника ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» зкопії договору від 27.12.2021 року не вбачається, що послуги пов`язані саме з розглядом судової справи № 331/3355/22 за позовом до ПрАТ «СК «Арсенал страхування», що перебуває в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. Не вбачається також зв`язку із судовою справою № 331/3355/22 та і взагалі з ПрАТ «СК «Арсенал страхування» зі змісту детального опису робіт від 23.12.2022 року. Отже, ні договір від 27.12.2021 року, ні детальний опис робіт від 23.12.2022 року не є належними доказами на підтвердження факту надання та вартості правової допомоги адвокатом позивачу. При цьому в договорі мова йде про правничу допомогу щодо відшкодування шкоди, а не стягнення страхового відшкодування зі страховика, що вкотре підтверджує, що наданий позивачем договір не є належним доказом. Також, відповідно до детального опису робіт адвокатом були надані послуги протягом 5 годин на суму 15 000 грн., проте, представник відповідача вважає за необхідне зазначити про безпідставність та необґрунтованість витраченого на надання таких послуг часу, оскільки адвокати АО «Автопоміч Україна» представляли інтереси позивача при досудовому зверненні до страховика та інших органів, а тому їм достеменно відомо про обставини справи, правовідносини сторін, норми права. Крім того, справа не є складною та підготовка до її розгляду судом не вимагала багато часу та зусиль адвоката. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За положеннями частин 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Згідно з частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. За приписами ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення змінити в частині обґрунтування підстав відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного. Під час перегляду оскаржуваного додаткового рішення апеляційним судом досліджені матеріали справи та надані сторонами докази. Встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, задоволено. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 28 890 грн. Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Частиною 1 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» N 5076-VI від 05.07.2012року, договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року, справа № 1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року у справі № 761/16207/20 (провадження № 61-8538св22) зазначено, що: «У додатковій постанові Великої Палати Верховного суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що: «40. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

41. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

42. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

43. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

44. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що «з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи […]». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що: «127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

142. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

143. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

144. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22) зазначено, що: «при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини». На підтвердження понесених при розгляді справи в суді першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав копії договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 27.12.2021 року, додатку № 1 від 23.02.2021 року до Договору від 27.12.2021 року, детального опису робіт (наданих послуг) від 23.12.2022 року. Відповідно до нотаріально посвідченої довіреності від 13.03.2019 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 198, ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (які діють самостійно та незалежно один від одного), представляти її інтереси виключно по факту дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 11.09.2019 року, в результаті якої загинула ОСОБА_7 , у всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, органах державної, виконавчої, судової влади та органах місцевого самоврядування, правоохоронних органах, органах прокуратури, експертних органах та перед фізичними особами, в тому числі підприємцями і адвокатами при вирішенні будь-яких питань, що її стосуватимуться, з усіма правами, які надані їй законодавством України; також довірителі мають право представляти її інтереси у всіх судах всіх інстанцій, з усіма правами, які надані законодавством України позивачу, відповідачу, стягувачу, кредитору, третій особі. Також представникам надається право в разі необхідності укладати від її імені договори про надання професійної правничої (правової) допомоги з адвокатами, адвокатськими об`єднаннями, адвокатськими бюро чи юридичними компаніями щодо представлення та захисту її інтересів по вищевказаному факту ДТП, сплачувати за такими договорами грошові кошти в разі необхідності, в тому числі здійснювати оплату витрат на правову допомогу; представникам надається право на ініціювання та отримання належної їй грошової компенсації за спричинену шкоду (в тому числі й страхової та/або регламентної виплати), без обмежень у їх розмірі для подальшої передачі або перерахування (його) їй (а.с. 37-38). 27 грудня 2021 року між Адвокатським об`єднанням «Автопоміч Україна» (надалі - Адвокатське об`єднання) в особі керуючого партнера, Лозинського Д.С., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Ясінського Станіслава Едуардовича, який діє на підставі довіреності № 198 від 13.03.2020 року в інтересах ОСОБА_1 , з іншої сторони, уклали цей договір про надання професійної правничої (правової) допомоги (надалі - Договір) про таке: Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту професійну правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, визначених даним Договором щодо відшкодування спричиненої шкоди по факту дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 11.09.2019р. у Запорізькій області, на автодорозі із сполучення "Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь", в якій загинула ОСОБА_7 (п. 1.1) (а.с. 108-109). Згідно додатку № 1 від 23.02.2021 року до Договору від 27.12.2021 року, керуючись п. 3.1. Договору, сторони погодили, що вартість послуг адвокатського об`єднання з надання професійної правничої (правової) допомоги щодо стягнення страхового відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 3 000 гривень за одну годину роботи об`єднання (а.с. 110). Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) від 23.12.2022 року, що є додатком до Договору від 27.12.2021 року, Адвокатським об`єднанням на виконання умов Договору від 27.12.2021 року було надано послуги згідно переліку, загальна кількість витраченого часу на надання правничої допомоги клієнту становить 5 годин, відповідно вартість наданих послуг, при вартості однієї нормо години в 3 000 грн., становить 15 000 грн. (а.с. 111-112). Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року, постанові № 280/2635/20 від 21 січня 2021 року. У п.п. 113-117 рішення ЄСПЛ у справі «Бєлоусов проти України» від 07 листопада 2013 року, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними», оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов`язаннями. Отже, висновок суду про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду. В цій частині доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Разом з тим, статтями 12,81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта ст. 12 ЦПК України). З наданих представником позивача доказів на підтвердження понесених при розгляді справи в суді першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу не можливо достовірно встановити, що послуги пов`язані саме з розглядом цивільної справи № 331/3355/22 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Арсенал страхування» про відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника, що перебувала в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. Враховуючи, що висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення зміні в частині обґрунтування підстав відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Гіщинського Ігоря Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2023 року у цій справі змінити, виклавши його мотивувальну частину щодо відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в редакції цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови складений 15 травня 2023 року. Головуючий А.Д. Трофимова Судді В.Ю. Бєлка О.З. Поляков