Постанова Північний апеляційний господарський суд № 911/1006/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "12" квітня 2023 р. Справа№ 911/1006/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Гаврилюка О.М. суддів: Суліма В.В. Ткаченка Б.О. за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С. за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання від позивача: Кричевський В.В. (в залі суду); від відповідача: Кудрявцев С.С. (в залі суду); від третьої особи: не з`явились; розглянувши апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (КЕВ м. Біла Церква) на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022, повне рішення складено 04.11.2022 у справі № 911/1006/22 (суддя Заєць Д.Г.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (КЕВ м. Біла Церква) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про стягнення заборгованості, За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: Короткий зміст рішення місцевого господарського суду До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" б/н від 30.06.2022 (вх. №469 від 01.07.2022) (далі позивач) до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (КЕВ м. Біла Церква) (далі відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі третя особа) про стягнення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу №430033603 від 30.11.2021 у сумі 316 882,74 грн, з яких: 276 286,65 грн основного боргу, 12 565,37 грн пені, 1 884,80 грн 3% річних та 26 145,92 грн інфляційних втрат. Рішенням Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі № 911/1006/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" 276 286,65 грн основного боргу, 12 565,37 грн пені, 1 884,80 грн 3% річних, 26 145,92 грн інфляційних втрат та 4 753,24 грн витрат по сплаті судового збору. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква (КЕВ м. Біла Церква) звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі № 911/1006/22 скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами. Скаржник вказує на те, що він є структурним формуванням Збройних Сил України, підпорядковується Міністерству оборони України - фінансується за рахунок призначень державного бюджету. Основні фонди, матеріальні цінності відповідача є державною власністю, перебувають у сфері управління Міністерства оборони України, закріплені за відповідачем, тобто, відповідач є неприбутковою організацією, тому, призначена до стягнення за рішенням суду сума повертатиметься за рахунок державних коштів. Скаржник зазначає, що відповідачем не підписаний акт приймання-передачі електричної енергії, а саме з тими показниками, що були визначені позивачем, тобто, не здійснено завіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії, факт надання електричної енергії може бути засвідчений, тільки коли підписаний акт приймання-передачі електричної енергії споживачем. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що посилання відповідача на те, що він є неприбутковою державною організацією, не звільняє його від відповідальності перед позивачем за невиконання зобов`язань передбачених договором № 430033603 про постачання електричної енергії споживачу, укладеним належним чином. Позивач зазначає, що основним доказом споживання конкретної кількості електричної енергії може бути лише відомості від оператора системи розподілу - довідка Оператора системи розподілу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" № 20-1-114 від 15.06.2022 про обсяги споживання електричної енергії КЕВ м. Біла Церква (В/Ч А2167), що міститься у матеріалах справи. Позивач наголошує на тому, що акт прийняття-передавання електричної енергії, отримано належним чином відповідачем, що ним не заперечується, заперечень щодо непостачання обсягу електричної енергії в даному акті прийняття-передавання електричної енергії ні постачальнику, ні суду не надано, інших контррозрахунків щодо вартості обсягу поставленої електричної енергії відповідачем не надано. Крім того, враховуючи, що сам факт не підписання (не бажання підписувати) акту прийняття-передавання електричної енергії споживачем не може слугувати фактом того, що обсяг спожитої відповідачем електричної енергії не було поставлено, адже крім акту прийняття-передавання електричної енергії, факт постачання електричної енергії відповідачу підтверджено довідкою № 20-1-114 від 15.06.2022. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/1006/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Зубець Л.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (КЕВ м. Біла Церква) на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі № 911/1006/22 залишено без руху; запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду: - докази сплати судового збору у розмірі 7 129,86 грн. 14.12.2022 скаржником подано до Північного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків, до якої додано відповідні докази. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (КЕВ м. Біла Церква) на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022, у справі № 911/1006/22. Призначено справу № 911/1006/22 до розгляду у судовому засіданні 15.02.2023. На підставі ст.ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 задоволено заяву про продовження строку розгляду справи № 911/1006/22. Відкладено розгляд справи № 911/1006/22 за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (КЕВ м. Біла Церква) на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022, у справі № 911/1006/22 до 14.03.2023. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023, у зв`язку з тим, що рішенням Вищої ради правосуддя від 21.02.2023 про звільнення судді Зубець Л.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023, для розгляду справи № 911/1006/22 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 прийнято справу № 911/1006/22 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В. 14.03.2023 в багатьох областях України, в тому числі на території міста Київ було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 14.03.2023 на 11:00 годину не відбулось. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 призначено розгляд апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (КЕВ м. Біла Церква) на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі № 911/1006/22 на 12.04.2023. Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/1006/22 розглядалась протягом розумного строку. Явка учасників справи та позиції учасників справи Представники третьої особи у судове засідання 12.04.2023 не з`явились, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином. Представник позивача у судовому засіданні 12.04.2023 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі № 911/1006/22 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення. Представник відповідача у судовому засіданні 12.04.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі № 911/1006/22 скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 року №429. В силу п. 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" та п.1.2.15 ПРРЕЕ, враховуючи підписання двостороннього договору про постачання електричної енергії споживачу, споживання електричної енергії та часткової оплати спожитих послуг, між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква (за договором - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (за договором - електропостачальник) 01.02.2021 укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 430033603 (далі - Договір). Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Відповідно до п. 2.1 договору, за цим договором позивач, за договором постачальник, продає електричну енергію відповідачу, за договором споживачу, для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, інформація про об`єкти відповідача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в додатку №1 до цього договору. Згідно із п. 2.3 договору, обсяг проданої відповідачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії. Керуючись пунктом 3 ст. 631 ЦК України, постачання електричної енергії відповідачу на умовах договору починається з 01.02.2021 (п. 3.1 Договору). Пунктами 5.1, 5.4, 5.5 договору передбачено, що відповідач розраховується з позивачем за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною відповідачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору. Ціна електричної енергії має зазначатися позивачем у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору. Оплата рахунка позивача за цим договором має бути здійснена відповідачем у строк, визначений у рахунку. При цьому, відповідач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим договором без отримання рахунку позивача. Неотримання відповідачем рахунку позивача не звільняє відповідача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною відповідачем комерційною пропозицією (п. 5.7 договору). Відповідно до п. 6.2. договору, відповідач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору. Умовами Комерційної пропозиції "08167863" (додаток №2 до договору) визначено наступне. Термін постачання - до 31.12.2021. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції. При розрахунку плати за спожиту електричну енергію застосовується ціна, визначена з урахуванням наступних складових: ціна закупівлі електричної енергії на всіх видах ринків електричної енергії, що склалася для постачальника з урахуванням отриманих від ОСП/ОСР погоджених даних обсягів споживання електроенергії, включаючи вартість послуг адміністраторів ринків та інших обов`язкових внесків, зборів та платежів що і передбачені чинним законодавством; тариф на послуги з розподілу електричної енергії згідно затверджених Регулятором величини; тариф на послуги з передачі електричної енергії згідно затверджених Регулятором величини; вартість послуг постачальника, що визначається шляхам множення обсягу поставленої споживачу електричної енергії за розрахунковий період на тариф 0,2 грн./кВт*год. без ПДВ. Порядок оплати: остаточний розрахунок: проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Розмір пені та/або штрафу: подвійна облікова ставка Національного банку України (НБУ). Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення. Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк оплати: рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надасться постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання. Позивач зазначає, що ним свої зобов`язання за договором виконуються в повному обсязі та постачається (продається) відповідачу електрична енергія. Однак, відповідач, в порушення п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а також умов укладеного між сторонами Договору не здійснює повну оплату за електричну енергію. Як вбачається із матеріалів справи, за грудень 2021 року позивачем здійснено поставку (продаж) електричної енергії на об`єкти відповідача, що підтверджується складеним Актом прийняття-передавання електричної енергії за грудень 2021 року №А-6578558337 від 31.12.2021 на суму 282 375,41 грн, який було виставлено відповідачу, із якого вбачається, що відповідачем спожито в грудні 2021 року 53487 кВт-год., що також підтверджується даними довідки ОСР - ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про обсяги спожитої кількості електричної енергії відповідачем №20-1-114 від 15.06.2022, в якій зазначено фактичний обсяг розподіленої електричної енергії споживачу КЕВ м. Біла Церква (Військова частина НОМЕР_1 ) за грудень 2021р. Однак, 09.12.2021 відповідачем частково сплачено 6 088,46 грн, які, як переплата за минулий період зараховано позивачем в оплату за грудень 2021 року згідно із актом №А-6578558337 від 31.12.2021. В