Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/9294/22
від 10.05.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4635/23 Справа № 185/9294/22 Суддя у 1-й інстанції - Бондаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я,- В С Т А Н О В И Л А : У жовтні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що більше 24 років він працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах і отримав професійні захворювання. Висновком МСЕК йому встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я у сумі 234 000,00 грн, оскільки саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 120 000 грн. 00 коп. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп. Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити, зменшивши розмір моральної шкоди з 120 000 грн до 60 000 грн, та відповідно зменшити розмір судового збору з 1 200 грн до 1073,60 грн. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з записами у трудовій книжці ОСОБА_1 з 01.11.1997 року по 06.09.2018 року працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». 06 вересня 2018 року ОСОБА_1 був звільнений у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи (п.2 ст.40 КЗпП України). 06 червня 2019 року т.в.о. начальника Головного управління Держпраці Дніпропетровської області Катченко В.Є. затверджено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, з якого вбачається, що ОСОБА_1 16.05.2019 року ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» встановлений діагноз: 1) радикулопатія попереко-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8, рецидивуючий перебіг, на фоні полісегментарної дископатії з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, м`язово-тонічним і периферичним нейросудинним синдромами з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня) і колінних (ПФ другого ступеня) суглобів, код М54.1, М17-М19; 2) хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня, код J44; J43.8; 3) нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху), код Н90.3. Цим же актом встановлено обставини виникнення хронічного професійного захворювання: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм хворого, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту. Причини виникнення професійного захворювання: хімічні фактори: вміст пилу з вмістом SiO2 кристалічного 15,0% в повітрі робочої зони в 39,1 раз перевищує допустиму величину (фактичне значення 78,2 мг/кв.м, при допустимій концентрації 2 мг/кв.м) по ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны»; фізичні фактори: еквівалентний рівень шуму перевищує допустимий на 10 дБА (фактичне значення 90 дБА при допустимому - 80 дБА) по ДСН 3.3.6.037-99; еквівалентний скорегований рівень локальної вібрації перевищує допустимий на 5 дБ (фактичне значення 117дБ, при допустимому - 112 дБ) по ДСН 3.3.6.039-99; відносна вологість повітря вище допустимих параметрів на 13% (фактичне значення 88%, при допустимому 75%) по ДСН 3.3.6.042-99, ДСП 3.3.1.095-2002; важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 43,85 кг, при нормі до 30 кг; величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль двома руками 153300 кг/с, при допустимій 70000 кг/с; перебування у вимушеній позі 63,9% часу зміни, при допустимій 10% часу зміни. Особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи: не встановлені. Згідно довідок Міжрайонної профпатологічної МСЕК від 25.06.2019 року, а саме до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №226777 та про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 056821, вбачається, що після огляду ОСОБА_1 первинно встановлено третю групу інвалідності та 60 відсотків втрати професійної працездатності сукупно, у тому числі: 45 відсотків - радикулопатія з ДПП, 10 відсотків - ХОЗЛ, 5 відсотків - туговухість. Протипоказана важка фізична праця, незадовільний мікроклімат, робота в умовах пилу, шуму, підземно. Рекомендовано нагляд і лікування у невролога, травматолога, пульмонолога, ЛОР, медикаментозне та санаторно-курортне лікування. Згідно довідок Міжрайонної профпатологічної МСЕК від 30.06.2020 року, а саме до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №230567 та про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 058537, вбачається, що після повторного огляду ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності та 60 відсотків втрати професійної працездатності сукупно, у тому числі: 45 відсотків - радикулопатія з ДПП, 10 відсотків - ХОЗЛ, 5 відсотків - туговухість. Протипоказана важка фізична праця, незадовільний мікроклімат, робота в умовах пилу, шуму, підземно. Рекомендовано нагляд і лікування у невролога, травматолога, пульмонолога, ЛОР, медикаментозне та санаторно-курортне лікування. Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності. Надані позивачем письмові докази є належними, оскільки містять інформацію щодо предмета доказування. Копії письмових доказів засвідчені особистим підписом позивача. Тому, у суду немає підстав для сумніву у достовірності цих доказів. Наявність письмової угоди між ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та позивачем про відсутність претензій стосовно відшкодування моральної шкоди у зв`язку з професійним захворюванням не є підставою для відмови у позові, оскільки згідно з частиною 3 статті 4 ЦПК України, відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про доведеність спричинення позивачу моральної шкоди, провини відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий зв`язок між винними діями відповідача та настанням у позивача негативних наслідків стійкої втрати професійної працездатності у загальному розмірі 60% та третю групу інвалідності. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків. Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Згідно з частинами першою та п`ятою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. В п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Встановлено, що позивачу встановлено 3 групу інвалідності та 60 % втрати професійної працездатності. Визначаючи розмір моральної шкоди, судом першої інстанції було враховано роз`яснення наведені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, та взято до уваги конкретні обставини по справі, глибину і ступінь його моральних страждань, пов`язаних з фізичним станом здоров`я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що настали та вірно визначив розмір моральної шкоди у розмірі 120 000 грн. Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданим доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Враховуючи зазначене, відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення, в оскаржуваній частині, залишенню без змін. Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2023 року, в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства. Судді: