Постанова Одеський апеляційний суд № 947/2649/23

Номер провадження: 33/813/713/23 Номер справи місцевого суду: 947/2649/23 Головуючий у першій інстанції Федулеєва Ю. О. Доповідач Батрак В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.05.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд під головування судді Батрака В.В., за участю секретаря Чапенка В.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його представника - адвоката Тонкошкур І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката Тонкошкур І.В. та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді інспектора батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Одеській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп. ВСТАНОВИВ: Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАПза наступних обставин. Так, 24.12.2022 року о 22 год. 08 хв. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Mazda CX-7» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » біля буд. № 30 «а» по проспекту Небесної Сотні у м. Одесі, не дотримався безпечного інтервалу та дистанції в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Hyundai Sonata» з державним номерним знаком « НОМЕР_2 » під керування ОСОБА_3 , автомобілем марки «Ford Fusion» з державним номерним знаком « НОМЕР_3 » під керуванням ОСОБА_4 , автомобілем марки «Volkswagen Caddy» з державним номерним знаком « НОМЕР_4 » під керуванням ОСОБА_5 . В результаті вказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР України. Не погодившись із вказаною постановою адвокат Тонкошкур І.В. подав на неї апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання мотивоване тим, що в день розгляду справи, судом взагалі не було проголошено постанову, а її копія ОСОБА_1 надіслана не була. Можливість ознайомлення з матеріалами справи була надана після сплину строку на апеляційне оскарження. Заслухавши суддю-доповідача, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та її представника на підтримання доводів клопотання, вивчивши та перевіривши матеріали провадження, перевіривши та проаналізувавши доводи клопотання, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Із викладеного слідує, що законодавець визначив процесуальний механізм, яким встановив обрахування строку на апеляційне оскарження постанови судді з моменту її прийняття, а не отримання копії постанови, особою щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності чи її представником. Закон не містить приписів, які б створювали передумови для іншого обрахування строку на апеляційне оскарження, в тому числі для представника, як окремого суб`єкта права на апеляційне оскарження. Враховуючи викладене, строк на апеляційне оскарження в даному випадку, обчислюється з моменту прийняття постанови, тобто 23.02.2023 року. Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений строк. Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справи «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»). При вирішення клопотання апеляційний суд враховує, що представник, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП є самостійним суб`єктом права на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення і у разі, якщо саме адвокат порушує питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження, він має довести поважність причини такого пропуску. Зазначені в апеляційній скарзі адвокатом Тонкошкур І.В. обставини на обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме отримання його довірителем постанови 13.03.2023 року, не можна визнати поважними, оскільки такі обставини безпосередньо не пов`язані з реалізацією прав та процесуальних обов`язків саме ОСОБА_1 . Крім того, як вбачається з матеріалів провадження угода між адвокатом Тонкошкур І.В. та Жирун О.М. про надання правової допомоги укладена 10.04.2023 року, тобто майже через місяць після розгляду провадження в суді першої інстанції. Однак, зазначене не може бути визнане судом, як поважна обставина пропуску адвокатом Тонкошкур І.В. строку на апеляційне оскарження. Як вбачається з оскаржуваної постанови суду безпосередньо сам ОСОБА_1 приймав участь в судовому засідання суду першої інстанції, давав пояснення з приводу фактичних обставин справи. Тобто, йому в день розгляду справи була відома суть прийнятого рішення, порядок та строки його оскарження. За наявності саме у ОСОБА_1 перешкод у поданні у визначений законом строк апеляційної скарги, він має право подати клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження і доводити поважність причин пропуску цього строку, як самостійний суб`єкт апеляційного оскарження. Інших причин, які б свідчили про поважність пропуску встановленого законом строку на оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційному суду не надано. За таких обставин, підстав для задоволення заявленого адвокатом Тонкошкур І.В. клопотання і поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Відмовити в задоволенні клопотання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Тонкошкур І.В. про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Одеси від 23 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. СУДДЯ ОДЕСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В.БАТРАК