подальшому, позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №6578558337 від 31.12.2021 за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року на суму 276 286,65 грн. Таким чином, у зв`язку із неоплатою відповідачем поставленої у грудні 2021 року електричної енергії, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 276 286,65 грн. В свою чергу, заперечуючи проти позову відповідач у відзиві зазначив, що за умовами укладеного договору постачання електричної енергії споживачу починається з 01.10.21, а договір діє до 30.11.2021. Відповідач зазначив, що між ним та ТОВ "ЕК ЕНОЛЛ" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 261 від 08.10.2021, про що, відповідно до ПРРЕЕ, позивача було повідомлено листом № 2665 від 01.10.2021, надісланим на електронну адресу. Листами № 3018 від 05.11.2021, № 3224 від 17.11.2021 позивачем повідомлено, що заборгованість за спожиту електричну енергію, яка обліковувалась на момент укладання договору № 261 від 08.10.2021 з ТОВ "ЕК ЕНОЛЛ" погашено. Також, позивачу надіслано листи № 3017 від 05.11.2021, № 3223 від 17.11.2021 з повідомленням про погашення заборгованості перед ТОВ "Київська обласна ЕК" за спожиту електричну енергію, яка обліковувалась на момент укладання договору № 261 від 08.10.2021 з ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ". Відповідач вказує, що він є бюджетною установою і здійснює свою діяльність у межах кошторисних призначень і станом на момент зміни електропостачальника заборгованість за договором № 430033603 від 30.11.2021 сплачено у повному обсязі, що підтверджується актами-прийому передачі електричної енергії. Також, на думку відповідача, споживач має право на розрахунковий період обрати іншого постачальника в установленому ПРРЕЕ порядку. Тому, відповідач листом № 3017 від 05.11.2021 та № 3223 від 17.11.2021 звертався до позивача з проханням обсяг електричної енергії, який спожитий за договором №430033603 від 30.11.2021 за жовтень 2021 року зарахувати як постачання ТОВ "ЕК ЕНОЛЛ". Відповідач вважає, що позивач після закінчення строку дії договору № 430033603 від 30.11.2021 безпідставно постачав електричну енергію відповідачу. Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав. Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінська-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Згідно із ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Як визначено ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання, що передбачено вищезгаданою статею, є договір постачання електричної енергії споживачу; особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України: розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору; договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів. Згідно із ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. До одного із обов`язків споживача, що унормовано п.1 ч.3 ст.58 Закону, належить обов`язок сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Позивач зазначає, що у відповідності до п. 4.3 ПРРЕЕ, ПрАТ "ДТЕК Київські Регіональні електромережі", як оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку, щомісячно надається ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" інформація про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем. На підставі отриманих даних позивачем сформовано рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію № 6578558337 від 31.12.2021. Також, позивач листом № 1217 від 06.06.2022 звернувся до ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" з проханням надати інформацію про фактичний обсяг розподіленої електричної енергії. У відповідь на вказаний лист позивача оператор системи розподілу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" позивачу надано довідку № 20-1-114 від 15.06.2022, в якій зазначено фактичний обсяг розподіленої електричної енергії споживачу КЕВ м. Біла Церква. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт споживання відповідачем електричної енергії у спірний період на суму 276 286,65 грн, однак, відповідач в порушення вимог закону не розрахувався за її споживання у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 276 286,65 грн. Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів оплати спожитої відповідачем електричної енергії за спірний період на суму 276 286,65 грн, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 276 286,65 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Також, враховуючи матеріали справи, наявність укладеного між відповідачем та ТОВ "ЕК Енолл" договору про постачання електричної енергії споживачу № 261 від 08.10.2021 не підтверджує, що у спірний період постачальником електричної енергії за точками обліку було ТОВ "ЕК Енолл", будь-яких інших доказів на підтвердження вказаної обставини відповідачем не надано. Доводи відповідача стосовно безпідставного постачання позивачем електричної енергії на користь споживача за договором про постачання електричної енергії №430033603 від 01.02.2022 року є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами справи. Відповідач, є споживачем послуг з постачання електричної енергії, має договір на розподіл електричної енергії з оператором системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК "Київські регіональні електромережі". Відповідно до п. 3.5 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що розміщений на сайті оператора системи розподілу ПрАТ "ДТЕК "Київські регіональні електромережі" за посиланням: https://www.dtek-krem.com.Ua/ua/enter-contract#966, визначений обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії за підсумками розрахункового місяця передається Адміністратору комерційного обліку у встановленому Кодексом комерційного обліку порядку для включення в місячний баланс електричної енергії ОЕС України і є підставою для його використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії вони підлягають урегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних Оператора системи розподілу. Враховуючи, що оператором системи розподілу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" саме позивачу було передано відомості щодо споживання відповідачем електричної енергії у грудні 2021 року по об`єктах відповідача, що підтверджується довідкою про обсяги спожитої електричної енергії, судом встановлено, що саме позивач був постачальником електричної енергії у спірний період. Наявність в матеріалах даної справи довідки оператора системи розподілу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", підтверджує обсяги споживання саме відповідачем, які згідно положень чинного законодавства України є погодженими в установленому порядку та не спростованими відповідачем належними та допустимими доказами. Згідно із довідкою ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" №20-1-114 від 15.06.2022, яка підтверджує фактичний обсяг розподіленої електричної енергії відповідачу, що також відображено в рахунках-фактурах, які додано позивачем до позовної заяви. Відповідно до наявних у ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" документів, як оператор системи розподілу забезпечував розподіл електричної енергії та надавав обсяги розподіленої електричної енергії ТОВ "Київська обласна ЕК" для виставлення рахунків саме КЕВ м. Біла Церква, оскільки, до 31.12.2021 саме ТОВ "Київська обласна ЕК" було постачальником електричної енергії відповідачу. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 565,37 грн, 1 884,80 грн 3% річних та 26 145,92 грн інфляційних втрат нарахованих на заборгованість відповідача за рахунком-фактурою № 6728221323 на суму 321 203,93 грн за період з 25.01.2022 по 01.05.2022. Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до п. 5.8 договору, у разі порушення відповідачем строків оплати за цим договором, позивач має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Відповідач сплачує за вимогою позивача пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору. Умовами комерційної пропозиції "08167863" розмір пені визначено, як подвійна облікова ставка Національного банку України. Крім того, відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення. Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання зобов`язання, апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок позивача пені, інфляційних втрат та 3% річних, доданого до позовної заяви, враховуючи ч. 2 ст. 237 ГПК України, відповідно до якої, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, правильну суму заборгованості, здійснивши власний розрахунок пені, втрат від інфляції та 3% річних, погоджується із господарським судом першої інстанції та вважає суми пені, інфляційних втрат та 3% річних у розмірах 12 565,37 грн, 26 145,92 грн та 1 884,80 грн, відповідно, такими, що підлягають стягненню з відповідача. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що наявність та розмір заборгованості відповідача за поставлену електричну енергію у сумі 276 286,65 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення 276 286,65 грн основного боргу, 12 565,37 грн пені, 1 884,80 грн 3% річних, 26 145,92 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі № 911/1006/22, відсутні. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі № 911/1006/22, відсутні. Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне. Посилання скаржника на те, що він є неприбутковою державною організацією, не звільняє його від відповідальності перед позивачем за невиконання зобов`язань передбачених договором № 430033603 про постачання електричної енергії споживачу, укладеним належним чином, крім того, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.01.2022 у справі № 925/1545/20 посилається на правову позицію про те, що відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання, викладену в постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17. Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини неодноразово зазначалось, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (рішення від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та рішення від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України"). Щодо посилання скаржника на те, що відповідачем не підписано акт прийняття-передавання електричної енергії за грудень місяць 2021р, тому не підтверджено відповідачем обсягу спожитої кількості електроенергії та відповідно її вартості, колегія суддів зазначає, що у вказаному акті встановлено, що після підписання акт підлягає поверненню, а в разі неповернення у 5-ти денний термін, акт вважається підтвердженим. Також слід зазначити, що даний акт отримано відповідачем, що не заперечується відповідачем, заперечень щодо непоставку обсягу електричної енергії в даному акті ані позивачу, ані до суду відповідачем не надано. З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації"). Колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на викладене, зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Таким чином, апеляційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (КЕВ м. Біла Церква) на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі № 911/1006/22 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі № 911/1006/22 слід залишити без змін. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (КЕВ м. Біла Церква) на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі № 911/1006/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі № 911/1006/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 911/1006/22 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Текст постанови складено та підписано 11.05.2023. Головуючий суддя О.М. Гаврилюк Судді В.В. Сулім Б.О. Ткаченко