Постанова Рівненський апеляційний суд № 555/1265/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 травня 2023 року м. Рівне Справа № 555/1265/22 Провадження № 22-ц/4815/391/23 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючий суддя: Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Хилевич С.В., секретар судового засідання: Мороз А.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Люшин Людмили Петрівни на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прислуч Агро", Державного реєстратора Бабинська сільська рада Рівненського району про скасування державної реєстрації іншого речового права оренди земельних ділянок, В С Т А Н О В И В: В липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про скасування державної реєстрації оренди земельних ділянок. В обґрунтування позовних вимог вказала, що є власником земельних ділянок: площею 2,0795 га, кадастровий номер 5620410100:07:003:0122, площею 1,8648 га, кадастровий номер 5620410100:02:002:0129, розташованих на території Березнівської міської ради згідно державного акта на право приватної власності на землю І-РВ №003325 виданого Березнівською міською Радою народних депутатів 28 грудня 2001; акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за І-РВ №003325. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Лазарчуком Юрієм Анатолійовичем виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області було зареєстроване за ТОВ «Прислуч Агро» (код ЄДРПОУ 43095897) право оренди земельної ділянки площею 1,8648 га, кадастровий номер 5620410100:02:002:0129, номер запису про право державну реєстрацію іншого речового права №40252501 та земельної ділянки площею 2,0795 га. кадастровий номер 5620410100:07:003:0122, номер запису про право державну реєстрацію іншого речового права №40252062. Підставою для реєстрації іншого речового права оренди на земельні ділянки: кадастровий номер 5620410100:02:002:0129, та земельної ділянки площею 2,0795 га, кадастровий номер 5620410100:07:003:0122 були договори оренди землі, видані 14 грудня 2020 року. Строк дії оренди: 10 років, з правом пролонгації. Однак, договори оренди з ТОВ «Прислуч Агро» на земельні ділянки: площею 1,8648 га, кадастровий номер 5620410100:02:002:0129, та земельної ділянки площею 2,0795 га, кадастровий номер 5620410100:07:003:0122 вона не підписувала, не виявляла свою волю до вчинення правочину. Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Люшин Людмила Петрівна подала апеляційну скаргу в якій доводить про його незаконність через порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що договори оренди є неукладеними через відсутність підпису позивачки. Систематичної орендної плати позивачка не отримувала, що є підставою для припинення права користування земельною ділянкою та розірвання договору. Крім того, вважає помилковими посилання суду на норми Закону України "Про державний земельний кадастр" та Закону України "Про землеустрій". Також вказує на відсутність підстав для висновків про надання державному реєстратору Бабинської сільської ради Рівненського району повного пакету документів для проведення державної реєстрації за ТОВ "Прислуч Агро" права оренди на земельні ділянки. Зазначає про неврахування судом того, що скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права, а саме: право оренди земельних ділянок, що є наслідком розірвання договорів оренди, які є не укладеними, які позивач не підписувала, на підставі яких було проведено державну реєстрацію такого права. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Сторони в судове засідання не з`явились. Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок: площею 2,0795 га, кадастровий номер 5620410100:07:003:0122, площею 1,8648 га, кадастровий номер 5620410100:02:002:0129. Право оренди земельної ділянки площею 2,0795 га, кадастровий номер 5620410100:07:003:0122 було зареєстровано за ТОВ "Прислуч Агро" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.01.2021 року, реєстраційним номер об`єкту нерухомого майна 2275973756204, номер запису про інше речове право 40252062 (а.с. 8). Підстава для реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 14.12.2020. Орендодавець ОСОБА_1 . Право оренди земельної ділянки площею 1,8648 га, кадастровий номер 5620410100:02:002:0129 було зареєстровано за ТОВ "Прислуч Агро" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.01.2021 року, реєстраційним номер об`єкту 2275995356204, номер запису про інше речове право 40252501 (а.с. 12). Підстава для реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 14.12.2020. Орендодавець ОСОБА_1 . Сторонами долучені ідентичні за змістом договори оренди земельних ділянок №5620410100:07:003:0122 та №5620410100:02:002:0129, які відрізняються наявністю/відсутністю підпису ОСОБА_1 . За частиною 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі ч. 1 цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 6, ч.1 ст. 627 ЦК України). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України). У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам 2, 3 ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Тому у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Такі висновки сформовані Великою Палатою Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц. Також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) зазначено, що реєстрація неукладеного сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою. Отже, реєстрація права оренди за орендарем на вказану земельну ділянку, коли договір оренди орендодавець фактично не підписувала (правочин є неукладеним), не відповідає вимогам закону. Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між ОСОБА_1 та ТОВ "Прислуч Агро" спору про право оренди на вказані вище земельні ділянки, оскільки, на думку позивачки, ці ділянки фактично не були передані в оренду, договори оренди вона не підписувала, тому він є неукладеним, а державна реєстрація зазначеного правочину порушує її права на користування та розпорядження зазначеною власністю. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на спростування тверджень про неукладеність договорів оренди надав належним чином завірені копії договорів у яких міститься підпис від імені ОСОБА_1 . Сторона позивача, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, не скористалась правом, наданим статтею 43 ЦПК України, на заявлення клопотання про призначення відповідної експертизи з метою доведення своїх позовних вимог достатніми доказами та уникнення доказування на підставі припущень. Відповідно позовні вимоги є недоведеними, тому відсутні підстави для їх задоволення. Також, за наявності підписаних договорів оренди, необґрунтованими є доводи стосовно відсутності всіх документів при прийнятті рішення державним реєстратором про реєстрацію права оренди земельних ділянок. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 зробила висновок, що позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зазначено, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Звертаючись до суду з позовом про скасування державної реєстрації іншого речового права одним з відповідачів у справі зазначено державного реєстратора Бабинської сільської ради Рівненської області, який враховуючи викладені висновки Верховного Суду є неналежним. Також колегія суддів зауважує, що доводи апелянта про неукладеність договору та систематичне неотримання орендної плати як на підставу для розірвання договору є взаємосуперечливими, оскільки неможливо розірвати договір, який не був укладеним про що й доводить позивач. Водночас суд погоджується з доводами апеляційної скарги про некоректність застосування Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Закону України "Про землеустрій" до спірних правовідносин, оскільки спір не стосується питань формування земельної ділянки як об`єкта права власності та її реєстрації в державному земельному кадастрі. Проте застосування вказаних норм не призвело до неправильного вирішення спору, тому слід дійти висновку про відхилення апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Люшин Людмили Петрівни залишити без задоволення. Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2022 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту даної постанови. Головуючий Боймиструк С.В. Судді: Гордійчук С.О. Хилевич С.В.