LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/5978/16

від 25.05.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2020 у справі №910/5978/16 задовольнити.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" травня 2020 р. Справа № 910/5978/16 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Попікової О.В. суддів: Корсака В.А. Євсікова О.О. розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2020 у справі № 910/5978/16 (суддя Морозов С.М.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (правонаступник - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" про стягнення заборгованості 72 512,73 грн. за участю секретаря судового засідання Руденко Н.С. за участю представників сторін: від ПАТ «Київенерго» - Недашківська І.В. дов. від 08.01.2020 №08/01/20-01 від ТОВ "Перший український експертний центр" - Закарлюка Н.С. - дов. від 08.01.2020 №76 ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/5978/16 позовні вимоги задоволені в повному обсязі та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" (надалі відповідач/ боржник) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (позивач/стягувач) суму основного боргу в розмірі 67759,96 грн, суму 3% річних в розмірі 1453,23 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 3 299,54 грн та судовий збір в розмірі 1378,00 грн. На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ від 30.06.2016. Строк пред`явлення наказу до виконання визначено до 30.06.2017. 18.02.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (завник) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу суду від 30.06.2016 у даній справі до виконання. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2020 задоволено заяву КП «Київтеплоенерго» про поновлення строку для пред`явлення наказу від 30.06.2016 у справі №910/5978/16 до виконання; відновлено дію наказу Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі №910/5978/16 і дію наказу продовжено до 26.02.2023. Ухвала мотивована тим, що відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 19 ГПК України, статті 1 Конституції України виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції; судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження, що полягає у примусовому виконанні судових рішень. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишилося б невиконаним на шкоду будь-якої сторони. З огляду на те, що зміна стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 відбулася лише 09.09.2019 і строк пред`явлення наказу сплинув, заявник не може здійснювати ефективний захист своїх прав, його заява підлягає задоволенню. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строку з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №922/765/15). Відповідач/боржник у даній справі, не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що заява стягувача про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання від 30.06.2016 у даній справі не містить жодної причини чи підстави, наведених в обґрунтування відповідної заяви; стягувач не вказує, які саме обставини, що не залежали від нього, зумовили пропуск строку на пред`явлення наказу до виконання. Заявник апеляційної скарги наголошує на тому, що стягувач не подав доказів поважності причин пропуску, а саме доказів того, що пропуск стався внаслідок об`єктивних непереборних обставин, а не з власної недбалості стягувача. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 апеляційну скаргу ТОВ «Перший експертний цент» прийнято до апеляційного провадження; розгляд призначено на 25.05.2020. 22.05.2020 від ТОВ «Перший експертний цент» надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Господарським судом Донецької області справи №910/17475/19 за позовом ТОВ «Перший експертний цент» до АК «К.Енерго» та Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про зобов`язання списати заборгованість позивача. Присутній у судовому засіданні представник позивача/стягувача заперечував щодо задоволення згаданого клопотання. Розглянувши клопотання ТОВ «Перший експертний цент» про зупинення провадження у даній справі колегія суддів не вбачає правових підстав для його задоволення з огляду на вимоги п 5 частини 1 статті 227 ГПК України, і відповідно відмовляє у його задоволенні. Присутній представник боржника підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу суду І інстанції скасувати, у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу суду від 30.06.2016 у даній справі відмовити. Представник стягувача заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувану ухвалу просив залишити без змін, з мотивів у ній викладених. Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 24.03.2020 у даній справі, виходячи з наступного. Відповідно до статті 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлений Поновлення пропущеного процесуального строкує є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого строку. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості. Відновлення пропущеного процесуального строку означає, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений. Згідно з частиною 3 статті 13, частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 78, частиною 1 статті 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Отже, звертаючись із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, заявник повинен навести обставини, які не залежали від нього та зумовили пропуск на пред`явлення виконавчого документа до виконання, а також надати докази на підтвердження цих обставин. Як вбачається із заяви Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (правонаступник - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго") про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, підставами для поновлення строку стягувач зазначає наступні обставини: - рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/5978/16 з ТОВ «Український експертний центр» стягнуто на користь ПАТ «Київенерго» 67759,96 грн. основного боргу, 1453,23 грн. 3%річних, 3 299,54 грн. інфляційних втрат, 1378,00 грн. судового збору; - 30.06.2016 Господарським судом міста Києва видано наказ на виконання вказаного рішення; - 25.10.2016 між ПАТ «Київенерго» та ТОВ «Перший експертний цент» укладено угоду про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію; - відповідно до п. 2.4. угоди сплата решти заборгованості в розмірі 1 375 176,14 грн. відкладається до прийняття судом остаточного рішення у справі щодо чинності постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 №613; - ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у даній справі змінено стягувача ПАТ «Київенерго» на його правонаступника КП «Київтеплоенерго» на стадії виконавчого провадження з виконання рішення у справі №910/5978/16; - 29.10.2019 КП «Київтеплоенерго» подало до Шевченківського районного відділу державної служби міста Києва заяву про примусове виконання рішення суду у справі №910/5978/16; - 01.11.2019 державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа до виконання; - 16.01.