Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 317/2228/22 (2-а/317/32/2022)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 травня 2023 року м. Дніпросправа № 317/2228/22 (2-а/317/32/2022) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 26 грудня 2022 року у справі № 317/2228/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області третя особа: інспектор Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенант поліції Черненко Ілля Романович про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: 29 вересня 2022 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа: інспектор Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенант поліції Черненко Ілля Романович, та просив скасувати постанову серії ЕГА №742939 від 09.08.2022 року, винесену інспектором Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенантом поліції Черненком І.Р., провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити. Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 26 грудня 2022 року у справі № 317/2228/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа: інспектор Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенант поліції Черненко Ілля Романович про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволено. Судом зазначено, що дії позивача щодо повідомлення (виклику) на спецлінію 102 Національної поліції не можуть бути кваліфіковані як завідомо неправдиве повідомлення (виклик) поліції, і відповідно не можуть кваліфікуватись як адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 183 КУпАП, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач дійсно побоювався за свою безпеку та безпеку громади і намагався довести працівникам поліції виправданість їх виклику. Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Національної поліції в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 26 грудня 2022 року у справі № 317/2228/22, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що спірну постанову винесено згідно приписів ст. 183 КУпАП, оскільки позивач здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме повідомив щодо переслідування його невідомими особами для подальшого викрадення, чого в дійсності не було, а нарядом поліції факту переслідування та викрадення позивача не встановлено. Скаржник вказує, що позивач знайомий з одним із чоловіків, які нібито його переслідували, та між ними виник побутовий конфлікт. Зазначає, що позивач викликав представників поліції нібито для надання допомоги, знаючи, що в цьому відсутня необхідність. Вважає, що позовні вимоги щодо витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню, оскільки докази таких витрат суду не подано. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає: Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №742939 складеною інспектором Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Черненком І.Р., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності позивача зазначено наступне: 09.08.2022 позивач, знаходячись у с. Августинівка Запорізького району Запорізької області, подзвонив на лінію 102 та повідомив про подію якої насправді не було. Вважаючи, що спірна постанова підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що на поліцію покладено завдання надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частиною другою ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до ст. 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Колегія суддів зазначає, що суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, характеризується виключно прямим умислом, тобто суб`єкт правопорушення усвідомлює, що викликає працівників поліції за відсутності будь-яких підстав для цього, передбачає настання шкідливих наслідків від цього шляхом відволікання працівників поліції від виконання службових обов`язків, і бажає настання таких наслідків. Разом з тим, самий лише факт того, що подія, з приводу якої був здійснений виклик, не підтвердилась, не вказує на завідому неправдивість виклику, оскільки особа може об`єктивно чи суб`єктивно помилятися з цього приводу. Зі змісту матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що 09.08.2022 о 11:39 надійшов дзвінок на лінію 102 про те, що 09.08.2022 за адресою: с. Августинівка, вул. Дніпровська, буд.36, заявника ОСОБА_1 переслідує а/м Форд синього кольору д/н НОМЕР_1 , заявник знає кому належить авто та вважає, що його хочуть викрасти. Водночас доказів, які б поза розумним сумнівом підвередили здійснення позивачем умисного неправдивого виклику поліції, матеріали справи не містять. Натомість, як правильно досліджено судом першої інстанції, наявними в матеріалах відеозаписами події підтверджено, що позивач дійсно 09.08.2022 побоювався за свою безпеку та безпеку громади і намагався довести працівникам поліції виправданість їх виклику. В рішенні від 21.07.2011 року у справі "Коробов проти України" ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом". За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки скаржник не довів суду належними та допустимими доказами вчинення позивачем правопорушення. Отже, спірна постанови дійсно підлягає скасуванню, а зворотні доводи скаржника в свою чергу підтвердження не знайшли. Також, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу , оскільки позивач вимоги стосовно стягнення витрат на правничу допомогу не заявляв, а тому це питання не було предметом правової оцінки суду першої інстанції. У відповідності до ст. 139 КАС України , з огляду на прийняте судом першої інстанції рішення, на користь позивача стягнуто сплачений останнім судовий збір, що узгоджується з приписами ст. 139 частини 1 КАС України, тому і в цій частині доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 26 грудня 2022 року у справі № 317/2228/22 залишити без задоволення. Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 26 грудня 2022 року у справі № 317/2228/22 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко