Постанова 4813 № 522/1424/22

Номер провадження: 22-ц/813/5409/23 Справа № 522/1424/22 Головуючий у першій інстанції Павлик І. А. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 15.05.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П., учасники справи: позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2023 року, ухвалене судом у складі судді Павлика І.А. у м. Одеса, за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У січні 2022 року Моторно (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, в обґрунтування якого зазначило, що 06.11.2020 року водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «MITSUBISHI PAJERO SPORT», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Одеса, вул. Середньфонтанська, біля буд. 32 не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення із транспортним засобом «HYUNDAI ACCENT», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , у зв`язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У подальшому ОСОБА_2 звернувся до позивача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, оскільки на час скоєння ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «HYUNDAI ACCENT», державний номерний знак НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу його складників, та пошкодженнях при ДТП становить 81317,90 грн. Позивачем прийнято рішення про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та виплачено ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 74223,85 грн. Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України грошові кошти у розмірі 75669,05 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 09 лютого 2023 року позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 75669,05 грн понесених витрат. Суд вирішив питання про стягнення судових витрат. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними доказами підтверджено заявлені вимоги, розмір завданої шкоди підтверджено належним доказом, будь-яких інших розрахунків завданої шкоди матеріали справи не містять, клопотань про призначення судової автотоварознавчої експертизи сторонами не заявлялось, тому відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано розмір нанесеної ним майнової шкоди в результаті ДТП. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2023 року скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує розмір завданої шкоди, наданий звіт ТОВ «Авто ОДЕКС» від 18.11.2020 року № 18-11/20 не є належним доказом, оскільки не відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України та не є висновком експерта. Посилання суду першої інстанції на норми Закону України «Про оцінку майна майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» відповідач вважає не обґрунтованим, оскільки, на його думку, вказаним законом не врегульовано порядок визначення матеріальної шкоди. (2) Позиція інших учасників справи Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 березня 2023 року Моторному (транспортному) страховому бюро України роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу, проте відзиву не надходило. Моторно (транспортне) страхове бюро України отримало копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги 03.04.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження отримана скаржником в особистому кабінеті підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд 07.04.2023 року, що підтверджується довідкою. Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення майнової шкоди, завданої в внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 75669,05 грн, тобто ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 * 100 = 2684000 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України. Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними доказами підтверджено заявлені вимоги, зокрема вину відповідача у вчиненому адміністративному правопорушенні за ст. 124 КУпАП та розмір завданої шкоди. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону та обставинам справи. З матеріалів цивільної справи вбачається, що 06.11.2020 року водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «MITSUBISHI PAJERO SPORT», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Одеса, вул. Середньфонтанська, біля буд. 32 не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення із транспортним засобом «HYUNDAI ACCENT», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , у зв`язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно до п. 39.1. ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до підп. а) п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної події, автомобіль ««MITSUBISHI PAJERO SPORT», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 не був забезпечений договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. 09.11.2020 року ОСОБА_2 звертався до МТСБУ із повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та надав усі необхідні документи, відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно звіту ТОВ «АВТО ОДЕКС» від 18.11.2020 року № 18-11/20 ринкова вартість автомобіля «HYUNDAI ACCENT» державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого у ДТП визначається рівною 245614,60 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «HYUNDAI ACCENT» державний номерний знак НОМЕР_2 пошкодженого у ДТП визначається рівною 120669 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «HYUNDAI ACCENT» державний номерний знак НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу його складників, пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді становить 81317,90 грн. 20.11.2020 року ОСОБА_2 звертався до МТСБУ із заявою про відшкодування шкоди на підставі ст. 35, п. 41.1 п.п. «а» ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 06 листопада 2020 року. Наказом Моторно (транспортного) бюро України від 25.01.2021 року визначено здійснити ОСОБА_2 в рахунок відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди виплату у сумі 74223,85 грн, яка сплачена 26.01.2021 року, що підтверджується платіжним дорученням від 26.01.2021 року № 689210. Також, МТСБУ сплатило ТОВ «АВТО ОДЕКС» 1445,20 грн за оплату послуг експерта по справі № 72006, згідно рах № 310 від 31.12.2020 року, транспортний засіб АА2377Е, що підтверджується платіжним дорученням від 18.01.2021 № 434480. В частині 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дослідивши наявні докази, повно встановивши обставини, що мають істотне значення для розгляду справи, а саме наявність причинного зв`язку між настанням дорожньо-транспортної пригоди та виною відповідача, а також сплати позивачем страхового відшкодування, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення у порядку регресу із відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування, яка виплачена останнім потерпілій у дорожньо-транспортній пригоді особі. Посилання скаржника в апеляційній скарзі на положення ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України є помилковим, виходячи з наступного. За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. У цій справі, позивач виконав свої зобов`язання відповідно до умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснивши страхове відшкодування з урахуванням зносу. У зв`язку з виплатою Моторно (транспортним) страховим бюро України страхового відшкодування, то останній має право у відповідності до ст. 1191 ЦК України, ч. 2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» подати регресний позов до водія транспортного засобу ОСОБА_1 , який спричинив дорожньо-транспортну пригоду і не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Доводи апеляційної скарги про те, що наданий позивачем звіт ТОВ «АВТО ОДЕКС» від 18.11.2020 року № 18-11/20 щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля «HYUNDAI ACCENT» державний номерний знак НОМЕР_2 є неналежним доказом, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Відповідно до статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Згідно статі 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Отже, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами). Доказів на спростування розміру матеріального збитку відповідачем суду не надано. Кожна сторона повинна довести ті обставина, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідач, який приймав участь в суді першої інстанції, не був позбавлений можливості звернутися до суду із клопотанням про проведення у справі експертизи. Проте, із клопотанням про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи в суді першої інстанції відповідач не звертався. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 травня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні автотоварознавчої експертизи. Таким чином, враховуючи те, що відповідач в силу частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надав доказів на противагу поданого позивачем звіту ТОВ «АВТО ОДЕКС» від 18.11.2020 року № 18-11/20, отже не спростував визначений розмір страхового відшкодування. Доводи апеляційної скарги про те, що звіт ТОВ «АВТО ОДЕКС» від 18.11.2020 року № 18-11/20 не відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України, в якій містяться вимоги до висновку експерта, не заслуговують на увагу, оскільки наданий позивачем звіт від 18.11.2020 року № 18-11/20, за своїм змістом є письмовим доказом у розумінні ч. 2 ст.76 ЦПК України, і не є висновком експерта. Щодо суті апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не дають колегії суддів підстав для його скасування, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін. Щодо судових витрат Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 15 травня 2023 року. Головуючий В.А. Коновалова Судді О.Ю. Карташов Ю.П. Лозко