Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/3470/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2023 р. Справа № 480/3470/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чалого І.С., суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2022, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, м. Суми, повний текст складено 05.09.22 по справі № 480/3470/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 11 травня 2022 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якій просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області, викладену у рішенні № 183750000199 від 24.03.2022, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років у відповідності до вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру"; зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у відповідності до вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" з дня подачі заяви до пенсійного фонду про переведення на інший вид пенсії, тобто з 02.07.2021 та провести перерахування пенсії по інвалідності з 02.07.2021 (дня подачі зави до пенсійного фонду про переведення на інший вид пенсії); у відповідності до вимог п. 1 ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 371 КАС України звернути прийняте рішення до негайного виконання. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області від 24.03.2022 № 183750000199. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 21108013) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII з 02.07.2021 та здійснити перерахунок і виплату пенсії за вислугу років з урахуванням фактично сплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 1985 грн. 00 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що за даними підсистеми ІКІС ПФУ "Відомості з реєстру страхувальників" з 25.04.2019 заявник зареєстрований як фізична особа-підприємець. Тобто, факт роботи в органах прокуратури безпосередньо перед зверненням за пенсією за вислугу років відсутній. Отже, норми статті 86 Закону № 1697-VII не виконуються, відповідно підстави для призначення пенсії за вислугу років відсутні. З 17 квітня 2018 року заявнику призначено пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком по 3 групі від загального захворювання довічно відповідно до Закону № 1058-IV. Відповідно підстави для проведення перерахунку пенсії по інвалідності, призначеної з 17.04.2018 відсутні У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 02.07.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме перевести його на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", провівши перерахунок пенсії з моменту призначення пенсії по інвалідності з 17.04.2018 (а.с. 25). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.07.2021 №183750000199 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру". В подальшому, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України від 20.07.2021 №183750000199 скасовано прийняте рішення від 08.07.2021 щодо призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з невиконанням вимог частин 5, 8 ст. 86 Закону "Про прокуратуру" (а.с. 24). Рішенням Сумського окружного адміністративного суду по справі від 28.12.2021 № 480/6963/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області від 20.07.2021 №183750000199. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років у відповідності до вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" з 02.07.2021 та проведення перерахунку пенсії з моменту призначення пенсії по інвалідності з 17.08.2018, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду по даній справі (а.с. 27-29). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області від 24.03.2022 № 183750000199 позивачу відмовлено у перерахунку та призначенні пенсії за вислугу років у відповідності до вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" з огляду на те, що на день звернення за призначенням пенсії за вислугу років (02.07.2021) ОСОБА_1 має 15 років і 10 місяці стажу на посадах прокурорів і вислуги років. Згідно із записом трудової книжки № 29 звільнений з органів прокуратури за власним бажанням відповідно пункту 7 статті 51 Закону України "Про прокуратуру". За даними підсистеми ІКІС ПФУ "Відомості з реєстру страхувальників" з 25.04.2019 заявник зареєстрований як фізична особа-підприємець. Тобто, факт роботи в органах прокуратури безпосередньо перед зверненням за пенсією за вислугу років відсутній. Отже, норми статті 86 Закону № 1697-VII не виконуються, відповідно підстави для призначення пенсії за вислугу років відсутні. З 17 квітня 2018 року заявнику призначено пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком по 3 групі від загального захворювання довічно відповідно до Закону № 1058-IV. Умови здійснення перерахунку призначених за цим Законом пенсій визначені статтею

42. Зокрема, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії незалежно від перерв у роботі. У разі якщо призначення (перерахунку) пенсії особа має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через 2 роки після призначення (попереднього перерахунку). За даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, після призначення пенсії по інвалідності, заявник не набув страхового стажу жодного дня. Тобто умови статті 42 Закону № 1058-IV не виконуються. Відповідно підстави для проведення перерахунку пенсії по інвалідності, призначеної з 17.04.2018 відсутні (а.с. 31). Не погодившись із вказаною відмовою органу Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звертався до відповідача саме із заявою про перехід на інший вид пенсії, тобто із пенсії по інвалідності до пенсії за вислугу років, за Законом України "Про прокуратуру", а не з заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців; з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. Відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася. Частинами 8, 9, 11 ст. 86 Закону встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором. Відповідно до ч.13 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. З огляду на матеріали справи, страховий стаж позивача складає 37 років 05 місяців 19 днів, в тому числі стаж роботи на прокурорських посадах - 15 років 10 місяців 29 днів, тобто умови щодо наявності необхідного для призначення пенсії стажу за вказаним вище Законом дотримано. Відмову в призначенні пенсії відповідач аргументує тим, що позивачем не дотримано норми статті 86 Закону № 1697-VII. Зазначає, що після звільнення з органів прокуратури з 17 квітня 2018 року заявнику призначено пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком по 3 групі від загального захворювання довічно відповідно до Закону № 1058-IV та з 25.04.2019 заявник зареєстрований як фізична особа-підприємець, отже факт роботи в органах прокуратури безпосередньо перед зверненням за пенсією за вислугу років відсутній З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України від 09.07.2003 №1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсій на інший здійснюється з дня подачі заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсій на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Згідно із п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. Абзацом 5 пункту 1.7 Порядку визначено, що днем переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Відповідно до п. 2.8. Порядку поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати: 1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, відділ персоніфікованого обліку подає довідку із бази даних реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення, а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення; 2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу; 3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім`ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім`ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо). Згідно із п. 4.1. Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Згідно із п. 4.3. Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. З системного аналізу наведених вище норма права вбачається, що звернення до органу Пенсійного фонду може відбуватися з приводу призначення пенсії (тобто за умови відсутності раніше призначеної пенсії), перерахунку пенсії (за умови призначення пенсії, що веде до зміни розміру пенсії одного виду) та переведення з одного виду пенсії на інший (тобто раніше призначена пенсія одного виду (по інвалідності, за віком, за вислугою років, у зв`язку з втратою годувальника) замінюється на інший вид пенсії). Станом на час виникнення спірних правовідносин позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії по інвалідності як інвалід IІІ групи на підставі Закону № 1058-IV. У той же час з матеріалів справи встановлено, що позивач бажає перейти на інший вид пенсії, а саме пенсію за вислугу років за Законом України "Про прокуратуру", та звернувся з відповідною заявою від 02.07.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Відповідач у своєму рішенні від 24.03.2022 року № 183750000199 відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років за Законом України "Про прокуратуру". Водночас, як правильно виснував суд першої інстанції, в даному випадку відбувається не призначення пенсії, а перехід з одного виду пенсії (пенсії по інвалідності за нормами Закону № 1058-IV) на інший вид (пенсія за вислугою років за Законом України "Про прокуратуру"). У зв`язку з цим, вимога статті 86 Закону України "Про прокуратуру" щодо необхідності роботи в органах прокуратури безпосередньо перед зверненням за пенсією за вислугу років є незастосованою. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність факту роботи в органах прокуратури безпосередньо перед зверненням за пенсією за вислугу років як підставу для відмови у призначенні пенсії, оскільки позивач на наступний день після звільнення з роботи в органах прокуратури (16.04.2018) отримав державну пенсію по інвалідності (3 група інвалідності загального захворювання), а у заяві від 02.07.2021 позивач просить відповідача не призначити йому пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", а перевести його на відповідний вид пенсії із пенсії по інвалідності. Та обставина, що позивач з 25.04.2019 зареєстрований як фізична особа-підприємець не може бути підставою для відмови в переведенні на інший вид пенсії, оскільки, по-перше, такої підстави для відмови в переведенні чинним законодавством не передбачено, по-друге, як сам визнає відповідач в апеляційній скарзі за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування після призначення пенсії по інвалідності заявник не набув страхового стажу жодного дня. Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що достатнім способом захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, враховуючи, що позивач повторно звертається до суду для вирішення спірного питання є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області від 24.03.2022 № 183750000199 і зобов`язання відповідача перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII з 02.07.2021 та здійснити перерахунок і виплату пенсії за вислугу років з урахуванням фактично сплачених сум. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 по справі № 480/3470/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко