LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд335/5336/22(2-а/335/119/2022 )

від 20.12.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 грудня 2022 року м. Дніпросправа №335/5336/22(2-а/335/119/2022 ) Суддя І інстанції Мінаєв М.М. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого поліцейського Відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Лященка Михайла Сергійовича, Головного управління Національної поліції у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову старшого поліцейського Відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Ляшенка Михайла Сергійовича по справі про адміністративне правопорушення від 16.08.2022 року ГАБІ №133858 про накладення адміністративного штрафу у розмірі 850,00 грн.; - адміністративне провадження у відношенні ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована протиправністю винесеної поліцейським постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з огляду на відсутність вини позивача. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що старшим поліцейським Відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Лященком Михайлом Сергійовичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №133858 від 16 серпня 2022 року, згідно з якою позивач 16.08.2022 року о 08:11 год. зробив завідомо неправдивий виклик спеціальної служби 102, щодо угону транспортного засобу CHEVROLET AVEO д.з. НОМЕР_1 Зазначеною постанови за порушення ст.183 КУпАП накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність. Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. В розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновків експертів. Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Крім того, згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Разом з тим, відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.283 КпАП України постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Положеннями ст. 183 КпАП України передбачено, що відповідальність настає в разі завідомо неправдивого виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. При цьому самий лише факт того, що подія, з приводу якої був здійснений виклик, не підтвердилась, не вказує на завідому неправдивість виклику, оскільки особа може об`єктивно чи суб`єктивно помилятися з цього приводу. Отже, відповідальність за ст.183 КпАП України настає у разі завідомо неправдивого виклику поліції, однак, належних доказів умисного неправдивого виклику поліції матеріали справи не містять, а відтак правильним є висновок суду першої інстанції, що в діях позивача умислу щодо вчинення інкримінованого йому правопорушення немає. Колегія суддів зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Згідно зі ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення та правомірності прийняття оскаржуваної постанови про притягнення позивача до відповідальності, відповідно спірна постанова не може бути визнана правомірною. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. В повному обсязі постанова складена 20 грудня 2022 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя Т.І. Ясенова суддя С.В. Сафронова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»