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва відмовлено ТОВ «Перший український експертний центр» у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/5978/16 від 14.06.2016 у зв`язку з нововиявленими обставинами щодо дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 №613; - керуючись статтею 329 ГПК України, КП «Київтеплоенерго» просить поновити строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Колегія суддів вважає, що заявником не наведено жодної обставини чи підстави, які не залежали від нього і які спричинили пропуск ним строку на пред`явлення наказу від 30.06.2016 до виконання, та не надано відповідних доказів. Відповідно до п.п. 1, 2, 4 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до вимог п. 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент видачі наказу), виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року. Так, як вбачається з матеріалів справи, у наказі Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі №910/5978/16 також зазначений строк пред`явлення його до виконання протягом року (до 30.06.2017). Законом України від 02.06.2016 «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05.10.2016, збільшено до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання ним чинності, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016. Так, в пункті 5 розділу ХІІІ «Прикінцевих та перехідних положеннях» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 зазначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (тобто, протягом 3-ьох років) (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №904/10285/15 та від 30.07.2019 у справі №922/3137/15). Отже, на момент набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі №910/5978/16 не сплив, а відтак, на нього поширюється дія вказаного Закону, зокрема, в частині строку його пред`явлення до виконання, а саме - протягом трьох років. Так, із наявного в матеріалах справи Договору №601-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 вбачається, що ПАТ «Київенерго» відступило КП виконавчому органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» право вимоги до ТОВ «Перший український експертний центр» за рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/5978/16 (додаток №3 до договору про відступлення №603-18), тобто, в межах трирічного строку для пред`явлення наказу від 30.06.2016, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у даній справі. Проте, наступні дії правонаступника - КП виконавчому органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», в тому числі, й подання заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - наказу Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі №910/5978/16, вчинені поза межами трирічного строку, встановленого Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Зазначені заявником у заяві про поновлення строку обставини, про які вказувалося вище, як то: заміна судом стягувача ПАТ «Київенерго» на його правонаступника КП «Київтеплоенерго» (враховуючи, що договір цесії був укладений 11.10.2018), оскарження за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/5978/16, повернення виконавчою службою виконавчого документу - наказу від 30.06.2016, тощо, не є тими об`єктивними причинами, які не залежали від волі КП (стягувача) та завадили йому здійснити відповідні процесуальні дії у визначений Законом строк, при тому, що договір цесії був укладений ще у 2018 році. Заява КП «Київтеплоенерго» не містить підстав для поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа із зазначенням причин такого пропуску, а містить лише обставини щодо винесення процесуальних документів у даній справі, щодо взаємовідносин між ПАТ «Київенерго» та ТОВ «Перший український експертний центр» (укладення угоди про реструктуризацію боргу), щодо взаємовідносин між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» (укладення договору цесії), а відтак - не підлягає задоволенню. Місцевий господарський суд на наведене увагу не звернув, а ухвалюючи судове рішення у даній справі, яким поновив строк на пред`явлення виконавчого документа до виконання, послався лише на обов`язковість виконання судових рішень, що набрали законної сили. Колегія суддів погоджується із тим, що судові рішення, які набрали законної сили, мають бути виконані, проте, зазначає, що законодавцем встановлені певні строки для пред`явлення виконавчих документів до виконання, і в разі їх пропуску, суд має виходити із поважності причин такого пропуску, наведених стягувачем. В даному випадку, заявником не наведено жодної поважної причини для поновлення такого строку. Колегія суддів зазначає, що світова практика та стандарти демонструють, що процес здійснення правосуддя розпочинається з моменту звернення до суду й закінчується виконанням судового рішення. Тому судове провадження повинно мати цілісну й логічно завершену структуру від звернення до суду до виконання судового рішення. У зв`язку з цим на державу покладається обов`язок щодо створення, зміцнення та розбудови дієвої системи примусового виконання рішень, у тому числі шляхом імплементації європейських норм та стандартів у національне законодавство України. До того ж, примусове виконання рішень, як завершальна стадія судового провадження, є невід`ємною частиною дотримання права людини на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, закріпленого в статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, а також одного з найважливіших прав, гарантованого статтями 55, 124 Конституції України, - права громадянина на судовий захист. В рішеннях ЕСПЛ у справах «Сокур проти України» та «Крищук проти України» вказано, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному і вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. В даному випадку, як вказувалося вище, виконання судового рішення залежало виключно від дотримання сторонами (стягувачем, правонаступником) процесуальних строків, встановлених законами, а не інших чинників, які перешкоджали чи заважали виконанню рішення. Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 24.03.2020 у справі №910/5978/16 та приймає нове рішення, яким відмовляє Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі №910/5978/16. У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача та прийняттям нового рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, судовий збір за подання апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 129 ГПК України, покладаються на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго". Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2020 у справі №910/5978/16 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2020 у справі №910/5978/16 скасувати. В задоволенні заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі №910/5978/16 відмовити.

3. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код 40538421, 01001, м. Київ, вул. Івана Франка, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" (код 36844047, 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 14/55, офіс 1004) 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/5978/16 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Головуючий суддя О.В. Попікова Судді В.А. Корсак О.О. Євсіков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»