Постанова 4855 № 320/11940/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/11940/22 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у видачі неправильної довідки від 01.03.2021 №2/3/1/630; - скасувати довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.03.2021 №2/3/1/630; - зобов`язати Київський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видати нову Довідку з 01.01.2020 із урахування 2-х рішень судів (справа №П/320/588/20 суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., справа №320/1504/21 суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.): посадовий оклад 6420 грн; оклад за військове звання підполковник 1890 грн; процентна надбавка за вислуу років 50% від (посадового окладу 6420+1890 оклад за військове звання) = 4155 грн; премія 40% (від посадового окладу 6420 грн) - 2568 грн; надбавка за класніть 2 клас - 3% від посадового окладу (6420) 192,60 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань 68,3% від (посадового окладу 6420+1890 оклад за військове звання + % надбавка за вислугу років 4155) - 8513,60 грн; - довідку направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. Позов обґрунтовано тим, що рішеннями Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2020 у справі №П/320/588/20 суддя Балаклицький А.І. та від 25.06.2021 у справі №320/1504/21 суддя Панченко Н.Д. йому було встановлено новий тарифний розряд і нові розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, а також зобов`язано відповідача підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії позивача. На виконання вищевказаних судових рішень, відповідачем було складено нову довідку про розмір грошового забезпечення, однак позивач вважає, що видана відповідачем довідка є неправильною та просить суд зобов`язати Київський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скласти довідку відповідно до двох судових рішень. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року закрито провадження в адміністративній справі №320/11940/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанції є неправомірною та такою, що позбавляє його права на доступ до правосуддя. Як вказує апелянт, суд односторонньо та необ`єктивно розглянув справу, не примiнив належнi норми процесуального закону. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що дані позовні вимоги позивача в окремому судовому провадженні не розглядаються, що свідчить про правомірність оскаржуваної ухвали. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у видачі неправильної довідки від 01.03.2021 №2/3/1/630; - скасувати довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.03.2021 №2/3/1/630; - зобов`язати Київський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видати нову Довідку з 01.01.2020 із урахування 2-х рішень судів (справа №П/320/588/20 суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., справа №320/1504/21 суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.): посадовий оклад 6420 грн; оклад за військове звання підполковник 1890 грн; процентна надбавка за вислуу років 50% від (посадового окладу 6420+1890 оклад за військове звання) = 4155 грн; премія 40% (від посадового окладу 6420 грн) - 2568 грн; надбавка за класніть 2 клас - 3% від посадового окладу (6420) 192,60 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань 68,3% від (посадового окладу 6420+1890 оклад за військове звання + % надбавка за вислугу років 4155) - 8513,60 грн; - довідку направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позовні вимоги позивача, в окремому судовому провадженні не розглядаються, тому наявні підстави про закриття провадження в адміністративній справі. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. У силу вимог статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Згідно частини другої ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Положеннями ст. 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо. Крім того, приписами частини першої ст. 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України). Отже, процесуальним законом встановлено спеціальний порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду слугували протиправні дії відповідача, здійснені суб`єктом владних повноважень під час виконання рішень Київського окружного адміністративного суду в адміністративних справах №П/320/588/20 та №320/1504/21, внаслідок чого позивач фактично просить суд зобов`язати Київський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки належно виконати судові рішення. Таким чином, звернення позивача до суду з даними позовними вимогами обумовлено його незгодою з діями відповідача, вчиненими на виконання судових рішень в адміністративних справах №П/320/588/20 та №320/1504/21, які набрали законної сили. З огляду на вказане, позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання нового позову про видання нової довідки на виконання вказаних судових рішень, які набрали законної сили. Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Такий порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п`ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання. Колегія суддів звертає увагу, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України. З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов. Підсумовуючи вище наведене, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Тобто, якщо позивач вважав, протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання рішень правах №П/320/588/20 та №320/1504/21, то він може звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 11.02.2021 в адміністративній справі № 420/5234/19 та 11.12.2020 в адміністративній справі № 826/13146/18, від 13.10.2021 в адміністративній справі № 420/6784/21. У даному випадку новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але вже на стадії виконання судового рішення. При цьому Верховний Суд зазначив, що поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. За правилами пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук