Постанова 4854 № 420/13511/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/13511/22 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Димерлія О.О. суддів: Танасогло Т.М. , Крусяна А.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі №420/13511/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі У С Т А Н О В И В : 26.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просив суд стягнути з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 07.07.2020 по 23.06.2022 в сумі 188469,36грн. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України протягом тривалого часу в добровільному порядку не виконувалось рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №540/2442/19 про поновлення на роботі. Не погоджуючись з позовними вимогами відповідачем до суду першої інстанції подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що в межах спірних правовідносин наявні поважні причини, які завадили Державній службі морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України своєчасно виконати рішення суду. Також, суб`єкт владних повноважень акцентував увагу на порушення позивачем строку звернення до суду з позовною заявою. Крім того, відповідач вказував, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі №420/13511/22 позов ОСОБА_1 задоволено. Присуджено до стягнення з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 07.07.2020 по 23.06.2022 в сумі 189 619,44грн. Приймаючи означене рішення суд першої інстанції виходів із того, що Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України не своєчасно виконано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №540/2442/19 про поновлення ОСОБА_1 на роботі, а тому останній має право на відшкодування середнього заробітку за час затримки виконання такого судового рішення за період з 07.07.2020 по 23.06.2022 в сумі 188469,36грн. Не погодившись із рішенням окружного адміністративного суду Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України подано апеляційну скаргу, в якій зазначено про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та викладено прохання скасувати вказане рішення із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що судом першої інстанції залишено поза увагою наявність поважних причин, які унеможливлювали виконання судового рішення у встановлений строк, а також неправильно вирахувано період затримки виконання судового рішення. До того ж, суб`єкт владних повноважень наголошує, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою. На думку відповідача, вимога про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі не є спором щодо бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а тому в таких правовідносинах строк звернення до суду за захистом порушеного права становить один місяць. Крім того, відповідач вказує про те, що судом першої інстанції позбавлено його можливості забезпечити участь представника під час судових засідань, надати відповідні пояснення з обґрунтуванням правової позиції у справі. В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку із положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного. Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 займав посаду заступника начальника відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України. Наказом Державної служби морського та річкового транспорту України від 18.10.2019 №01-Д на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді звільнення із займаної посади у зв`язку із порушенням Присяги державного службовця. Наказом Державної служби морського та річкового транспорту України №354-к від 18.10.2019 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади, відповідно до п.4 ч.1 ст.87 ЗУ "Про державну службу" у зв`язку із вчиненням дисциплінарного проступку, передбаченого п.1 ч.2 ст.65 ЗУ "Про державну службу" (порушення Присяги державного службовця). Не погодившись із вищеозначеними актами індивідуальної дії ОСОБА_1 за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернувся до суду з позовною заявою про їх скасування. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №540/2442/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано накази Державної служби морського та річкового транспорту України №01-Д від 18.10.2019 "Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " та №354-к від 18.10.2019 "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України з 18.10.2019. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України. Присуджено до стягнення на користь ОСОБА_1 з Державної служби морського та річкового транспорту України середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.10.2019 по 06.07.2020 в сумі 73135,5грн. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №540/2442/19 залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020. Наказом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 24.06.2022 №6-д скасовано наказ Державної служби морського та річкового транспорту України від 18.10.2019 №01-Д «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ». Наказом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 24.06.2022 №243-к скасовано наказ Державної служби морського та річкового транспорту України від 18.10.2019 №354-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України з 19.10.2019. Уважаючи, що рішення суду про поновлення на роботі Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України виконано із затримкою ОСОБА_1 звернувся до суду із даною позовною заявою. Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В силу приписів статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом. Положеннями частин 1, 2 статті 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Частиною 2 статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Згідно із частиною 7 статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Частинами 2, 3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Приписами статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів, які застосовуються до спірних правовідносин випливає, що законодавцем передбачено обов`язок роботодавця добровільно та негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Такий обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде таке рішення у подальшому оскаржуватись. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно, тобто з часу його оголошення в судовому засіданні. Негайне виконання рішення суду забезпечує швидке та реальне поновлення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача за захистом яких останній звернувся до суду із позовною заявою. Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконати рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, передбачено статтею 236 КЗпП України, згідно із якою виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в такій затримці. Водночас, апеляційний суд відмічає, що така відповідальність не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівника. Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує вказану виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі. Отже, з урахуванням статті 236 КЗпП України, виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в такій затримці. Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить установити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після ухвалення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період. Як установлено судом апеляційної інстанції та зазначено вище, ОСОБА_1 на роботі поновлено рішенням Херсонського окружного адміністративного суду у справі №540/2442/19 від 06.07.2020. Вказане рішення суду Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України виконано лише 24.06.2022 (наказ від 24.06.2022 №243-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 »). Отже, у межах спірних правовідносин період затримки виконання судового рішення становить проміжок часу з 07.07.2020 по 23.06.2022 включно. Означене свідчить про правильність визначення судом першої інстанції періоду затримки виконання судового рішення та відповідно - про помилковість доводів відповідача у відповідній частині апеляційної скарги. З урахуванням установлених фактичних обставин убачається, що в межах спірних правовідносин наявна затримка із виконання рішення суду про поновлення на роботі, яка породжує для відповідача обов`язок виплатити позивачу середній заробіток за весь час такої затримки. Розрахована судом першої інстанції сума середнього заробітку скаржником під сумнів не ставиться, а тому апеляційним адміністративним судом відповідна частина рішення окружного адміністративного суду не перевіряється. Щодо поважних, на думку скаржника, підстав неможливості виконання рішення суду про поновлення на роботі. Як установлено апеляційним судом, до підстав, які унеможливлювали своєчасне виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі, відповідач відносить несвоєчасне отримання повного тексту рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №540/2442/19, зміну керівництва Морської адміністрації, визначення виконавців з виконання рішення суду та їх звільнення. Надаючи оцінку таким підставам колегія суддів виходить із такого. Так, з матеріалів справи убачається, що рішення Херсонським окружним адміністративним судом у справі №540/2442/19 про поновлення ОСОБА_1 на роботі прийнято у відкритому судовому засіданні за участю представників Державної служби морського та річкового транспорту України. В частині поновлення працівника на роботі суд допустив рішення до негайного виконання. Отже, таке рішення суду набуває властивостей обов`язковості та підлягає виконанню не з моменту отримання стороною його повного тексту, а негайно із часу його проголошення у судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист прав та інтересів громадян і держави. За невиконання судового рішення про поновлення на роботі роботодавець несе установлену законом відповідальність. У даному випадку, від працівника не вимагається вчинення активних дій з метою поновлення на роботі, зокрема, ініціювання виконавчого провадження, звернення до роботодавця із проханням поновлення на роботі, тощо. Усі необхідні дії для поновлення працівника на роботі за відповідним рішенням суду законодавчими приписами покладено на роботодавця. Означене спростовує доводи відповідача про ненадходження на адресу Морської адміністрації, а згодом Адміністрації судноплавства виконавчого листа щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі, не звернення працівника до роботодавця з пропозицією добровільно виконати рішення суду. Апеляційний суд також зауважує, що зміна керівництва Морської адміністрації, визначення виконавців з виконання рішення суду та їх подальше звільнення не є об`єктивними та непереборними обставинами, які дійсно перешкоджали роботодавцю негайно виконати рішення Херсонського окружного адміністративного суду в справі №540/2442/19 від 06.07.2020. Беручи до уваги наведене, на думку колегії суддів, наведені Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) підстави, з якими відповідач пов`язує неможливість своєчасного виконання рішення суду про поновлення на роботі, є неповажними. Не є юридично спроможними також посилання відповідача на невідповідність рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі №420/13511/22 вимогам пункту 3 частини 4 статті 246 КАС України, з огляду на те, що в мотивувальній частині оскаржуваного судового акту наведено оцінку аргументів учасників справи щодо наявності підстав для задоволення позову. Стосовно обґрунтувань суб`єкта владних повноважень про пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду з даною позовною заявою, апеляційний суд зазначає наступне. Строки звернення до адміністративного суду визначено статтею 122 КАС України. Згідно із ч.