LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС367/3254/15-ц

від 15.05.2023 · Цивільна
Резолютивна:Справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самості…

Ухвала 15 травня 2023 року м. Київ справа № 367/3254/15-ц провадження № 61-513св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення ради, державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Ірпінського міського суду Київської області у складі судді Саранюк Л. П. від 24 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П. від 03 листопада 2022 року, ВСТАНОВИВ: У травні 2015 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, звернувся до суду з позовом до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: КП «Святошинське лісопаркове господарство», ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення ради, державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2018 року у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, відмовлено. Постановою Апеляційного суду Київської області від 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено частково. Постанову Апеляційного суду Київської області від 12 вересня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишено без задоволення. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2018 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 26 січня 2022 року касаційну скаргу прокурора Київської області задоволено частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року в мотивувальних частинах щодо наведених правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішення селищної ради та державного акта на право власності на земельну ділянку змінено, шляхом викладення їхніх мотивувальних частин у редакції цієї постанови. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року в резолютивних частинах щодо відмови в задоволенні вказаних позовних вимог по суті залишено без змін. Постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року в частині вирішення позовних вимог про витребування земельної ділянки скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2018 року в частині мотивів для відмови у задоволенні позову змінено. У решті рішення залишено без змін. 09 січня 2023 року заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог прокуратури щодо витребування земельної ділянки, та ухвалити нове судове рішення про задоволення цих вимог. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заступник керівника Київської обласної прокуратури зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-178гс15, від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15, від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-805цс16, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 359/2012/15-ц, від 06 червня 2018 року у справі № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, та у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 911/2534/17, від 15 травня 2018 року у справі № 911/3210/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 367/3829/15-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 367/3527/15-ц, від 09 жовтня 2019 року у справі № 367/3246/15-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 367/3240/15-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 367/2528/15-ц, від 27 листопада 2019 року у справі № 367/3256/15-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 367/3487/15-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 367/3255/15, від 27 травня 2020 року у справі № 367/4664/15, від 17 червня 2020 року у справі № 367/3381/15, від 26 травня 2021 року у справі № 367/3381/15, від 22 грудня 2021 року у справі № 367/3253/15-ц, від 26 січня 2022 року у справі № 367/3252/15-ц, від 16 лютого 2022 року у справі № 367/3255/15, від 31 серпня 2022 року у справі № 367/5171/17, від 09 вересня 2022 року у справі № 367/3381/15 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду. У касаційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури просить суд здійснювати розгляд справи з викликом сторін, а саме за участю представника Офісу Генерального прокурора. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що в разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень. Оскільки судом касаційної інстанції в межах касаційного провадження не проводиться встановлення обставин справи і фактів, а також не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то підстав для розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін суд касаційної інстанції не знаходить. Керуючись статтями 7, 34, 400, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України, до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення ради, державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки призначити до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Відмовити заступнику керівника Київської обласної прокуратури у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін. Інформацію про дату розгляду справи № 367/3254/15-ц і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»