Постанова 4824 № 752/12568/17

Постанова Іменем України Єдиний унікальний номер справи 752/12568/17 Номер провадження 22-ц/824/6325/2023 Головуючий у суді першої інстанції Ж. І. Кордюкова Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач 03 травня 2023 року місто Київ Справа №752/12568/17 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого - Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І. секретар судового засідання Сіра Ю. М. учасники справи заявник Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заінтересована особа ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 19 грудня 2022 року, постановлену у складі судді Кордюкової Ж. І., в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва у с т а н о в и в : У листопаді 2022 року КП «Київтеплоенерго» звернулося до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заінтересована особа (боржник) ОСОБА_1 . В обґрунтування заяви зазначено, що 21.06.2017 Голосіївським районним судом міста Києва було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» 7 525,34 грн заборгованості за надані послуги з центрального опалення, 9 142,36 грн заборгованості за постачання гарячої води, 4 190,53 грн 3% річних та інфляції, 800,00 грн судового збору, який було пред`явлено до виконання. 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №602-18, відповідно до якого останнє набуло право вимоги до споживачів щодо виконання ними грошових зобов`язань перед ПАТ «Київенерго» з оплати спожитих до 01.08.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (основний борг, в тому числі такий, що є предметом судового розгляду та/або затверджений судовим рішенням, як такий, що підлягає стягненню із споживачів станом на 01.08.2018. Всі права вимоги переходять до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку №1 до договору №602-18. 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №603-18, відповідно до якого останнє набуло право вимоги споживачів (перелік яких визначений у додатках до договорів від 11.10.2018 №601-18, від 11.10.2018 №602-18) теплової енергії, комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в частині їх зобов`язання перед кредитором сплатити (пеня та/або штраф), 3% річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладання цього договору та/або можуть бути нараховані та/або виникнути після дати укладання цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачами обов`язків з оплати спожитої теплової енергії та/або комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та є предметом судового розгляду або підтверджені судовими рішеннями, як такі, що підлягають стягненню із споживачів. 30.08.2019 судом постановлено ухвалу про заміну стягувача у справі за заявою ПАТ «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з ОСОБА_1 на КП «Київтеплоенерго». ПАТ «Київенерго» не передало КП «Київтеплоенерго» оригінал судового наказу по справі №752/12568/17. 09.12.2021 після звернення КП «Київтеплоенерго» до суду, орган ДВС листом повідомив, що оригінал судового наказу №752/12568/17 було повернуто стягувачу ПАТ «Київенерго». На усій території України з 19.12.2020 було встановлено карантин, що впливало на роботу органів виконавчої служби, які здійснювали прийом громадян, що обмежувало учасників виконавчого провадження у праві ознайомитись з матеріалами виконавчих проваджень. За таких обставин КП «Київенерго» зверталось до органів ДВС, що потребувало значного інтервалу часу та призвело до того, що відомості про відсутність судового наказу на примусовому виконанні були отримані лише 09.12.2021. Крім того, КП «Київтеплоенерго» розпочало свою діяльність лише в травні 2018 року, через що його штат знаходився в стані формування. Як наслідок підприємство отримало право вимоги за договорами цесії до 402 тис. споживачів, щодо яких було необхідно вживати заходи примусового стягнення. Зазначене обумовило виникнення об`єктивних обставин, які значно обмежили та уповільнили здійснення заходів щодо виконання рішень, в тому числі і по справі №752/12568/17. У зв`язку із наведеним заявник просив суд поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання судового наказу, виданого Голосіївським районним судом міста Києва від 22.06.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» 7 525,34 грн заборгованості за надані послуги з центрального опалення, 9 142,36 грн заборгованості за постачання гарячої води, 4 190,53 грн 3% річних та інфляції, 800,00 грн судового збору. Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 19 грудня 2022 року заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання залишено без задоволення. Не погодившись з ухвалою суду КП «Київтеплоенерго» подало апеляційну скаргу, посилається на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції відмовляючи у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не взяв до уваги та не надав належної оцінки тому, що ПАТ «Київенерго» оригінал судового наказу КП «Київтеплоенерго» не передавало, згідно переданих первісним стягувачем документів заявнику стало відомо, що судовий наказ було пред`явлено до виконання 30.11.2017. Суд не вязв до уваги, що на усій території України з березня 2020 року встановлено карантин, що вплинуло на роботу органів державної виконавчої служби, що обмежувало учасників виконавчого провадження у справі безпоседеньо ознайомитися із матеріалами виконавчого провадження. КП «Київтеплоенерго» звернуло увагу суду на те, що оригінал судового наказу у цій справі орган ДВС на адресу заявника не направляв. Також заявник вказав, що судом помилково не враховано введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації, внаслідок чого 10.10.2022 через воєнні дії та масові ракетні обстріли було пошкоджено нежитлове приміщення КП «Київтеплоенерго» по вул. Жилянській, 83/53, що призвело до звернення заявника із заявою до суду лише 03.11.2022, що об`єктивно незалежало від волі КП «Київтеплоенерго». Судом також не враховано, що відмова у поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання тягне за собою фактичне невиконання судового рішення. Крім того, КП «Київтеплоенерго» у апеляційній скарзі зазначило, що суд першої інстанці всупереч вимогам ст. 223 ЦПК України розглянув справу без участі заявника. Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу боржник ОСОБА_1 не скористався. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник КП «Київтеплоенерго» Недашківська І. В. підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити з викладених підстав. Заінтересована особа (боржник) ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у відповідності до вимог закону. Будь - яких заяв чи клопотань станом на день розгляду справи до апеляційного суду від боржника не надходило. Колегія суддів розцінила причини його неявки в судове засідання як неповажні та вважала за можливе розглянути справу за відсутності заінтересованої особи (боржника) ОСОБА_1 . Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника заявника Недашківської І. В. , перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Так, постановляючи ухвалу про залишення без задоволення заяви КП «Київтеплоенерго» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку заявником не наведено обгрунтованих підстав поважності пропуску строку для пред`явлення судового наказу від 22.06.2017 до виконання у строк до 04.01.2021, оскільки до спливу цього часу КП «Київтеплоенерго» було відомо про те, що судовий наказ від 22.06.2017 у справі №752/12568/17 був направлений до органу ДВС для примусового виконання, що підтверджується копією листа ПАТ «Київенерго» від 30.11.2017 №21/2/3381. Також суд вважав, що при укладанні договорів про відступлення прав вимоги КП «Київтеплоенерго» мало оцінювати реальність ризику настання наслідків вчинення чи не вчинення дій у виконавчому провадженні первісним стягувачем ПАТ «Київенерго» до відступлення ним права вимоги на користь заявника. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Так, відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження». Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» судові накази підлягають примусовому виконанню. Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла станом на час винесення судового наказу) встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла станом на час винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа). Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст.433 ЦПК України питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, за заявою ПАТ «Київенерго» 22.06.2017 Голосіївським районним судом міста Києва по справі №752/12568/17 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» 7 525,34 грн заборгованості за надані послуги з центрального опалення, 9 142,36 грн заборгованості за постачання гарячої води, 4 190,53 грн. 3% річних та інфляції, 800,00 грн судового збору. Судовий наказ набрав чинності 11.09.2017 та пред`явлений до виконання ПАТ «Київенерго» 30.11.2017. 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договори про відступлення права вимоги (цесії) №602-18 та №603-18, відповідно до яких КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги споживачів з централізованого опалення та гарячого водопостачання, сплати (пені та/або штрафів), 3% річних, інфляційних нарахувань, судових та інші витрати, що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладання цього договору та/або можуть бути нараховані та/або виникнути після дати укладання цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачами обов`язків з оплати спожитої теплової енергії та/або комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та є предметом судового розгляду або підтверджені судовими рішеннями, як такі, що підлягають стягненню із споживачів. У лютому 2019 року КП «Київтеплоенерго» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвалою Голосіївського районного суду від 30.08.2019 замінено стягувача у справі за заявою ПАТ «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з ОСОБА_1 . Замість ПАТ «Київенерго» визнано стягувачем КП «Київтеплоенерго». Копія зазначеної ухвали суду отримана представником КП «Київтеплоенерго» Полумиско В. І. 13.03.2020. 06.05.2021 КП «Київтеплоенерго» звернулось до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою №7/2-571 про надання інформації про хід виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу від 22.06.2017 по справі №752/12568/17, яку направило адресату 19.05.2021. Також 19.05.2021 КП «Київтеплоенерго» направило до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву №7/2-702 про надання інформації про хід виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу від 22.06.2017 по справі №752/12568/17. У матеріалах справи відсутні будь - які докази на підтвердження здійснення КП «Київтеплоенерго» у період з дня отримання ухвали про заміну стягувача (13.03.2020) до першого звернення до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою №7/2-571 про надання інформації про хід виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу від 22.06.2017 по справі №752/12568/17 (19.05.2021), тобто понад один рік, дій спрямованих на реалізацію прав, як стягувача, з виконання судового наказу, звернення з відповідними заявами/запитами до виконавчої служби з приводу з`ясування місцезнаходження виконавчого документа тощо. Не отримавши відповіді на подані 19.05.2021 до виконавчої служби заяви, КП «Київтеплоенерго» 19.11.2021 звернулось до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зі скаргою на бездіяльність, яка полягає у ненаданні інформації про хід виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу від 22.06.2017 по справі №752/12568/17 (скарга від 19.11.2021 №7/2-1462). Листом № 55302705 від 03.12.2021 Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив КП «Київтеплоенерго» про те, що 04.12.2017 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55302705 з примусового виконання судового наказу №752/12568/17 та 04.01.2018 державним виконавцем на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ПАТ «Київенерго», копію якої разом з оригіналом судового наказу направлено за адресою: м. Київ, вул. Мельникова,

31. Станом на 03.12.2021 вказаний судовий наказ до відділу не надходив та на примусовому виконанні не перебуває. Отже, судовий наказ від 22.06.2017, виданий Голосіївським районним судом міста Києва по справі №752/12568/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» 7 525,34 грн заборгованості за надані послуги з центрального опалення, 9 142,36 грн заборгованості за постачання гарячої води, 4 190,53 грн. 3% річних та інфляції, 800,00 грн судового збору вперше було пред`явлено до виконання 30.11.2017, проте 04.01.2018 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», відтак строк пред`явлення його до виконання перервався. Таким чином, ураховуючи встановлений законом трирічний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, останнім днем строку пред`явлення судового наказу від 22.06.2017 по справі №752/12568/17 до виконання було 04 січня 2021 року. Із заявою про поновлення пропущенного строку для пред`явлення виконавочго документа до виконання КП «Київтеплоенерго» звернулося до суду 17.11.2022, тобто через 11 місяців після надання 03.12.2021 Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) інформації про винесення 04.01.2018 державним виконавцем постанови про повернення судового наказу №752/12568/17 стягувачу. Звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущенного строку для пред`явлення виконавочго документа до виконання як на поважні причини пропуску такого строку КП «Київтеплоенерго» посилалось на оголошення з 19.12.2020 в Україні карантину через захворювання на Covid-19, отримання відомостей про відсутність судового наказу на примусовому виконанні лише 09.12.2021. Крім того, КП «Київтеплоенерго» вказало на те, що розпочало свою діяльність лише в травні 2018 року, через що його штат знаходився в стані формування. Як наслідок підприємство отримало право вимоги за договорами цесії до 402 тис. споживачів, щодо яких було необхідно вживати заходи примусового стягнення. Зазначене, на думку заявника, обумовило виникнення об`єктивних обставин, які значно обмежили та уповільнили здійснення заходів щодо виконання судових рішень, в тому числі і судового наказу по справі № 752/12568/17. Проте такі причини не можуть бути визнані судом поважними, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що пропущений КП «Київтеплоенерго» строк для пред`явлення до виконання судового наказу від 22.06.2017, виданого Голосіївським районним судом по справі №752/12568/17, не підлягає поновленню, з огляду на наступне. Так, підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника (постанова Верховного Суду від 03 червня 2020 року в справі № 2-461/09). Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При розгляді заяв про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання мають детально досліджуватись всі обставини, які вплинули на пропуск строків пред`явлення виконавчих документів до виконання і розглядати їх необхідно в сукупності шляхом встановлення відповідного причинно-наслідкового зв`язку. Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Отже, поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача. При цьому колегія суддів зауважує, що питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування. Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд. У даному випадку заявником не наведено достатніх підстав поважності пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Саме по собі посилання заявника на те, що орган ДВС не надав тривалий час відповідь на заяви КП «Київтеплоенерго» про надання інформації про хід виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу від 22.06.2017 по справі №752/12568/17, не є підставою для задоволення заяви про поновлення строку, оскільки при укладенні договору відступлення прав вимоги КП «Київтеплоенерго» прийняло на себе свідомий ризик настання наслідків вчинення чи невчинення дій у виконавчому провадженні первісним стягувачем до відступлення ним права вимоги на користь заявника, а відступлення права вимоги не є самостійною підставою для переривання строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання. При цьому заявник не вказував у зв`язку з чим він, не будучи за його твердженням обізнаним про повернення судового наказу, отримавши у березні 2020 року ухвалу суду про заміну стягувача, не звернувся до державного виконавця із заявою про заміну стягувача та не з`ясував, на якій стадії перебуває виконавче провадження у період з 13.03.2020 (дата отримання ухвали) по 19.05.2021 (дата направлення заяви до виконавчої служби про рух виконавчого провадження). Тобто, вирішуючи у суді питання про заміну стягувача, заявник не з`ясував хід дій у виконавчому провадженні по виконанню судового наказу, не поцікавився місцем знаходження цього судового наказу. Отже, докази, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання ним процесуальних обовязків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявником не надані. Таким чином причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, вказані заявником, не можна визнати поважними. Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції у тому, що заявником не надано належних та обґрунтованих доказів про існування об`єктивних перешкод звернути судовий наказ до виконання протягом всього строку до моменту звернення із заявою, яка є предметом даного судового розгляду. За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для поновлення заявникові пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання відсутні, оскільки такий строк було пропущеного стягувачем з причин, які не є поважними. Твердження апелянта про те, що ним неодноразово направлялись звернення до Голосіївського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки вказані дії вперше було вчинено лише у травні 2021 році. В той час, як згідно матеріалів справи, договори про відступлення прав вимоги між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» було укладено 11.10.2018. Крім того, у грудні 2017 року виконавчий документ (судовий наказ) було повернуто стягувачу. Тобто, з укладання договору про відступлення прав вимоги між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» (2018 рік) до травня 2021 року (дата першого звернення до виконавчої служби), стягувач не виявив належної зацікавленості у реалізації своїх прав щодо примусового виконання судового рішення, знехтував своїми процесуальними правами як сторони виконавчого провадження. Доказів неотримання ПАТ «Київенерго» вказаного судового наказу матеріали справи не містять. Такі посилання заявника не підтверджені жодними доказами у справі. А неотримання заявником судового наказу від ПАТ «Київенерго» не є підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Суд апеляційної інстанції вважає, що заявником не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску такого строку, які б перешкодили заявнику звернутися до виконавчої служби у визначений законом строк для з`ясування стадії виконання судового рішення та з`ясування факту повернення виконавчого документа первісному стягувачеві ще у 2018 році. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини справи, дав об`єктивну оцінку зібраним і дослідженим доказам та дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви КП «Київтеплоенерго» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Доводи апеляційної скарги у тому, що КП «Київтеплоенерго» розпочало діяльність у травні 2018 року, формувало штат управління, що у зв`язку з коронавірусною хворобою уповільнювало здійснення такої діяльності, а з 2019 року вживає активних заходів щодо стягнення заборгованості близько до 402 тисяч споживачів та не відповідає за непред`явлення виконавчого листа до виконання попереднім стягувачем, що в сукупних обставинах свідчить про поважність підстав пропуску строку пред`явлення судового наказу у цій справі до виконання, апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що