Постанова 4850 № 200/14311/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2023 року справа №200/14311/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року у справі № 200/14311/21 (суддя в І інстанції Ушенко С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: 26 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (відповідач 2) про визнання протиправним і скасування рішення №057050008969 від 22.09.2021 Про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення та зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 відповідні періоди роботи згідно ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, повторно розглянути заяву від 15.09.2021 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення і призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 15.09.2021 відповідно до ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення. В обґрунтування позову посилається на те, що 15.09.2021 він звернувся до відповідача 1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка для подальшого розгляду була направлена до Головного управління ПФУ в Одеській області. Рішенням відповідача 2 від 22 вересня 2021 року № 057050008969 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач вважає зазначене рішення відповідача 2 протиправним і таким, що порушує його конституційні права. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року у справі № 200/14311/21 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 22.09.2021 №057050008969, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового страхового стажу за Списком № 1 періоди роботи у Приватному акціонерному товаристві Металургійний комбінат Азовсталь з 16.07.2001 по 01.04.2003, з 02.04.2003 по 12.02.2008, з 01.01.2009 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 10.08.2021 згідно ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.09.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач № 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до наданих документів та індивідуальній відомості про застраховану особу страховий стаж позивача складає 19 років 11 місяців 16 днів. Відповідач № 1 посилається на те, що відповідно до постанови КМУ від 12.02.1993 № 637 немає законних підстав зарахувати до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 16.07.2001 по 01.04.2003, з 02.04.2003 по 12.02.2008, з 01.01.2009 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 10.08.2021 лише на підставі записів трудової книжки. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з таких підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачі в даних правовідносинах є суб`єктами владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України. 15.09.2021 позивач звернувся Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка для розгляду по суті за принципом екстериторіальності була направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. За результатами розгляду зазначеної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийняте рішення № 057050008969 від 22.09.2021 про відмову у призначенні пенсії, яке обґрунтоване відсутністю у позивача необхідного стажу роботи. Так, до пільгового стажу позивача не зараховано періоди його роботи з 16.07.2001 по 01.04.2003, з 02.04.2003 по 12.02.2008, з 01.01.2009 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 10.08.2021 в ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь, оскільки пільгові довідки оформлені неналежним чином та не відповідають додатку № 5 до Постанови №637 від 12.08.1993. Таким чином, на думку відповідачів, загальний стаж роботи позивача складає 19 років 11 місяців, пільговий стаж за Списком № 1 відсутній. Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, він у спірні періоди працював у ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь, а саме: з 16.07.2001 по 01.04.2003 в доменному цеху горновим доменної печі 5 розряду; з 02.04.2003 по 30.11.2003 в доменному цеху горновим ділянки десульфації чавуна 5 розряду; з 01.12.2003 по 31.12.2009 в доменному цеху горновим десульфації чавуна ділянки десульфації чавуна 6 розряду; з 01.01.2009 в конвертерному цеху горновим десульфації чавуна 6 розряду. Крім того, згідно копії довідок від 19.08.2021 № 03.03.01-1035 та № 03.03.01-1034, виданих Приватним акціонерним товариством Металургійний комбінат Азовсталь, позивач працював повний робочий день при повному робочому тижні на Металургійному комбінаті Азовсталь у період: з 16.07.2001 по 01.04.2003 (весь період) у доменному цеху горновим доменної печі; з 02.04.2003 по 31.12.2008 (весь період) у доменному цеху горновим; з 01.01.2009 по 31.12.2018 (весь період) у конвертерному цеху (у металургії) горновим; з 01.01.2019 по 10.08.2021 (фактично відпрацював 02 р. 06 м. 21 д.) у конвертерному цеху (у металургії) горновим. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV. Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV). Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. У відповідності до статті 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. Вищевказана норма закону кореспондується із частиною 3 статтею 114 Закону №1058- IV (чинна редакція), відповідно до якої працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637). Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Списки №№ 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки №№ 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки №№ 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №

162. Під час розгляду справи судом встановлено, що у відповідності до записів у трудовій книжці позивача він у періоди з 16.07.2001 по 31.12.2008 працював за професією горнового десульфації чавуна в доменному цеху та з 01.01.2009 по 10.08.2021 - за професією горнового у конвертерному цеху. Також в матеріалах справи містяться довідки від 19.08.2021 № 03.03.01-1035 та № 03.03.01-1034, видані Приватним акціонерним товариством Металургійний комбінат Азовсталь, відповідно до яких позивач у період з 16.07.2001 по 31.12.2008 та з 01.01.2009 по 10.08.2021 працював за професією горнового. В свою чергу професія горновий десульфації чавуна, яка зазначена в трудовій книжці позивача, передбачена Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, з огляду на що, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на її відсутність у роз`ясненні Міністерства соціального забезпечення України № 18 від 01.07.1992. Професія горнового десульфації чавуна також передбачена Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (з 16 січня 2003 року). З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці підтверджують характер роботи позивача у спірні періоди, що є підставою для їх зарахування до стажу останнього, який дає право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідачів на те, що згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення. У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Згідно із статтею 21 Конституції України усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження задля повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися, чого відповідачем 2 вчинено не було. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, відповідачем 2 за результатами розгляду заяви позивача від 15.09.2021 прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 22.09.2021 №057050008969, яким спірні періоди роботи позивача не зараховано до його пільгового стажу за Списком №

1. У зазначеному рішенні не вказано, які саме недоліки пільгових довідок стали підставою для незарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу позивача за Списком № 1, у зв`язку з чим воно є необґрунтованим. Отже, саме це рішення як індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень безпосередньо впливає на права та інтереси позивача у спірних правовідносинах. Таким чином, враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання відповідачів на те, що позивачем не надано належних документів на підтвердження його пільгового стажу роботи у Приватному акціонерному товаристві Металургійний комбінат Азовсталь з 16.07.2001 по 01.04.2003, з 02.04.2003 по 12.02.2008, з 01.01.2009 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 10.08.2021, і суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність і наявність підстав для скасування спірного рішення відповідача 2, яким не зараховано спірні періоди роботи позивача до його пільгового стажу за Списком № 1, з підстав його необґрунтованості. В той же час, судом першої інстанції покладено зобов`язання щодо зарахування до пільгового страхового стажу періодів роботи та зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, хоча оспорюване (й скасоване рішенням місцевого суду в цій справі) рішення про відмову у призначенні пенсії було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Апеляційний суд зауважує на тому, що будь-які дії зобов`язального характеру, як спосіб поновлення порушених прав, можуть бути застосовані судом виключно до того органу, дії, бездіяльність чи рішення якого визнані протиправними та (або) скасовані. Виходячи з вищевикладеного, у даній справі дії зобов`язального характеру можуть бути застосовані виключно до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як органу, що допустив порушення під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії та прийняття відповідного рішення. Приймаючи до уваги наведене, пред`явлення позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позбавлено як фактичних, так і юридичних підстав. Колегія суддів звертає увагу, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається. Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду зміні. Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року у справі № 200/14311/21 задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року у справі № 200/14311/21 змінити. В абзаці третьому та четвертому резолютивної частини рішення слова та цифри «Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) замінити словами та цифрами «Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385; юридична адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83)». У іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року у справі № 200/14311/21 залишити без змін. Повне судове рішення 16 травня 2023 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів А.А. Блохін Т.Г. Гаврищук І.В. Сіваченко