ч.1-3, 5 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України ( в редакції чинній на час звернення позивача із даною позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. У справі №522/13736/15 Верховним Судом вирішувалось питання строку звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення. Зокрема, у постанові від 10.10.2019 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника. Отже, строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Як убачається з матеріалів справи, про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №540/2442/19 щодо поновлення на роботі Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України ОСОБА_1 повідомлено листом від 13.08.2022 №3534/08/15-22. Саме із урахуванням викладених у вказаному листі відомостей ОСОБА_1 стало відомо, що період затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі становить із 07.07.2020 по 23.06.2022. Будь-яких інших доказів на підтвердження повідомлення Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України позивача про наявність наказу від 24.06.2022 №243-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » матеріали справи не містять. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що перебіг строку звернення до суду з даною позовною заявою слід відраховувати із дати отримання ОСОБА_1 листа Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 13.08.2022 №3534/08/15-22. Як з`ясовано апеляційним адміністративним судом, дану позовну заяву ОСОБА_1 до суду подано 26.09.2022, тобто із дотриманням визначеного чинним законодавством строку. Відтак, суд апеляційної інстанції уважає помилковими твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду з позовом. Також, не є обґрунтованими, на думку колегії суддів, доводи скаржника стосовно того, що судом першої інстанції позбавлено можливості забезпечити участь його представника під час судових засідань, надати відповідні пояснення з обґрунтуванням правової позиції у справі, з огляду на таке. Апеляційним судом з`ясовано, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2022 у справі №420/13511/22 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Означене судове рішення доставлено до електронного кабінету Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України 14.10.2022, що підтверджується наявною у матеріалах справи відповідною довідкою від 17.10.2022 (т.І а.с.55). 04.11.2022 Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України до окружного адміністративного суду подано відзив на позовну заяву (т.І а.с.57-67), до якого було додано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (т.І а.с.89-91), клопотання про залишення позовної заяви без руху (т.І а.с.92-96), клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (т.І а.с.102-107). Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 у справі №420/13511/22 у задоволенні клопотання Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено. При цьому, судом першої інстанції здійснено перехід до розгляду справи в за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 14.11.2022. Вказане судове рішення доставлено до електронного кабінету Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України 08.11.2022 о 20:35год., що підтверджується наявною у матеріалах справи відповідною довідкою від 09.11.2022 (т.І а.с.55). Апеляційним судом також установлено, що до електронного кабінету Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України 09.11.2022 також було надіслано повістку про виклик до суду на 14.11.2022. Отже, про дату час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином та своєчасно, однак до суду не з`явився. Між тим, жодних клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача, про відкладення розгляду справи чи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, матеріали справи не містять. Як з`ясовано апеляційним судом, в судовому засіданні, яке було призначене на 14.11.2022, Одеським окружним адміністративним судом розглянуто клопотання Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про залишення позовної заяви без руху та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. При цьому, з метою дотримання принципів диспозитивності та змагальності сторін, судом першої інстанції відкладено розгляд справи на 05.12.2022. Апеляційним адміністративним судом установлено, що до електронного кабінету Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України 14.11.2022 було надіслано повістку про виклик до суду на 05.12.2022. 05.12.2022 ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду подано заяву про розгляд справи за його відсутності. У зв`язку із тим, що сторони у судове засідання, призначене на 05.12.2022 не з`явились, судом першої інстанції вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких звернень відповідача про розгляд справи без участі його представника, про відкладення розгляду справи чи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. З урахуванням вищевикладеного, судом апеляційної інстанції не установлено, а скаржником не доведено, що окружним адміністративним судом позбавлено Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України можливості забезпечити участь її представника під час судових засідань, надати відповідні пояснення з обґрунтуванням правової позиції у справі. Отже, окреслені Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) в апеляційній скарзі доводи не є законодавчо обумовленими підставами для звільнення суб`єкта владних повноважень від обов`язку виплатити незаконно звільненому працівникові, передбаченого статтею 236 Кодексу законів про працю України, середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі твердження відповідача. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає. З підстав визначених статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі №420/13511/22 - без змін. Стягнути з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) (01135, м.Київ, просп.Перемоги,14, код ЄДРПОУ 41886120) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 0(нуль)грн. 29коп. Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Танасогло Т.М. Крусян А.В.