після заміни ухвалою суду 30.08.2019 стягувача у цій справі у КП «Київтеплоенерго» було більше одного року для пред`явлення судового наказу від 22.06.2017 до виконання. Проте таких дій заявником вчинено не було. Жодних доказів об`єктивної неможливості пред`явлення до виконання судового рішення саме після того, як було замінено сторону стягувача, заявником не надано, як і не зазначено відповідного обґрунтування поважності пропуску строку. Доводи апелянта про те, що відмова у поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання тягне за собою фактичне невиконання судового рішення, оцінюються колегією суддів критично, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що протягом строку, встановленого Законом України «Про виконавче провадження», а саме після отримання права вимоги у 2018 році, заявник вживав активних дій для реалізації своїх прав з виконання судового рішення, звертався з відповідними заявами до виконавчої служби з приводу з`ясування місцезнаходження судового наказа чи після заміни у 2019 році судом стягувача у цій справі тощо, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення пропущеного КП «Київтеплоенерго» строку пред`явлення судового наказу до виконання. Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації, внаслідок чого 10.10.2022 через воєнні дії та масові ракетні обстріли було пошкоджено нежитлове приміщення КП «Київтеплоенерго» по вул. Жилянській, 83/53, що призвело до звернення заявника із заявою до суду лише 03.11.2022, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначене не спростовує правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки такі обставини мали місце у 2022 році. При цьому судом встановлено, що заявником пропущено строк пред`явлення судового наказу до виконання до 2022 року з причин, які судом визнані неповажними, оскільки заявник не вживав активних дій щодо реалізації своїх прав як стягувача у виконавчому провадженні з моменту отримання права вимоги ще у 2018 року. Посилання у апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції у порушення вимог закону розглянув заяву КП «Київтеплоенерго» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання без участі представника заявника не можуть вплинути на правильність висновків суду щодо відсутності підстав для поновлення пропущеного КП «Київтеплоенерго» строку для пред`явлення до виконання судового наказу від 22.06.2017 у справі №752/12568/17, оскільки в силу приписів статті 433 ЦПК України неявка учасників справи у судове засідання не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Крім того апеляційний суд зауважує, що звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання заявник повинен був вказати у заяві усі обставини, на які він посилався як на підставу для поновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу до виконання та надати суду усі наявні докази. Як вбачається, усім вказаним заявником обставинам та поданим доказам суд надав належну оцінку, що відображено у мотивувальній частині ухвали. Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів та необхідності скасування ухвали про залишення без задоволення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали суду, такі доводи є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті спору. Ураховуючи встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені заявником обставини щодо пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не можна визнати поважними, оскільки будь-яких доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення ним процесуальних дій у визначений законом строк, заявником не надано, як і не вказано те, що зазначені обставини пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій, виникли об`єктивно, незалежно від його волі. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, залишаючи без задоволення заяву КП «Київтеплоенерго» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого докумена до виконання. Так, відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, є такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду щодо відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення судового наказу від 22.06.2017 у справі №752/12568/17 до виконання з наведених підстав. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ухвала суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання постановлена з додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі, а тому апеляційний суд залишає її без змін, а апеляційну скаргу КП «Київтеплоенерго» без задоволення. Питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України. Судові витрати заявника по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду не підлягають відшкодуванню, оскільки суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» залишити без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 19 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повна постанова складена 12.05.2023. Судді Л. Д. Поливач А. М. Стрижеус О. І. Шкоріна