Постанова Київський апеляційний суд № 760/31578/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 760/31578/21 Головуючий у 1 інстанції:Козленко Г.О. Провадження № 22-ц/824/5414/2023 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 травня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шебуєвої В.А., суддів Матвієнко Ю.О., Крижанівської Г.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Гамея Валентина Володимировича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,- в с т а н о в и в: В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк А.М., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Просила визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинений 06.10.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. виконавчий напис НОМЕР_1 про стягнення з неї на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» заборгованості у розмірі 11 677,09 грн. Посилалася на те, що виконавчий напис вчинено зі спливом трирічного строку з дня виникнення права вимоги та з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами. У розпорядженні нотаріуса були відсутні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а також він не отримав необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Позивачка ОСОБА_1 просила стягнути з ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 9500,00 грн. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволений. Визнаний таким, що не підлягає виконанню вчинений 06.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. виконавчий напис НОМЕР_1. Стягнуто з ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви 908 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову 454 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду в частині вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 9500,00 грн. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно послався на ненадання ОСОБА_1 доказів оплати послуг адвоката, оскільки договором про надання правничої допомоги передбачає оплату послуг адвоката після виготовлення повного тексту рішення суду по суті спору та надання адвокатом звіту про виконання доручення. Відповідно до висновків Верховного Суду у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Суд першої інстанції також дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" не зверталося до суду з відповідним клопотанням. У суду були відсутні докази того, що заявлений ОСОБА_1 розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним. Надання позивачці правничої допомоги підтверджується матеріалами справи, а тому суд мав стягнути з ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 9500,00 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 07.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. був вчинений виконавчий напис НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором №011-28355-240813 від 24.08.2013 року, який укладений з ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» на підставі договору про відступлення права вимоги, загальний розмір якого становить 11 677,09 грн. 04.11.2021 року приватний виконавць виконавчого округу Житомирської області Клименюк А.М. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса від 06.10.2021 НОМЕР_1. ОСОБА_1 порушила перед судом питання про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис НОМЕР_1 від 06.10.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. Також просила відшкодувати витрати на правничу допомогу в розмірі 9500,00 грн. Суд першої інстанції позов ОСОБА_1 задовольнив, а також вирішив питання про розподіл судових витрат. Стягнув з ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви - 908 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову - 454 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн. В частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 та відшкодування витрат по сплаті судового збору рішення суду сторонами не оскаржене, а тому апеляційний суд не переглядає правильність висновків суду першої інстанції у вказаній частині. Представник ОСОБА_1 оскаржив рішення суд першої інстанції лише в частині вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу. Стягуючи з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що представник ОСОБА_1 не надав документи про оплату гонорару та інших витрат, а тому суд позбавлений можливості дійти висновку про обґрунтованість стягнення витрат на професійну правничу допомогу у визначеному позивачем розмірі. На думку суду визначений ОСОБА_1 розмір витрат необґрунтований та непропорційний до предмета спору з урахуванням ціни позову та складності справи, яка розглядалася в порядку спрощенного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції. Відповідно до ст. 133 ЦПК України правнича допомога є складовою судових витрат. Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Як вбачається з матеріалів справи, надання правничої допомоги ОСОБА_1 в суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Гамеєм В.В., який подав позовну заяву та заяву про забезпечення позову. На підтвердження витрат на правничу допомогу суду наданий ордер на надання правничої допомоги адвокатом Гамеєм В.В., копія договору про надання правничої допомоги від 17 листопада 2021 року та додатку №1 до договору. За умовами договору про надання правничої допомоги сторони домовилися, що гонорар адвоката за надання правничої допомоги згідно цього договору складається з наступних частин: підготовка позовної заяви, додатків до неї та подання її до суду 3 000 грн.; підготовка заяви про забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису та подання її до суду - 1 000 грн.; підготовка клопотань, заяв тощо - 500 грн. за один документ; винагорода адвоката за позитивне рішення на користь клієнта у суді першої інстанції - 5 000 грн. Відповідно до наведеного адвокатом Гамеєм В.В. розрахунку витрат на правничу допомогу їх розмір склав 9500 грн. У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" не зверталося до суду із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. А тому у суду були відсутні підстави для самостійного вирішення питання про зменшення заявлених витрат на правничу допомогу. Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції, що з ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" на користь позивачки підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн., що, за висновком суду, є співмірним та розумним в даній справі. Визначена судом сума не відповідає обсягу наданих адвокатом Гамеєм В.В. послуг. Наявні в матеріалах справи докази не вказують на явну неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу. Безпідставним є також посилання суду першої інстанції на відсутність доказів оплати позивачкою послуг адвоката. Враховуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.Аналогічні висновки були викладені в постановах Верховного Суду від 15 червня 2021 р. у справі № 159/5837/19, від 03 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 р. у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 р. у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 р. у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 р. у справі № 753/1203/18. Крім того, в пунктах 1.4. та 1.5. Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги від 17.11.2021 року сторони домовилися, що клієнт має сплатити гонорар адвокату протягом протягом 5 (п`ять) робочих днів з моменту отримання від адвоката Звіту про виконання доручення. Сторони визначили, що адвокат має надіслати на адресу клієнта звіт про виконання доручення протягом 5 (п`ять) робочих днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення, прийнятого щодо вирішення справи відповідним судом першої, апеляційної, касаційної інстанції. Оскільки ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" не зверталося до суду із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, з нього на користь позивачки підлягають стягненню витрати в розмірі 9500 грн. Відповідно, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2022 року в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" на користь ОСОБА_1 , підлягає зміні. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Гамея Валентина Володимировича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково. Змінити рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2022 року в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» на користь ОСОБА_1 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 9500,00 грн. В іншій частині рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Шебуєва В.А. Судді Матвієнко Ю.О. Крижанівська Г.В.